Рішення

від 17.03.2023 по справі 545/6174/22

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/6174/22

Провадження № 2/545/608/23

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Богомолової Л.В.,

секретаря судового засідання Безгубенко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, посилаючись на те, що в позасудовому порядку усунути перешкоди шляхом зняття арешту з майна не можливо, оскільки арешт було накладено з порушенням всіх норм чинного законодавства України.

Представник позивача до суду не з?явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та прохав суд їх задовольнити.

Відповідач належним чиномповідомлений продату,час імісце розглядусправи судому відповідностідо ст.128ЦПК України, всудове засіданняне з`явився,про причининеявки судуне повідомив,заяву пророзгляд справибез йогоучасті ненадав,відзив напозов судуне подав.

Представник третьої особи до суду не з?явився, надав відзив в якому зазначив, що просить відмовити в задоволенні заяви.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.

Згідно ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить за необхідне позовні вимоги задовольнити, зважаючи на таке:

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно га їх обтяжень» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 4 статті 4 Закону встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, обтяження речових прав на нерухоме майно, до яких належать: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.

Судом встановлено, що Полтавським районним судом Полтавської області 03.03.2010 р. по справі №2-90/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Полтавської філії ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором постановлено рішення про задоволення позовних вимог, яке набрало законної сили 13.03.2010 року. Після набрання рішенням законної сили було видано виконавчий лист про стягнення з відповідачів на користь позивача сум заборгованості. 15.04.2010 р. державним виконавцем Мороз С.В. було відкрито виконавче провадження ВП №18667249.

Постановою державноговиконавця відділу державної виконавчоїслужби Полтавськогорайонного управлінняюстиції МорозС.В.від 15.04.2010р.у вказаномувиконавчому провадженнінакладено арештна всенерухоме майноборжника ОСОБА_1 ,зокрема:житловий будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_1 . Також, постановою начальникавідділу державноївиконавчої службиПолтавського районногоуправління юстиціїКругового С.В.від 02.04.2013р.в даномуж виконавчомупровадженні ВП№ 18667249повторно накладено арештна житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що на момент винесення даної Постанови належав ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.34-36,37-38,39-40).

Наразі будь-яка інформація про діюче виконавче провадження ВП № 18667249 відсутня.

На моментзвернення зпозовом досудувказане майно є власністю АТ «ТАСКОМБАНК», у зв`язку з чим наявність будь-яких арештів, накладених на майно, що належить на праві власності АТ «ТАСКОМБАНК», існуючих поза межами будь-якого діючого виконавчого провадження є незаконним, зазначені обтяження (арешти) унеможливлюють, в повній мірі, реалізацію права власності АТ «ТАСКОМБАНК» на вказане майно з огляду на наступне.

29.04.2021 року АТ «ТАСКОМБАНК» набуло право вимоги за Кредитним договором № 148-08/1 від 13.06.2008 року, додаткових угод до нього (з наступними змінами та доповнення до них), а також договорами забезпечення, укладеними із ОСОБА_2 .

Відповідно доумов ДоговоруФакторингу №НІ/11/2-Фвід 29квітня 2021року та у відповідності до норм ст. 1077 ЦК України, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло статусунового Кредитората отрималоправо грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за зобов`язанням, що виникло в останніх перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Кредитним договором № 148-08/1 від 13.06.2008 року та договорами забезпечення.

Згідно зумовами договорупро відступлення прав за договорами забезпечення від 29.04.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В № 1120, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло право вимоги за Іпотечним договором №148-08/1/3, посвідченим 13.06.2008 р. приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівцем В.А. за реєстровим № 3455, який укладений із ОСОБА_1 , згідно з яким, в іпотеку передано нерухоме майно в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № 148-08/1 від 13.06.2008 року, укладеним з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Божник зобов`язання не виконав, заборгованість не повернув .

Відповідно до ст.ст. 257, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, одним з яких передбачено згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України закріплено право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, та право на задоволення в повному обсязі вимоги, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором.

У зв`язку з тривалим невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, користуючись правом Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмети іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», АТ «ТАСКОМБАНК» зареєстрував право власності на предмети іпотеки, якими забезпечено вказане кредитне зобов`язання, в тому числі: земельну ділянку, площею 0,1099 гектарів (кадастровий номер 5324085908:08:004:0096), що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а також житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння складається з А-2 - житлового будинку загальною площею 347,8 кв. м., житловою площею 155,0 кв. м., № 1 - свердловини, № 2 - вигрібної ями.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Проте,наявність вказаногоарешту таоголошення заборонина йоговідчуження нетільки незабезпечує виконаннярішення,але йстворює перешкодиу користуваннімайном позивачу,який вжереалізував суму заборгованості шляхом реалізації предмета іпотеки у позасудовому порядку.

Також у зв`язку з наявністю арешту, позивач не може вільно володіти та розпоряджатися своїм майном, а також фактично реалізувати інші свої права, гарантовані чинним законодавством України.

Зазначене майно не є власністю ОСОБА_1 , а отже не є і не може виступати забезпеченням реального виконання будь-яких рішень суду, ухвалених щодо зобов`язань ОСОБА_1 перед будь-якими третіми особами в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач, як законний власник зазначеного нерухомого майна, несе збитки та негативні наслідки, оскільки модель отримання прибутку Банку полягає саме у реалізації предмета іпотеки, шляхом його продажу на ринку. Позивач не зможе отримувати частину реального доходу від здійснення своєї господарської діяльності, на невизначений термін, у зв`язку з наявністю обтяження майна, що суттєво впливає на фінансове становище останнього.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з відповідною заявою від 09.11.2022 р. про зняття арешту з нерухомого майна, однак йому було відмовлено.

Відповідно до статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Окрім цього визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ч. 1 ст. 18 вказаного Закону передбачає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок

за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіхінших випадкахарешт можебути знятийза рішенням суду.

Наразі у Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відсутні вищевказані правові підстави для зняття арештів у відповідності до приписів ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», що накладені на нерухоме майно позивача, останній був змушений звернутись з даною позовною заявою до Полтавського районного суду Полтавської області.

Відповідно до ч. 1-2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 19 Конституції України встановлено, що основними принципами діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов`язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Статтею 41 Конституції Українита ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном /ч. 1ст. 317 ЦК України/.

Як зазначено у ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд /ст. 319 ЦК України/.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки власник майна в позасудовому порядку не може зняти арешт, існування зазначеного обтяження обмежує права позивача, як власника майна, а іншим шляхом окрім як у судовому порядку не може захистити свої права власника, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном Акціонерного товариства «Таскомбанк» шляхом звільнення з під арешту земельної ділянки, площею 0,1099 гектарів (кадастровий номер 5324085908:08:004:0096), що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а також житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння складається з А-2 - житлового будинку загальною площею 347,8 кв. м., житловою площею 155,0 кв. м., № 1 - свердловини, № 2 - вигрібної ями, накладеного напідставі постанов відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.04.2010 року та 02.04.2013 року у ВП № 18667249.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір сплачений при зверненні до суду в розмірі 2481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне судове рішення буде складено 06.03.2023р.

Суддя: Л. В. Богомолова