Ухвала

від 09.03.2023 по справі 2-434/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-434/2010

Провадження № 6/488/22/23

УХВАЛА

Іменем України

09.03.2023 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання - Кралі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ комерційний Банк «НАДРА», ТОВ «Зубарєв і К», ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2023 року заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося в Корабельний районний суд м. Миколаєва з заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-434/2010, яка була розглянута Корабельним районним судом м. Миколаєва 21.04.2010, а також поновити строк для пред`явлення до примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Заява мотивована тим, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21.04.2010 року по справі № 2-434/2010 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубарєв і К» та ОСОБА_1 було задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубарєв і К» та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", кредитну заборгованість в розмірі 73 312,84 грн., а також державне мито в розмірі 733,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн., а всього стягнуту 74 295,96 грн.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.08.2022 року по справі № 2-434/2010 було замінено стягувана у виконавчому документі.

Заявник зазначив, що згідно з відповіддю Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ТОВ «Зубарєв і К» на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в розмірі 73312,84 грн., а також державного мита в розмірі 733,12 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн., на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебувають та не перебували.

Також, за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебувають.

Додатково зазначив, що за даними автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ), у Корабельному відділі державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївські області, правонаступником якого є Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснювалось виконавче провадження № 20176423 з виконання виконавчого листа Корабельного районного суду від 09.06.2010 за № 2-434 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» боргу у сумі 74295,96 грн., яке 20.10.2011 завершено з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІУ).

Вказав, що 05.10.2022 згідно з відповіддю за результатами перевірки наявних у Фонду гарантування виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра», запитуваний виконавчий лист стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубарєв і К» та ОСОБА_1 відсутній, оскільки до Фонду не передавався і від органів Державної виконавчої служби також не надходив.

Вважав, що оскільки в органах ДВС виконавчий лист не знаходиться та до Фонду не надходив, вищевикладені обставини свідчать про втрату виконавчого документа при пересиланні.

Крім того, заявник зазначив, що про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № 20176423 від 20.10.2011 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» стало відомо із листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), отриманого 06.02.2023 року.

Посилаючись на вказані обставини, заявник зазначив, що оскільки строк пред`явлення виконавчого документа переривався пред`явленням до виконання, рішення суду виконано не було, а стягувач дізнався про постанову про повернення виконавчого документа стягувачу лише 06.02.2023 року, то вважав що, перебіг строку пред`явлення такого документа до виконання починається заново з 06.02.2023 року (отримання стягувачем інформації про вчинення державним виконавцем відповідної дії), і становить три роки, тобто до 06.02.2026 року.

Посилаючись на вказані обставини, заявник звернувся в суд з даною заявою.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник заявника у своїй заяві про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення його до виконання просив розглядати заяву без участі представника, вимоги заяви підтримав повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 433, ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, вважає, що заява про видачу дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21.04.2010 року позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ТОВ «Зубарєв і К» про стягнення кредитної заборгованості - задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубарєв і К» та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Миколаївське регіональне управління заборгованість за кредитним договором в розмірі 73 312,84 грн., а також державне мито в розмірі 733,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн., а всього - 74 295,96 грн..

Зазначене судове рішення набрало законної сили 02.05.2010 року.

Первісному стягувачу по справі були видані виконавчі листи для пред`явлення їх на примусове виконання з метою подальшого виконання рішення суду.

Ухвалою Корабельного районного суд м. Миколаєва від 16.08.2022 року у цивільній справі № 2-434/2010 замінено сторону стягувача з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп.

Судом встановлено, що за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ТОВ «Зубарєв і К» на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в розмірі 73312,84 грн, а також державного мита в розмірі 733,12 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн, на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебувають та не перебували.

Також, за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в розмірі 73 312,84 грн, а також державне мито в розмірі 733,12 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн, на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебувають.

Крім того, за даними автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ), у Корабельному відділі державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є правонаступником якого є Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснювалось виконавче провадження № 20176423 з виконання виконавчого листа Корабельного районного суду від 09.06.2010 за № 2-434 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» боргу у сумі 74 295,96 грн., яке 20.10.2011 завершено з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІУ).

Відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, строк зберігання реєстрів на відправлення кореспонденції становить 1 рік.

Для отримання додаткової інформації стосовно виконавчого провадження, заявнику було запропоновано також звернутися до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Вказані обставини підтверджуються листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.02.2023 за № 4305/02.2-17.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2022 р. заявник звертався до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про надання інформації щодо місцезнаходження оригіналів виконавчих листів щодо боржників право вимоги щодо яких набуто ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», на що останнім була отримана відповідь про таке. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 вересня 2020 року №1764 відкликано повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», делеговані Білій Ірині Володимирівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 червня 2020 року № 1179 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА».

Також повідомлено, що за результатами перевірки наявних у Фонду гарантування виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра» запитувані вами виконавчі листи щодо боржників ТОВ Зубарєв і К, ОСОБА_1 відсутні, оскільки до Фонду дані виконавчі листи не передавались і від органів Державної виконавчої служби не надходили.

З аналізувказаних документіввбачається,що первіснийстягувач ПАТКБ «НАДРА»скористався своїмправом тапред`явиввиконавчий листпо справі№ 2-434/2010за рішеннямКорабельного районногосуду м.Миколаєва від21.04.2010року простягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,ТОВ «Зубарєві К» на користь ПАТ КБ „Надра.

Згідно з статтею 22 Закону України Про виконавче провадження (Закон № 606-XIV від 21 квітня 1999 року), що діяв на час прийняття державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 23 вказаного Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

З матеріалівсправи вбачається,що 20.10.2011р.виконавче провадженняз примусовоговиконання виконавчоголиста посправі №2-434/2010про стягненняз ОСОБА_1 боргу накористь ПАТКБ Надрав сумі74295,96грн.було завершено,а виконавчийдокумент повернутийстягувачу напідставі п.5ч.1ст.47Закону УкраїниПро виконавчепровадження (Закон№ 606-XIVвід 21квітня 1999року),що діявна моментприйняття вказаногорішення,у зв`язкуз тим,що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника фізичної особи.

Отже, з моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа по справі № 2-434/2010 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості, первісний стягувач мав строк тривалістю в 1 рік, тобто до 20.10.2012 р., для повторного пред`явлення виконавчого листа до державної виконавчої служби з метою подальшого виконання рішення суду по зазначеній справі.

Матеріали справи не містять відомостей про звернення первісного стягувача, представника ПАТ КБ «НАДРА», в тому числі в особі уповноваженої на ліквідацію банку особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, або поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відносно боржника ОСОБА_1 або ТОВ Зубарєв і К, оскільки такий строк закінчився ще до укладення договору № GL48N718070_Ur_4 про відступлення права вимоги, тобто до 13 серпня 2020 року.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»),

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Як вже зазначалося судом, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21.04.2010 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно - правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № З-рп/2001).

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду у від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у ч. 1 ст. 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

З аналізу вказаних процесуальних норм вбачається, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або поновлення такого строку за рішенням суду.

Необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.

Такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 2а-12192/09/0470, від 06 червня 2018 року у справі № 2-12537/10 від 31 січня 2019 року у справі № 490/9519/15-ц.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Як вже зазначалося судом, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-434/2010 щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором сплив 20.11.2012 р. Будь-які докази поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суду не надані.

Суд доходить висновку, що недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Суд враховує, що згідно з рішенням ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що первісним кредитором ПАТ «КБ «НАДРА» і особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою на його ліквідацію, не було вжито всіх заходів, щоб з розумним інтервалом часу подати виконавчий лист до виконання, та цікавитись провадженням у справі за власним позовом і вчасно пред`явити виконавчий лист до виконання.

Будь-яких інших доказів про те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання переривався, матеріали справи не містять.

За такого, суд дійшов висновку, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі № 2-434/2010 щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором сплив.

З аналізу процесуальних норм вбачається, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або поновлення такого строку за рішенням суду.

Враховуючи, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд залишає заяву ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 76-81, 433, 353, 354 ЦПК України та п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ комерційний Банк «НАДРА», ТОВ «Зубарєв і К», ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання залишити без задоволення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Я.А. Чернявська