Вирок

від 15.03.2023 по справі 381/3981/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУДКИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кп/381/259/23

381/3981/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022111310000933 від 27.06.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дархан Монголія, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, має на утриманні доньку 2008 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки селища Первомайськ, Молдова, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючу, не заміжньої, має на утриманні доньку 2013 року народження, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185; ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 та діяв станом на червень-липень 2022 року.

ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , розуміючи, що на території України введено воєнний стан, вчинили злочини за наступних обставин.

Так, 26.06.2022 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 разом з своєю співмешканкою ОСОБА_5 , перебуваючи як покупці в приміщенні торгового залу магазину № 398 ТОВ «Фора», який розташований по вул. Івана Мазепи, 6 в м. Фастів Київської області, вирішили вчинити таємне викрадення майна з вказаного магазину.

Відразу ж після цього, з метою реалізації свого спільного, протиправного умислу на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно викрали з відкритих стелажів магазину наступні товари: дві упаковки кави меленої для заварювання в чашці «Черная карта» вартістю 83,20 грн. за одну, на суму 166,40 грн.; упаковку кави меленої «JardinDessertcup» вартістю 107,20 грн.; 1,58 кг курячого стегна вартістю 113,49 грн., які заховали у сумку-рюкзак ОСОБА_5 і сумку ОСОБА_4 , та, не розрахувавшись за них, пройшли повз касу, і вийшли з приміщення магазину, та в послідуючому розпорядилися ними на власний розсуд.

Своїми спільними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ТОВ «Фора» майнової шкоди на загальну суму 387,09 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, судом встановлено, що 17.07.2022 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 разом з своєю співмешканкою ОСОБА_5 , перебуваючи як покупці в приміщенні торгового залу магазину № 398 ТОВ «Фора», який розташований по вул. Івана Мазепи, 6 в м. Фастів Київської області, вирішили вчинити таємне викрадення майна з вказаного магазину.

Відразу ж після цього, з метою реалізації свого спільного, протиправного умислу на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно викрали з відкритих стелажів магазину наступні товари: вакуумну упаковку ковбаси 0,366 кг «Премія Брауншвейгська с/к в/с» вартістю 146,10 грн.; 0,534 кг ковбаси «Укрпромпостач Домашня куряча в/г» вартістю 144,10 грн.; 0,230 кг сиру «Vilvi Мемель блю з пліснявою 50%» вартістю 91,82 грн., 0,742 кг курячих гомілок вартістю 37,34 грн.; 0,204 кг томатів вартістю 8,98 грн., які заховали під одяг ОСОБА_4 та в сумку ОСОБА_5 , та, не розрахувавшись за них, пройшли повз касу, тобто вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були зупинені працівниками охорони магазину з викраденими товарами.

Своїми спільними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 могли заподіяти потерпілому ТОВ «Фора» майнової шкоди на загальну суму 429,06 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , розуміючи, що на території України введено воєнний стан, вчинили злочини за наступних обставин.

Так, 26.06.2022 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом з своїм співмешканцем ОСОБА_4 , перебуваючи як покупці в приміщенні торгового залу магазину № 398 ТОВ «Фора», який розташований по вул. Івана Мазепи, 6 в м. Фастів Київської області, вирішили вчинити таємне викрадення майна з вказаного магазину.

Відразу ж після цього, з метою реалізації свого спільного, протиправного умислу на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно викрали з відкритих стелажів магазину наступні товари: дві упаковки кави меленої для заварювання в чашці «Черная карта» вартістю 83,20 грн. за одну, на суму 166,40 грн.; упаковку кави меленої «JardinDessertcup» вартістю 107,20 грн.; 1,58 кг курячого стегна вартістю 113,49 грн., які заховали у сумку-рюкзак ОСОБА_5 та сумку ОСОБА_4 , та, не розрахувавшись за них, пройшли повз касу, і вийшли з приміщення магазину, та в послідуючому розпорядилися ними на власний розсуд.

Своїми спільними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заподіяли потерпілому ТОВ «Фора» майнової шкоди на загальну суму 387,09 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, 17.07.2022 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом з своїм співмешканцем ОСОБА_4 , перебуваючи як покупці в приміщенні торгового залу магазину № 398 ТОВ «Фора», який розташований по вул. Івана Мазепи, 6 в м. Фастів Київської області, вирішили вчинити таємне викрадення майна з вказаного магазину.

Відразу ж після цього, з метою реалізації свого спільного, протиправного умислу на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно викрали з відкритих стелажів магазину наступні товари: вакуумну упаковку ковбаси 0,366 кг «Премія Брауншвейгська с/к в/с» вартістю 146,10 грн.; 0,534 кг ковбаси «Укрпромпостач Домашня куряча в/г» вартістю 144,10 грн.; 0,230 кг сиру «Vilvi Мемель блю з пліснявою 50%» вартістю 91,82 грн., 0,742 кг курячих гомілок вартістю 37,34 грн.; 0,204 кг томатів вартістю 8,98 грн., які заховали під одяг ОСОБА_4 та в сумку ОСОБА_5 , та, не розрахувавшись за них, пройшли повз касу, тобто вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були зупинений працівниками охорони магазину з викраденими товарами.

Своїми спільними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 могли заподіяти потерпілому ТОВ «Фора» майнової шкоди на загальну суму 429,06 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.4 ст.185; ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини їх вчинення, які зазначені в обвинувальному акті.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, передбачених ч.4 ст.185; ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, визнала повністю та підтвердила обставини їх вчинення, які зазначені в обвинувальному акті.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 повністю погодилися зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували їх винуватість у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.185; ч.2 ст.15 ч.4 ст.184 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів та вважає, що їх дії кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Відповідно до повідомлення, яке надійшло від керуючого ТОВ «Фора», потерпіла сторона будь-яких претензій до обвинувачених не має, майнова шкода відшкодована в повному обсязі.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Прокурор вказав на те, що вина обвинувачених у вчиненому доведена повністю, обвинувачені вину визнали повністю, щиро каються, добровільно відшкодували завдані збитки, тому просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років за вчинені кримінальні правопорушення за ч.4 ст.185 КК України; а за вчинені кримінальні правопорушення за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, застосувавши до обвинувачених ст.69 КК України, призначити покарання нижче від найнижчої межі у вигляді позбавлення волі на 4 роки, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового терміну.

Законодавець дає суду право у виняткових випадках, з огляду на індивідуальні особливості вчиненого правопорушення та особу винного, призначити більш м`яке покарання (ст. 69 КК України). Застосування зазначеної норми матеріального закону не є обов`язковим для суду, а є його дискреційним повноваженням. Тобто можливість вибору одного з юридично дозволених варіантів правозастосовного рішення, що є умовою ефективного правозастосування норм права суб`єктами застосування для прийняття правильного, законного та обґрунтованого рішення.

Згідно з положеннями ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в загальній частині цього Кодексу.

Суд враховує дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка повністю визнала себе винною, раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувалась, що вказує на те, що вона не є особою, небезпечною для суспільства, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, добросовісне виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду кримінального провадження.

За вказаних обставин суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 за вчиненекримінальне правопорушенняза ч.2ст.15ч.4ст.185КК України враховуючисукупність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої та дані, які характеризують її особу, приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ст.69 КК України щодо призначення більш м`якого виду основного покарання, ніж передбачено законом, та необхідність призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав себе винним, є не судимою особою в силу ст..89 КК України, що вказує на те, що він не є особою, небезпечною для суспільства, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, добросовісне виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду кримінального провадження.

За вказаних обставин суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 за вчиненекримінальне правопорушенняза ч.2ст.15ч.4ст.185КК України враховуючисукупність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та дані, які характеризують його особу, приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ст.69 КК України щодо призначення більш м`якого виду основного покарання, ніж передбачено законом, та необхідність призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 4 ст. 185 КК України.

Оцінюючи позицію прокурора, обвинувачених та їх захисника про можливість звільнення обвинувачених від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд вважає, що таке звільнення від відбуття покарання може мати місце у даному випадку з огляду на таке.

Згідно положень ст. 75 КК України, якщо суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинених злочинів та його поведінку після їх вчинення, а саме те, що він щиро розкаюється у вчиненому, особу винного, зокрема те, що він в силу ст..89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має професійну освіту, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває.

Крім того, зі змісту досудової доповіді, наданої Фастівським районним відділом № 2 філією державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області № 32/35/1510-23 від 14.03.2023 року, вбачається можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без застосування покарань пов`язаних з позбавленням волі або обмеженням волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства.

За вказаних обставин, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховуючи сукупність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та дані, які характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ст.75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення, яке буде слугувати для виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим ОСОБА_4 .

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Суд також враховує ставлення обвинуваченої ОСОБА_5 до вчинених злочинів та її поведінку після їх вчинення, а саме те, що вона щиро розкаюється у вчиненому, особу винної, зокрема те, що вона раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має базову середню освіту, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває.

Крім того, зі змісту досудової доповіді, наданої Фастівським районним відділом № 2 філією державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області № 32/35/1511-23 від 14.03.2023 року, вбачається можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без застосування покарань пов`язаних з позбавленням волі або обмеженням волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства.

За вказаних обставин, суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 , враховуючи сукупність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої та дані, які характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ст.75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення, яке буде слугувати для виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченою ОСОБА_5 .

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_5 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на неї слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_5 не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку з 15.03.2023.

Покласти на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку з 15.03.2023.

Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: вакуумна упаковкаковбаси «ПреміяБрауншвейська с/кв/с»масою 0.366кг,ковбаса «УкрпромпостачДомашня курячав/г» масою 0,534 кг, сир «Vilvi Мемель блю з пліснявою 50%» вагою 0,230 кг, курячі гомілки вагою 0.742 кг, томати вагою 0,204 кг, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого - залишити останній.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1