Ухвала

від 10.03.2023 по справі 910/10927/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони її правонаступником

10.03.2023Справа № 910/10927/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс"

про заміну сторони її правонаступником

у справі № 910/10927/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська содова компанія"

про стягнення заборгованості в розмірі 6 810 441,82 грн

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська содова компанія" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 6 810 441,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 позов було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська содова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 5 669 570,51 грн, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 140 871,31 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 102 156,63 грн.

19.02.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

16.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" надійшла заява про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/10927/19 призначено на 24.02.2023.

21.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від боржника надійшли пояснення, відповідно до яких він не заперечує проти заміни стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 19.02.2020.

Судове засідання, призначене на 24.02.2023, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 10.03.2023.

У судове засідання 10.03.2023 з`явився представник заявника, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" учасники справи були повідомлені належним чином та їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони її правонаступником.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" про заміну сторони її правонаступником, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті Господарського процесуального кодексу України - 525 та 334 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 26 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Тобто поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Матеріали справи не містять доказів відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 910/10927/19. Водночас, при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" суд встановив, що на момент звернення до суду із цією заявою строк пред`явлення виконавчого документа в цій справі до виконання не сплив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства України заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

04.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий дім" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" (новий кредитор) було укладено Договір № 1/21 про відступлення права вимоги (цесії) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за Кредитним договором № 18/2009-К від 29.12.2009, викладеного в новій редакції 27.02.2015, з усіма змінами і доповненнями до нього, що є його невід`ємною частиною (надалі - Кредитний договір), укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська содова компанія" (боржник), а новий кредитор приймає право вимоги та бере на себе зобов`язання сплатити первісному кредитору суму відшкодування за відступлення права вимоги, у розмірі та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.3 Договору за цим Договором до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обов`язків за Кредитним договором:

- повернення заборгованості по кредиту в розмірі 5 669 570,51 грн;

- повернення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 2 514 901,21 грн;

- інших обов`язків, встановлених Кредитним договором.

Підпунктом 2.1.1 Договору передбачено, що новий кредитор зобов`язаний не пізніше, ніж на наступний робочий день після підписання цього договору перерахувати первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором в загальному розмірі 80 000,00 грн.

Після надходження всієї суми відшкодування за відступлення права вимоги, відповідно до умов п. 2.1.1 цього Договору, первісний кредитор зобов`язаний повідомити боржника та надати новому кредитору для передачі іпотекодавцю/заставодавцю повідомлення про здійснене відступлення права вимоги та надати новому кредитору докази відправлення повідомлення боржнику (пп. 2.2.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс", на підставі платіжної інструкції № 175 від 05.06.2020 було перераховано Публічному акціонерному товариству "Банк "Кліринговий дім" грошові кошти в сумі 80 000,00 грн, з призначенням платежу: "оплата за відступлення прав вимоги згідно Договору № 1/21 про відступлення прав вимоги (цесії) від 04.06.2020".

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" Договору.

Приймаючи до уваги умови Договору, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що виникло на підставі Кредитного договору № 18/2009-К від 29.12.2009, викладеного в новій редакції 27.02.2015, і було предметом судового розгляду у справі № 910/10927/19.

З огляду на встановлені вище обставини, на підставі статті 52, частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення заміни сторони (стягувача) у наказі Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 910/10927/19 - Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" щодо стягнення з боржника заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 5 669 570,51 грн та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 140 871,31 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/10927/19 було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 102 156,63 грн.

Сплата зазначеної суми судових витрат не є зобов`язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України та згідно із встановленими судом обставинами вона не була й не могла бути предметом відступлення за Договором.

З огляду на вищевикладене, здійснення заміни стягувача на його процесуального правонаступника в частині вимог про стягнення зазначеної суми судових витрат неможливе.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 21.01.2019 у справі № 916/65/18 та від 03.07.2019 у справі № 910/9549/15.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" про заміну сторони на її правонаступника у справі № 910/10927/19.

Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/10927/19 задовольнити частково.

2. Здійснити заміну сторони (стягувача) - Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" (04072, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 5, літера "А"; ідентифікаційний код: 21665382) на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" (Україна, 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 31, офіс 353; ідентифікаційний код: 39691782) у наказі Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 910/10927/19 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська содова компанія" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, будинок 1-3/2, літера "А"; ідентифікаційний код: 39397380) заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 5669570 (п`ять мільйонів шістсот шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят) грн 51 коп. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1140871 (один мільйон сто сорок тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 31 коп.

3. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Фінанс" відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2023

Суддя О.В. Нечай