Рішення

від 13.03.2023 по справі 462/5835/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5835/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді: Кирилюка А.І.,

за участі секретаря: Демідюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Фурик А.Я.. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із згаданим вище позовом, в якому просить поновити її на посаді майстра виробничого навчання коледжу з 27.09.2022 року та стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що з 1991 року вона перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 19.09.2022 року в день повернення, на її твердження, з вимушеної відпустки, її повідомлено про виведення займаної нею посади зі штатного розпису, в зв`язку із скороченням кількості годин практики та запропоновано перейти на іншу посаду. Наказом №58-К від 27.09.2022 року її звільнено із посади майстра виробничого навчання в зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Позивач стверджує, що її звільнено незаконно, оскільки про намір звільнення вона дізналася лише 19.09.2022 року; із наказом, який визначає штатний розпис коледжу її не ознайомлено; Наказ МОНУ №472 від 24.05.2022 року «Про внесення змін до норм часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової перед вищої освіти» не стосується майстрів, а лише викладачів; їй не запропоновано іншої посади, відповідно до її освіти та кваліфікації; жодних змін в організації виробництва коледжу не відбулося, тому, враховуючи викладене вище, просить позов задоволити.

У поданому до суду відзиві, представник відповідача позов не визнав та вказав наступне. Відповідно до Наказу МОНУ №472 від 24.05.2022 року «Про внесення змін до норм часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової перед вищої освіти» затверджено норми часу для планування та обліку навчальної роботи педагогічних працівників. 13.07.2022 року проведено засідання педагогічної ради, за результатами якого затверджено зміни до норм часу для планування та обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової перед вищої освіти та повідомлено працівників про необхідність проведення скорочення посад та майбутнє вивільнення. Позивач проігнорувала засідання педагогічної ради. Наказом ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» №63 від 15.07.2022 року затверджено норми часу для планування обліку навчальної роботи педагогічних працівників коледжу. Цього ж дня, ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення із займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Разом з тим, недотримання 2-місячного терміну повідомлення про майбутнє звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників - не є підставою для поновлення на роботі, а підставою для зміни дати звільнення. Скорочення чисельності та штату працівників охоплюється поняттям змін в організації виробництва і праці. Позивач не зверталася із вимогою надати на ознайомлення наказ про визначення штатного розпису та позивачу пропонувались вакантні посади, які відповідали її професії та кваліфікації, однак позивач від них відмовилася. /а.с.33-56/

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з наведених у ньому обгрунтувань.

Представник відповідача Фурик А.Я. позов не визнав, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Між сторонами існує спір, який виник із трудових правовідносин.

З 1991 року позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем та 27.09.2022 року останню звільнено з посади майстра виробничого навчання в зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. /а.с.15,74/

Виходячи з наведенеого, перевіряючи обставини справи, судом встановлено наступне.

Наказом т.в.о. Міністра освіти і науки України №472 від 24.05.2022 року внесено зміни до Норм часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти. /а.с.36-41/

Протоколом №6 Засідання педагогічної ради від 13.07.2022 року затверджено зміни до норм часу для планування і обліку начальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти. /а.с.45-46/

Наказом директора ВСП «Львівського фахового коледжу харчових технологій та бізнесу НУХТ» №63 від 15.07.2022 року, затверджено норми часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних працівників коледжу. /а.с.42-44/

Наказом т.в.о директора Лакоцької Л., погодженого із головою первинно-профспілкової організації Юфим Л. ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» №73 від 15.08.2022 року, внесено зміни до штатного розпису навчального закладу з 01.09.2022 року, перевівши дві штатні одиниці майстрів виробничого навчання в інші педагогічні посади, попереджено працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати останнім переведення, за їх згоди, на інші вакантні посади. У разі відмови - підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України. /а.с.47-52/

ОСОБА_1 надано відпустку на період з 29.08.2022 року по 16.09.2022 року без збереження заробітної плати, на підставі її письмової заяви від 23.08.2022 року. /а.с.76/

19.09.2022 року позивача повідомлено про виведення її посади (майстра виробничого навчання) із штатного розпису на підставі скорочення кількості годин практики. /а.с.12/

Цього ж дня, позивача повідомлено про можливість зайняття вакантної посади архіваріуса. /а.с.11/

22.09.2022 року позивач подала заяву про письмове роз`яснення з приводу пропозиції щодо переведення на посаду архіваріуса. /а.с.10/

Листом-відповіддю №143 від 26.09.2022 року позивача повідомлено про те, що з метою працевлаштування, останній запропоновано посаду архіваріуса або завідача господарством, оскільки інших вакантних посад - не має. /а.с.56/

26.09.2022 року позивача повідомлено про наявність вакантної посади архіваріуса або завідувача господарством, на яку останню може бути переведено, з метою працевлаштування, однак, ОСОБА_1 відмовилась, про що складено відповідний акт про відмову від переведення на іншу посаду. /а.с.54-55/

Наказом т.в.о. директора особами ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» Лакоцької Л. №58-к від 27.09.2022 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. /а.с.13/

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, покликається на те, що її звільнено з порушенням умов трудового законодавства.

Статтею 2 КЗпП України передбачено, що право громадян на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із частинами першою, третьою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Так, судом встановлено, що в ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» відбулося скорочення штату працівників, тобто зміна в організації виробництва і праці.

При цьому, суд зазначає, що позивачу було запропоновано іншу вакантну посаду, від якої остання відмовилася та сам факт того, що скорочення штату відбулося є беззаперечним, відтак, виходячи з наведеного, підстав для поновлення позивача на роботі суд не знаходить, однак, враховуючи те, що судом встановлено факт порушення трудових прав позивача, що в даному випадку є підставою для зміни дати звільнення з 27.09.2022 року на 19.11.2022 року, тому позов в даній частині підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд зазначає, що позивача не було вчасно повідомлено (двохмісячний термін) про скорочення штату працівників, оскільки суд не приймає до уваги акт про відмову від переведення на іншу посаду від 15.07.2022 року /а.с.53/ через його протиріччя іншим обставинам справи, а саме: вказівки в тексті "про наступне звільнення 27.09.2022 року"; перебування 15.07.2022 року позивача у відпустці; відсутність будь-яких пояснень та доводів відповідача про порядок та узгодженості складеного такого акту..

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, а якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Згідно з п.8 цієї постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Відповідно до довідки про доходи від 20.01.2023 року, ОСОБА_1 нараховано 11551,50 гривень заробітної плати за березень 2022 року, 11551,50 гривень за квітень 2022 року, середньоденний заробіток останньої становить 372,63 грн та 385,05 грн відповідно.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги необхідність зміни дати звільнення позивача на 19.11.2022 року, наявності в діях відповідача складу трудового правопорушення, з останнього на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з із 28 вересня 2022 року до 19 листопада 2022 року, що становить 20 416,64 гривні.

Крім цього, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.259-268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, з 27 вересня 2022 року на 19 листопада 2022 року.

Стягнути з ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» на користь ОСОБА_1 20416 (двадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 64 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 28 вересня 2022 року до 19 листопада 2022 року.

Стягнути з ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_1 /

Відповідач: ВСП «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ» /місцезнаходження: м.Львів, вул.Бортнянського, 30/32, код ЄДРПОУ - 34568610/

Повний текст рішення складаний 20.03.2023 року.

Суддя:(підпис). З оригіналом згідно.

Суддя: