Постанова

від 06.09.2024 по справі 280/5924/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 280/5924/21

касаційне провадження № К/990/21808/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року (головуючий суддя - Татаринов Д.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Прокопчук Т.С.; судді - Круговий О.О., Шлай А.В.)

у справі № 280/5924/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАШ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОМАШ» (далі - ТОВ «ТЕХНОМАШ»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 червня 2021 року № 0086820705 та від 18 червня 2021 року № 0086840705.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 09 серпня 2022 року позовну заяву задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 14 березня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДЕР АКТИВ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕТАС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСКІ КОМПАНІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКОР ТРЕЙД», Товариством з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ХОЛД», Товариством з обмеженою відповідальністю «БРОДБЕНТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІНТЕКС ТРЕЙД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕМІСТІК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДЕНСТРОЙ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АРЗУТОРГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРГАМО ПРОСПЕК».

Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕХНОМАШ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларацій з податку на додану вартість за період діяльності з травня 2019 року по жовтень 2020 року, при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДЕР АКТИВ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕТАС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСКІ КОМПАНІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЮКОР ТРЕЙД», Товариством з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ХОЛД», Товариством з обмеженою відповідальністю «БРОДБЕНТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІНТЕКС ТРЕЙД», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕМІСТІК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДЕНСТРОЙ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АРЗУТОРГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРГАМО ПРОСПЕК» та при визначенні показників фінансової звітності за 2019 рік з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт від 31 травня 2021 року № 4163/08-01-07-05/32640621.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198,3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей, ремонтних і підрядних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДЕР АКТИВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСКІ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКОР ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКСАН ХОЛД», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОДБЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІНТЕКС ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕМІСТІК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕНСТРОЙ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЗУТОРГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРГАМО ПРОСПЕК» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано порушенням контрагентами платника вимог податкового законодавства щодо надання звітності, недостатньою кількістю трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, непідтвердженням придбання товарів по ланцюгам постачання.

На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області 18 червня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0086820705, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 7641183,00 грн за основним платежем та 1910925,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0086840705, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2285570,00 грн.

Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорювані господарські операції підтверджено відповідними первинними документами, а контролюючим органом, у свою чергу, не надано доказів на підтвердження того, що, укладаючи розглядувані правочини, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності та роботи отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість постачальників позивача виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо), а також наявності кваліфікованого персоналу в достатній кількості.

При цьому не перевірено, якими силами та засобами виконувалися ремонтні і підрядні роботи, хто виступав їх конкретними виконавцями, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання робіт тощо.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова