Ухвала

від 17.03.2023 по справі 701/207/23

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 15

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

17 березня 2023 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області А. І. Костенко, розглянувши матеріали за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляєсамостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про витребування земельної ділянки.

На підставу своїх вимог спирається на те, що Уманською окружною прокуратурою вивченням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.03.2021 № 10-23-0.4-237/90-21 щодо факту самовільного зайняття земельних ділянок директором ФГ «Широкий берег» ОСОБА_1 , що розташовані в адміністративних межах Маньківської територіальної громади Уманського району, за межами населеного пункту, установлено наступне. Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.10.2020 № 23-10687/14-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,6 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Маньківської селищної ради. Указаним наказом надано ОСОБА_2 , у власність земельну ділянку площею 1,9334 га, рілля, за кадастровим номером 7123155100:03:001:0522 із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Маньківської селищної ради. Відомості про право власності за ОСОБА_2 , 30.10.2020 внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 38942059). У подальшому, згідно з договором купівлі-продажу від 10.12.2020 ОСОБА_2 , продав зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Животовською Н.Г., 10.12.2020 за № 3496. Відомості про право власності за ОСОБА_1 , 10.12.2020 внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 39637781). Таким чином ОСОБА_1 , набув у приватну власність земельну ділянку площею 1,9334 га за кадастровим номером 7123155100:03:001:0522. Разом з цим, згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.03.2021 № 10-23-0.4-237/90-21 зазначена земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, що у свою чергу унеможливлює її перебування у приватній власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, оскільки таким чином відбулась незаконна зміна цільового призначення землі та її надання у власність в порушення вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України. Ураховуючи наведене, Уманською окружною прокуратурою 15.04.2021 за № 53/3-50 вих-21 на адресу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області скеровано запит щодо надання підтвердження вказаного факту. У відповідь на запит прокуратури ГУ Держегеокадастру у Черкаській області надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 1,9334 га кадастровий номер 7123155100:03:001:0522. Згідно з зазначеним витягом існує обмеження у використанні зазначеної земельної ділянки, а саме охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, що займає 1,9334 га, тобто усю площу земельної ділянки, що передана для ведення особистого селянського господарства у приватну власність. Віднесення вказаної ділянки до земель історико-культурного призначення підтверджується інформацією Маньківської селищної ради від 31.01.2022 № 02-16/146 та графічними матеріалами. Відповідно до вказаної інформації селищної ради спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, згідно з проектом роздержавлення земель, якими встановлені межі земель історико-культурного призначення, визначена їх площа та відомості по контурах і угіддях внесено до експлікації цих земель. Проектний план (графічна частина проекту) є складовою частиною Проекту роздержавлення, на якій графічно відображені землі з установленими межами, визначеною площею по контурах і категоріях земель. Відповідно до положень абз. 2 п. 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містять в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 01.01.2013, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, та його територіальними органами. Таким чином, проект роздержавлення земель і графічні матеріали, які є складовою частиною Проекту є підтвердженням віднесення земельної ділянки до земель історико-культурного призначення. Також Маньківською селищною радою підтверджено факт незаконності вибуття спірної земельної ділянки з державної власності. Згідно з інформацією Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації № 02/01-03-25/1650/02/01-03/13/1074 від 14.01.2022 земельна ділянка за кадастровим номером 7123155100:03:001:0522 знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення - поселення IX-VII ст. до н. е., реєстраційний № 3107, взятої на облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116. Згідно з наданою копією рішення від 26.06.1990 № 116 виконком обласної Ради народних депутатів погодився із пропозицією управління культури облвиконкому про взяття під державну охорону нововиявлених пам`яток археології в кількості 1656 згідно із додатком. Як слідує із указаного додатку до таких пам`яток відноситься і Поселення IX-VII смт. Маньківка, І км на південь від селища, ур. Джерелуха. Як вбачається із відповіді Управління культури та охорони культурної спадщини спірна земельна ділянка знаходиться в межах зазначеної пам`ятки археології. Діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою. У даному випадку, за підтвердженням Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на спірній земельній ділянці знаходиться пам`ятка археології місцевого значення - Поселення IX-VII ст. до н.е. Виходячи із принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст. 96 ЗК України), на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню. Виходячи з указаної норми ЗК України спірна земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Крім того, на час прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, як і на даний час, законодавством землі історико-культурного призначення виділено в окрему, особливо захищену, категорію, встановлено особливий правовий порядок використання та розпорядження такими землями. Водночас, відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не мало права розпоряджатися земельними ділянками історико-культурного призначення. Ураховуючи, що зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не відбулося, відповідні проекти не розроблялися, вони продовжують належати до земель історико-культурного призначення. Крім того, згідно з інформацією Управління культури та охорони культурної спадщини від 14.12.2022 № 02/01-03.01-09/1598/02/01-03.01-09/ НОМЕР_1 будь-які звернення щодо погодження передачі у приватну власність земельної ділянки 7123155100:03:001:0522 до Управління не надходили. Таким чином, для відновлення порушеного права державної власності на землю необхідно витребувати земельну ділянку з незаконного володіння, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/207/23 за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Черкаської обласної військової адміністрації, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляєсамостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 04 квітня 2023 року о 09 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 04 квітня 2023 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 04 квітня 2023 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя А. І. Костенко