Рішення

від 09.03.2023 по справі 921/523/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 березня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/523/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології (46011, м. Тернопіль, вул. Глиняна, 27)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 (47824, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Воробіївка, вул. Нова, 5В)

про стягнення 133022,64 грн.

За участю від:

позивача - Парійчук Ю.Д.

відповідача не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

24.10.2022 через канцелярію суду Приватне підприємство Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом б/н від 24.10.2022 (вх. №587) до Товариства з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 про стягнення 133022,64 грн - боргу.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві, відповіді на відзив б/н від 29.11.2022 (вх. №8026 від 29.11.2022) позивач зазначив, що на підставі договору №115/2019 від 24.10.2019 складського зберігання відповідачем було передано позивачу зерно на зберігання у зерновий склад згідно товарно-транспортних накладних від 31 жовтня, 1-6 листопада 2019 року та складських документів.

Підписуючи згаданий договір, відповідач своїм підписом надав згоду на розцінки, викладені у ньому. Жодної вимоги про зміну цін чи погодження інших, ніж передбачені договором від нього не надходило.

Факт укладення договору №115/2019 від 24.10.2019 відповідачем не заперечується.

Акт №ОУ-0000330 від 31.10.2019 на суму 17069,27 грн підписано директором ТОВ АгроЛанка-2. Цей акт оплачено відповідачем згідно рахунку-фактури №СФ-001364. Тому, факт часткової оплати підтверджує укладення договору, передачу зерна на зберігання, надання згоди на проведення необхідних робіт по зберіганню зерна та прийняття усіх умов договору. Наступна відмова від підпису акту та оплати комплексу здійснених робіт свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Додатковим підтвердженням виконання зі сторони позивача умов договору №115/2019 від 24.10.2019 являються зареєстровані у органах Державної податкової служби України податкові накладні згідно актів №ОУ-0000330 від 31.10.2019 та №ОУ-0000370 від 30.11.2019.

Позивачем підтверджено, що після того, як на підставі договору зберігання ним було прийнято зерно на зберігання, сторони домовились про те, що зерновий склад купує у поклажодавця зерно на підставі договору №76/11/19 від 12.11.2019. Проте, договір поставки не має жодного відношення до проведених робіт із сушіння та аналізу кукурудзи. Так як дані робити передбачені саме договором зберігання та здійснюються одразу ж при прийнятті зерна. Натомість згідно договору поставки покупець купує уже товар, приведезений раніше у відповідність вимогам, які застосовуються до того чи іншого виду зернової культури.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві б/н від 17.11.2022 (вх. №7843 від 23.11.2023) просив суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю.

З приводу цього ним визнано укладення 24.10.2019 між сторонами договору №115/2019 складського зберігання. Посилаючись на умови п. 1.1, п. 2.1.4, п. 4.4, п. 4.7 вказаного договору, а також зміст ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", відповідачем стверджено, що позивачем не надано доказів на підтвердження прийняття зерновим складом зерна від відповідача та доказів погодження із відповідачем розцінок на проведення робіт із насінням кукурудзи.

Ним звернено увагу на те, що долучені до позовної заяви акти здачі прийняття робіт №ОУ-0000330 від 31.10.2019, №ОУ-0000370 від 30.11.2019 не містять підписів представника відповідача та доказів одержання та/або надіслання їх відповідачем.

Окрім цього, ТОВ АгроЛанка-2 зазначено, що 12.11.2019 між позивачем (як покупцем) та ним/відповідачем (як продавцем) був укладений договір №76/11/19 поставки, на виконання якого 13.11.2019 ТОВ «АГРО-ЛАНКА-2» поставило ПП «НВО «Енергоощадні технології» 361,179 т кукурудзи, на загальну суму 1325529,82 грн за адресою: вул. Незалежності, 1д, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, що підтверджується видатковою накладною №2/11/19 від 13.11.2019 та товарно-транспортними накладними №5 від 31.10.2019, №6 від 31.10.2019, №7 від 01.11.2019, №8 від 01.11.2019, №9 від 02.11.2019, №11 від 02.11.2019, №12 від 03.11.2019, №13 від 03.11.2019, №14 від 04.11.2019, №15 від 04.11.2019, №16 від 05.11.2019, №17 від 05.11.2019, №19 від 05.11.2019, №20 від 06.11.2019.

Відповідачем стверджено, що позивач намагається стягнути з нього кошти за сушіння та лабораторний аналіз кукурудзи (акт здачі прийняття робіт №ОУ-0000370 від 30.11.2019), яка з 13.11.2019 перебуває у власності позивача.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 26.10.2022: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/523/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 21.11.2022; запропоновано позивачу надати за наявності докази погодження розцінок на проведення робіт з насінням кукурудзи; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

В підготовчому судовому засіданні 21.11.2022 судом оголошувалась перерва до 08.12.2022, з приводу чого постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 08.12.2022: прийнято до розгляду відзив відповідача на позов б/н від 17.11.2022 (вх. № 7843 від 23.11.2022), з додатками та відповідь позивача на відзив б/н від 29.11.2022 (вх. № 8026 від 29.11.2022), з додатками; підготовче судове засідання у справі № 921/523/22 відкладено на 22.12.2022; запропоновано відповідачу до 22.12.2022 надати суду: письмові заперечення в порядку ст. 167 ГПК України та докази її надіслання на адресу позивача та письмово повідомити суд про факт включення до свого податкового кредиту суми ПДВ, згідно з податкових накладних позивача № 107/1 від 31.10.2019 і № 65/1 від 30.11.2019; запропоновано позивачу до 22.12.2022 надати суду: докази оплати відповідачем коштів вказаних у рахунку фактурі № СФ-001364 від 31.10.2019 та докази включення до відповідного реєстру, долучених до відповіді на відзив, складських квитанцій на зерно; вирішення клопотання позивача б/н від 06.12.2022 (вх. № 8287 від 05.12.2022) про витребування доказів відкладено на 22.12.2022.

Ухвалою суду від 22.12.2022: прийнято до розгляду клопотання позивача про долучення доказів б/н від 20.12.2022 (вх. № 8662 від 20.10.2022), з додатками; задоволено клопотання позивача б/н від 06.12.2022 (вх. № 8287 від 05.12.2022) про витребування доказів; зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області до 18.01.2023 надати суду письмову інформацію про факт включення до податкового кредиту суми ПДВ, згідно з податкових накладних № 65/1 від 30.11.2019 та № 107/1 від 31.10.2019; уповноважено представника ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології на отримання вказаної інформації від Головного управління ДПС в Тернопільській області; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/523/22; підготовче судове засідання відкладено на 19.01.2023.

Надалі, ухвалою суду від 19.01.2023: прийнято до розгляду письмові клопотання позивача б/н від 10.01.2023 (вх. № 182 від 10.01.2023) та б/н від 16.01.2023 (вх. № 324 від 16.01.2023), з додатками до них; частково задоволено клопотання відповідача б/н від 19.01.2023 (вх. № 486 від 19.01.2023); запропоновано позивачу надати в судовому засіданні 26.01.2023 оригінал Акту ОУ-0000330 від 31.10.2019; оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 26.01.2023.

Ухвалою суду від 26.01.2023: відхилено клопотання відповідача б/н від 26.01.2023 про призначення у справі судово почеркознавчої експертизи; закрито підготовче провадження по справі №921/523/22 та призначено її до розгляду по суті на 27.02.2023.

Ухвалою суду від 27.02.2023 розгляд справи було відкладено на 09.03.2023.

Представником позивача в судовому засіданні 09.03.2023 підтримано позовні вимоги та зроблено заяву про те, що докази понесення адвокатських витрат будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 09.03.2023 не забезпечив.

09.03.2023 представником відповідача подано клопотання б/н від 09.03.2023 (вх. №2080), у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову у даній справі, а судове засідання 09.03.2023 проводити без його участі.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд, у судовому засіданні 09.03.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

24.10.2019 між Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології (надалі зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 (надалі - поклажодавць), укладено договір №115/2019 складського зберігання (надалі договір складського зберігання), згідно п. 1.1 якого на умовах даного договору поклажодавець зобов`язався передати, а зерновий склад зобов`язався прийняти сільськогосподарську культуру (надалі - "зерно"), які визначені в п. 1.1.1. договору складського зберігання на зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Згідно п. 1.1.1 договору складського зберігання на відповідальне зберігання приймається зерно по культурам: пшениця, ріпак, горох, соя, кукурудза, ячмінь, ячмінь пивоварений 2019 року врожаю, з граничним строком зберігання до 01.06.2020.

У п. 1.1.2 договору складського зберігання обумовлено, що фактична адреса місце знаходження зернового складу: Україна, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності 1, д та відділок м. Копичинці, вул. Залізнична, 60.

У п. 1.2 договору складського зберігання зазначено, що термін «послуга зберігання» тут і далі вживається у значенні пункту 10) статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" № 37-15 від 4 липня 2002 року із змінами та доповненнями.

В цьому договорі під терміном "залікова вага" або "залікова кількість" розуміється фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договірі складського зберігання зерна (п. 1.4 договору складського зберігання).

Передане на зберігання зерно залишається власністю поклажодавця протягом всього часу знаходження на зберіганні, якщо інше не передбачено даним договором. Зерновий склад не має права розпоряджатись та користуватись переданим на зберігання зерном у своїх цілях та інтересах (п. 1.5 договору складського зберігання).

Згідно п. 2.1 договору складського зберігання зерновий склад зобов`язався:

- прийняти на відповідальне зберігання у поклажодавця зерно та довести його до показників згідно вимог нормативних документів та контрактів як експортних так і тих, що діють в Україні, зокрема культуру кукурудзи 3 кл. (корм.), для якої у відповідності з діючим договором залікова якість відповідає наступним показникам, з урахуванням довгострокового зберігання відповідно до діючих норм інструкції та ДСТУ, складає: вологість 14%, сміттєва домішка 2%, зернова домішка 10% (п. 2.1.1 договору складського зберігання);

- в погоджених об`ємах, в обумовлені терміни і на умовах, встановлених цим договором, після оплати поклажодавцем послуг пов`язаних із збереженням зерна, відповідно до встановлених графіків відвантаження, провести передачу зерна поклажодавцю з відвантаженням у наданий автомобільний чи залізничний транспорт, або переоформити на особовий рахунок іншого поклажодавця (п. 2.1.2 договору складського зберігання);

- видати поклажодавцю складський документ, реєстр накладних ЗХС-З та картку аналізу на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання (п. 2.1.4 договору складського зберігання).

- з метою забезпечення якісного збереження зерна, прийняти на себе зобов`язання, без додаткового узгодження з поклажодавцем здійснювати протягом усього строку зберігання додаткові оздоровчі заходи (доробку), що може призводити до покращення якісних показників зерна, у зв`язку з чим поклажодавець зобов`язаний визнавати втрати зерна у вазі, внаслідок такого покрашення якості зерна (п. 2.1.5 договору складського зберігання);

- зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі та виконувати підробку зерна в потоці, очищення, сушку зерна з метою збереження його якості. Під час технологічного процесу (переміщення, надходження в елеватор та інше) в зв`язку з травмуванням зерна, у вазі зерна збільшуються зернові домішки на 1- 3%. При проведенні сушіння зерна кукурудзи вологістю більше 25% та подальшому його зберіганні можливе збільшення зернової домішки (битого зерна) від початкового показника (п. 2.1.6 договору складського зберігання).

Відповідно до п. 2.2.1 договору №115/2019 від 24.10.2019 поклажодавець зобов`язався своєчасно розраховуватися за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов`язаних із зберіганням зерна (п. 2.2.1 договору складського зберігання).

У п. 2.2.2 договору складського зберігання зазначено, що поклажодавець погоджується, що при необхідності проведенні сушіння зерна кукурудзи вологістю більше 25% та подальшому його зберіганні можливе збільшення зернової домішки (битих зерен) більше 5% та смітної домішки від початкового показника.

Поклажодавець погоджується, що у разі виникнення необхідності зерновий склад проводить сушку або доробку зерна. Об`єми послуг з сушки та/або доробки визначаються, виходячи з фактичної якості зерна та залікової якості на даний вид зерна. Якість зерна визначається на підставі аналізів, проведених атестованою лабораторією зернового складу. Сушіння зерна здійснюється відповідно до діючих норм та інструкцій. Очистка зерна здійснюється до проведення його сушіння відповідно до технологічного пронесу зернового складу (п. 2.2.11 договору складського зберігання).

Пунктом 2.3 договору складського зберігання передбачено, що за погодженням сторін зерновий склад може викуповувати зерно у поклажодавця за цінами, що склалися на момент продажу. Поклажодавець при намірі продати зерно може першочергово запропонувати зерновому складу викупити зерно, що знаходиться на зберіганні. Зерновий склад приймає від поклажодавця зерно за фізичною вагою, яка визначається шляхом зважування зерна на повірених та опломбованих вагах зернового складу. При виявленні розбіжності в кількості зерна між товаросупровідними документами поклажодавця та показниками ваг зернового складу у розмірі більше похибки передбаченої технічною документацією ваг, результати зважування оформляються актами розходження та завіряються уповноваженою особою зернового складу та особою, що супроводжує/здійснює доставку зерна. Сторони погоджуються, що кількісні показники зерна, визначені зерновим складом, приймаються як остаточні (п. 3.2 договору складського зберігання).

У п. 3.3 договору складського зберігання зазначено, що поклажодавець доставляє транспортними засобами за свій рахунок зерно на зерновий склад, яке відповідає Державним стандартам України (окрім показників вологості, смітної та зернової домішок, при можливості доведення їх до відповідних показників якості) в супроводі, але не обмежуючись: товарно-транспортних накладних, протоколів на випробування зерна з зазначеним вмістом пестицидів, токсичних елементів і мікотоксинів, висновків про наявність ГМО (для вхідного контролю) та інших документів передбачених діючим законодавством України.

Власником зерна, що знаходиться на зберіганні є поклажодавець. Ризики випадкової втрати, нестачі та/або псування зерна переходять від поклажодавця до зернового складу в момент оформлення складського документа на зерно (п. 3.4 договору складського зберігання).

У п. 4.1 договору складського зберігання зазначено, що розрахунки проводяться шляхом банківського переказу на поточний рахунок зернового складу або внесення готівки в касу зернового складу.

Згідно п. 4.2 договору складського зберігання зерновий склад надає поклажодавцю рахунки за надані послуги (виконані роботи), до останнього числа поточного місяця. При не одержанні рахунка поклажодавець не звільняється від обов`язку оплати за отримані послуги (виконані роботи) у термін зазначений в п.4.3. даного договору.

Поклажодавець сплачує вартість, всіх наданих послуг зернового складу, не рідше одного разу на місяць, на протязі 5-ти днів після отримання рахунку згідно п. 4.2 даного договору, в грошовій формі. Розрахунки за надані послуги проводяться в гривнях. Послуги по збереженню, відвантаженню вагонів, оплачуються поклажодавцем по тарифах, затвердженим зерновим складом шляхом передоплати до моменту відвантаження або переоформлення. За домовленістю сторін розрахунок за надані послуги може бути здійсненний в натуральній формі у вигляді передачі поклажодавцем зерновому складу зерна. В разі неможливості сплати послуг поклажодавець переоформляє відповідну кількість зерна на ім`я зернового складу, що знаходиться на зберіганні в останнього за ринковими цінами по домовленості сторін (п. 4.3 договору складського зберігання).

У п. 4.4 договору складського зберігання обумовлено, що надані зерновим складом послуги оплачуються у відповідності з базовими тарифами (цінами) враховуючи податок на додану вартість (ПДВ), зокрема вартість послуги з сушки (зменшення вологості), на один тонно/процент ріпака, гірчиці, сої, ячменю пивовареного, кукурудзи складає 54 грн.

Вказаним п. 4.4 договору складського зберігання також зазначено, що розцінки по проведенню робіт із насінням соняшника та кукурудзи погоджуються окремо.

У п. 4.7 договору складського зберігання сторонами обумовлено, що акти виконаних робіт та акти розрахунків, що складаються відповідно до умов даного договору відправляються поклажодавцю поштою чи передаються представнику поклажодавця під підпис. При не одержанні підписаних актів зерновим складом чи заперечень у письмовому вигляді на акти протягом семи днів від моменту відправлення чи передачі представнику, умови акта вважаються прийнятими сторонами. Один екземпляр актів з підтверджуючими підписами та печаткою поклажодавець обов`язково повертає зерновому складу. Послуги зернового складу вважаються повністю наданими в момент закінчення відвантаження зерна повного переоформлення, зі складанням акта розрахунку.

Відповідно до п. 4.8 договору складського зберігання, керуючись ст. 200 ПК України та порядком електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, зерновий склад залишає за собою право на формування зведених податкових накладних.

У п. 6.10, 6.11 договору складського зберігання сторонами зазначено, що зерновий склад має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах та поклажодавець має статус платника податку на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору складського зберігання від 24.10.2019 в період з 31.10.2019 по 06.11.2019 у пункті розвантаження за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності 1, д, прийнято від відповідача на зберігання зерно (кукурудзу), що підтверджується товарно-транспортними накладними: №5 від 31.10.2019, вагою 27980 кг; №6 від 31.10.2019, вагою 27800 кг; №7 від 01.11.2019, вагою 25800 кг; №8 від 01.11.2019, вагою 25680 кг; №9 від 02.11.2019, вагою 25760 кг; №10 від 02.11.2019, вагою 28640 кг; №11 від 02.11.2019, вагою 25700 кг; №12 від 03.11.2019, вагою 28000 кг; №13 від 03.11.2019, вагою 26640 кг; №14 від 04.11.2019, вагою 27800 кг; №15 від 04.11.2019, вагою 26420 кг; №16 від 05.11.2019, вагою 27420 кг; №17 від 05.11.2019, вагою 22460 кг; №19 від 05.11.2019, вагою 26120 кг; №20 від 06.11.2019, вагою 25980 кг.

Вказані ТТН містить інформацію про те, що замовником перевезення і вантажовідправником зерна кукурудзи являється ТОВ «Агро-Ланка-2», а вантажоодержувачем - Приватне підприємство Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології, на них проставлені відповідні підписи та штампи про відвантаження/прийняття товару. А також зазначено, що доставлене зерно кукурудзи є вологим.

В свою чергу, лабораторією позивача було проведено аналіз кукурудзи 3 класу 2019 року урожаю, переданої ТОВ "Агро-Ланка-2", про що було складено картки аналізу зерна:

№799 від 31.10.2019 щодо партії товару вагою 55780 кг, яка містила вологість 20,5%;

№800 від 01.11.2019 щодо партії товару вагою 25800 кг, яка містила вологість 20,5%;

№801 від 01.11.2019 щодо партії товару вагою 25680 кг, яка містила вологість 23,3%;

№804 від 02.11.2019 щодо партії товару вагою 25700 кг, яка містила вологість 23,4%;

№805 від 02.11.2019 щодо партії товару вагою 54400 кг, яка містила вологість 20,5%;

№806 від 03.11.2019 щодо партії товару вагою 28000 кг, яка містила вологість 21,3%;

№807 від 03.11.2019 щодо партії товару вагою 26640 кг, яка містила вологість 22,7%;

№816 від 04.11.2019 щодо партії товару вагою 54220 кг, яка містила вологість 22,9%;

№818 від 05.11.2019 щодо партії товару вагою 76000 кг, яка містила вологість 22,5%;

№820 від 06.11.2019 щодо партії товару вагою 25980 кг, яка містила вологість 23,8%.

Кожна з вказаних карток містить інформацію, зокрема про дату відбору зразків, вагу зразка, відправника, вагу партії, отримувача виду зерна та показник вологості.

Після прийняття зерна кукурудзи згідно вказаних ТТН та проведення лабораторного аналізу зерна, Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології були видані Товариству з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 складські квитанції на зерно, а саме:

- №1243 від 31.10.2019 (серії БА №755034) на зерно кукурудзи фізичною вагою 55780 кг, вологістю 20,50%, з посиланням картку аналізу зерна №799 від 31.10.2019;

- №1244 від 01.11.2019 (серії БА №755035) на зерно кукурудзи фізичною вагою 25800 кг, вологістю 20,50%, з посиланням на картку аналізу зерна №800 від 01.11.2019;

- №1245 від 01.11.2019 (серії БА №755036) на зерно кукурудзи фізичною вагою 25680 кг, вологістю 23,30%, з посиланням на картку аналізу зерна №801 від 01.11.2019;

- №1246 від 02.11.2019 (серії БА №755037) на зерно кукурудзи фізичною вагою 54400 кг, вологістю 20,50%, з посиланням на картку аналізу зерна №805 від 02.11.2019;

- №1247 від 02.11.2019 (серії БА №755038) на зерно кукурудзи фізичною вагою 25700 кг, вологістю 23,40%, з посиланням на картку аналізу зерна №804 від 02.11.2019;

- №1249 від 02.11.2019 (серії БА №755040) на зерно кукурудзи фізичною вагою 26640 кг, вологістю 22,70%, з посиланням на картку аналізу зерна №807 від 03.11.2019;

- №1250 від 03.11.2019 (серії БА №755041) на зерно кукурудзи фізичною вагою 28000 кг, вологістю 21,30%, з посиланням на картку аналізу зерна №806 від 03.11.2019;

- №1252 від 04.11.2019 (серії БА №755043) на зерно кукурудзи фізичною вагою 54220 кг, вологістю 22,90%, з посиланням на картку аналізу зерна №816 від 04.11.2019;

- №1261 від 05.11.2019 (серії БА №755062) на зерно кукурудзи фізичною вагою 76000 кг, вологістю 22,50%, з посиланням на картку аналізу зерна №818 від 05.11.2019;

- №1263 від 06.11.2019 (серії БА №755064) на зерно кукурудзи фізичною вагою 25980 кг, вологістю 23,80%, з посиланням на картку аналізу зерна №820 від 06.11.2019.

Копії усіх перерахованих вище складських квитанцій містять відмітку: «погашено».

На підставі здійсненої згідно платіжної інструкції №2620 від 15.12.2022 проплати коштів в сумі 283,40 грн, позивачем для додаткового підтвердження вимог отримано та долучено до матеріалів справи витяги з Реєстру складських документів на зерно кукурудзи 3 класу:

- №5 від 04.01.2023, серії АВ №007646 (щодо складської квитанції: серія БА №755035; поточний номер у реєстрі зернового складу 1244; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №6 від 04.01.2023, серії АВ №007647 (щодо складської квитанції: серія БА №755036; поточний номер у реєстрі зернового складу 1245; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №7 від 04.01.2023, серії АВ №007648 (щодо складської квитанції: серія БА №755037; поточний номер у реєстрі зернового складу 1246; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №8 від 04.01.2023, серії АВ №007649 (щодо складської квитанції: серія БА №755038; поточний номер у реєстрі зернового складу 1247; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №9 від 04.01.2023, серії АВ №007650 (щодо складської квитанції: серія БА №755050; поточний номер у реєстрі зернового складу 1249; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №10 від 04.01.2023, серії АВ №007651 (щодо складської квитанції: серія БА №755041; поточний номер у реєстрі зернового складу 1250; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №11 від 04.01.2023, серії АВ №007652 (щодо складської квитанції: серія БА №755043; поточний номер у реєстрі зернового складу 1252; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №12 від 04.01.2023, серії АВ №007653 (щодо складської квитанції: серія БА №755062; поточний номер у реєстрі зернового складу 1261; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»);

- №13 від 04.01.2023, серії АВ №007654 (щодо складської квитанції: серія БА №755064; поточний номер у реєстрі зернового складу 1263; дата видачі складського документа 05.11.2019; дата погашення складського документа в основному реєстрі 13.11.2019; ознака застави зерна не заставлено; власник складського документа ТОВ «Агро-Ланка-2»).

Разом з цим, матеріали справи містять зведення щодо лабораторного аналізу зерна кукурудзи 3 класу, власником якого вказане ТОВ «Агро-Ланка-2». Відповідно до його змісту вартість сушки кукурудзи за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 загальною фізичною вагою 342420 кг, з визначеними відсотками вологості, складає 109367,19 грн.

На підтвердження виконання умов договору складського зберігання щодо надання відповідачу послуг з сушіння зерна та проведення лабораторного аналізу кукурудзи 3 кл 2019 року урожаю позивачем додано до позовних матеріалів:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000330 від 31.10.2019, рахунок-фактура №СФ-001364 від 31.10.2019 на загальну суму 17069,27 грн з ПДВ, з яких: вартість сушіння кукурудзи складає 14059,39 грн без ПДВ; вартість лабораторного аналізу кукурудзи 165 грн; ПДВ 2844,88 грн. Зміст оформленого у двосторонньому порядку акту №ОУ-0000330 від 31.10.2019 на суму 17069,27 грн вказує на те, у відповідача відсутні претензії щодо наданих згідно нього послуг.

В підготовчому судовому засіданні 26.01.2023 судом оглянуто оригінал акту №ОУ-0000330 від 31.10.2019.

Згідно платіжного доручення №32 від 15.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю АгроЛанка-2 перераховано Приватному підприємству Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології кошти в сумі 17069,27 грн, з призначенням платежу: «оплата за лабораторний аналіз та сушіння кукурудзи згідно рахунку № СФ-001364 від 31.10.2019, ПДВ 20% - 2844,88 грн». Дана обставина підтверджується довідкою АБ «Укргазбанк» №5-71/19/960/2022 від 15.12.2022, виданою позивачу.

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000370 від 30.11.2019, рахунок-фактура №СФ-001437 від 30.11.2019 на загальну суму 133022,64 грн з ПДВ, з яких: вартість сушіння кукурудзи складає 109367,20 грн без ПДВ; вартість лабораторного аналізу кукурудзи 1485 грн; ПДВ 22170,44 грн. Наявна у матеріалах справи копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000370 від 30.11.2019 не містить підпису зі сторони поклажодавця/відповідача.

На вказані господарські операції, Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології було видано Товариству з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 податкові накладні №107 від 31.10.2019 та №65 від 30.11.2019. Вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.11.2019 та 12.12.2019 відповідно, підтвердженням чого являються відповідні квитанції про реєстрацію податкових накладних.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2022 у даній справі, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області надано письмову інформацію №394/6/19-00-04-05/867 від 12.01.2023, у якій повідомлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за період жовтень 2019 року Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології 14.11.2019 зареєстровано в ЄПРН податкову накладну №107 від 31.10.2019 на суму 17069,27 грн (у т.ч. ПДВ 2844,88 грн) на користь ТОВ «Агро-Ланка-2», а за період листопад 2019 року 12.12.2019 зареєстровано в ЄПРН податкову накладну №65 від 30.11.2019 на суму 133022,64 грн (у т.ч. ПДВ 22170,44 грн) на користь ТОВ «Агро-Ланка-2». За даними ІТС «Податковий борг» ТОВ «Агро-Ланка-2» (код ЄДРПОУ 42781100) за жовтень 2019 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», додаток 2 «Довідка сум взаємного значення», реєстраційний номер 9276188672 від 20.11.2019. Згідно додатку 5 в розділі ІІ «Податковий кредит», таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою», відображено індивідуальний податковий номер постачальника 353084019189 (ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології), обсяг постачання без ПДВ у сумі 14224,39 грн ПДВ у сумі 2844,88 грн та за листопад 2019 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 5, додатком 2, реєстраційний номер 9304565238 від 18.12.2019. Згідно додатку 5 в розділі ІІ «Податковий кредит», таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» відображено індивідуальний податковий номер постачальника 353084019189 (ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології), обсяг постачання без ПДВ у сумі 110852,20 грн, ПДВ у сумі 22170,44 грн.

Крім того, судом встановлено, що в подальшому, а саме 12.11.2019 між Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 (надалі - продавець) укладено договір поставки №76/11/19 (надалі договір поставки), згідно п. 1.1 якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити зерно або олійні культури українського походження урожаю 2019 року (надалі - товар) насипом на умовах, передбачених даним договором. Культура та клас товару визначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Додаткові угоди укладаються згідно форм наведених у додатку №1 до цього договору,

Відповідно до п. 1.2 договору поставки продавець гарантував, що товар є його власністю і вільний від прав третіх осіб, зокрема не є предметом застави (в тому числі податкової), не знаходиться під арештом, не є спільною власністю і т.п.

Згідно п. 2.1 договору поставки кількість товару зазначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Одиницею виміру товару, що поставляється на умовах даного договору, є метрична тонна.

У п. 2.2 договору поставки вказано, що якість товару, що поставляється продавцем, зазначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Інші показники, що не зазначені в додатковій угоді, мають відповідати вимогам державних стандартів України. Товар має бути у здоровому стані, без самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, пліснявого, інших сторонніх запахів), мати нормальний колір відповідно до певних сортових ознак, не містити: шкідливого та отруйного насіння, карантинних об`єктів (включаючи захворювання, та живі організми), без шкідливих домішок. Насіння амброзії не допускається.

Якість товару підтверджується картками аналізу зерна (форма №47) та складськими квитанціями на зерно, виданими елеватором (п. 2.3 договору поставки).

У п. 3.1, п. 3.2 договору поставки зазначено, що ціна товару за одиницю виміру товару зазначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна вартість цього договору становить суму вартості товару, зазначеного у видаткових накладних та/або актах приймання-передачі до даного договору.

У п. 4.1 договору поставки вказано, що постачальник здійснює поставку товару на умовах «ЕХW (франко-склад)» згідно ІНК0ТЕРМС в редакції 2010 року Енергоощадні технології НВО ПП, вул. Незалежності, буд, 1д, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська обл., 48241 в строк вказаний у додатках до даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору поставки поставка товару підтверджується оригіналами наступних документів: складської квитанції на весь обсяг товару, виписаної елеватором на ім`я покупця; картки аналізу зерна (форма №47), виданої елеватором; актом прийому-передачі зерна, який підписується в тристоронньому порядку.

Датою поставки товару та переходу права власності на товар вважається дата оформлення складської квитанції на товар на ім`я покупця, що видається елеватором, та підписання акту приймання-передачі. У випадку отримання (покупки) зерна на умовах самовивозу транспортом покупця право власності на товар переходь у момент завантаження товару на транспортний засіб покупця (п. 4.3 договору поставки).

У п. 5.1 договору поставки обумовлено, що покупець здійснює оплату 80 % вартості товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання наступних документів: податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, відповідно до вимог ст. 187 та ст.201 Податкового кодексу України; оригіналу складської квитанції на товар в повному обсязі, що видасться елеватором на ім`я покупця; оригіналу картки аналізу зерна (форма №47), виданої елеватором; оригіналу рахунку-фактури, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до законодавства України; акту прийому - передачі зерна. Оплата решти вартості товару здійснюється покупцем, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати реєстрації податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником в ЄРПН, відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України, та надання продавцем усіх необхідних документів вказаних у пункті 5.5 даного договору.

Витрати, пов`язані із зберіганням товару до дати його передачі покупцеві, а також доведення його до вимог якості, зазначених в п. 2.2 договору сплачуються продавцем (п. 5.2 договору поставки).

У п. 11.1, п. 11.2 договору поставки зазначено, що договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з даного договору. Всі зміни та/або доповнення до цього договору дійсні лише у випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

12.11.2019 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору поставки, у п. 1 якої продавець повідомляє і підтверджує, що товар вироблений (вирощений) ним і він безпосередньо являється сільськогосподарським підприємством виробником с/г продукції, яка поставляється ним покупцю вперше.

У п. 2, п. 3 додаткової угоди №1 від 12.11.2019 продавець передає у власність покупця товар кукурудзу в кількості 361,179 тонн +/-10% на загальну суму 1325529,83 грн (1104608,19 грн без ПДВ + 220921,64 грн ПДВ).

Базис поставки ЕХW («Франко-склад») (у редакції Інкотермс 2010) - ПП «НВО Енергоощадні технології» (Тернопільська обл., Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності, буд. 1 д) (п. 4 додаткової угоди №1 від 12.11.2019).

У п. 5 додаткової угоди №1 від 12.11.2019 обумовлено, що якість товару, що поставляється продавцем, має відповідати наступним показникам: вологість мак. 14%; смітна домішка мак. 2%; биті зерна мак. 5 %; пошкоджене зерно мак. 5%; вміст амброзії не допускається.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди №1 від 12.11.2019 поставка товару в повному обсязі здійснюється в строк до 22.11.2019 включно.

На виконання умов договору поставки та укладеної до неї додаткової угоди між сторонами оформлено загальну видаткову накладну № 2/11/19 від 13.11.2019 на поставку товару зерна кукурудзи, в кількості 361,179 т загальною вартістю 1325529,82 грн з ПДВ (1104608,18 грн без ПДВ), оплачену останнім згідно платіжного доручення №14071 від 15.11.2019 на суму 1104608,18 грн.

Фактично зерно кукурудзи після отримання його позивачем за договором складського зберігання відповідачу не поверталось.

Таким чином, 13.11.2019 право власності ТОВ «Агро-Ланка-2» на зерно кукурудзи вагою 361,179 т перейшло до ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології згідно договору поставки, укладеної до нього додаткової угоди №1 та оформлених на їх підставі первинних документів.

У відзиві на позовну заяву відповідачем стверджено, що поставка ним зерна кукурудзи позивачу підтверджується видатковою накладною №2/11/19 від 13.11.2019 та товарно-транспортними накладними №5 від 31.10.2019, №6 від 31.10.2019, №7 від 01.11.2019, №8 від 01.11.2019, №9 від 02.11.2019, №11 від 02.11.2019, №12 від 03.11.2019, №13 від 03.11.2019, №14 від 04.11.2019, №15 від 04.11.2019, №16 від 05.11.2019, №17 від 05.11.2019, №19 від 05.11.2019, №20 від 06.11.2019.

Наведені відповідачем у відзиві реквізити ТТН, згідно яких, за твердженням відповідача, здійснювалось перевезення зерна кукурудзи на виконання умов договору поставки, являються тими самими ТТН, по яких відповідачем здійснювалась передача зерна позивачу по договору складського зберігання.

В матеріалах справи наявна претензія позивача, направлена 27.06.2022 відповідачу, в якій позивач просить сплатити йому суму боргу в розмірі 133022,64 грн, який виник на підставі договору складського зберігання зерна.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За твердженням ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології, невиконання ТОВ «Агро-Ланка-2» взятих на себе зобов`язань щодо оплати послуг згідно акту №ОУ-0000370 від 30.11.2019, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення 133022,64 грн боргу в судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 20 ГК України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №115/2019 від 24.10.2019 за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором, який містить у собі елементи договорів складського зберігання та надання послуг.

У відповідності до ч.ч. 3,4 ст. 294 ГК України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Згідно з ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Державну політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України визначає Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» № 37-IV від 04.07.2002 (надалі - Закон). Даний Закон спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва і формування ринку зерна для забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування його експортного потенціалу.

Статтею 1 Закону визначено наступне:

зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна (п. 10 ч.1 ст. 1);

зерновий склад - суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно (п. 15 ч.1 ст. 1);

реєстр складських документів на зерно - система обліку інформації про видані зерновими складами складські документи на зерно та володільців таких документів (п. 22 ч.1 ст. 1);

складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа (п. 24 ч.1 ст. 1).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 26 Закону договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Частинами 3, 8 статті 24 Закону передбачено, що при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов`язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.

У ч.1 ст.961 ЦК України зазначено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня (ч.ч. 1-2 ст. 37 Закону).

У ст. 43 Закону вказано, що якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №510 від 11.04.2003 затверджено Порядок випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам (надалі Порядок №510 від 11.04.2003).

У п. 23 Порядку №510 від 11.04.2003 зазначено, що бланк складської квитанції розміщується на аркуші паперу формату А5, а його форма затверджена у додатку 3 до цього Порядку.

Відповідно до п. 24 Порядку №510 від 11.04.2003 бланк складської квитанції повинен містити такі дані: 1) найменування зернового складу; 2) дату видачі квитанції; 3) серію та номер квитанції; 4) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи; 5) номер і дату накладної; 6) вказівку про знеособлене або відокремлене зберігання зерна; 7) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно; 8) якісні характеристики зерна з посиланням на документ, що їх засвідчує. Бланк скріплюється підписом уповноваженої особи зернового складу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Умови п. 1.1.1, п. 1.1.2 укладеного між сторонами договору складського зберігання стосуються зберігання зерна, зокрема кукурудзи урожаю 2019 року, строком до 01.06.2020, зерновим складом, зокрема за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності 1, д.

Як вже зазначалось, у п. 2.1.4 договору складського зберігання зерновий склад зобов`язався видати поклажодавцю складський документ, реєстр накладних ЗХС-З та картку аналізу на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання.

Судом встановлено, що Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології саме на виконання умов договору №115/2019 від 24.10.2019 у жовтні листопаді 2019 року прийнято на зберігання від Товариства з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 398200 кг зерна кукурудзи 3 класу урожаю 2019 року, за адресою зернового складу: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Незалежності 1, д.

Дана обставина підтверджується змістом наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних (оформлених після укладення договору складського зберігання від 24.10.2019, але до підписання договору поставки від 12.11.2019), проведених при прийнятті товару лабораторних аналізів зерна відповідно до ст. 24 Закону, складських квитанцій на зерно (обов`язковість оформлення яких встановлена ст. 961 ЦК України, ст. ст. 37, 43 Закону), які оформлені відповідно до вимог п. 23, 24 Порядку №510 від 11.04.2003.

Суд зазначає, що наказом Міністерства аграрної політики України №198 від 27.06.2003 затверджено Положення про обіг складських документів на зерно (надалі Положення №198 від 27.06.2003), у п. 1.3 якого вказано, що бланки складських документів на зерно є бланками документів суворої звітності. Їх виготовлення, отримання, доставка, облік, зберігання, видача, списання проводяться згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.5 Положення №198 від 27.06.2003 облік надходження, використання бланків складських документів здійснюються державним підприємством "Держреєстри України" в електронному вигляді в Реєстрі складських документів на зерно. Другі примірники виданих зерновим складом складських документів на зерно та невикористані бланки складських документів на зерно зберігаються на зерновому складі. Внесення до Реєстру складських документів на зерно інформації про використання бланків складських документів здійснюється відповідно до вимог та порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень статті 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Згідно з п. 1.19 Положення №198 від 27.06.2003 після заповнення реквізитів складського документа на зерно, реєстрації його у Реєстрі складських документів на зерно з присвоєнням порядкового номера, один примірник оригіналу заповненого бланка складського документа передається поклажодавцеві або вповноваженій ним особі, а другий залишається на складі.

Пункт 2.5.4 Положення №198 від 27.06.2003 вказує, що зерновий склад щоденно надсилає державному підприємству "Держреєстри України" дані в електронному вигляді в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики України, відомості про видані та погашені зерновим складом протягом попереднього робочого дня складські документи на зерно.

У ст. 45 Закону зазначено, що зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1569 від 17.11.2004 «Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» затверджено Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (надалі Порядок №1569 від 17.11.2004).

Згідно пунктів 1-3 Порядку №1569 від 17.11.2004 реєстрація складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, здійснюється з метою проведення моніторингу ринку зерна і забезпечення його стабільного функціонування, надання юридичним та фізичним особам інформації про прийняте на зберігання зерно та про видані складські документи. Основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - основний реєстр), є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах (далі - реєстр зернового складу), через електронну мережу. Реєстр зернового складу ведеться в електронному вигляді та у письмовій формі (книга реєстрації). Інформація в електронному реєстрі та книзі реєстрації повинна бути ідентична. Форму і порядок ведення електронного реєстру та книги реєстрації затверджує держатель реєстру. Забезпечення ведення основного реєстру здійснює його держатель - Мінагрополітики.

Адміністратор основного реєстру, яким є державне підприємство "Держреєстри України", що належить до сфери управління Мінагрополітики (п. 4 Порядку №1569 від 17.11.2004).

Відповідно до п. 5 Порядку №1569 від 17.11.2004 реєстратором є зерновий склад, який виконує функції відповідно до договору з адміністратором основного реєстру і передає інформацію для внесення до основного реєстру, а також видає власникам зерна витяги з реєстру зернового складу. Форма бланків та порядок видачі витягів з реєстру встановлюються держателем реєстру.

До реєстру зернового складу вноситься за порядковим номером інформація про складський документ. Такий же порядковий номер зазначається у відповідній графі першого і другого примірників документа. Перший примірник передається особі, що здала зерно на зберігання, а другий примірник підшивається у книзі реєстрації. Власник зерна (уповноважена ним особа), якому видано складський документ, ставить підпис у книзі реєстрації (п. 6 Порядку №1569 від 17.11.2004 ).

Відповідно до п. 8 Порядку №1569 від 17.11.2004 реєстратор зобов`язаний передати до основного реєстру інформацію, внесену до реєстру зернового складу, який ведеться у порядку, визначеному адміністратором основного реєстру.

У п. 13 Порядку №1569 від 17.11.2004 також зазначено, що інформація, внесена до основного реєстру та реєстру зернового складу, повинна зберігатися не менш як три роки після закінчення строку зберігання зерна.

Користування основним реєстром та реєстром зернового складу здійснюється шляхом видачі витягів на бланках та/або надання можливості для доступу до певної частини електронної бази даних відповідного реєстру. Підключення до цієї бази даних здійснюється адміністратором основного реєстру на підставі договору з користувачем (п. 14 Порядку №1569 від 17.11.2004).

У п. 16 Порядку №1569 від 17.11.2004 передбачено, що за підключення до електронної бази даних відповідного реєстру та видачу витягів з основного реєстру та реєстру зернового складу справляється плата, розміри якої встановлюються держателем реєстру.

З урахуванням змісту Положення №198 від 27.06.2003 та Порядку №1569 від 17.11.2004, наявні у матеріалах справи копії складських квитанцій є документами суворої звітності, які також підлягають обов`язковій реєстрації у відповідному реєстрі у електронному вигляді.

Порядком №1569 від 17.11.2004 передбачено можливість отримання витягів з вказаного реєстру складських документів на платній основі.

Додатковим підтвердженням оформлення зерновим складом/позивачем документів на зберігання зерна кукурудзи, отриманого від поклажодавця/відповідача згідно умов договору №115/2019 від 24.10.2019 являються подані позивачем копії витягів з реєстру складських документів на зерно, який ведеться третьою особою.

Цим спростовуються наведені у відзиві твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів прийняття зерновим складом зерна від відповідача.

Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання (ч.1 ст. 947 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

У п. 2.1.6 договору складського зберігання зерновий склад/позивач зобов`язався зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі та виконувати підробку зерна в потоці, очищення, сушку зерна з метою збереження його якості.

У п. 4.4 договору складського зберігання сторонами у двосторонньому порядку обумовлено, що надані зерновим складом послуги оплачуються у відповідності з такими базовими тарифами (цінами) враховуючи податок на додану вартість (ПДВ), зокрема вартість послуги з сушки (зменшення вологості), на один тонно/процент ріпака, гірчиці, сої, ячменю пивовареного, кукурудзи складає 54 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вартість послуг з лабораторного аналізу зерна (проведеного позивачем під час приймання кукурудзи від відповідача) та послуг з сушки отриманого на зберігання зерна (проведених з метою виконання умов п. 4.4 договору складського зберігання) включена позивачем до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000330 від 31.10.2019 на суму 17069,27 грн з ПДВ та №ОУ-0000370 від 30.11.2019 на суму 133022,64 грн з ПДВ.

Акт наданих послуг №ОУ-0000330 від 31.10.2019 на суму 17069,27 грн відповідачем оплачено.

На вказані господарські операції Приватним підприємством Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології було видано Товариству з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 податкові накладні №107 від 31.10.2019 та №65 від 30.11.2019, зареєстровані в ЄРПН 14.11.2019 та 12.12.2019 відповідно.

ГУ ДПС у Тернопільській області у письмовій інформації №394/6/19-00-04-05/867 від 12.01.2023 зазначено, що за даними ІТС «Податковий борг» ТОВ «Агро-Ланка-2» за жовтень 2019 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», додаток 2 «Довідка сум взаємного значення», реєстраційний номер 9276188672 від 20.11.2019. Згідно додатку 5 в розділі ІІ «Податковий кредит», таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою», відображено індивідуальний податковий номер постачальника 353084019189 (ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології), обсяг постачання без ПДВ у сумі 14224,39 грн ПДВ у сумі 2844,88 грн та за листопад 2019 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 5, додатком 2, реєстраційний номер 9304565238 від 18.12.2019. Згідно додатку 5 в розділі ІІ «Податковий кредит», таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» відображено індивідуальний податковий номер постачальника 353084019189 (ПП Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології), обсяг постачання без ПДВ у сумі 110852,20 грн, ПДВ у сумі 22170,44 грн. Разом 133022,64 грн (110852,20 грн +22170,44 грн).

Як вже зазначалось, акт наданих послуг №ОУ-0000370 від 30.11.2019 на суму 133022,64 грн відповідачем не підписано та не оплачено.

Пункт 4.7 договору складського зберігання сторонами містить умову, що акти виконаних робіт та акти розрахунків, що складаються відповідно до умов даного договору відправляються поклажодавцю поштою чи передаються представнику поклажодавця під підпис. При не одержанні підписаних актів зерновим складом чи заперечень у письмовому вигляді на акти протягом семи днів від моменту відправлення чи передачі представнику, умови акта вважаються прийнятими сторонами. Один екземпляр актів з підтверджуючими підписами та печаткою поклажодавець обов`язково повертає зерновому складу. Послуги зернового складу вважаються повністю наданими в момент закінчення відвантаження зерна повного переоформлення, зі складанням акта розрахунку.

Суд зазначає, що сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (в чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції).

За приписами ч. ч. 3, 8 ст. 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такі висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням в сукупності встановлених обставин: отримання позивачем на зберігання зерна від відповідача; оплати останнім одного з актів наданих послуг щодо лабораторного аналізу та сушки частини цього зерна; видачі позивачем податкових накладних щодо наданих послуг по обидвох актах наданих послуг; відображення ТОВ «Агро-Ланка-2» за листопад 2019 року у податковій декларації з податку на додану вартість постачання йому послуг позивачем на суму 110852,20 грн, ПДВ від якої складає 22170,44 грн; виникнення у відповідача станом на час розгляду справи обов`язку щодо оплати наданих йому послуг, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги Приватного підприємства Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 133022,64 грн боргу.

Окремо суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

У разі внесення зміни до запису у реєстрі зернового складу реєстратор передає адміністратору основного реєстру у визначеному ним порядку відповідні дані для внесення змін до основного реєстру. Підставою для внесення зміни до запису у реєстрі зернового складу є: видача нового складського документа; погашення раніше виданого складського документа у зв`язку з відвантаженням або переоформленням зерна; втрата складського документа; видача дубліката простого складського свідоцтва; виявлення помилок у складському документі (п. 9 Порядку №1569 від 17.11.2004).

З урахуванням укладення між сторонами договору поставки №76/11/19 від 12.11.2019 зерна кукурудзи, оформлення на його виконання видаткової накладної №2/11/19 від 13.11.2019, оплати обумовленої вартості зерна згідно платіжного доручення №14071 від 15.11.2019, позивачем (як новим власником зерна) внесені записи до складських квитанцій та реєстру складських документів про їх погашення.

Враховуючи встановлену судом обставину щодо перевезення зерна згідно наявних у матеріалах справи ТТН на виконання умов договору складського зберігання, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що наявні у матеріалах справи за 31.10.2019 та 1-6.11.2019 ТТН оформлено на виконання умов пізніше оформленого (12.11.2019) договору поставки.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність АгроЛанка-2 (47824, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Воробіївка, вул. Нова, 5В, ідентифікаційний код 42781100) на користь Приватного підприємства Науково виробниче об`єднання Енергоощадні технології (46011, м. Тернопіль, вул. Глиняна, 27, ідентифікаційний код 35308407) 133022 (сто тридцять три тисячі двадцять дві) грн 64 коп. боргу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 17 березня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський