Рішення

від 17.03.2023 по справі 917/1386/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2023 Справа № 917/1386/22

м.Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовною заявою Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, 45, м.Полтава, 36000) в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, вул. Гоголя, 94, м. Миргород, Полтавська область, 37600

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про стягнення 65 665,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Полтавський обласний центр зайнятості в особі Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості з позовною заявою (вхід. №1497/22 від 01.11.2021) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення 65 665,40 грн суми сплаченої допомоги по безробіттю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Паламарчука В.В.

Ухвалою від 07.11.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

22.11.20222р. від відповідача на адресу суду було направлено відзив на позовну заяву (вхід. №9020). У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_1 виплачено грошове зобов`язання на час вимушеного прогулу з 25.02.2021 по 12.10.2021 в розмірі 73 999,30 грн. тому у разі задоволення позову в даній справі призведе до притягнення ГУНП до подвійної відповідальності.

01.12.2022р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. №9411) У відповіді на відзив позивач посилається те що, сума соціальної допомоги по безробіттю виплачена центром зайнятості на підставі ст.ст. 34,35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а виплати здійснені ГУНП на підставі рішення суду, є сумою середнього заробітку на час вимушеного прогулу.

В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив службу у Національній поліції на посаді інспектора - криміналіста слідчого відділення Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Наказом від 24.02.2021 № 106 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п.4 ч.1 с.77 КЗпП (через скорочення штатів).

18.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Миргородської міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ (далі - Філія) із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати допомоги по безробіттю (копії заяв - в матеріалах справи). У зв`язку з відсутністю підходящої роботи ОСОБА_1 , надано статус безробітного (наказ № НТ210318 від 18.03.2021р.) та призначено виплату допомоги по безробіттю (наказ № НТ210318 від 18.03.2021р.). 18.03.2021р ОСОБА_1 відкладено допомогу по безробіттю (Наказ №НТ210318 від 18.03.2021 року). З 25.03.2021 року розпочато (поновлено) виплату по безробіттю (Наказ №НТ210325 від 25.03.2021 року). Допомога по безробіттю ОСОБА_1 нараховувалась відповідно до п.п. 1,3.4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону.

Рішенням першої інстанції Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 по справі № 440/4548/21 ОСОБА_1 було поновлено на посаді інспектора - криміналіста слідчого відділення Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

02.11.2021р ОСОБА_1 , особисто надав до Миргородській міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ копію рішення першої інстанції Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 про поновлення його на роботі та копію наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 537 о/с від 27.10.2021р по особовому складу про поновлення на посаді інспектора - криміналіста слідчого відділення Миргородського відділу поліції з 25.02.2021 року.

27.10.2021р. Миргородською міськрайонною філією Полтавськогообласного центру зайнятості припинено реєстрацію безробітного ОСОБА_1 у зв`язку із його поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили та припинено виплати по безробіттю.

За період перебування на обліку в Миргородській міськрайонній філії Полтавського ОЦЗ з 25.03.2021р. по 26.10.2021р. ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 65 665,40 грн.

На підтвердження суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю позивачем надано копію відомості про призначення та виплату допомоги по безробіттю, а також копію Довідки нарахування допомоги від 14.07.2022р.

03.11.2021р. Миргородською міськрайонною філією Полтавського ОЦЗ видано наказ №18 про відшкодування з ГУНП в Полтавській області коштів у сумі 65 665,40 грн. виплачених ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю, в зв`язку із поновленням на роботі за рішенням суду ОСОБА_1 на посаді інспектора - криміналіста слідчого відділення Миргородського відділу поліції з 25.02.2021 року.

04.11.2021р., 21.02.2022р., 30.03.2022р. позивач направляв відповідачу листи про необхідність відшкодування виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю протягом 15 робочих днів з моменту отримання повідомлення (копії листів та повідомлень про вручення - в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що відповідачем допомога по безробіттю не відшкодована.

В зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 65 665,40 грн. суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

Відповідач позов заперечує, зокрема, зазначає, що ним виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.02.2021р. по 12.10.2021р. у розмірі 73999,30грн. Таким чином, ураховуючи, що ГУНП в Полтавській області вже понесло матеріальну відповідальність у зв`язку із поновленням ОСОБА_1 на роботі, задоволення позову в даній справі, на думку відповідача, призведе до притягнення ГУНП до подвійної відповідальності, що суперечить приписам ст. 61 Конституції України.

Також відповідач зазначає, що у даному випадку грошові кошти у розмірі 65 665,40 грн., сплачені як допомога по безробіттю, мають бути стягнуті саме з ОСОБА_1 , оскільки останній не повідомив Полтавський окружний адміністративний суд про отримання ним коштів від Полтавського обласного центру зайнятості під час розгляду справи №440/4548/21.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" - безробітний особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку (п. 13 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Положенням п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7, ст. 8 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2021р. гр. ОСОБА_1 був зареєстрований в Миргородській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості як такий, що шукає роботу. 18.03.2021 р. на підставі поданої ним заяви, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» йому було надано статус безробітного.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 18.03.2021р. про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» йому було призначено виплату допомоги по безробіттю з 25.03.2021р. (копія додатку №1 до персональної картки 165321031800008).

У період перебування на обліку в Філії з 25.03.2021р. по 26.10.2021р. гр. ОСОБА_1 допомога по безробіттю була нарахована та виплачена в розмірі 65665,40 грн., що підтверджується копією відомості про призначення та виплату допомоги по безробіттю, а також копією довідки нарахування допомоги від 14.07.2022р. Полтавського обласного центру зайнятості.

Відповідно до п.2 ч.І ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з абзацом 10 п.п. 1 п. ЗУ «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19.09.2018 р. № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Таким чином, вищевказаними нормами припинення реєстрації, а з ними і припинення виплати допомоги по безробіттю, прямо пов`язані з днем поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, який, в свою чергу, пов`язаний з днем видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 p. визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 24.02.2021 №106 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора-криміналіста слідчого відділення Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській

області з 24.02.2021. Поновлено ОСОБА_1 на посаді з 25.02.2021. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток час вимушеного прогулу за період з 25.02.2021 по 12.10.2021 у розмірі 73 999,30 грн. з відрахуванням обов`язкових платежів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022р. по справі №440/4548/21 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року по справі №440/4548/21 залишено без змін.

ОСОБА_1 надав Філії 01.11.2021 наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 27.10.2021р. № 537о/с «По особовому складу», яким поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора-криміналіста слідчого відділення Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 посадовий оклад 2400 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40%, з 25 лютого 2021 року з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14 334, грн.

27.10.2021 р. було припинено реєстрацію гр. ОСОБА_1 як безробітного у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

В абзаці 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду,

Згідно частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що Наказом Миргородської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 03.11.2021 р. №18 було прийнято рішення «Про відшкодування Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 » в сумі 65 665,40 грн. та разом з супровідним листом про відшкодування коштів було направлено Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області, який отримано 04.11.2021р.

На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 65 665,40 грн. на користь позивача відповідачем не надано.

Головне управління Національної поліції в Полтавській області заперечує щодо позову, у зв`язку з тим, що його задоволення призведе до подвійної відповідальності, що суперечить нормам Конституції України.

Однак, суд доводи відповідача відхиляє, оскільки Головне управління Національної поліції в Полтавській області поновило працівника ОСОБА_1 й оплатило йому заробітну плату за час вимушеного прогулу, а не компенсувало допомогу по безробіттю, яку отримував працівник від позивача.

В даному випадку це не є подвійною відповідальністю, оскільки, заявлена до стягнення сума була сплачена позивачем як допомога по безробіттю у зв`язку з наданням громадянину ОСОБА_1 статусу безробітного, а не як забезпечення за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

При цьому, відповідно до п. п. 4 п.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

У відповідності до ч.1 ст.45 вказаного Закону, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наразі відповідачем не надано суду доказів умисного невиконання гр. ОСОБА_1 своїх обов`язків та зловживання ними.

Також судом враховано, що за приписами частини 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про прийняття його на роботу.

Згідно ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, обов`язок з відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді на підставі рішення суду покладається саме на роботодавця.

У даному випадку, роботодавцем звільненого та поновленого на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 по справі № 440/4548/21, громадянина ОСОБА_1 є відповідач, а тому, останній зобов`язаний відшкодувати виплачену позивачем вказаній особі суму допомоги у зв`язку з безробіттям.

Відносно інших заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, то вказані заперечення не приймаються судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, та спростовуються матеріалами справи в їх сукупності.

Відтак, виходячи з обставин справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 65 665,40 грн., які виплачені ОСОБА_1 в якості допомоги по безробіттю є обґрунтованими.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 65 665,40 грн. суми виплаченої допомоги по безробіттю є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що відповідає чинному законодавству, а отже підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) на користь Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, 45, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 03491234) 65665,40грн. - відшкодування виплат на допомогу по безробіттю, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2481,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Суддя Паламарчук В.В.