Постанова

від 02.06.2022 по справі 160/13552/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/13552/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Замкової А.О.

за участю представника відповідача: Леонов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року

у адміністративній справі № 160/13552/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", а саме, визнано протиправним та скасовано прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 21.07.2021 року №0000/211/0701 та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками на користь Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав не взяття до уваги доводів податкового органу, неправильного застосування норм матеріального та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити інше рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована безпідставністю неврахування судом першої інстанції встановленої за результатом проведеної документальної позапланової документальної перевірки позивача недостовірності даних, відображених у паперових носіях за формою первинних документів, які було надано ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до перевірки, обмін документами при відсутності факту здійснення господарської операції по ланцюгу придбання-постачання товарів, робіт та послуг між ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Виробнича компанія "Укспецкомплект".

Апелянт наголошує, що проведеним податковим аналізом виявлено недостовірність даних, що міститься та задекларовано в декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року №9369848645 від 20.01.2021 року та Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №9369848627 від 20.01.2021 року ПрАТ «ІНГЗК» (код ЄДРПОУ 00190905) під час фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 33274083) за грудень 2020 доку на загальну суму ПДВ у розмірі 23 442,77 грн. Вказує, що операція з придбання товару ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" від контрагента-постачальника ТОВ "Виробнича компанія "Укспецкомплект" не має ланцюга постачання до виробника, тобто є ризиковим, фіктивним, що здійснює незаконну діяльність, проводили неіснуючі операції з продажу товарів, робіт та послуг з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Така господарська діяльність без наявності та не поважної розумової економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову "вигоду" у вигляді заниження податкового навантаження, що свідчить про безтоварність господарської операції. За відсутності факту підтвердження придбання товару/надання послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, апелянт вважає, що встановлена перевіркою недостовірність даних, відображених у паперових носіях за формою первинних документів, які було надано ПРАТ «ІНГЗК» до перевірки, обмін документами при відсутності факту здійснення господарської операції по ланцюгу придбання-постачання товарів, робіт та послуг між ПРАТ «ІНГЗК» та ТОВ ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ», з урахуванням відомостей по інформаційній комп`ютерній автоматизованій системі Державної податкової служби України, ІТС «Податковий блок», АІС «Архів електронної звітності», «Єдиний реєстр податкових накладних» відповідно яких податковий кредит грудня 2020 року ПрАТ «ІНГЗК» сформовано на підставі зареєстрованої та виписаної податкової ТОВ ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ», який в свою чергу не має ланцюга постачання до виробника і є ризиковим, фіктивним, що здійснює незаконну діяльність є підтвердженням нереальності господарських операцій з даним контрагентом між ПРАТ «ІНГЗК» та контрагентом-постачальником робіт та послуг ТОВ ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» за грудень 2020 року.

У відзиві на апеляційну ПРАТ «ІНГЗК» не може погоджуючись із викладеними у апеляційній скарзі та в акті перевірки доводами Східного МУ ДПС по роботі з ВПП, оскільки останні суперечать нормам Податкового кодексу України, Конституції України та є безпідставними, і відповідач не спростував висновків суду першої інстанції та не надав суду доказів наявності порушень з боку ПРАТ «ІНГЗК», просить залишити без змін рішення суду першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що єдиною підставою для висновку контролюючого органу про завищення ПРАТ «ІНГЗК» від`ємного значення за грудень 2020 року по задекларованим взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» є посилання на проведення аналізу податкової інформації, яка міститься в податкових деклараціях, інших звітних документах, податкових накладних, а також інформацію, що надається періодично органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та державної статистики, яка наявна в АІС «Податковий блок», АІС «Інспектор», АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних», АС «Архів електронної звітності», системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АС співставлення ПЗ і ПК), яка за твердженням апелянта свідчить про недійсність формування відповідного активу та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його постачання по всьому ланцюгу походження товарів до кінцевого споживача ПРАТ «ІНГЗК», хоча в дійсності зауважень до форми, змісту та оформлення первинних документів відповідас не має, а дослідження усіх первинних документів по ланцюгу постачання шляхомпроведення зустрічної звірки постачальника по ланцюгу постачання, або проведення виїзних документальних перевірок постачальників по ланцюгу постачання, відповідач не проводив. Позивач вважає, що у вказаний спосіб апелянт намагається перекласти на ПрАТ «ІНГЗК», як кінцевого покупця не передбачену чинним законодавством України відповідальність по контролю показників податкової звітності по податках та обов`язкових платежах контрагентів і перевірку достовірності вказаних контрагентом в його первинних документах даних, що суперечить вимогам податкового законодавства та судовій практиці по даній категорії справ, і відповідно не має братися до уваги апеляційним судом без доказової доведеності умислу позивача щодо укладення договору з контрагентом без наміру створити наслідки, які передбачені договором, або з умислом незаконно отримати бюджетне відшкодування чи інші незаконні податкові вигоди.

Наголошує, що усі доводи апелянта про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентам є недоведеними та не підтвердженими належними доказами по справі, а посилання податкового органу на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагентів, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції.

Отже, позивач просить апеляційний суд взяти до уваги, що усі посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосуваннях до них норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення вимог апелянта та без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 21.07.2021 року №0000/211/0701 було прийнято Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акту №195/32-00-07-01-02-27/00190905, складеного 19.03.2021 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної у період з 24.02.2021 року по 17.03.2021 року на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, згідно з наказом від 19.02.2021 року № 67, направлень від 23.02.2021 року № 66/32-00-07-01-02-25, № 67/32-00-07-01-02-25, проведеної з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом перевірки визначально відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2021 року №0000/88/0701, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 12 617 882,00 грн прийнято контролюючим органом у зв`язку встановленим під час перевірки порушенням ПрАТ «ІНГЗК» вимог: - пп. "а" п. 198.1 ст. 198, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2020 року на суму ПДВ 23 442,77 грн.; - п. 200.1, абз. "в" п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за рудень 2020 року на 23 442,77 грн., що заперечувалося позивачем, але за результатами розгляду заперечень на акт, направлених листом №10/2194 від 12.04.2021 року, відповідач листом від 07.05.2021 року №2236/6/32-00-07-01-01-09 заперечення позивача залишено без задоволення, а за результатом розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби України від 15.07.2021 року №16280/6/99-00-06-01-02-06, скаргу ПрАТ «ІНГЗК» частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платникам податківвід 19.04.2021 року №0000/88/0701 в частині невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ «СК СПМ», ТОВ «ПРОГРЕССОР», ТОВ «ПІВДЕНЬБУДЧОРМЕТ», ТОВ «ПІВДЕНБУДЧОРМЕТ», ТОВ «Будівельна група «Будконструкція», ПП «ВАКАНТ», ТОВ «Промислові ремонти», залишивши без змін в іншій частині податкове повідомлення-рішення. За вказаних обставин, тобто, на підставі рішення Державної податкової служби України Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платникам податків було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 21.07.2021 року №0000/211/0701, яким позивачу було зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 23 443,00 грн., що і стало предметом перевірки судом першої інстанції у цій справі за позовом ПрАТ «ІНГЗК».

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції спираючись на положення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.187.1 ст.187, п.198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.1, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88), правильно виходив з того, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна, що має бути відображено у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування, але якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, а непідтверджена на момент перевірки платника податку контролюючим органом сума податку, попередньо включена до складу податкового кредиту, залишається не підтвердженою документами, і платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, виходячи з того, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, суд першої інстанції під час розгляду справи встановивши наявність взаємовідносин ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з контрагентом-постачальником ТОВ «Виробнича компанія «Укрспецкомплект» у перевіряємому періоді, і відображення позивачем у декларації з ПДВ за грудень 2020 року податкового кредиту ПДВ у сумі 23 442,77 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Виробнича компанія «Укрспецкомплект» у грудні 2020 року обґрунтовано здійснив ретельну перевірку як документального оформлення цих взаємовідносин, виниклих на підставі укладеного 07.05.2018 року між ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «Виробнича компанія «Укрспецкомплект» (постачальник) договору поставки №3649-09, так і реальність вчинених за цим договором господарських операції.

Зокрема, судом перевірено не тільки умови Договору поставки №3649-09 від 07.05.2018 року, а й долучені до матеріалів справи первині документи, які також були предметом перевірки контролюючим органом. А саме, копії: видаткової накладної №68 від 10.12.2020 року, експрес-накладної № 59000618083541 перевізника, податкової накладної № 19 від 10.12.2020 року, рахунку на оплату № 79 від 10.12.2020 року відповідно до платіжного доручення №4500092019 від 30.12.2020 року, банківської виписки №КНО-52.5.2/446 від 13.05.2021 року за період із 01.12.2020 року по 31.12.2020 року; а також копії документів, якими підтверджується подальше використання придбаного у ТОВ «Виробнича компанія «Укрспецкомплект» товару у власній господарській діяльності ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»: прибуткового ордеру від 10.12.2020 року, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №1746 від 24.12.2020 року, №1747 від 24.12.2020 року, №1748 від 24.12.2020 року, №1749 від 24.12.2020 року, № 1750 від 24.12.2020 року. Саме на підставі дослідження вказаного переліку документі, суд першої інстанції дійшов висновку про беззаперечне підтвердження позивачем реальності господарських операцій з ТОВ «Виробнича компанія «Укрспецкомплект» відповідними первинними документами, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

Перевіряючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій з даним контрагентом у зв`язку з тим, що в ході перевірки не встановлено здійснення ТОВ «Виробнича компанія «Укспецкомплект» виготовлення або придбання ідентичних товарів, які в подальшому було реалізовано на ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (відсутність виробничо-складських приміщень та іншого майна, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, відсутність трудових ресурсів, технічного персоналу (5 осіб), видів діяльності, відсутність у постачальника ТОВ «Виробнича компанія «Укспецкомплект» законних джерел походження ідентифікованого товару/послуги (активу)), що за висновком податкового органу свідчить про неправомірність формування відповідного активу вказаним контрагентом та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання по всьому ланцюгу проходження товарів, робіт та послуг до кінцевого споживача ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» - суд першої інстанції встановив, що висновки податкового органу про ризиковість, фіктивність і незаконність діяльності контрагента позивача (ТОВ «Виробнича компанія «Укспецкомплект») внаслідок проведення неіснуючих операцій з продажу товарів, робіт та послуг з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість, є безпідставними та доказово не доведеними, у зв`язку з чим суд першої інстанції і дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу.

Зазначені у попередньому абзаці висновки суду першої інстанції мотивовані перевіреними безпосередньо в суді обставинами, які підтверджують не тільки документальне оформлення господарських операцій, а й реальність руху придбаного позивачем у ТОВ «Виробнича компанія «Укспецкомплект» товару та його використання у своїй господарській діяльності, а оцінка доводам податкового органу судом надана як з урахуванням фактичних обставин, так і з посиланням на відповідні положення чинного українського законодавства иа на положення Протоколу 1 до Конвенції Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року, а також на судову практику Верховного Суду по даній категорії справ та на практику рішення Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів в повному обсязі погоджується як з висновками суду першої інстанції у цій справі, так і наведеними судом по тексту свого рішення обґрунтуваннями щодо необ`єктивності та неправомірності твердження контролюючого органу стосовно безпідставності формування позивачем даних податкового обліку за оспорюванними господарськими операціями, а з яке урахуванням не наведення контролюючим органом переконливих доводів та не надання жодних належних доказів, якими б підтверджувалася нереальність господарських операції позивача з його контрагентом, апеляційний суд визнає за необхідне відмовити у задоволені вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст.242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяТ.І. Ясенова