ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" березня 2023 р. Справа №914/2533/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГалушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання Олійник Н.
за участю представників сторін:
від позивача 1,2: Шайхет М.-представник;
від позивача 1 : Шнир Я.Б.-представник;
від відповідача 1,3 не з`явився
від відповідача 2: Чорна Т.О.-представник; Ковба В.А.-представник
від третіх осіб не з`явились
розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів №479-22 від 22.11.2022 (вх.ЗАГС 01-05/2870/22 від 24.11.2022)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2022
у справі №914/2533/20
за позовом:
позивача-1: Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, м. Вашингтон
позивача-2: Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів
до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуко Лтд, м. Львів
до відповідача-3: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України, м. Київ
третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Міністерство культури України, м. Київ
третьої особи -3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Львівська обласна державна адміністрація, м. Львів
третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів
про: визнання незаконним та скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 264 від 22.03.2004 р. та свідоцтва про право власності від 22.03.2004р., виданого на підставі розпорядження № 264 Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; ухвал Львівської міської ради: - № 3235 від 09.02.2006 Про затвердження ТзОВ Яблуко Лтд проекту відведення земельної ділянки на вул. Базарній, 11 у м. Львові; - № 115 від 13.07.2006 Про внесення змін до ухвали міської ради від 09.02.2006р. № 3235; № 1313 від 01.12.2016 Про продовження ТзОВ Яблуко Лтд терміну оренди земельної ділянки на вул. Базарній, 11; про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.04.2017р., кадастровий № 4610137500:01:001:0028 та застосування наслідків його недійсності (застосування реституції); скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий №4610137500:01:001:0028; скасування записів про проведену державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки, кадастровий № 4610137500:01:001:0028; скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 11 та запис про проведену реєстрацію, реєстраційний номер № 4510887
Короткий зміст позовних вимог, ухвали та додаткового рішення суду
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.10.2022 у справі №914/2533/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №914/2533/20 в задоволенні апеляційної скарги Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу №475-22 від 17.11.2022 (вх.ЗАГС 01-05/2830/22 від 21.11.2022) відмовлено. Заяву позивачів про відмову від позовних вимог задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2022 у справі №914/2533/20 в частині відмови в позові щодо скасування державної реєстрації прав оренди земельної ділянки кадастровий №4610137500:01:001:0028; скасування записів про проведення державної реєстрації прав оренди земельної ділянки, кадастровий № 4610137500:01:001:0028; визнання незаконними та скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 264 від 22.03.2004 з виданими на його підставі двома свідоцтвами від 22.03.2004 про право власності на приміщення за адресою: м.Львів, вул. Базарна, 11 у м.Львові; скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 11 та записа про проведену реєстрацію, реєстраційний номер № 4510887 визнано нечинним. В цій частині закрито провадження у справі. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2022 у справі №914/2533/20 залишено без змін.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/2533/20 заяву ТОВ Яблуко Лтд про розподіл судових витрат за вх.№ 3301/22 від 13.10.2022 р. задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу на користь ТОВ Яблуко Лтд 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на користь ТОВ Яблуко Лтд 14 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог даної заяви ТОВ Яблуко Лтд про розподіл судових витрат відмовлено.
Додаткове рішення обгрунтоване тим, що взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет позову, суд частково погодився із доводами, наведеними у запереченні позивача-1, позивача -2 на заяву відповідача-2 про розподіл судових витрат за вх.№ 3301/22 від 13.10.2022 щодо неспівмірності заявленого відшкодування в розмірі 33 000,00 грн, та дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України обмежити розмір витрат ТОВ Яблуко Лтд на професійну правничу допомогу до 28 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Об`єднанням Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництвом Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі№914/2533/20, а заяву про розподіл судових витрат залишити без розгляду, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції за не з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування правових висновків Верховного Суду та порушення норм процесуального права.
Скаржники вважають, що до закінчення судового засіданні не зроблено/не подано заяви про відшкодування судових витрат, а також не подано у встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України строки докази, в зв`язку з чим не дотримано вимог ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України щодо подання суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. У рішенні суду по суті господарським судом вирішено питання про судові витрати, які документально підтверджені станом на дату розгляду справи (судовий збір). Відповідно до ч. 1-3 ст. 221 ГПК України судом при проголошенні судового рішення, окремо судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат не призначалось, що теж підтверджує відсутність поданої у встановленому законом порядку заяви до закінчення судових дебатів у справі про це.
Скаржники вважають, що відповідач безпідставно ототожнює попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та заяву про відшкодування судових витрат.
Дослідивши опис наданих послуг скаржником виявлено, що вказані послуги: зустріч, консультацій, узгодження правової позиції в об`ємі 3 години, ознайомлення в інтересах Клієнта із матеріалами справи №914/2533/20 в об`ємі 2-х годин не підтверджені; підготовка та подання до Господарського суду Львівської області від імені Клієнта супровідного листа та витребуваних судом доказів у справі № 914/2533/20 (2 год) з огляду на його об`єм є завищений; забезпечення представництва інтересів Клієнта в судовому засіданні Господарського суду Львівської області теж завищено, оскільки протоколи судових засідань містять інформацію про час тривалості кожного засідання, що в порівнянні із даними у заяві про розподіл судових витрат відрізняється та разом тривалість усіх засідань є меншою та не перевищує декількох годин, тобто розрахунок недоведений; підготовка та подання до Господарського суду Львівської області від імені Клієнта заяви про відвід судді у справі №914/2533/20 не є необхідним для надання правничої допомоги і обґрунтованим.
Скаржники вважають, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є не підтвердженими та неспівмірними зі складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Сторонами відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В..
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/2533/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 та призначено розгляд справи на 13.12.2022.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 відкладено розгляд справи №914/2533/20 на 31.01.2023.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 призначено розгляд апеляційної скарги на 21.02.2023.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 відкладено розгляд справи №914/2533/20 на 07.03.2023.
Представники сторін в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.10.2022 р. у справі № 914/2533/20 постановлено в позові відмовити повністю.
11.10.2022 відповідачем-2 направлено на адресу суду заяву про розподіл судових витрат з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. 3301/22 від 13.10.2022.
Відповідно до поданої заяви, відповідач-2 просив суд провести розподіл судових витрат з покладенням на позивачів відшкодування ТОВЯблуко Лтд судових витрат в розмірі 33 000,00 грн., які останній поніс у зв`язку із розглядом даної справи.
До вказаної заяви про розподіл судових витрат відповідачем-2 долучено копію договору про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020, акт здавання-приймання правової допомоги від 09.09.2022. за Договором про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020 на суму 33 000,00 грн., платіжне доручення № 866 від 13.09.2022 на суму 33 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/2533/20 заяву ТОВ Яблуко Лтд про розподіл судових витрат за вх.№ 3301/22 від 13.10.2022 задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу на користь ТОВ Яблуко Лтд 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на користь ТОВ Яблуко Лтд 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог даної заяви ТОВ Яблуко Лтд про розподіл судових витрат відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №914/2533/20 в задоволенні апеляційної скарги Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу №475-22 від 17.11.2022 (вх.ЗАГС 01-05/2830/22 від 21.11.2022) відмовлено. Заяву позивачів про відмову від позовних вимог задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2022 у справі №914/2533/20 в частині відмови в позові щодо скасування державної реєстрації прав оренди земельної ділянки кадастровий №4610137500:01:001:0028; скасування записів про проведення державної реєстрації прав оренди земельної ділянки, кадастровий № 4610137500:01:001:0028; визнання незаконними та скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 264 від 22.03.2004 з виданими на його підставі двома свідоцтвами від 22.03.2004 про право власності на приміщення за адресою: м.Львів, вул. Базарна, 11 у м.Львові; скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 11 та записа про проведену реєстрацію, реєстраційний номер № 4510887 визнано нечинним. В цій частині закрито провадження у справі. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2022 у справі №914/2533/20 залишено без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судова колегія враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Близький за змістом висновок застосування ч.2 ст.124 ГПК України, є послідовним та сталим і міститься у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 31.03.2021 у справі №916/2087/18 .
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено наступний правовий висновок.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
У розумінні положень ч.5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:
1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;
2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу ;
3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Згідно з ч. 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2021 представником ТОВ «Яблуко ЛТД» подано на адресу суду відзив з додатками за вх. № 615/21 (том 3, а.с. 67-74), в якому відповідач-2 зазначає про те, що у зв`язку із відсутністю юриста в штаті ТОВ «Яблуко ЛТД», останній був вимушений скористатись професійною правничою допомогою, а саме, уклав з Адвокатським об`єднанням „МТА Партнери договір про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020.
Також, відповідач-2 зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які відповідач-2 очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 20 000,00 грн та всі необхідні докази понесених витрат, у зв`язку із наданням відповідачеві-2 професійної правничої допомоги, будуть надані ним в строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Представником відповідача-2 долучено до вказаного відзиву на позов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 20 000,00 грн. (том 3, а.с. 75).
Надалі, 11.10.2022, протягом 5 днів з дня оголошення рішення суду (06.10.2022). відповідачем-2 направлено на адресу суду заяву про розподіл судових витрат з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. 3301/22 від 13.10.2022(том 6 а.с.253).
Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані відповідачем-2 в межах строків, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.
З огляду на викладене, промиковим є твердження скаржника, що до закінчення судового засіданні не зроблено/не подано заяви про відшкодування судових витрат, а також не подано у встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України строки докази, в зв`язку з чим не дотримано вимог ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України щодо подання суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до поданої заяви, ТОВ «Яблуко ЛТД» просив суд провести розподіл судових витрат з покладенням на позивача-1 та позивача-2 відшкодування товариству судових витрат в розмірі 33 000,00 грн, які останній поніс у зв`язку із розглядом даної справи.
До вказаної заяви про розподіл судових витрат відповідачем-2 долучено:
копію договору про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020,
акт здавання-приймання правової допомоги від 09.09.2022 за Договором про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020 на суму 33 000,00 грн, який підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб;
платіжне доручення № 866 від 13.09.2022 на суму 33 000,00 грн.
Також ТОВ «Яблуко ЛТД» на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 33 000,00 грн долучено до матеріалів справи наступні документи, а саме:
копію договору про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020, який укладений між Адвокатським об`єднанням МТА Партнери та ТОВ Яблуко Лтд;
акт здавання-приймання правової допомоги від 09.09.2022 за договором про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020 на суму 33 000,00 грн;
платіжне доручення № 866 від 13.09.2022 на суму 33 000,00 грн;
ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1047048 від 24.11.2020, який виданий адвокату Антоніву Н.С. Адвокатським об`єднанням МТА Партнери.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси ТОВ «Яблуко ЛТД» в судових засіданнях у справі № 914/2533/20 представляв адвокат Антонів Н.С., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1047048 від 24.11.2020, який виданий адвокату Антоніву Н.С. Адвокатським об`єднанням МТА Партнери.
Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як зазначалось вище, 24.11.2020 між Адвокатським об`єднанням МТА Партнери (за договором - Адвокатське об`єднання) та ТзОВ Яблуко Лтд (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58, відповідно до якого Адвокатське об`єднання надає правову допомогу у справі № 914/2533/20, яка знаходиться на розгляді Господарського суду Львівської області, а клієнт приймає надану правову допомогу і оплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (п.1.1 договору).
У пунктах 3.1-3.3 договору сторони визначили порядок здійснення розрахунків, а саме: за надання правової допомоги клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню винагороду, сума якої визначається, виходячи з кількості годин затрачених за надання правової допомоги та вартості однієї години роботи Адвокатського об`єднання. Вартість кожної однієї години надання послуг Адвокатського об`єднання становить 1 000,00 грн. без ПДВ. При визначенні строку надання правової допомоги, її тривалість округлюється до цілого числа години у бік збільшення.
Згідно з п. 3.5 договору на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням клієнту правової допомоги відповідно до договору, складається акт здавання-приймання правої допомоги, що підписується сторонами.
Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 866 від 13.09.2022 на суму 33 000,00 грн підтверджується оплата послуг за надання правової допомоги у справі № 914/2533/20 товариством Адвокатському об`єднанню МТА Партнери.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається із Акта здавання-приймання правової допомоги від 09.09.2022 за Договором про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020, вартість наданої Адвокатським об`єднанням клієнту правової допомоги згідно п. 3.1 та п. 3.2 договору, становить 33 000,00 грн, зокрема:
- зустріч, консультація, узгодження правої позиції 3 години 3000,00 грн;
-ознайомлення в інтересах клієнта із матеріалами справи № 914/2533/20 2 години 2000,00 грн;
-підготовка та подання до Господарського суду Львівської області від імені клієнта відзиву у справі № 914/2533/20 5 годин 5 000,00 грн;
-забезпечення представництва інтересів клієнта в судових засіданнях 07.12.2020, 13.01.2021. 03.02.2021, 24.02.2021, 12.04.2021, 19.05.2021, 02.06.2021, 30.06.2021, 05.09.2021, 24.11.2021, 12.01.2021, 11.05.2021, 10.08.2021 1 година, 1 000,00 грн;
-підготовка та подання до Господарського суду Львівської області від імені клієнта супровідного листа та витребуваних судом доказів у справі № 914/2533/20 2 години 2 000,00 грн;
-підготовка та подання до Господарського суду Львівської області від імені клієнта заяви про відвід судді у справі № 914/2533/20 - 3 години 3 000,00 грн;
-підготовка та подання до Господарського суду Львівської області від імені клієнта заяви про відвід судді у справі № 914/2533/20 - 2 години 2 000,00 грн;
-оформлення та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/2533/20 клопотання про призначення колегіального розгляду справи 1 година - 1 000,00 грн.
Разом 33 години на суму 33 000,00 грн.
Розглядаючи заяву ТОВ «Яблуко ЛТД» про розподіл судових витрат за вх.№ 3301/22 від 13.10.2022 та вирішуючи питання про стягнення з позивача-1 та позивача-2 витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції правмоірно прийшов до висновку, що, як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ «Яблуко ЛТД» адвокат Антонів Н.С. брав участь в судових засіданнях у даній справі, подавав на адресу суду заяви, клопотання та заяви по суті справи, зокрема, товариством подано на адресу суду відзив на позов за вх. № 615/21 від 13.01.2021 з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат на суму 20 000,00 грн. (том 3, а.с. 67-74, а.с. 75); заяву про ознайомлення з матеріалами справи з правом робити з них витяги, копії (том 3, а.с. 1); заяву про відвід судді за вх. № 616/21 від 13.01.2021 (том 3, а.с. 84-87); заяву про відвід судді за вх. № 4795/21 від 01.03.2021 (том 3, а.с. 184-189); клопотання про призначення колегіального розгляду справи за вх. № 8009/21 від 05.04.2021 (ом 3, а.с. 262-264).
Однак, як вбачається із акта здавання-приймання правової допомоги від 09.09.2022 за Договором про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020, забезпечення представництва інтересів клієнта 24.11.2021 в судовому засіданні в Господарському суді Львівської області у справі № 914/2533/20 відповідачем-2 вказано двічі по 1 год. і двічі зазначено суму по 1 000,00 грн за участь.
Суд першої інстанції також правомірно зазначив про безпідставність нарахування витрат за надання йому професійно-правничої допомоги в зазначених судових засіданнях правової допомоги до стягнення в сумі 3 000,00грн, оскільки судові засідання в даній справі на 12.01.2021, 11.05.2021 та 10.08.2021 не призначались і не проводились в такі дні.
Крім того, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішеннях у справах: East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим; Лавенто проти Латвії від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, предмет позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки ТОВ «Яблуко ЛТД» відзиву на позов, значення справи для сторін та заперечення позивача-1 та позивача-2 за вх. № 22238/22 від 27.10.2022, судова колегія прийшла до висновку, що розподіляючи витрати за надання професійно-правничої допомоги, суд правомірно зазначив, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020, акт здавання-приймання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № Л.20.329.1.58 від 24.11.2020 на суму 33 000,00 грн, платіжне доручення № 866 від 13.09.2022 на суму 33 000,00 грн, які зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.
Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, апеляційний суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу частково, з огляду на характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет позову. Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що беручи до уваги доводи наведені у запереченні позивача-1, позивача -2 на заяву відповідача-2 про розподіл судових витрат за вх.№ 3301/22 від 13.10.2022, щодо необгрунтованості заявленого відшкодування в розмірі 33 000,00 грн, щодо обмеження розміру витрат ТОВ Яблуко Лтд на професійну правничу допомогу до 28 000,00 грн в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доводи, наведені скаржниками в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанціїї, в зв`язку із чим не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Львівської області у даній справі слід залишити без змін, апеляційну скаргу без адоволення.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Додаткове рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2022 у справі №914/2533/20 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів №479-22 від 22.11.2022 (вх.ЗАГС 01-05/2870/22 від 24.11.2022) залишити без задоволення.
Порядок оскарження постанови в касаційному порядку визначено ст.ст.286-291 ГПК України.
Повний текст виготовлено та підписано 20.03.2023.
Головуючий суддяГалушко Н.А.
СуддяЖелік М.Б.
СуддяОрищин Г.В.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2023 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 109643566 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Галушко Наталія Анатоліївна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Галушко Наталія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні