Постанова

від 14.03.2023 по справі 620/6460/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6460/22 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., секретар Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Руденка В.М., представника відповідача Шабатіної І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "ТРАНССОЮЗ" ТОВ "АВТОТРАНС" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ТРАНССОЮЗ" ТОВ "АВТОТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання незаконними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

19.09.2022 Дочірнє підприємство "ТРАНССОЮЗ" ТОВ "АВТОТРАНС" звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорт (Укртрансбезпека), про визнання незаконною та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №329794 від 07 вересня 2022 року та №329793 від 07 вересня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не є ліцензіатом і не може нести відповідальність, як за відсутність документів у водія згідно ст.39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", так і за відмову в пільговому перевезенні, через що застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є неправомірним.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючі таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником транспортного засобу, а тому відповідно до положень Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач є автомобільним перевізником, а тому саме він має забезпечити водія необхідними документами, зазначеними у статті 39 цього Закону, в тому числі ліцензією на пасажирські перевезення.

Щодо іншої спірної постанови, суд першої зазначив, що до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - безпідставно відмовлено в пільговому перевезенні пасажиру-учаснику бойових дій, посвідчення серії НОМЕР_1 , оскільки згідно із частинами 1, 2 та 3 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Апелянт наголосив, що 15.08.2022 відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області складено акт № 322935 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, якім зафіксовано відсутність в автобусі на момент перевірки документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», схема маршруту, розклад руху, а також при наданні послуг з перевезення пасажирів на міському маршруті загального користування №21а водій відмовив в пільговому проїзді учаснику бойових дій.

Рейдовою перевіркою встановлено, що на час проведення перевірки ДП «ТРАНССОЮЗ» не здійснював перевезення пасажирів, за відсутності відповідної ліцензії, а тому не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення пасажирів. На спеціальному інтернет ресурсі можливо перевірити наявність чи відсутність ліцензії у перевізника. Так, відповідно до Інтернет ресурсу shlyah.dsbt.gov.ua у позивача зареєстровано дві ліцензії: 08 "міжнародні перевезення небезпечних вантажів..." та 04 "внутрішні перевезення небезпечних вантажів...".

Для виконання автобусних пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в Україні потрібна ліцензія з кодуванням 03 "внутрішні перевезення пасажирів автобусами", проте така ліцензія у позивача відсутня. Позивач не є ліцензіатом і не може нести відповідальність, як за відсутність документів у водія згідно ст.39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", так і за відмову в пільговому перевезенні.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано про правильність висновків суду першої інстанції та судову практику.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Обставини справи встановлені судом.

15.08.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на території Чернігівської області та міста Чернігів, затвердженого 15.08.2022, та направлення на рейдову перевірку від 15.08.2022 № 006950 в період з 15.08.2022 до 21.08.2022 проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN А21, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 38, 39).

На лобовому склі транспортного засобу містився трафарет з надписом « 21А Олександрівка-Автозавод» (а.с. 41).

Під час перевірки водієм ОСОБА_1 державним інспекторам надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ДП «ТРАНССОЮЗ» ТОВ «АВТОТРАНС», посвідчення водія відповідної категорії, дорожній лист автобуса №756 від 15.08.2022 року, який виданий ДП «Пассервіс», схему тимчасового міського автобусного маршруту №21-А, яка складена ДП «Пассервіс», розклад руху автобусів по маршруту №21-А, який складений ДП «Пассервіс» (а.с.42-44).

Актом проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №322935 від 15.08.2022 встановлено порушення:

- абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - безпідставно відмовлено в пільговому перевезенні пасажиру-учаснику бойових дій, посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 51);

- абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме схема тимчасового міського автобусного маршруту №21-А, розклад руху автобусів по маршруту №21-А (а.с.50).

Водій ОСОБА_1 з актом ознайомлюватися відмовився, про що зроблено запис в акті від 15.08.2022 року №322935 державними інспекторами.

Відповідно до повідомлення відповідача від 18.08.2022 №25355/45/24-22 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на 07.09.2022 року з 10 год. 00 хв. до 11год. 00 хв., яке отримано 22.08.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 46, 47).

ДП «ТРАНССОЮЗ» ТОВ «АВТОТРАНС» листом від 06.09.2022 надав свої заперечення та пояснення у зв`язку із розглядом акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №322935 від 15.08.2022, мотивуючи свою позицію тим, що ДП «ТРАНССОЮЗ» ТОВ «АВТОТРАНС» не має ліцензії на перевезення пасажирів, тому не може бути автомобільним перевізником в розумінні Закону 2344-ІІІ (а.с. 9, 48-49)

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області від 07.09.2022 №329793 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.50).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області від 07.09.2022 №329794 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 170 грн відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира (а.с.51).

Копії постанов представник позивача отримав 07.09.2022.

Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

графік руху - відомості про час і послідовність виконання рейсу;

пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;

паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;

регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом.

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Статтею 39 Закон України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; тощо.

Статтею 6 Закону України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, (надалі - Порядок № 1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до положень Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

Державний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

При цьому графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку №1567).

Порядком №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Пунктами 21, 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу. Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. 27. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (надалі - Порядок № 1197) затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів,

У відповідності до пункту 3 Порядку № 1197 внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого), підставами для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Згідно із пунктом 36 Порядку № 1197 внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил, встановлених статтею 14-3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 затвержено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (надалі - Правила № 176).

Згідно п. 35 Правил № 176 перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку, відповідно перевізник, з яким укладений організатором перевезень договір на перевезення пасажирів не може передавати виконання перевезень по автобусним маршрутам загального користування іншим особам.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Зі системного аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що відповідач, як особа яка здійснює державний контроль за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, має право проводити рейдові перевірки на дотримання автомобільними перевізниками правил перевезення, зокрема на наявність необхідних документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником транспортного засобу марки MAN А21, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Вказана обставина апелянтом не заперечується.

Крім того, не є спірним той факт, що дані про передачу MAN А21, державний номерний знак НОМЕР_2 іншом користувачу до ЄДРТЗ (як то передбачено Порядком № 1197) про передачу авто не вносилось.

Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи договір про організацію пасажирських перевезень на тимчасовому міському маршруті загального користування № 21А «Олександрівка - Автозавод (через вул. Олександра Молодчого)» від 30.05.2022 №74 ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» (далі - Перевізник) , що з 01.06.2022 надано право на перевезення пасажирів на тимчасовому автобусному маршруті № 21А «Олександрівка - Автозавод (через вул. Олександра Молодчого)».

Відповідно, вищезазначений перевізник здійснював перевезення пасажирів на тимчасовому автобусному маршруті загального користування № 21А у період 15.08.2022р.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та надані докази, вищенаведені норми закону, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач як власник транспортного засобу є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому саме він має забезпечити водія необхідними документами, зазначеними у статті 39 цього Закону, в тому числі ліцензією на пасажирські перевезення, а в разі відсутності де яких, несе відповідальність передбачу ст.60 цього ж Закону.

З урахуванням цього висновку є правомірною інша постанова відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу (відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт») за безпідставну відмову в пільговому перевезенні пасажиру-учаснику бойових дій, оскільки згідно із частинами 1, 2 та 3 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправність спірних рішень відповідача.

Щодо решти доводів апелянта судова колегія зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 15.03.2023.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "ТРАНССОЮЗ" ТОВ "АВТОТРАНС" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 р. - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ТРАНССОЮЗ" ТОВ "АВТОТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання незаконними та скасування постанов - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель