Ухвала

від 16.03.2023 по справі 280/10213/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №280/10213/21

адміністративне провадження № К/990/8109/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі № 280/10213/21 за позовом ОСОБА_1 до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У 2021 році ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (далі також - відповідач), у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати пункт 14 Рішення № 46 шістнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 28.08.2021 про відмову позивачці у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га., яка розташована на території Приморської міської ради Бердянського (колишнього Приморського) району Запорізької області, за межами населеного пункту села Азов, згідно доданої план схеми, для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ: А01.03);

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивачки від 02.08.2021 та надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність у порядку статті 118 Земельного кодексу України за рахунок земель комунальної власності на території Приморської ОТГ (с.Борисівка) згідно графічних матеріалів що додаються, яка межує з земельною ділянкою приватної форми власності кадастровий номер 2324880200:03:012:0007, місце розташування та межі якої визначено позначкою у графічному матеріалі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано пункт 14 рішення №46 шістнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 28.08.2021 про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачці;

- зобов`язано відповідача надати позивачці дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки земельної ділянки площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність у порядку ст. 118 Земельного кодексу України за рахунок земель комунальної власності на території Приморської ОТГ (с. Борисівка) згідно графічних матеріалів що додаються, яка межує з земельною ділянкою приватної форми власності кадастровий номер 2324880200:03:012:0007, місце розташування та межі якої визначено позначкою у графічному матеріалів, на підставі її заяви від 02.08.2021;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 апеляційну скаргу відповідача задоволено:

- рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Третього апеляційного адміністративного суду, позивачка оскаржила її у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі № 280/10213/21 повернуто.

06.03.2023 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі № 280/10213/21.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі, позивачка посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зокрема зазначає, про те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Судом не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Крім того, посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає необхідності обґрунтування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, яке відсутнє у цій скарзі.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, при прийняті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 за результатами розгляду справи №820/4397/16 і Суд не вбачає підстав для відступу від такої.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи у касаційному порядку скаржницею належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі №280/10213/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

СуддіЛ.Л. Мороз Л.В. Тацій А.Ю. Бучик