Справа № 190/156/23
Провадження №3/190/181/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року м. П`ятихатки
Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., за участю секретаря Пронської Т.В., прокурора Мовчана Д.О., особи стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П`ятихатки Дніпропетровської області матеріали про адміністративні правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на виборній посаді депутатом Лихівської селищної ради Дніпропетровської област, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,
встановила :
Згідно протоколу №118 від 20.01.2023 року, - ОСОБА_1 будучи депутатом VIII скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області та суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3, а також суб`єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення ст. 28 Закону, не повідомив Лихівську селищну раду Дніпропретровської області чи НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення дій та прийняття рішення на 10-й сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області, а саме, під час розгляду питання порядку денного «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства», який за поясненнями голови та секретаря вказаної селищної ради є його двоюрідним братом, тобто близькою особою, проголосував за вказане рішення, чим згідно ст.1 Закону вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП.
Згідно протоколу №119 від 20.01.2023 року, - ОСОБА_1 будучи депутатом VIII скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області та суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3, а також суб`єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення ст. 28 Закону, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів на 10-й сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області, а саме, під час розгляду питання порядку денного «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства», який за поясненнями голови та секретаря вказаної селищної ради є його двоюрідним братом, тобто близькою особою, проголосував «ЗА» вказане рішення, чим згідно ст. 1 Закону вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Вище вказаними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-7, та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП визнав та пояснив, що вказані правопорушення вчинив не навмисно, а через свою неуважність, оскільки під час сесії селищної ради розглядалось багато питань і він неусвідомлено проголосував за питання, яке стосується його двоюрідного брата.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що обставини які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення та долучених письмових доказах, свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 та просить притягнути останнього до адміністративної відповідальності за вчинення вказних правопорушень.
Суд, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, за які передбачена відповідальність за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251,252, 280, КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи вина особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Ч..2 ст.172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до зазначеної статті, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції».
Згідно 10-ї сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради від 18.08.2021 року вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер:1224580500:01:004:0101, що розташована на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства.
Згідно позачергової 10-ї сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради прийнято рішення за №7 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства».
Згідно результату відкритого поіменного голосування на позачерговій 10-й сесії 8-го скликання від 18.08.2021 року ОСОБА_1 , під час розгляду питання №7 проголосував «ЗА».
Згідно копій витягів Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за №00038636496; 00038636383;0038636426;00038636461 підтверджується те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є одна бабуся ОСОБА_3 в якої є два сина ОСОБА_4 який є батьком ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 , тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є двоюрідними братами.
Згідно з ч.1 ст. 28 Закону Україну «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
За змістом ст.172-7 КУпАП, особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Пунктом 11 ч.1 ст.61 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до ч.1 ст.1 зазначеного Закону, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до ст.172-7 КУпАП.
Суд зазначає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за статтею 172-7 КУпАП (як за частиною першою так і за частиною другою) є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій.
Виходячи із системного аналізу зазначених вище термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що:
а) приватний інтерес наявний,
б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням,
в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.
При цьому, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним.
Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено термін близькі особи- члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у ч.1 ст.3 цього закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім`ї:а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; б) будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Закон України «Про запобігання корупції» передбачає шляхи врегулювання потенційного та реального конфлікту інтересів і дає можливість суб`єкту відповідальності за корупційне правопорушення, при безумовному дотриманні цього Закону, не бути притягнутим до адміністративної відповідальності.
Зокрема, ст. 29-36 Закону України «Про запобігання корупції» визначено порядок врегулювання конфлікту інтересів.
Таким чином, в судовому засіданні було повністю доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при призначенні покарання суд враховує характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, ступінь його вини, а тому вважає за можливе піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.36, ч.1, ч.2 ст.172-7, ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановила :
Об`єднати адміністративні справи: №190/156/23, провадження №3/190/181/23 відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та №190/157/23, провадження №3/190/182/23 відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - в одне провадження.
Присвоїти справі про адміністративне правопорушення номер справи №190/156/23, номер провадження №3/190/181/23.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Роз`яснити порушнику, що виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено судом за його заявою за наявності відповідних обставин, що утруднюють виконання рішення.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ СПЛАТИ ШТРАФУ:
Отримувач коштів 21081300, ЄДРПОУ 37988155, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, «Адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»
Стягувач за рішенням в частині стягнення судового збору - Держава в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Україна.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Суддя П`ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева
Суд | П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109626975 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів |
Адмінправопорушення
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Кудрявцева Ю. В.
Адмінправопорушення
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Кудрявцева Ю. В.
Адмінправопорушення
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Кудрявцева Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні