Ухвала

від 16.03.2023 по справі 826/1598/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №826/1598/15

адміністративне провадження № К/990/6881/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №826/1598/15 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" до Київської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення,

УСТАНОВИВ:

Громадська організація «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» звернулася до суду першої інстанції з позовом до Київської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила:

- визнати таким, що не відповідає ст.ст. 8, 179, 184 Господарського кодексу України, ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.11.2013 № 537 "Про затвердження Типового договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою" рішення Київської міської ради від 04.09.2014 № 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об`єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради";

- визнати оскаржуване рішення недійсним із дня його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, позов задоволено частково: визнано протиправним та нечинним рішення № 62/62 у частині підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 додатку 1 та пункту 3.

Постановою Верховного Суду від 08.12.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 скасовано і направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.

27.02.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №826/1598/15.

Вирішуючи питання прийняття касаційної скарги Верховний Суд виходить з такого.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

Предметом спору у вказаній справі є рішення Київської міської ради від 04.09.2014 № 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об`єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради".

Підставою касаційного оскарження скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" у поєднанні з пунктом 9 частини 2 статті 2 КАС України.

Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Однак, скаржник, подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, хоч і вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, однак не врахував, що зазначені ним норми Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та пункт 9 частини 2 статті 2 КАС України є загальними нормами, та не були застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин у вказаній справі, а відтак посилання скаржника не необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм є необґрунтованим.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що Верховний Суд вже викладав у постанові від 31.03.2021 у справі №640/21611/19 висновки щодо питання правильного застосування норм права, порушених у касаційній скарзі і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.

Так Верховний Суд у зазначеній справі дійшов висновку, що: "... З`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства".

Практика застосування норм права у подібних правовідносинах є сталою і неодноразово застосована під час вирішення справ з подібними правовідносинами, у яких Верховний Суд також не знайшов підстав для відступу від висновків Верховного Суду.

За таких обставин, за правилами пункту 6 частини 1 статті 333 КАС України у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Посилання в доповненні до касаційної скарги як на підставу касаційного оскарження на підпункти "а", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, є безпідставним, оскільки вказана справа розглянута судами першої та апеляційної інстанцій в загальному порядку.

Керуючись статтями 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №826/1598/15 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" до Київської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук