ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
17 березня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/3370/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування окремих пунктів припису,
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» (далі також позивач) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі також відповідач), в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 30.08.2021 (том 1 а.с. 84-89), позивач просить суд:
- визнати частково протиправним та частково скасувати припис Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3, а саме: в частині п.1 розділу І припису про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» усунути порушення ст. 21 ЗУ №2694-ХІІ, ст.14 Закону України «Про охорону праці», п. 4.5, 4.6 глави IV НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ «Правил безпеки систем газопостачання» щодо надання зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А на території АЗК та надання акту приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування.
В обґрунтування заяви про зміну підстав позову позивач зазначив, що в період 07 - 08 квітня 2021 року посадовими особами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці проведено позапланову перевірку автозаправних комплексів суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» за адресами: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А та Луганська область, смт. Марківка, вул. 20 Років Перемоги, буд. 56, на предмет перевірки дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами перевірки було складено Акт від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3 та видано припис від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3, у яких зафіксовано 19 порушень вимог нормативно-правових актів.
Зокрема в Акті перевірки зафіксовано факт порушення позивачем вимог ст. 21 Закону України №2694-ХІІ , ст.14 Закону України «Про охорону праці», п. 4.5, 4.6 глави IV НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ «Правил безпеки систем газопостачання». Виявлене порушення, на думку відповідача, полягає в тому, що під час перевірки на автозаправному комплексі за адресою: 92700 Луганська область Старобільський район, м. Старобільськ, вулиця Старотаганрозька буд 4-А власником - ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» не надано зареєстрованої декларації або сертифіката прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька буд 4А на території АЗК (автомобільного заправного комплексу). Відсутній акт приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування.
Приписом від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3 зобов`язано ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» усунути виявлені правопорушення, в тому числі і зазначене в його пункті 1 розділу І, щодо ненадання під час перевірки зареєстрованої декларації або сертифіката прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька буд 4А на території АЗК, акту приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування.
Позивач не згоден з такими висновками Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці в зазначеній частині, оскільки вважає, що в нього наявні всі необхідні документи щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництва та обладнання АГЗП за вказаною адресою.
Зазначає, що основною діяльністю позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс», ідентифікаційний номер 21809562, зареєстрованого Старобільською районною державною адміністрацією 01.04.2005 за № 13771230000000117, місце знаходження: 92703, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, провулок Сотника Синельникова, будинок 6, є роздрібна торгівля пальним.
У період з червня по жовтень 2008 року були здійснені будівельно-монтажні роботи з будівництва АГЗП, який потім прийнято в експлуатацію, про що складений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 08.10.2008, затверджений Старобільською районною державною адміністрацією (розпорядчий документ від 18.12.2008 №764) та зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 18.12.2008 за №764. В пункті 8 акту від 08.10.2008 зазначено, що на об`єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створені безпечні умови праці і перебування людей відповідно до вимог з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм. Закінчення будівництва шляхом складання такого акту відповідало вимогам чинного на той час законодавства, отже вимоги щодо наявності в позивача декларації закінченого будівництва є протиправними.
Також безпідставним є посилання відповідача на вимоги п.п. 4.5, 4.6 глави IV НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015, тобто після прийняття в експлуатацію АГЗП.
Комплексне випробування обладнання АГЗП було проведене перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту згідно з ДБН В.2.5.-20-2001 «Газопостачання, що були чинними на той час, що підтверджено пунктом 8 акту від 08.10.2008. У 2018 році введено новий ДБН В.2.5.-20-2018 «Газопостачання», згідно з яким взагалі не вимагається акт приймання обладнання для проведення комплексного випробування, а попередній ДБН В.2.5.-20-2001 скасовано.
Відповідно до копії договору поставки Продукції № 2 від 06.01.2012 та Додатку № 1 Специфікації 1 до договору № 2 від 06.01.2012 позивач придбав у ТОВ «Шельф-Оіл» модуль для заправки автомобілів газом зрідженим «Шельф 1-10 Н1/1/100 LPG» на суму 135150 грн.
Відповідно до Договору № 87 з надання послуг з обслуговування та ремонт обладнання від 29.07.2019, що укладено між «Замовником» (ТОВ «Торгова компанія Едельвейс») та «Виконавцем» (ТОВ «НВК «Шельф»), позивач отримав послуги з технічного обслуговування, а також на виконання ремонтних робіт обладнання та приладів, паливнороздавального обладнання.
Актом про закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 29.07.2019 встановлено, що ТОВ «НВК «Шельф» з 29.07.2019 по 29.07.2019 виконувались монтажні та пусконалагоджувальні роботи колонки для відпуску скрапленого газу «Шельф 100-1 LPG» № 7739 від 12.2011 резервуар № 542 від 2012 р., модуль № 286 від 2011 р., змонтованої у Луганській області, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А.
У результаті проведення робіт виконано: монтаж, підключення, діагностування, запуск та перевірка робочих режимів ПРК.
В акті також зазначено, що з підписанням цього акту пусконалагоджувальні роботи вважаються виконаними, технічні засоби, що пройшли пусконалагоджувальні роботи, вважати готовими для експлуатації.
АГЗП пройшов ідентифікацію як потенційно небезпечний об`єкт, а не об`єкт підвищеної небезпеки.
Експлуатація АГЗП здійснюється на підставі дозвільних документів з охорони праці, що видані згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» від 26 жовтня 2011 року № 1107: висновків експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки від 20.08.2019 та дозволів Головного управління Держпраці у Луганській області №0095.19.09 та №0096.19.09 від 16.09.2019.
Позивач зазначає, що в 2019 році відбулась заміна встановленого раніше обладнання АГЗП, яке відпрацювало свій ресурс. Отже не відбулося нового будівництва чи реконструкції введеного раніше в експлуатацію об`єкта.
Отже за наявності у позивача зазначених документів: акту прийняття в експлуатацію АГЗП від 08.10.2008 та акту про закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 29.07.2019 вимоги припису в частині надання зареєстрованої декларації або сертифіката прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП за адресою: вул. Старотаганрозька, 4-А, м. Старобільськ, Луганська область, розташованого на території АЗК; та акту приймання обладнання вказаного АГЗП для комплексного випробування є необґрунтованими і протиправними.
Крім того, на думку позивача, вимоги п.п. 4.5, 4.6 глави IV НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015, стосуються прийняття в експлуатацію не АГЗП, а об`єктів систем газопостачання населених пунктів та промислових підприємств.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати припис в цій частині та задовольнити позовні вимоги повністю.
Крім того, разом з позовом було заявлене клопотання про призначення судової експертизи у справі.
Ухвалою суду від 06 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року прийнято до розгляду заяву представника позивача від 30.08.2021 про зміну підстав позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року відкладено судове засідання.
Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року призначено у справі експертизу, зупинено провадження у справі до одержання судом результатів експертизи.
Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року поновлено провадження у справі у зв`язку з тим, що позивач не сплатив витрати за експертизу, та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 20 січня 2023 року вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
28.07.2021 відповідач подав до суду відзив (том 1 арк. спр. 55-58), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Всі АЗС є об`єктами підвищеної небезпеки або потенційно небезпечними об`єктами. Тобто на вказаних об`єктах підвищуються ризики виникнення аварій або інших надзвичайних ситуацій, зокрема пожежі та вибухи.
З метою уникнення надзвичайних ситуацій під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів повинні бути дотримані норми ДБН та НПАОП. Зазначені норми та правила мають на меті забезпечення безпечної експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки на території АЗС, де знаходяться працівники та інші особи.
Серед цих норм одними з найважливіших є дотримання відстаней при розташуванні об`єктів один від одного на території АЗС, а також відстані від АЗС до інших об`єктів інфраструктури за її межами. Адже, чим ближче об`єкти на АЗС розташовані один від одного, тим більше ризик виникнення надзвичайних ситуацій і тим серйознішими є наслідки. І навпаки, якщо дотримані всі встановлені законодавством норми, то ризики і наслідки зменшуються або взагалі унеможливлюються.
Відповідач зазначає, що з 2014 року в умовах мораторію в зоні проведення АТО планові перевірки АЗС не проводились. Вказані обставини призвели до того, що існуючі АЗС провели реконструкції, здійснити пуск газообладнання без додержання всіх необхідних правил, а також з`явилося багато нових АЗС, які не мають всіх необхідних експлуатаційних документів.
Так під час перевірки ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» позивачем не надано зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4А на території АЗК. Відсутній акт приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування.
Відсутність в позивача зареєстрованої декларації чи сертифікату прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька буд 4А на території АЗК (автомобільного заправного комплексу), акту приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування суперечить вимогам Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 та Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285.
Наданий позивачем Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 08.10.2008 (надалі Акт від 08.10.2008) (автогазозправний пункт, далі АГЗП) за адресою: м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4А не стосується вказаного в позові об`єкта, що належить ТОВ «Торгова компанія Едельвейс».
Наданим відповідачем Актом від 08.10.2008 приймався в експлуатацію АГЗП, що будувався за кошти приватного підприємця ОСОБА_1 в 2008 році, а на теперішній час власником якого є ФОП ОСОБА_2 , що мають спільну (сусідню) з ТОВ «ТК «Едельвейс» територію та знаходиться на допустимій відстані від ємностей іншого виду палива.
Згідно з Актом від 08.10.2008 здійснено підключення новозбудованого газопроводу до існуючої розподільної газової мережі, продувка, пуск газу та проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) газообладнання за вказаною адресою.
Однак, яке саме газове обладнання знаходилось на вказаній території в 2008 Міжрегіональному управлінню не відомо, позивач відповідні документи не надав а ні під час перевірки, а ні до позовної заяви.
Тому відповідач під час перевірки дійшов логічного висновку, що надземний резервуар зрідженого вуглеводневого газу марки ЗВГ -10.H-1 У ХЛ 1, 2012 року випуску, зав. №542 на АГЗП, що належить TOB «ТК «Едельвейс», встановлено самовільно, без наявності проекту (експертизи проекту), актів вводу в експлуатацію.
Комплексне випробування резервуару ЗВГ -10.Н-1 У ХЛ 1 зав. № 542 2012 року випуску на АГЗП, що належить ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», не могло проводитись в 2008 році.
Позивач має Дозвіл на експлуатацію посудини, що працює під тиском за №0096.19.09, виданий Головним управлінням Держпраці у Луганській області 06.09.2019, який не є підставою для введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Тобто ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» повинно було надати під час перевірки, а також разом із позовом документи, датовані після 2012 та які б підтвердили факт законного введення в екеплуатацію газового обладнання, а також підключення, продувки, пуску газу та проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) газообладнання, зазначеного вище та яке міститься у Дозволі, а саме:
- посудина, що працює під тиском понад 0,05 МПа - надземний резервуар для зберігання СУГ-10.Н.1-УХЛ1, 2012 року випуску, зав. №542 автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) на території автозаправного комплексу за адресою: 92700, Луганська обл., Старобільський район, м. Старобільськ, вулиця Старотаганрозька, будинок 4А.
Слід зазначити, що газове обладнання, яке зазначене у Дозволі та яке експлуатується ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» має відповідні паспорти з інформацією про дати встановлення та проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт), які не були надані позивачем.
Позивач підписав акт перевірки та припис без зауважень, погодивщись з порушеннями, які в них зафіксовані.
Отже, надані позивачем пояснення та копії документів не підтверджують аргументи, зазначені в позові та не спростовують порушення, встановлені в Акті перевірки та приписі.
Тому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
14.09.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на заяву щодо зміни підстав позову (том 1 арк. спр. 168-171), в якому навів додаткові аргументи своїх заперечень проти задоволення позовних вимог.
Зазначив, що використання пересувних АЗС дозволяється лише для реалізації населенню пічного палива, а також для реалізації палива на місці розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або чистки резервуарів. Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і катерів, пристанях, у гаражних кооперативах та сільській місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС.
Відповідач зазначає, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва.
Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.
Виходячи з цього та відповідно до усталеної практики, встановлення контейнерних АЗС (різновидом яких є сучасні блочні автозаправні станції) може здійснюватися на підставі Концепції їх розміщення. Така Концепція може бути розроблена проектними або науково-дослідними закладами, які мають у своєму складі фахівців відповідної кваліфікації, та погоджена з відповідними центральними або місцевими наглядовими органами за належністю питань (Мінрегіоном, ДСНС, Держпраці та ДСЕС).
Метою розроблення Концепції є відпрацювання обґрунтованих висновків щодо відповідності розміщення й підключення до інженерних мереж контейнерних АЗС чинним вимогам безпеки та державним будівельним і санітарним нормам (з урахуванням навколишньої забудови, місць масового скупчення людей тощо). Зазначеного документа також не надано під час перевірки і про його наявність органу Держпраці позивачем не повідомлено.
На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
05.10.2021 позивач разом з заявою про долучення до матеріалів справи надав фотографії АГЗП за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, які свідчать, що всі складові АГЗП розміщені на металевій рамі з прокатного профелю, тому, на думку позивача, вказаний АГЗП можливо вільно переміщувати у просторі, не змінюючи його призначення (том 1 арк. спр. 181-182).
13.10.2021 та 18.10.2021 на адресу суду відповідач надав письмові пояснення (том 1 арк. спр. 189-190, 193-194), в яких зазначено, що розміщення автомобільних газозаправних пунктів (АГЗП) має здійснюватися відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», що передбачає проведення їх ідентифікації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки».
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Луганській області від 04.05.2018 № 01-15/1701 «Щодо ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки» директору ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» було повідомлено, що згідно з результатами ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, належить до об`єкту підвищеної небезпеки 2-го класу та зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за № 09-204 від 03.05.2018 року.
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Луганській області від 04.05.2018 №01-15/1700 «Про реєстрацію декларації об`єкта підвищеної небезпеки» директору ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» було повідомлено, що ним розглянуто Декларацію безпеки та експертний висновок об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, відомості щодо якої, внесені до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки по Луганській області а саме: об`єкт підвищеної небезпеки за №09-204 від 03.05.2018, найменування, категорія небезпечної речовини, група небезпечних речовин, за якими проводилася ідентифікація об`єкта: Бензин, Дизельне паливо (горючі рідини) Кат. 2, ГР-2-; Маса небезпечної речовини: 85,11 т.
Тобто, 03.05.2018 була проведена ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, стосовно небезпечних речовин: Бензин, Дизельне паливо; категорія небезпечної речовини -2, група небезпечних речовин-2, маса небезпечної речовини: 85,11 т.
Отже станом на 03.05.2018 позивач подав до органу Держпраці Декларацію та експертний висновок щодо об`єкта підвищеної небезпеки АЗС за вказаною адресою, в яких відсутня інформація щодо газозаправного обладнання та небезпечних речовин - горючі гази.
В той же час позивачем надана до суду та міститься у матеріалах справи зовсім інша ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, 2019 року, стосовно: Найменування небезпечних речовин: Пропан, Бутан (горючі гази); Маса небезпечної речовини: 9,96 м3.
У Головному управлінні Держпраці у Луганській області відсутня інформація про проведення ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, за небезпечними речовинами: Пропан, Бутан (горючі гази).
Зазначені факти, спростовують доводи позивача про те, що у 2019 році на АЗС за вказаною адресою мала місце заміна раніше встановленого обладнання, під час якої не відбулися зміни геометричних розмірів або функціонального призначення об`єкта, зміни основних техніко-економічних показників (кількості продукції, потужності тощо).
На думку відповідача, аналіз зазначених документів свідчить про те, що змінилися характеристики обладнання, а саме: об`єм резервуару, та функціональне призначення обладнання, що задеклароване позивачем і щодо якого наявна інформація в реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки, які розташовані на вказаною адресою, а саме: для горючих рідин (Бензин, Дизельне паливо), а потім для горючих газів (Пропан, Бутан).
15.11.2021 відповідач надав суду письмові пояснення копії документів (том 1 арк. спр. 224-226), в яких зазначено, що відповідач отримав лист позивача від 14.09.2021 №41, в якому він просить переглянути їх звіт форми ОПН-1 про результати ідентифікацію та Декларацію безпеки ОПН для об`єкту ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, який відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки 2-го класу.
Відповідно до листа Східного міжрегіонального управління Держпраці у Луганській області від 11.10.2021 № Л/1364 «Про ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки» директору позивача було повідомлено, що згідно з результатами ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки автомобільна заправна станція (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП), яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, належить до об`єкту підвищеної небезпеки 2-го класу та зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за № 09-204 (код об`єкта підвищеної небезпеки 09.43959368.01.2 від 30.07.2021).
Отже, на дату проведення позапланової перевірки об`єкт підвищеної небезпеки, а саме: автомобільна заправна станція (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП), розташований за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, не пройшов ідентифікацію в передбаченому чинним законодавством порядку, що мало бути ініційовано позивачем ще з часу встановлення на території зазначеної автомобільної заправної станції (АЗС) автомобільного газозаправного пункту (АГЗП).
Ухвалою суду від 17.11.2021 була призначена у справі судова експертиза, проведення якої доручено судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. С.М. Бокаріуса» (адреса: вул. Золочівська, 8-а, м. Харків, 61177), на вирішення якої були поставлені такі питання:
- чи відповідає АГЗП, розташований за адресою: вул. Старотаганрозька, 4-А, м. Старобільськ, Луганська область (в тому числі його механізми, обладнання, пристрої, дозвільна документація на експлуатацію) нормативно-технічним вимогам ДБН, СНіП, НПАОП тощо, вимогам законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки? Якщо не відповідає, то в чому саме полягають такі невідповідності?
- чи є обґрунтованими висновки Акту позапланового заходу державного контролю у сферах охорони праці та промислової безпеки Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3 в частині встановлення порушення (пункт 1) вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п.4.5, 4.6 глава ІV. НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ «Правила безпеки систем газопостачання», у зв`язку з відсутністю в Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» певних документів: зареєстрованої декларації або сертифіката прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП за адресою: вул. Старотаганрозька, 4-А, м. Старобільськ, Луганська область, розташованого на території АЗК; акту приймання обладнання вказаного АГЗП для комплексного випробування?
Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив позивача про необхідність оплати експертизи листом від 03.02.2022, який надсилався на електронні адреси представників, а позивач звертався до експертної установи з клопотанням про продовження строку на оплату на 30 днів (том 1 арк. спр. 242-246).
08.11.2022 на адресу суду листом від 27.10.2022 № 36495/36496/37368-37369 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. С.М. Бокаріуса» повернулись матеріали адміністративної справи, в якому зазначено, що оскільки оплата за проведення експертизи до ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» не надійшла, згідно з п. 1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮУ №53/5 від 08.10.1998 (зі змінами та доповненнями), експертиза № 36495/36496/37368-37369 знімається з проведення без виконання. В листі також зазначено, що 11.01.2022 експертна установа листом №86/06-23/13/16-22 надсилала позивача рахунок на оплату експертизи (том 1 арк. спр.248).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс», ідентифікаційний номер 21809562, зареєстроване як юридична особа Старобільською районною державною адміністрацією 01.04.2005 за № 13771230000000117, місце знаходження: 92703, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, провулок Сотника Синельникова, будинок 6, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.03.2021 № 559826150499, основним видом діяльності якого є 46.30 Роздрібна торгівля пальним та установчими документами позивача (том 1 арк. спр. 4-9).
У період з 07.04.2021 по 08.04.2021 на підставі доручення прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, окремого доручення т.в.ю. голови Державної служби України з питань праці від 12.03.2021 №Д-124/1/5.3-21 та наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 06.04.2021 № 491 Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» та направлення на проведення перевірки від 06.04.2021 № 113/57 посадовими особами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативних правових актів з охорони праці та промислової безпеки виробничих об`єктів автозаправних станцій, які знаходяться за адресами: Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А (автозаправна станція) та Луганська обл., смт. 1 Марківка, вул. 20 Років Перемоги, буд. 56 (автозаправна станція) (том 1 арк. спр. 55-65).
Підстави та порядок проведення перевірки, а також повноваження відповідача позивач не оспорює, отже ці обставини не є спірними для сторін.
За результатами проведення вказаної позапланової перевірки органом Держпраці складено акт від 08.04.2021 № 20/0109/5.7/3 (том 1 арк. спр. 66-72).
Вищезазначеним актом перевірки виявлено порушення, зокрема, статті 21 Закону України «Про охорону праці» № 2694-ХІІ, п.4.5, 4.6 глава IV. НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ. «Правила безпеки системи газопостачання», яке полягає в тому, що під час перевірки не надано зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А на території АЗК. Відсутній акт приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування.
Вказаний акт підписано директором ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» Гамазом О.М. без зауважень.
Приписом від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3 зобов`язано ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» усунути зазначені в акті від 08.04.2021 № 20/0109/5.7/3 правопорушення, в тому числі й надати, зазначені в п.1 розділу І Припису документи, а саме: зареєстровану декларацію або сертифікат прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А на території АЗК, а також акт приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування (том 1 арк. спр. 73-75).
Аналізуючи надані сторонами документи щодо спірного правопорушення, суд встановив такі обставини.
Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 08.10.2008, що затверджений Старобільською районною державною адміністрацією від 18.12.2008 за №764 та зареєстрований в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 18.12.2008 за №764 підтверджено, що в період з червня по жовтень 2008 року за адресою: Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А були здійснені будівельно-монтажні роботи з будівництва АГЗП, який прийнято в експлуатацію. Замовником в акті зазначено ПП ОСОБА_1 (том 1 арк. спр. 74-76).
Згідно з копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2010, серія та номер: БМТ 182225, реєстраційний номер: 975, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» (Покупець), позивач придбав у власність земельну ділянку загальною площею 0,0751 га, кадастровий номер 44251101100:18:001:0151, яка надана для комерційного використання, за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 арк. спр. 90-91).
Згідно з копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2010 року, серія та номер: ВМТ 182222, реєстраційний номер: 977, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» (Покупець), позивач придбав у власність земельну ділянку загальною площею 0,1744 га, кадастровий номер 44251101100:18:001:0265, яка надана для комерційного використання, за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 арк. спр. 94-95).
Витягами з Державного реєстру правочинів від 16.04.2010 підтверджено факт реєстрації зазначених договорів (том 1 арк. спр.92, 96).
Однак, на якій саме з зазначених ділянок розташовано АГЗП станом на дату проведення перевірки, позивач не вказав, підстави такого розміщення не обґрунтував.
Матеріали справи також містять надані позивачем експертні висновки, затверджені ТОВ «ПРОМТЕСТ» (м. Харків, вул. Весніна, 5, офіс 309), а саме:
- звіт від 20.08.2019 за результатами експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», під час виконання робіт підвищеної небезпеки за 2019 рік № 35589427.01-814.19 (том 1 арк. спр. 141-147);
- звіт від 20.08.2019 за результатами експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» та під час експлуатації устаткування підвищеної небезпеки за 2019 рік № 35589427.01-815.19 (том 1 арк. спр. 148-154),
Зазначені звіти свідчать, що експерту позивачем надавалися разом з іншими документами і копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 15.04.2010 за адресою: АДРЕСА_1 і знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1744 га, зареєстровано в реєстрі №944 та копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер витягу: 25933172 від 22.04.2010, що виданий Старобільським БТІ (том 1 арк. спр. 141 зв. бік, 148 зв. бік).
Однак суду позивач не надав правовстановчого документу на підтвердження зареєстрованого права власності ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» на закінчений об`єкт будівництва АГЗП за адресою: Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А. Отже відсутні підстави для висновку, що позивачу належить саме АГЗП, який прийнято в експлуатацію Актом від 08.10.2008, і який з тих пір і до часу проведення перевірки не зазнав жодних змін та перебудов, а лише заміну обладнання, що за своїми характеристиками є ідентичним обладнанню АГЗП, введеному в експлуатацію актом від 08.10.2008.
Відповідно до договору поставки Продукції № 2 від 06.01.2012 ТОВ «Шельф-Оіл» (Постачальник) зобов`язувався виготовити та поставити ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» (Покупець) (передати у власність) продукцію відповідно до Додатку №1, а Покупець прийняти та оплатити її (том 1 арк. спр. 98-99).
Згідно з Додатком № 1 Специфікація 1 до договору № 2 від 06.01.2012, рахунку № 12 від 06.01.2012 та видаткової накладної № 134 від 22.02.2012 ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» придбало у ТОВ «Шельф-Оіл» товар, а саме: модуль для заправки автомобілів газом зрідженим (МЗАЗГ) «Шельф 1-10 Н1/1/100 LPG» на суму 135150 грн, в тому числі резервуар V 10 m3 виробництва ТОВ «Шельф-Оил» та газорозподільчу колонку «Shelf 100-1 LPG», ТОВ «НКП «Шельф»» (том 1 арк. спр. 100, 100 зв. бік, 101).
Документ на підтвердження оплати вказаного товару покупцем позивач суду не надав. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що ані договір № 2 від 06.01.2012, ані Додаток № 1 Специфікація 1 до вказаного договору, ані видаткова накладна № 134 від 22.02.2012, ані рахунок № 12 від 06.01.2012 не містять інформації щодо року виготовлення та заводського номеру придбаного позивачем на підставі вказаних документів газозаправного обладнання. Тому за вказаними документами не можливо ідентифікувати придбаний товар з тим обладнанням, на яке в позивача наявна паспортна документація та отримано дозвіл органу Держпраці (№0096.19.09 діє з 06.09.2019 до 06.09.2024).
Так на підставі заяви власника від 27.08.2019 вх. №5232/01-13 та експертного висновку ТОВ «ПРОМТЕСТ» від 20.08.2019 Головним управлінням Держпраці у Луганській області ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» видано Дозвіл №0096.19.09, що діє з 06.09.2019 до 06.09.2024, на експлуатацію за адресою: Луганська обл., Старобільський район, м. Старобільськ, вулиця Старотаганрозька, будинок 4А обладнання а саме: - газораздавальної колонки «Шельф 100-1 LPG», зав. №7739, рік виготовлення 2011, виробництво Україна; - наземний резервуар для зберігання СУГ-10.Н.1-УХЛ1, зав.№542, V 9,96 m3, рік виготовлення 2012, виробник Україна, з робочими параметрами Рроб. =1,6 МПа, Троб. - 40° - + 50°С (том 1 арк. спр. 76).
Тому суд, керуючись вимогами статей 73, 75 КАС України, визнає вказані документи, а саме: договір поставки Продукції № 2 від 06.01.2012, Додаток № 1 Специфікація 1 до вказаного договору, видаткову накладну № 134 від 22.02.2012, рахунок № 12 від 06.01.2012 неналежними та недостовірними доказами, оскільки вони не містять інформації щодо предмету доказування в цій справі і на їх підставі не можна встановити дійсні обставини справи.
Позивач також має Дозвіл за №0095.19.09 на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухонебезпечних зонах (при зливно-наливних операціях); заповнення балонів, цистерн зі зрідженим вибухонебезпечним газом (наповнення автомобільних балонів зрідженим газом (пропан-бутан) за адресою: 92700, Луганська обл., Старобільський район, м. Старобільськ, вулиця Старотаганрозька, будинок 4А, виданий Головним управлінням Держпраці у Луганській області 06.09.2019 на підставі заяви власника від 27.08.2019 вх. №5232/01-13 та експертного висновку ТОВ «ПРОМТЕСТ» від 20.08.2019.
Відповідно до Договору № 87 з надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання від 29.07.2019, що укладено між «Замовником» (ТОВ «Торгова компанія Едельвейс») та «Виконавцем» (ТОВ «НВК «Шельф»), позивач мав отримувати послуги з сервісного технічного обслуговування, регламентних робіт та ремонту обладнання та приладів наземних, в тому числі автомобільних газозаправних станцій та пунктів, контейнерних та транспортних резервуарів, паливнороздавального обладнання протягом часу з 29.07.2019 по 31.12.2019 (том 1 арк. спр.102).
Отже, ані договір поставки Продукції № 2 від 06.01.2012, ані договір № 87 з надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання від 29.07.2019 не передбачають надання послуг саме з монтажу та пусконалагоджувальних робіт позивачу від ТОВ «НВК «Шельф».
В акті про закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 29 липня 2019 року зазначено, що з 29.07.2019 по 29.07.2019 ТОВ «НВК «Шельф» виконувались монтажні та пусконалагоджувальні роботи колонки для відпуску скрапленого газу «Шельф 100-1 LPG» № 7739 від 12.2011, резервуару № 542 від 2012 р., модуля № 286 від 2011 р., змонтованої у Луганській області, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, буд. 4А (том 1 арк. спр. 104).
В акті також зазначено, що в результаті проведення робіт виконано: монтаж, підключення, діагностування, запуск та перевірка робочих режимів ПРК, з підписанням цього акту пусконалагоджувальні роботи вважаються виконаними, технічні засоби, що пройшли пусконалагоджувальні роботи, вважаються готовими для експлуатації.
Однак, в акті про закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 29 липня 2019 року не вказано, на виконання якого саме договору складено цей акт.
В акті виконаних робіт (надання послуг) №НВК00000405 від 29.07.2019 зазначено, що вартість пусконаладжувальних робіт складає 1833,33 грн, разом з ПДВ 2200,00 грн, однак не зазначено щодо якого саме обладнання виконувалися такі роботи. В той же час в цьому акті вказано, що його складено на підставі договору №39 від 26.07.2019, копію якого сторони суду не надали (том 1 арк. спр. 103).
Тому суд, керуючись вимогами статей 73, 75 КАС України, визнає вказані документи, а саме: договір № 87 з надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання від 29.07.2019, акт про закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 29 липня 2019, акт виконаних робіт (надання послуг) №НВК00000405 від 29.07.2019 неналежними та недостовірними доказами, оскільки вони не містять інформації щодо предмету доказування в цій справі і на їх підставі не можна встановити дійсні обставини справи.
В матеріалах справи також наявні паспортні документи, які надані позивачем на підтвердження якості придбаного обладнання та їх належного стану та своєчасного технічного обслуговування.
Так копія паспорту на Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом «Шельф1-10Н1/1/100-1LPG», зав. № 286, дата випуску 12.2011 містить відомості про складові основного обладнання, встановленого на МЗАЗГ (резервуар ЗВГ-10.Н.1.УХЛ-1, зав. №542, виробник ТОВ «Шелф-Оіл», Україна; паливозаправна «Шельф 100-1 LPG» зав. № 7739, виготовлена ТОВ «НВК «Шельф», Україна; насосний агрегат Shelf LPG PK3», зав. № 07573, виробник ТОВ «НВК «Шельф», Україна), а також про ремонт МЗАЗГ 05.05.2021 та встановлення монометрів 23.06.2021 (том 1 арк. спр. 110-125 ).
В посвідченні про якість монтажу, що резервуар типу ЗВГ -10.Н.1.-У ХІІ.1, який працює під тиском Р = 1,57 МПа, виготовлений ТОВ «Шельф-Оіл», обладнаний запірно-регулюючою арматурою, приладами КВП, газопроводами і змонтований ТОВ «НВК «Шельф». Геометричний об`єм резерву 9,96 м3, заводський № 542, рік виготовлення 2012, виробник ТОВ «ФР», роботи з монтажу судини виконанні відповідно до ТУ У 29.1-30838462-006.2009 «Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом. Технічні умови», ДБН В2.5-20-2001, з урахуванням НПАОП 0,00-1.59-87 «Правила будови і безпечної експлуатації посудини, що працюють під тиском», і придатний до експлуатації у відповідності з вказаними параметрами. Однак, коли саме виконані зазначені монтажні роботи, в посвідченні не зазначено (том 1 арк. спр. 125 зв. бік-126).
Копія паспорту посудини, яка працює під тиском, реєстраційний номер №31 свідчить про те, що резервуар СУГ-10.Н.1.УХЛ-1 зав. №542, вироблено 20.02.2012 ТОВ «Шелф-Оіл», Україна, містить відомості про первинний технічний огляд посудини після її монтажу, що мав місце 26.02.2013, та чергові технічні огляди, також здійснені експертами технічними з промислової безпеки 13.03.2017 та 24.02.2021 (том 1 арк. спр. 128-133).
Копія формуляру Ш.10.00.00 ФО колонки для відпуску зрідженого газу «Шельф… LPG», свідчить про те, що виріб колонка для відпуску зрідженого газу «Шельф 100-1 LPG» зав. № 7739, виготовлена 22.12.2011 ТОВ «НВК «Шельф», Україна, містить відомості про результати перевірки виробу із заводським номером 7739 з відмітками «годен» та відтисками повірочного клейма, що мали місце 20.03.2013, 20.09.2018, 24.10.2019, 28.10.2020 (том 1 арк. спр. 105-109).
Отже, роботи щодо первинного монтажу та технічне обслуговування газозаправного обладнання: колонки «Шельф 100-1 LPG» зав. № 7739 та резервуару СУГ-10.Н.1.УХЛ-1 зав. №542, що є основними складовими Модулю для заправки автомобілів зрідженим газом «Шельф1-10Н1/1/100-1LPG», зав. № 286, мали місце до укладення договору № 87 з надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання від 29.07.2019, а також до складання акту про закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 29 липня 2019 року та акту виконаних робіт (надання послуг) №НВК00000405 від 29.07.2019.
Зазначені факти, спростовують доводи позивача про те, що у 2019 році на АЗС за вказаною адресою мала місце заміна раніше встановленого обладнання, під час якої не відбулися зміни геометричних розмірів або функціонального призначення об`єкта, зміни основних техніко-економічних показників (кількості продукції, потужності тощо).
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Луганській області від 04.05.2018 № 01-15/1701 «Щодо ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки» директору ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» було повідомлено, що згідно з результатами ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, належить до об`єкту підвищеної небезпеки 2-го класу та зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за № 09-204 від 03.05.2018 (том 1 арк. спр. 190 зв. бік-192).
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Луганській області від 04.05.2018 №01-15/1700 «Про реєстрацію декларації об`єкта підвищеної небезпеки» директору ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» було повідомлено, що ним розглянуто Декларацію безпеки та експертний висновок об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, відомості щодо якої, внесені до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки по Луганській області а саме: об`єкт підвищеної небезпеки за №09-204 від 03.05.2018, найменування, категорія небезпечної речовини, група небезпечних речовин, за якими проводилася ідентифікація об`єкта: Бензин, Дизельне паливо (горючі рідини) Кат. 2, ГР-2-; Маса небезпечної речовини: 85,11 т (том 1 арк. спр. 190 зв. бік-192).
Тобто, 03.05.2018 було здійснено ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, стосовно небезпечних речовин: Бензин, Дизельне паливо; категорія небезпечної речовини -2, група небезпечних речовин-2, маса небезпечної речовини: 85,11 т.
Отже станом на 03.05.2018 позивач подав до органу Держпраці Декларацію та експертний висновок щодо об`єкта підвищеної небезпеки АЗС за вказаною адресою, в яких відсутня інформація щодо газозаправного обладнання та небезпечних речовин - горючі гази.
В той же час позивачем надана до суду та міститься у матеріалах справи зовсім інша ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, 2019 року, стосовно: Найменування небезпечних речовин: Пропан, Бутан (горючі гази); Маса небезпечної речовини: 9,96 м3 (том 1 арк. спр. 137-140).
Відповідач у відзиві повідомив суду, що станом на дату здійснення перевірки в органів Держпраці була відсутня інформація про проведення ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки АЗС ТОВ «Торгова компанія Едельвейс», яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, за небезпечними речовинами: Пропан, Бутан (горючі гази). Позивач цього факту не заперечував та не спростував належними доказами.
Вже після отримання оскарженого припису позивач з листом від 14.09.2021 №41 звернувся до відповідача, в якому він просив переглянути їх звіт форми ОПН-1 про результати ідентифікацію та Декларацію безпеки ОПН для об`єкту ТОВ «Торгова компанія Едельвейс» за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, який відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки 2-го класу (том 1 арк. спр. 225).
Відповідно до листа Східного міжрегіонального управління Держпраці у Луганській області від 11.10.2021 № Л/1364 «Про ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки» директору позивача було повідомлено, що згідно з результатами ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки автомобільна заправна станція (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП), яка розташована за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, належить до об`єкту підвищеної небезпеки 2-го класу та зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за № 09-204 (код об`єкта підвищеної небезпеки 09.43959368.01.2 від 30.07.2021) (том 1 арк. спр. 226).
Отже дійсно, на дату проведення позапланової перевірки об`єкт підвищеної небезпеки, а саме: автомобільна заправна станція (АЗС) з автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП), розташований за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а, не пройшов ідентифікацію в передбаченому чинним законодавством порядку, що мало бути ініційовано позивачем ще з часу встановлення на території зазначеної автомобільної заправної станції (АЗС) автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) та отримання дозволу на експлуатацію газозаправного обладнання.
Аналіз зазначених документів свідчить про те, що з часу встановлення на території зазначеної автомобільної заправної станції (АЗС) за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 4а автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) та отримання дозволу на експлуатацію газозаправного обладнання змінилися характеристики самого об`єкту: об`єм резервуару, та функціональне призначення обладнання, що задеклароване позивачем і щодо якого наявна інформація в реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки, які розташовані на вказаною адресою.
Спірним питанням цієї справи є саме необхідність наявності в позивача станом на дату проведення перевірки зареєстрованої декларації або сертифіката прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька буд 4А на території АЗК та акту приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування за встановлених судом обставин в сенсі додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об`єктів і засобів виробництва.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877), Законом України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі Закон № 2694), Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285 (далі НПАОП 0.00-1.76-15).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96).
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (далі Міжрегіональне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці), що їй підпорядковується. Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Донецької та Луганської областей (пункт 1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29 жовтня 2020 року № 140).
Згідно з пунктом 4 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до покладених на нього завдань Міжрегіональне управління, зокрема:
1) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:
- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;
- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;
- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;
- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань (підпункт 16 пункту 4);
2) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гірничих відносин на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної та нафтогазовидобувної промисловості, під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств (підпункт 18 пункту 4).
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону № 877).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави
Як зазначено у ч.2 ст.4 Закону України №2694-XII від 14.10.1992 «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; […].
За приписами ст.13 Закону України №2694-XII від 14.10.1992 «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: […] забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; […] забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; […] здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; […]. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці (ч.1ст.21 Закону України №2694-XII від 14.10.1992 «Про охорону праці»).
Проектування виробничих об`єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"(ч. 2 ст. 21 Закону України №2694-XII).
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці" (ч. 3 ст. 21 Закону України №2694-XII).
Також положеннями статті 21 Закону України №2694-XII визначено, що:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею;
експертиза проектної та іншої документації на виготовлення і впровадження нових технологій і засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту, реєстрація, огляди, випробування тощо виробничих об`єктів, інженерних інфраструктур об`єктів соціально-культурного призначення провадяться у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі Порядок № 461) встановлені наступні норми:
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація),
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката (пункт 3 Порядку № 461);
датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (пункт 11 Порядку № 461);
експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється (пункт 12 Порядку № 461);
зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (пункт 13 Порядку № 461);
замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (пункт 16 Порядку № 461).
Правила безпеки систем газопостачання, затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 (далі Правила № 285):
- поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов`язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням (далі - будівництво), експлуатацією систем газопостачання (далі - експлуатація), а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах;
- встановлюють вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа, зокрема: газонаповнювальні станції і газонаповнювальні пункти зрідженого вуглеводневого газу, проміжні склади балонів, стаціонарні автомобільні газозаправні станції і пункти, резервуарні установки, групові газобалонні установки та індивідуальні газобалонні установки, випарні та змішувальні установки.
Відповідно до 3.2. розділу III Правил № 285 власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно із розділом IV. Вимоги безпеки при проведенні передпускових та пускових робіт систем газопостачання Правил № 285 встановлені наступні норми:
Пункт 4.1. До прийняття в експлуатацію систем газопостачання природного газу та ЗВГ установки і газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність. При введенні в експлуатацію (до пуску газу) обладнання і газопроводи повинні бути піддані контрольному опресовуванню.
Пункт 4.2. Суб`єкти господарювання до початку спорудження, монтажу і наладки об`єктів систем газопостачання повинні подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, такі відомості: назва і адреса об`єкта, його технічна характеристика та відомча належність; назва будівельно-монтажної організації, яка здійснює будівництво об`єкта системи газопостачання.
До відомостей додаються:
проектна документація на будівництво згідно з вимогами статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
завірена копія наказу про призначення особи, яка буде здійснювати технічний нагляд за будівництвом, протокол перевірки її знань в обсязі виконуваної нею роботи.
Пункт 4.3. До пуску газу на об`єкти систем газопостачання складається акт приймання в експлуатацію об`єктів систем газопостачання та акти згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23 квітня 2001 року № 101.
Пункт 4.4. На об`єктах систем газопостачання, що не введені в експлуатацію протягом 6 місяців з дня їх останнього випробовування, необхідно провести повторні випробовування на герметичність газопроводів, перевірити роботу установок ЕХЗ, стан димовідвідних та вентиляційних систем, комплектність і справність газового обладнання, арматури, засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та протиаварійного захисту.
Пункт 4.5. Перед заповненням резервуарів, газопроводів ЗВГ, пуском котелень та інших агрегатів та установок має бути забезпечено приймання обладнання для комплексного випробовування, введення в дію автоматичних засобів контролю і управління, протиаварійних і протипожежних засобів.
На час комплексного випробування організовується цілодобове чергування персоналу для нагляду за станом технологічного обладнання і вжиття заходів щодо своєчасного усунення несправностей і витоку газу та забезпечення безпеки під час виконання пусконалагоджувальних робіт.
Пункт 4.6. Прийняття в експлуатацію об`єктів систем газопостачання населених пунктів і промислових підприємств здійснюється на підставі зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Забороняється прийняття в експлуатацію незакінчених будівництвом об`єктів систем газопостачання, в тому числі підземних сталевих газопроводів і резервуарів, не забезпечених ЕХЗ від корозії.
Підключення новозбудованого газопроводу до існуючої розподільної газової мережі, продувка, пуск газу та проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) виконуються після підписання акту приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) за формою додатка Ю (обов`язкового) до ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".
Додаток Ю передбачає участь у комісії представника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до підрозділу 2 розділу VI. Вимоги безпечної експлуатації систем газопостачання (зріджений газ) Правил № 285 встановлені наступні вимоги безпечної експлуатації резервуарних, балонних, групових, геотермальних, випарних, змішувальних та індивідуальних балонних установок ЗВГ:
Пункт 2.1. Балони з ЗВГ, які одержують суб`єкти господарювання для виробничих цілей, забороняється передавати іншим суб`єктам господарюванням, а також використовувати в побутових цілях. Балони ЗВГ повинні бути опломбовані та повинні мати білу розпізнавальну кільцеву смугу завширшки 100 мм.
Пункт 2.13. Резервуарні, геотермальні, випарні, змішувальні, групові та індивідуальні балонні установки ЗВГ приймають в експлуатацію одночасно з газовим обладнанням об`єктів, для яких вони призначені.
Пункт 2.20. Після наповнення резервуарів перевіряють герметичність з єднань. Виявлені витоки ЗВГ необхідно усувати негайно.
Пункт 2.21. Технічне обслуговування резервуарних, геотермальних, випарних, змішувальних, групових та індивідуальних балонних установок ЗВГ необхідно проводити один раз на З місяці при плюсових температурах зовнішнього повітря і не рідше одного разу на місяць - при мінусових.
Пункт 2.22. При технічному обслуговуванні резервуарних, геотермальних, випарних, змішувальних, групових та індивідуальних балонних установок перевіряються: запірна арматура, регулятори, випарники, запобіжні клапани, трубопроводи, фланцеві, різьбові, зварні з єднання на витікання газу; справність захисних кожухів, огорожі і запори на них, а також наявність попереджувальних написів, укомплектованість засобами пожежогасіння; наявність заглушок та справність різьби на штуцерах патрубків для приєднання рукавів при зливанні ЗВГ з АЦЗГ; справність і параметри настроювання регуляторів тиску (за необхідності настроюють регулятор на заданий режим роботи); спрацьовування запобіжних клапанів по тиску відповідно до встановленого режиму роботи регуляторів тиску; справність і правильність показань манометрів.
Пункт 2.23. Поточний ремонт установок необхідно проводити не рідше одного разу на рік. Обсяг робіт визначають за технічним станом установок.
При ремонті установок необхідно виконувати роботи із технічного обслуговування, а також: набивання сальників запірних пристроїв і змащування пробкових кранів, перевірка ходу запірних пристроїв і герметичність фланцевих, різьбових і зварних з`єднань; розбирання регулятора, запобіжних пристроїв і запірної арматури, огляд, усунення несправностей та їх збирання і налагодження регулятора і запобіжних пристроїв на встановлені режими роботи.
Пункт 2.24. ГТУ підлягають технічному опосвідченню один раз на 5 років. У зв`язку з неможливістю (з конструктивних особливостей ГТУ) проведення внутрішніх оглядів останні замінюють гідравлічним випробуванням.
Дані про всі роботи з ремонту та технічного опосвідчення резервуарів вносяться до паспорта резервуара.
Отже, оскільки під час перевірки органу Держпраці та під час розгляду справи суду позивач не надав достатніх і достовірних доказів на підтвердження того факту, що первинний монтаж та пусконалагоджувальні роботи обладнання АГЗП, на використання якого він отримав дозвіл в 2019 році, були здійснені відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність порушення вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці» №2694-XII, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 та пунктів 4.3, 4.5, 4.6 розділу ІV Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, що полягає у відсутності в позивача зареєстрованої декларації чи сертифікату прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту АГЗП в м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька буд 4А на території АЗК та акту приймання обладнання АГЗП для комплексного випробування. Факт відсутності таких документів позивач визнав в ході розгляду справи.
З зазначених вище підстав суд визнає встановлене в акті перевірки правопорушення та відповідну вимогу пункту 1 розділу І припису Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3 щодо усунення вказаного правопорушення правомірними.
Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Згідно зі ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс».
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору, сплаченого за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Едельвейс» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування пункту 1 розділу І припису Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 08.04.2021 №20/0109/5.7/3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Шембелян
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109630525 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони праці |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
В.С. Шембелян
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні