Рішення

від 06.03.2023 по справі 196/678/22

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/678/22

№ провадження 2/196/51/2023

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

секретаря судового засідання: Харінської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Коваленко Людмила Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Коваленко Людмила Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 10.11.2015 повторно, згідно якого місце смерті - село Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, місце державної реєстрації - виконавчий комітет Ярмолинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 є її чоловіком підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане Рудківською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області 27.02.1993.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав, а тому вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, як дружина померлого.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, а саме:

- земельна ділянка площею 3,5600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробнитцва, розташована на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225684600:01:001:0171, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №135905 від 30.09.2002.

20 грудня 2020 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Коваленко Л.О. для отримання свідоцтва про право на спадщину за зконом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з неможливістю встановлення місця відкриття спадщини, а саме в м.Дніпро, а також відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Зазаначає, що оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №135905 від 30.09.2002 втрачено, а тому вона не має можливості надати його нотаріусу.

Крім того, померлий ОСОБА_2 проживав без реєстрації однією сім`єю разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , з лютого 1996 року по січень 2015 року, що підтверджується довідкою голови ОСББ "Араратська" Лукаш Ю.Н., згідно якої померлий проживав разом з нею, працював на Придніпровському трубному заводі ім.К. Лібкнехта, але був зареєстрований в с.Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується також підписами сусідів.

Також, за адресю її місця реєстрації разом з померлим чоловіком проживали її син від першого шлюбу ОСОБА_3 , 1973 р.н. та онук ОСОБА_4 , 2000 р.н., що підтверджується довідкою з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб, та які також можуть підтвердити факт проживання спадкодавця на час смерті зі спадкоємцем.

Вона тяжко хворіє і потребує постійного догляду, а тому її померлий чоловік за життя проживав з нею, допомогав та піклувався. Перед смертю ОСОБА_2 поїхав до родичів в с.Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, де і помер.

Враховуючи вищевикладені обставини, прохає суду встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 з лютого 1996 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 , та визнати за нею право власності на спадкове майно.? ? ?

Ухвалою судді від 04.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.11.2022? ? по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доКитайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,третя особа:приватний нотаріусДніпропетровського міськогонотаріального округуКоваленко ЛюдмилаОлександрівна,про встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем начас відкриттяспадщини,визнання прававласностізакрито підготовче? ? провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася та надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та прохає їх задовольнити.

Представник відповідача Китайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобластів судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають.

Третя особа? ? приватний нотаріусДніпропетровського міськогонотаріального округуКоваленко ЛюдмилаОлександрівнав судове засідання не з`явивлая, проте надіслала до суду заяву, в якій прохала розглянути справу без участі представника та винести рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч.1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так,судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 10.11.2015 повторно, згідно якого місце смерті - село Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, місце державної реєстрації - виконавчий комітет Ярмолинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області (а.с.12, 55).

Позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане Рудківською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області 27.02.1993 (а.с.17).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру 17.09.2020 була заведена спадкова справа по факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

17 вересня 2020 року позивач Біліченко подала до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , на наступне майно: квартиру в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (а.с.48).

20 грудня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Коваленко Л.О. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 (а.с.71).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії 20.12.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Коваленко Л.О. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування нотаріус зазначила, що згідно наданих документів місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зареєстровано в місті Дніпро, а нерухоме майно - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за даними Бюро технічної інвентаризації та Даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не належить спадкодавцю ні в цілому, ні в частці, тобто місце відкриття спадщини не може бути встановлене за місцезнаходженням цього майна, тому що воно не входить до складу спадщини, а належна спадкодавцю земельна ділянка знаходиться на території Рудківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області. Крім того, спадкоємкою не було надано для оформлення спадщини оригінали документів, що підтверджують право власності на спадкове майно. відсутній оригінал правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно (а.с.7, 72).

Відповідно до довідки КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" від 30.09.2020 №11401, реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 не проводилась, та в матеріалах інвентаризаційної справи міститься постанова Державної виконавчої служби в АНД районі м.Дніпропетровськ від 27.12.2007, якою накладено арешт на майно та оголошено заборону його відчуження, що належить гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.64).

Також, відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради від 02.11.2020 №14/5-13018, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 з 27.08.1996 по теперішній час, ОСОБА_3 , з 27.08.1996 року по теперішній час, та ОСОБА_4 , з 08.07.2002 по теперішній час (а.с.66).

Згідно з довідкою відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Головного управління в Дніпропетровській області Державної міграційної служби України від 23.11.2020 №2386/4, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим на території Дніпропетровської області або знятим з реєстраціного обліку не значиться (а.с.68).

У відповідності до ч.2 ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п.11 ч.1 ст.346ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи зі змісту ст.392ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Частиною 1статті 1258 ЦК Українивстановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зіст.1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно дост.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Статтею 68 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом від 03 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно підпункту 1.12 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до ст.29 ЦК України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Відповідно до підпункту 1.13 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо). Місце відкриття спадщини не підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно з підпунктами 3.21, 3.22 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку місця проживання з останнім за однією адресою.

Як на підставу задоволення своїх вимог, а саме факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивачка посилається на довідку голови ОСББ "Араратський" Лукаш Ю.Н., яка видана ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживав її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з лютого 1996 року по січень 2015 року і працював на Придніпровському трубному заводі ім. К.Лібкнехта, але був зареєстрований в с.Басаличівка Гайсинського району Вінницької області. На підтвердження інформації вказані відомості про сусідів та маються їх особисті підписи (а.с.21).

Разом з тим, вказана довідка не містить дати видачі та печатки ОСББ "Араратський", тобто не відповідає вимогам офіційного документу, що позбавляє суд можливості визнати даний доказ належним та допустимим.

Крім того, в даній довідці вказано, що померлий спадкодавець проживав без реєстрації разом з позивачкою в АДРЕСА_1 з лютого 1996 року, однак відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради від 02.11.2020 №14/5-13018, позивачка зареєстрована за вказаною адресою тільки з 27.08.1996 року.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,? ?не належить спадкодавцю ОСОБА_2 ні в цілому, ні в частці.

Будь-яких інших доказів на підтвердження постійного проживання позивачки разом з померлим ОСОБА_2 суду не надано.

Поміж тим, суд зауважує, що на момент смерті спадкодавець ОСОБА_2 перебував по місцю його реєстрації за адресою: с.Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, однак позивачкою не надано суду доказів на підтвердження її заяви, що за вищевказаною адресою по місцю своєї реєстрації він перебував тимчасово.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків. встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вказані приписи процесуального закону на підставі досліджених в судовому засіданні доказів по цій справі суд приходить до висновку, що викладені у позовній заяві обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а саме: не доведено факт постійного проживання позивачки зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та наявність підстав для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а тому суд вважає позов необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Крім цього, виходячи з вищенаведених висновків, з огляду на положення ч.4 ст.206 ЦПК України суд не приймає визнання відповідачем заявленого позову про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, оскільки таке визнання позову не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи встановлені обставини справи та те, що вирішуючи спір по суті суд повинен дослідити матеріали справи, надати правову оцінку наявним у справі доказам та ухвалити рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходити виключно з факту визнання відповідачем позову. Про це вказується також в Постанові Верховного Суду від 16.07.2018 року.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач ОСОБА_1 віднесена до 2 категорії громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.01.2004.

Таким чином, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України та покладає їх на рахунок держави, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 16, 76-81, 141, 259, 263- 265, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доКитайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,третя особа:приватний нотаріусДніпропетровського міськогонотаріального округуКоваленко ЛюдмилаОлександрівна,про встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем начас відкриттяспадщини,визнання прававласності відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.03.2023 року.

Суддя: Д.Г. Костюков