Рішення

від 14.03.2023 по справі 466/5351/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5351/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Донченко Ю.В.

секретаря судового засідання: Солдат М.Я.

справа № 466/5351/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву адвоката Леонтьєва Олега Валентиновича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням суду від 09.02.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Разом з тим, у рішенні суду не вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу.

У відзиві на позовну заяву від 05.07.2021 представник відповідача адвокат Дмитренко В.П. вказував, що в додатку до Договору №21.06-30.01 від 30.06.2021 про надання правничої (правової) допомоги, сторони визначили наступні порядок, умови та розмір виплати гонорару Виконавцю:

1. За послуги, передбачені Договором, Замовник здійснює Виконавцю виплату гонорару на його поточний рахунок, зазначений у п, 4.1. ст. 4 цього Додатку, у наступному розмірі, порядку та на умовах:

1.1. у день підписання цього Додатку суму в розмірі 8000,00 грн.- за надання адвокатами Виконавця послуг згідно підпунктів 1.2.1. - 1.2.2. пункту 1.2. статті 1 Договору, в частині підготовки, підписання та скерування адвокатом Виконавця від імені та в інтересах Замовника: заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь (при надходженні такої від позивачки на відзив Замовника);

1.2. у день закінчення відповідного представництва адвокатом Виконавця інтересів Замовника в одному судовому засіданні та/або одній виконавчій дії у виконавчому провадженні, як завершальній стадії судового провадження, надалі - судодень, згідно підпунктів 1.2.3.- 1.2.4, пункту 1.2. статті 1 Договору - суму в розмірі 1 500,00 гри. З розрахунку за кожен судодень.

06.03.2023 адвокат Леонтьєв О.В., який представляв інтереси відповідача- ОСОБА_2 подав письмову заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги у цивільній справі №466/5351/21 у розмірі 14000,00 гривень. В обгрунтування заяви покликається на те, що рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовлено. В рамках розгляду даної справи, представником на адресу суду подавався відзив на позовну заяву, у якому було зазначено, що згідно Договору про надання правничої допомоги №21.06-30.01 та додатку до Договору №21.06-30.01 від 30.06.2021 ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 і доданими до неї копіями документів, а також актуальними висновками Верховного Суду, щодо практики застосування норм права в аналогічних правовідносинах: підготовка, підписання та скерування адвокатом Виконавця від імені та в інтересах Замовника: заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь (при надходженні такої від позивачки на відзив Замовника); заяв з процесуальних питань на підставі п. 1.1 ст. 1 Додатку від 30.06.2021 до Договору №21.06- 30.01 - 8000,00 грн. та 6000,00 грн. з розрахунку 1500,00 грн. за представництво адвокатом інтересів ОСОБА_2 в одному судовому засіданні, в розрахунку за кожен судодень. Усього 4 судових засідання.

Сторони в судове засідання сторони не прибули.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов такого висновку.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Так, судом встановлено, що 30.06.2021 між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням «Дмитренко та Партнери», в особі керуючого адвоката В.П. Дмитренка укладено Договір про надання правничої допомоги №21.06-30.01 та додаток до Договору №21.06-30.01 від 30.06.2021 (а.с.30-32).

Додатком до Договору №21.06-30.01 від 30.06.2021 визначено, що за складання заяв по суті спору ( відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь) вартість 8000 грн., участь у судовому засіданні - 6000 грн. з розрахунку 1500 грн. за представництво відповідача в одному судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Леонтьєв О.В. неодноразово приймав участь у судових засіданнях у справі: 12.07.2021, 26.07.2021, 29.07.2021, 08.02.2022, 01.02.2023, 08.02.2023.

Згідно ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку, що розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям справедливості, розумності та доцільності, оскільки вказані представником відповідача види наданої правової допомоги, такі як відзив на позовну заяву, на переконання суду є завищеним щодо іншої сторони спору.

Як вказано у постанові КЦС ВС у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020 суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, що виходять з конкретних прав та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадках укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи вони були фактично понесені, так і оцінювати їх потребу.

Враховуючи особливості предмета спору, складність справи та її значення для сторін, час, який був необхідним для вчинення дій та надання послуг, кількість проведених та призначених судових засідань, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що розмір судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь адвокатського об`єднання «Дмитренко та Партнери» підлягає зменшенню з 14 000 грн. до 8 000 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 142, 270 ЦПК України, -

ухвалив:

заяву адвоката Леонтьєва Олега Валентиновича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь адвокатського об`єднання «Дмитренко та Партнери» (код ЄДРПОУ 41388548, реєстраційний запис в ЄДР ЮО, ФО-П та ГФ від 09.06.2017 №14151020000041910, юридична адреса: 79013, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 42/5 витрати на професійну правову допомогу в сумі 8 000 (вісім тисяч ) гривень 00 копійок.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Шевченківського районного суду м.Львова від від 09.02.2023.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Суддя Ю. В. Донченко