Постанова

від 15.03.2023 по справі 187/536/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/472/23 Справа № 187/536/21 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.

заучастю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 борг за договорами позики. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилалась на те, що 29.01.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладені договори позики, шляхом складання відповідачем наступних розписок за отримання ним коштів: 29.01.2020 року відповідачем надано розписку, відповідно до якої він отримав від позивача грошові кошти у борг у розмірі 362 480 грн. із строком повернення коштів до 30.10.2020 року; 29.01.2020 року відповідачем надано розписку, відповідно до якої він отримав від позивача грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США. Строк повернення вказаної суми коштів до 30.08.2020 року. Умовами цього договору позики визначено, що відповідач отримав кошти від позивача на вказаний строк зі сплатою 2% на місяць від суми боргу. 2% на місяць від 20 000 доларів США = 400 доларів США. Строк нарахування процентів - з 01.02.2020 року по 31.08.2020 року (строк дії договору), тобто 7 місяців. 7 місяців х 400 доларів США = 2800 доларів CША. Отже, загальна сума коштів отриманих відповідачем в борг від позивача за 1-ю розпискою становить - 362 480, 00 грн., за 2-ю розпискою з урахуванням процентів становить - 22 800 доларів США. Факт отримання грошових коштів підтверджується вищевказаними розписками, які власноруч написані і підписані відповідачем у присутності позивача. 27 серпня 2021 року позивачка надала заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій зазначила, що після подання позовної заяви до суду відповідач 23.04.2021 року сплатив на рахунок ОСОБА_1 28 000,00 грн. і 26.06.2021 року повернув борг у сумі 20 000 доларів США за розписками від 29.01.2020 року. Враховуючи часткове виконання відповідачем грошових зобов`язань, позивач зменшує розмір позовних вимог. В подальшому, 03 грудня 2021 року позивач сформував свої позовні вимоги та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 486 005,50 грн., які складаються з: 334 480, 00 грн. - сума основного боргу, 96 454,40 грн. - пеня, 9 677,01 грн. - 3% річних, 45 404,49 грн. - інфляційні втрати та 3 399,24 доларів США які складаються з: 2 800 доларів США - проценти за користування коштами, 599,24 доларів США - 3 % річних. Позивачем наданий розрахунок розміру боргу: За умовами розписки 1 відповідач отримав від позивача на строк до 30.10.2020 року 362 480,00 гривень. У разі несвоєчасного повернення коштів розмір пені встановлений у розмірі 2% на місяць. Розрахунок пені: за період з листопада 2020 року по березень 2021 року - 5 місяців, сума заборгованості 362 480,00 грн.: 36 248,00 грн. = 362 480,00 грн. х 0,02 х 5 місяців. За період з квітня 2021 року по грудень 2021 року - 9 місяців, сума заборгованості 334 480,00 грн. (362 480,00 грн. - 28 000,00грн.): 60 206,40 грн. = 334 480,00 грн. х 0,02 х 9 місяців. Всього сума пені за розпискою 1 складає 96 454,40 грн. (36 248,00 + 60 206,40). Розрахунок 3% річних: За період з 31.10.2020 року по 23.04.2021 року - 174 дні, сума заборгованості 362 480,00 грн.: 5 183,96 грн. = 362 480,00 грн. х 0,03/365 днів х 174 дні. За період з 23.04.2021 по 03.12.2021 - 127 днів, сума заборгованості 334 480,00 грн. (362 480,00 грн. - 28 000,00 грн.): 6 185,59 грн. = 334 480,00 грн. х 0,03/365 днів х 225 днів. Всього 3% річних за розпискою 1 складає 9 677,01 грн. (3 491,42 + 6 185,59). Розрахунок інфляційних втрат: Індекс інфляції в листопаді 2020 року склав 101,3, в грудні 2020 року - 100,9, в січні 2021 року - 101,3, в лютому 2021 року - 101,0. в березні 2021 року - 101,7, в квітні 2021 року -100,7, в травні 2021 року - 101,3, в червні 2021 року - 100,2, в липні 2021 року - 100,1, в серпні 2021 року-99,8%, в вересні 2021 року- 101,2%, в жовтні 2021 року- 100,9%, Сума з урахуванням індексу інфляції у період з листопада 2020 року по березень 2021 року: 385 510,70 грн. = 362 480,00 грн. х 1,013 х 1,009 х 1,013 х 1,01 х 1,017. Сума інфляційних втрат за цей період складає 23 030,70 грн. = 385 510,70 грн. - 362 480,00 грн. Сума з урахуванням індексу інфляції у період з квітня 2021 року по жовтень 2021 року: 356 823,79 грн. = 334 480,00 грн. х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009. Сума інфляційних втрат за цей період складає 22 343,79 грн. = 356 823,79 грн. - 334 480,00 грн. Всього інфляційні втрати за розпискою 1 складають 45 404,49 грн. (23 030,70 + 22 343,79 грн.). За умовами розписки 2 відповідач отримав від позивача на строк до 30.08.2020 року 20 000 доларів США зі сплатою 2% на місяць від суми боргу. 2% на місяць від 20 000 доларів США = 400 доларів США. Строк нарахування процентів - з 01.02.2020р. по 30.08.2020 року (строк дії договору), тобто 7 місяців. 7 місяців х 400 доларів США = 2800 доларів США. Погашення суми основного боргу у сумі 20 000 доларів США відбулося 26.06.2021. Розрахунок 3% річних: За період з 31.08.2020 року по 25.06.2021 - 300 днів, сума заборгованості 22 800,00 доларів США: 562,19 доларів США = 22 800 доларів США х 0,03/365 днів х 300 днів. За період з 26.06.2021 по 03.12.2021 - 161 день, сума заборгованості 2 800,00 доларів США (22 800 - 20 000): 37,05 доларів США = 2 800 доларів США х 0.03 / 365 днів х 161 день. Всього 3% річних за розпискою 2 складає 599,24 доларів США (37,05 + 562,19) ( том 1 а.с. а.с.2-3, 147-149, 233-235).

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза договорамипозики - задоволенні частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 29 січня 2020 року, за яким ОСОБА_2 передано грошові кошти у розмірі 362 480 грн., на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 477 911,21 грн., що включає: 334 480,00 грн - основна сума борга; 96 454,40 грн. - пеня; 9 677,01 грн. - три проценти річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання; 37 299,80 грн. - інфляційні витрати.

Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 29 січня 2020 року, за яким ОСОБА_2 передано грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США, на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 3 399,24 доларів США , що включає: 2800 доларів США - проценти за користування позикою у розмірі; 599,24 доларів США - три проценти річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

В іншій частині позовних вимоги- відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (том 2 а.с.92-97).

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2 а.с.205-209) .

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка в наступному була доповнена, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2 а.с.224-225, том 3 а.с.16) .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 січня 2020 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 362 480 грн. зі строком повернення до 30 жовтня 2020.

На підставі зазначеного договору позики ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 362 480 грн., про що 29 січня 2020 склав розписку ( том 1 а.с. 6).

Крім того, вказаною розпискою визначено, що вразі несвоєчасного повернення, пеня складатиме 2 % в місяць.

Відповідачем частково повернуті кошти за даною позикою, а саме 28 000 грн. шляхом переведення коштів на рахунок позивача 23.04.2021 року з вказівкою призначення платежу: «погашення заборгованості по розписці від 29 січня 2020 року» ( том 1 а.с. 80).

Також, 29 січня 2020 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно якого ОСОБА_1 на строк до 30.08.2020 року передала ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США зі сплатою 2% на місяць від суми боргу.

На підставі зазначеного договору позики ОСОБА_2 отримав грошові кошти у повному обсязі при підписанні розписки, про що 29 січня 2020 склав розписку ( том 1 а.с. 7).

Погашення суми основного боргу у сумі 20 000 доларів США відбулося 26.06.2021 року, що підтверджується розпискою позивача (том. 1а.с. 78) та визнається сторонами провадження.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за розпискою від 29.01.2020 року, згідно якої ОСОБА_2 отримав у борг 362 480 грн., суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач отримані від позивача у борг грошові кошти згідно умов розписки, написаною ним власноруч, не повернув в повному обсязі, а тому у зв`язку із неналежним виконанням своїх зобов`язань виникла заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідачка у розмірі 477 911, 21 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за розпискою від 29.01.2020 року, згідно якої ОСОБА_2 отримав у борг 20 000,00 доларів США строком до 30.08.2020 року зі сплатою 2% на місяць від суми боргу, суд 1 інстанції виходив з того, що погашення суми основного боргу у сумі 20 000,00 доларів США відбулося 26.06.2021 року, а тому з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 3 399,24 доларів США, яка складається: із процентів за користування позикою згідно умов договору у розмірі 2 800,00 доларів США та 3 % річних у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання у розмірі 599,24 доларів США.

Однак, судове рішення, яке переглядається судом апеляційної інстанції, не відповідає нормам закону.

Так, відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками,а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14 та від 24 лютого 2016 року у справі №6-50цс16.

За положеннями цивільного законодавства, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Письмова форма договору позики є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16З (провадження №14-360цс19) зазначено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Порядок здійснення подружжям прав спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у ст.ст. 63, 65 СК України.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладеннідоговорів одниміз подружжявважається,що віндіє зазгодою другогоз подружжя.Дружина,чоловік маєправо назвернення досуду зпозовом провизнання договорунедійсним яктакого,що укладенийдругим ізподружжя безїї,його згоди,якщо цейдоговір виходитьза межідрібного побутового.Для укладанняодним ізподружжя договорів,які потребуютьнотаріального посвідченняі (або)державної реєстрації,а такождоговорів стосовноцінного майна,згода другогоз подружжямає бутиподана письмово.Для укладенняодним ізподружжя договорів,які потребуютьнотаріального посвідченняі (або)державної реєстрації,а такождоговорів стосовноцінного майна,згода другогоз подружжямає бутиподана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Як вбачається із матеріалів справи, у період шлюбних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (шлюб укладено 09.11.1991 році) відповідач отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти у розмірі 362 480,00 грн. та 20 000,00 доларів США.

За положенням ст. 73 СК України за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Під час розгляду справ такої категорії судам потрібно встановлювати, чи був договір укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що рішення може порушити права та обов`язки ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків, щодо обставин справи не пов`язаних із встановленням належності відповідача.

Позовні вимоги до ОСОБА_3 не заявлялись, судом 1 інстанції не залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Судом першої інстанції не враховано викладені вище положення законодавства, неправильно визначено коло осіб.

Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд 1 інстанції дане питання не вирішив, то колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, що не позбавляє позивача права звертатися з відповідним позовом до належних відповідачів у передбачений законом спосіб та порядок.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Петриківського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від05липня 2022року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза договорамипозики - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 15 534,15 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: