Рішення

від 14.03.2023 по справі 904/1907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023м. ДніпроСправа № 904/1907/15

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Карпенко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС", м. Черкаси

до відповідача-1 суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, м Дніпро

відповідача-2 ОСОБА_1 , м. Дніпро

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1,2 Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковської Наталії Миколаївни, м. Дніпро

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1,2 ОСОБА_2 , м. Дніпро

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1,2 ОСОБА_3 , м. Дніпро

про про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Смолов К.В., ордер серія ДП №399/028 від 08.11.2021

від відповідача-2: Палкін А.Ю., ордер серія ДП №398/044 від 21.12.2022

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа про банкрутство Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича перебуває на стадії ліквідації, з 05.08.2021 повноваження керуючого реалізацією майна банкрута виконує арбітражний керуючий Баштаненко А.О., свідоцтво №1992 від 13.01.2021.

15.08.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №15/08/2019-08 від б/д ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якій ПП "Білоножко" просить суд:

1. Визнати недійсним договір про поділ майна подружжя, серія та номер 3144, виданий 05.12.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., укладений між Стасиком Олександром Васильовичем та ОСОБА_1 щодо 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

2. Стягнути із ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , та передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу майна банкрута, а саме: 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке вона отримала від Стасика Олександра Васильовича за спірним правочином;

3. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно №7958761 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 , внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17755945 від 05.12.2014 13:47:52, приватний нотаріус Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область;

4. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

19.08.2019 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу, якою:

- залучено до участі у справі про банкрутство для розгляду заяви - ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М.;

- призначено судове засідання на 09.09.2019;

- зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до Господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014.

Судове засідання, що призначене на 09.09.2019, не відбулось, у зв`язку з зупиненням провадження у справі про банкрутство суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, м. Дніпро та перебування вказаної справи в апеляційній інстанції.

27.11.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області повернулась вказана вище справа, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 поновлено провадження по даній справі.

Під час перебування справи в апеляційній інстанції, до Господарського суду Дніпропетровської області надходили:

- 06.09.2019 надійшов відзив №02-01/15010/904-1907 від 29.08.2019 з додатками від ліквідатора Юдицького О.В. на заяву ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому ліквідатор просить задовольнити позовні вимоги ПП "Білоножко" у повному обсязі;

- 10.09.2019 надійшов відзив ФОП Стасика О.В. з додатками, в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 у повному обсязі;

- 24.09.2019 надійшла відповідь №17/09/2019-15 від 17.09.2019 ПП "КОМІН ФІНАНС" на відзив Стасика О.В. на заяву про визнання недійсним Договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому ПП "КОМІН ФІНАНС" просить задовольнити в повному обсязі заявлені вимоги ПП "Білоножко".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 призначено судове засідання на 20.12.2019 на 15:30 год., та зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до Господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014

17.12.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 13.12.2019 з додатками від ПП "Комін - Фінанс" про доповнення підстав для визнання правочину недійсним.

Судове засідання, що призначене на 20.12.2019 на 15:30 год., не відбулось, у зв`язку з надходженням до Господарського суду Дніпропетровської області заяви №б/н від 19.12.2019 кредитора по даній справа ОСОБА_5 про відвід судді Камші Н.М. від розгляду справи №904/1907/15 та передачею вказаної справи для автоматизованого розподілу для розгляду заяви кредитора ОСОБА_5 про відвід судді Камші Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 (суддя Суховаров А.В.) відмовлено у задоволенні заяви кредитора ОСОБА_5 про відвід судді Камші Н.М. від розгляду справи №904/1907/15 та 24.12.2019 передано справу для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 призначено судове засідання на 24.01.2020 на 15:30 год., та зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до Господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014.

20.01.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 17.01.2020 ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, що призначене на 24.01.2020 на 15:30 год., на іншу дату.

В судовому засіданні 24.01.2020 ліквідатор повідомив, що на підставі договорів дарування від 07.10.2019, реєстраційний номер 708 та реєстраційний номер 711, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 подарували належні їм частки у розмірі 233/1000 та 234/1000 у нежитловій будівлі Е-3 по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

В подальшому 27.11.2019, на підставі постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, серія та номер ВП №60709412 виданий 25.11.2019, Акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.11.2019, видавник: приватний виконавець ОСОБА_6 , дане нерухоме майно у розмірі 233/1000 та 234/1000 у нежитловій будівлі Е-3 по АДРЕСА_1 передано громадянину ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №196939768 від 20.01.2020.

24.01.2020 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено судове засідання на 21.02.2020 на 10:00 год.;

- залучено до участі у справі про банкрутство Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика О.В. - гр. ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та гр. ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

- зобов`язано ПП "Білоножко" направити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 копії заяви про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014;

- зобов`язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області копію договору про відчуження спірного майна;

- зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подати дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відзиви на заяву ПП "Білоножко";

- повторно зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Білоножко" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014.

Іншою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2020 задоволено заяву представника ПП "Білоножко" про зміну назви та місцезнаходження, змінено в реєстрі вимог кредиторів та в подальшому при здійсненні провадження у справі назву кредитора з Приватного підприємства "Білоножко" на Приватне підприємство "Комін Фінанс", що знаходиться за адресою: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська/Вернигори, буд. 99/12, кв. 69.

05.02.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ПП "Комін Фінанс" про долучення до матеріалів справи доказів направлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 копії заяви про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 з додатками.

21.02.2020 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено судове засідання на 27.03.2020 на 10:00 год.;

- повторно зобов`язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області копію договору про відчуження спірного майна;

- повторно зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подати дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відзиви на заяву ПП "Комін Фінанс";

- повторно зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014;

- зобов`язано кредиторів - Компанію з обмеженою відповідальністю "АКС КЕПІТАЛ ЛТД" та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення щодо їх правової позиції по даній заяві.

Судове засідання, що призначене на 27.03.2020 на 10:00 год., не відбулось, у зв`язку з перебуванням справи в апеляційній та касаційній інстанціях.

09.07.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області повернулась вказана вище справа.

15.07.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив №01-20/31 від 14.07.2021 керуючого реалізацією ОСОБА_7 на заяву ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому керуючий реалізацією просив відмовити у задоволенні заяви ПП "БІЛОНОЖКО" про визнання недійсним договору про поділ спільного майна подружжя від 05.12.2014 у повному обсязі.

16.07.2021 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- призначено судове засідання на 05.08.2021 на 11:30 год.;

- повторно зобов`язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області копію договору про відчуження спірного майна;

- повторно зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подати дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відзиви на заяву ПП "Комін Фінанс";

- повторно зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.14р.;

- зобов`язано кредиторів - Компанію з обмеженою відповідальністю "АКС КЕПІТАЛ ЛТД" та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення щодо їх правової позиції по даній заяві.

02.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшла заява №30/07/2021-01 від 30.07.2021 ПП "Комін Фінанс" про зміну (доповнення) підстав заяви про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому кредитор просить:

1. Визнати недійсним договір про поділ майна подружжя, серія та номер 3144, виданий 05.12.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., укладений між Стасиком Олександром Васильовичем та ОСОБА_1 щодо 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

2. Стягнути із ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , та передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу майна банкрута, а саме: 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке вона отримала від Стасика Олександра Васильовича за спірним правочином;

3. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно №7958761 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 , внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17755945 від 05.12.2014 13:47:52, приватний нотаріус Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область;

4. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

05.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли:

- відзив №б/н від 05.08.2021 представника ОСОБА_2 на заяву про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому заявник просить відмовити у вказаній заяві в повному обсязі та розподілити судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України;

- відзив №б/н від 05.08.2021 представника ФОП Смолова О.В. на заяву про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому заявник просить відмовити у вказаній заяві в повному обсязі та розподілити судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України.

05.08.2021 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено судове засідання на 25.08.2021 на 12:00 год.;

- втретє зобов`язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області копію договору про відчуження спірного майна;

- втретє зобов`язано ОСОБА_3 подати дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області відзиви на заяву ПП "Комін Фінанс";

- втретє зобов`язано ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мошковську Н.М. подати до господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання відзиви на заяву №15/08/2019-08 від б/д ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014;

- повторно зобов`язано кредиторів - Компанію з обмеженою відповідальністю "АКС КЕПІТАЛ ЛТД" та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до дати судового засідання до господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення щодо їх правової позиції по даній заяві.

18.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли:

- відзив №б/н від 17.08.2021 з додатками від представника ОСОБА_1 на заяву ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому заявник просить відмовити у задоволенні заяви ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014;

- письмові пояснення №б/н від 17.08.2021 Компанії "АКС КЕПІТАЛ ЛТД" щодо заяви ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому кредитор просить відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014;

- відзив №б/н від 16.08.2021 з додатками від банкрута Стасика О.В. на заяву ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому банкрут просить відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 та розподілити судові витрати у справі відповідно до ст. 129 ГПК України.

19.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив №02-01/03 від 19.09.2021 керуючого реалізацією ОСОБА_8 на заяву ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, в якому керуючий реалізацією зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014.

25.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшла заява №б/н від 21.08.2021 ПП "Комін Фінанс" про проведення судового засідання, що призначене на 25.08.2021 на 12:00 год., без участі представника ПП "КОМІН ФІНАНС".

Ухвалою суду від 25.08.2021 в задоволенні заяви ПП "Комін Фінанс" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, серія та номер 3144, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., укладеного між Стасиком Олександром Васильовичем та ОСОБА_1 щодо 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, б.5 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, Приватне підприємство "Комін Фінанс" подало апеляційну скаргу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/1907/15 залишено без змін.

16.08.2022 ПП "КОМІН ФІНАНС" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/1907/15, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги поданої ним заяви.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.10.2022 касаційну скаргу Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/1907/15 скасовано повністю. Справу №904/1907/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 справу №904/1907/15 в частині розгляду заяви Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС" №15/08/2019-08 від б/д про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 передано на розгляд судді Соловйової А.Є.

Ухвалою суду від 30.11.2022 прийнято справу №904/1907/15 в частині розгляду заяви Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС" №15/08/2019-08 від б/д про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.12.2022 о 10:00 год.

21.12.2022 арбітражним керуючим подано клопотання вих.№02-01/133 від 20.12.2022 про розгляд справи без участі керуючого реалізацією майна.

21.12.2022 представником відповідача-1 подано пояснення б/н від 21.12.2022, в якому представник зазначив, зокрема, що орієнтований розрахунок судових витрат відповідача-1, повязаних з наданням професійної правничої допомоги в межах нового розгляду даної справи, становить 15 000,00 грн.

22.12.2022 від позивача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 21.12.2022 про відкладення розгляду справи.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 22.12.2022, представник позивача та третіх осіб-1,2,3 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 22.12.2022, з`явився представник відповідача-1 та представник відповідача-2.

Представник відповідача-1 оголосив зміст поданих пояснень.

Представник відповідача-2 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання пояснення на заяву Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС" №15/08/2019-08 від б/д про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.10.2022.

Представник відповідача-1 не заперечив проти відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 22.12.2022 відкладено підготовче засідання на 17.01.2023 о 12:30 год.

16.01.2023 представником відповідача-2 подано пояснення б/н від 13.01.2023.

17.01.2023 від позивача електронною поштою надійшло заперечення б/н від 16.01.2023 на пояснення представника Стасик О.В. Смолова К.В.

17.01.2023 від позивача електронною поштою надійшла заява б/н від 16.01.2023 про долучення доказів понесених витрат ПП "Комін Фінанс" на правничу допомогу адвоката, що підлягає сплаті.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 17.01.2023, представник позивача та третіх осіб-1,2,3 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 17.01.2023, з`явився представник відповідача-1 та представник відповідача-2.

Представник відповідача-2 оголосив зміст поданих пояснень.

Представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Представник відповідача-2 не заперечив проти задоволення усного клопотання представника відповідача-1 про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 17.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів. Відкладено підготовче засідання на 09.02.2023 о 10:40 год.

09.02.2023 відповідачем-1 подано заперечення б/н від 08.02.2023 на заяву ПП "КОМІН ФІНАНС" про долучення доказів понесених витрат ПП "КОМІН ФІНАНС" на правничу допомогу адвоката, що підлягає сплаті.

Суд долучив подані заперечення до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 09.02.2023, представник позивача та третіх осіб-1,2,3 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 09.02.2023, з`явився представник відповідача-1 та представник відповідача-2.

Представник відповідача-1 оголосив зміст поданих заперечень.

Представники відповідачів-1,2 зазначили, що додаткових заяв та клопотань не мають, не заперечили проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 09.02.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 28.02.2023 о 12:00 год.

У судове засідання, призначене на 28.02.2023, представник позивача та третіх осіб-1,2,3 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання, призначене на 28.02.2023, з`явився представник відповідача-1 та представник відповідача-2.

Суд надав вступне слово учасникам справи.

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд розпочав дослідження доказів у справі.

Представник відповідача-1 заявив усне клопотання про необхідність дослідження доказів, які містяться в матеріалах справи №904/1907/15 про банкрутство Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича.

Представник відповідача-2 не заперечив проти задоволення усного клопотання представника відповідача-1.

Ухвалою суду від 28.02.2023 відкладено судове засідання на 14.03.2023 об 11:30 год. Постановлено звернутись до судді Господарського суду Дніпропетровської області Камші Н.М., в провадженні якої перебуває справа №904/1907/15 про банкрутство Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, для надання матеріалів справи №904/1907/15 для огляду в судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 14.03.2023, представник позивача та третіх осіб-1,2,3 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання, призначене на 14.03.2023, з`явився представник відповідача-1 та представник відповідача-2.

Суд продовжив дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні суд дослідив матеріали справи №904/1907/15 про банкрутство Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича, зокрема:

- звіт арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11329/904-1907 від 05.10.2016 про діяльність арбітражного керуючого, інформацію про фінансове становище і майно боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні процедури ліквідації, а також використання коштів на проведення ліквідаційної процедури станом на 01.10.2016 (том - 8, а.с. - 21-22);

- відзив арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11714/904-7683 від 26.01.2017 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне управління розвитку бізнесу" про виключення майна з ліквідаційної маси (том - 8, а.с. - 51-54);

- звіт арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11646/904-1907 від 12.01.2017 про діяльність арбітражного керуючого, інформацію про фінансове становище і майно боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні процедури ліквідації, а також використання коштів на проведення ліквідаційної процедури станом на 01.01.2017 (том - 8, а.с. - 87-88);

- звіт арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11765/904-1907 від 10.02.2017 про діяльність арбітражного керуючого, інформацію про фінансове становище і майно боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні процедури ліквідації, а також використання коштів на проведення ліквідаційної процедури станом на 01.02.2017 (том - 9, а.с. - 131-132);

- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 у справі №904/1907/15 (том - 10, а.с. - 44-46);

- пояснення арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/14833/904-1907 від 27.06.2019 на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2019 у справі №904/1907/15 додатком до якого є, зокрема: копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2016 у справі №904/1931/16 на 10 арк., копія заяви учасника ТОВ "Міжрегіональне управління розвитку бізнесу" Музики Т.Г. б/н від 10.11.2016 на 1 арк., копія Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне управління розвитку бізнесу" б/н від 30.01.2017 на 2 арк. (том - 21, а.с.166-224).

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 14.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників відповідачів-1, 2, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 Приватне підприємство "Білоножко" (далі - ПП "Білоножко"), яке згодом змінило назву на Приватне підприємство "КОМІН ФІНАНС" (далі - ПП "КОМІН ФІНАНС", заявник, позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи №904/1907/15 про банкрутство ФОП Стасика О.В. із заявою від 15.08.2019 №15/08/2019-08 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя, в якій (з урахуванням зави про зміну (доповнення) підстав заяви від 30.07.2021 №90/07/2021-01) просить суд:

- визнати недійсним договір про поділ майна подружжя, серія та номер 3144, виданий 05.12.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М., укладений між Стасиком О. В. та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) щодо 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути із ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , відоме місце проживання: АДРЕСА_2 та передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу майно банкрута, а саме: 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке вона отримала від Стасика О. В. за спірним правочином;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 7958761 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 , внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17755945 від 05.12.2014 13:47:52, приватний нотаріус Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область.

Заява ПП "КОМІН ФІНАНС" мотивована укладенням Стасиком О.В. напередодні порушення провадження у справі про банкрутство оспорюваного договору з безоплатного відчуження належного йому нерухомого майна на користь заінтересованої особи за наявної на цей час заборгованості перед кредиторами задля уникнення обов`язку з проведення розрахунків та з метою завдання шкоди інтересам кредиторів.

В якості підстави заявлених вимог ПП "КОМІН ФІНАНС" зазначає такі обставини:

- оспорюваний правочин вчинений боржником за 4 (чотири) місяці до порушення провадження у справі про його банкрутство (договір укладено 05.12.2014, тоді як провадження у справі про банкрутство порушено судом ухвалою від 31.03.2015);

- договір укладений боржником із заінтересованою особою - його колишньою дружиною ( ОСОБА_1 ) щодо безоплатної передачі майна, яке є його особистою приватною власністю, оскільки придбане ним та використовувалося у підприємницькій діяльності;

- на час укладення договору у Стасика О.В. була наявна прострочена заборгованість перед податковим органом на загальну суму 564 790,25 грн та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) на загальну суму 811 738,00 грн, правонаступником якого є Компанія з обмеженою відповідальністю "АКС КЕПІТАЛ ЛТД" (Axe Capital Ltd.), які визнані кредиторами у справі;

- внаслідок укладення оспорюваного договору боржник позбавив кредиторів можливості реалізувати своє право на звернення стягнення на майно.

Як вбачається зі змісту заяви №30/07/2021-01 від 30.07.2021 року ПП "Комін Фінанс" про зміну (доповнення) підстав заяви про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 (вх. від 02.08.2021) вимоги заявника обґрунтовано також посиланням на ст.ст. 3, 13, 203, 215 ЦК України, якими врегульовано засади здійснення цивільних прав, недопустимість зловживання правами та загальні підстави недійсності правочинів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав та встановлених обставин.

В постанові від 27.10.2022 Верховним Судом було сформовано наступні висновки щодо застосування норм права.

Поточний кредитор як особа, в якої наявний інтерес у справі про банкрутство - збільшення ліквідаційної маси боржника та задоволення за рахунок неї його грошових вимог до боржника, має право на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника, який було вчинено до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів.

Тлумачення частини десятої статті 90 Закону про банкрутство свідчить, що наведена норма надає право на звернення до суду із заявою про визнання правочинів (договорів) фізичної особи в цілому кредиторам, без розмежування їх в залежності від моменту виникнення грошових вимог до боржника на конкурсних чи поточних кредиторів, а підставою для визнання недійсними правочинів (договорів) визначає вчинення фізичною особою правочинів (договорів) щодо відчуження або передачі іншим способом її майна заінтересованим особам протягом року до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Положення статті 1 Закону про банкрутство, статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства не містять вичерпного переліку заінтересованих осіб стосовно боржника та відносять до таких осіб інших осіб серед яких колишнє подружжя не є винятком, закріплюючи визначальним критерієм класифікації осіб як заінтересованих - наявність щодо них обґрунтованих підстав вважати їх заінтересованими. Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

Позивач звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (п. 178-183 Постанови).

В усталеній практиці Верховного Суду ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

В цьому контексті варто звернути увагу на наступний висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 21.01.2020 у справі №910/14138/18: «апеляційним судом правильно зазначено, що твердження позивача про порушення принципу добросовісності обумовлено тим, що саме за рахунок проданого майна позивач отримав би задоволення своїх кредиторських вимог, не є достатнім для того, щоб він міг ставити під сумнів правомірність спірного правочину, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано, що грошові кошти, які могли б надійти від реалізації майна відповідача-1, проданого за спірним правочином, були б спрямовані саме на погашення його грошових вимог, а не інших кредиторів. Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно відхилено посилання позивача на те, що він мав намір задовольнити свої кредиторські вимоги до відповідача-1 саме за рахунок проданого майна за спірним договором, оскільки таке посилання не є достатнім підтвердженням порушення спірним договором прав позивача, адже як на даний час, так і у разі визнання договору недійсним, позивач не має прав на відчужене відповідачем-1 майно, відтак, зазначені в позовній заяві наміри позивача не є належним обґрунтуванням наявності в нього права на оспорення договору в порядку статті 215 ЦК України.».

Крім того, заслуговує на увагу наступний висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 01.12.2021 у справі №910/10754/20:

« 71. У постанові від 19.12.2019 у справі №910/15262/18 Верховний Суд зазначив, що передусім оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. Тобто стороння особа, якщо вона має заінтересованість та доведе це, у праві пред`являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" під такою слід розуміти тих, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

72. Це може бути у випадках, коли: права заінтересованої особи порушені договором, який оспорюється, і можуть бути в такий спосіб відновлені або іншим чином захищені; інтереси такої особи можуть бути реалізовані, унаслідок чого вона здатна буде набути прав.

73. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №904/5480/19).

74. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки такі особи не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

75. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача (осіб в інтересах яких подано позов) є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.».

Як вбачається з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі №904/190/15, грошові вимоги Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС" до фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича виникли вже після відкриття провадження у справі про банкрутство (31.03.2015), тобто на день укладення оспорюваного договору заборгованість ФОП Стасика О.В. перед ПП "КОМІН ФІНАНС" була відсутня.

Відсутність заборгованості ФОП Стасика О.В. перед ПП "КОМІН ФІНАНС" на дату укладення оспорюваного договору свідчить про відсутність порушеного права позивача.

Аналізуючи по суті зміст та підстави вимог ПП «КОМІН ФІНАНС», суд акцентує увагу на наступні висновки Верховного Суду та обставини справи, що в цілому свідчать про відсутність підстав для задоволення вимог заявника.

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками:

- це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі;

- це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону;

- спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

Стаття 13 Цивільного Кодексу України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.

Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

Семантичне тлумачення терміна "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

Отже, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм (зловживання правом).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Даний правовий висновок сформовано Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 (905/2445/19) (п. 87-111).

В постанові від 06.10.2022 у справі №902/1023/19(902/163/22) Верховний Суд звернув увагу на те, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (п. 69-70).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17)).

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №927/531/18).

В частині формулювання критеріїв фраудаторного правочину першою ознакою фраудаторності є майновий критерій: "перестає бути платоспроможним" безвідносно до наявності/відсутності кредиторів у межах справи про банкрутство.

За загальним правилом майнова сутність господарювання полягає у відносно еквівалентному обміні матеріальними цінностями задля забезпечення росту у суб`єкта господарювання виробництва товарів, надання послуг. Таким чином навмисне зменшення майнової основи суб`єкта господарювання без наявності підстав вважати, що таке зменшення буде компенсовано відносно рівним еквівалентом з боку контрагента, знижує можливість такого суб`єкта відповідати перед своїми кредиторами належним йому майном, що і виступає безпосередньою ознакою фраудаторності та її економічною сутністю.

Аналогічний за змістом висновок сформовано Верховним Судом в постанові від 22.09.2022 у справі №902/858/15.

З урахуванням наведеного вище та фактичних обставин даної справи, слід констатувати, що майновий критерій фраудаторності в даній справі відсутній з огляду на таке.

Так, на момент вчинення спірного правочину (05.12.2014) у боржника ФОП Стасика О.В. були наявні інші активи, зокрема частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ» (код ЄДРПОУ 31870858) (надалі - ТОВ «МУРБ»), якому в свою чергу належав на праві власності значний майновий актив (комплекс будівель і споруд (реєстраційний номер 251843812101), розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 5), який в силу приписів цивільного законодавства враховується при обчисленні розміру частки учасника, яка сплачується йому у разі виходу, виключення або ліквідації товариства.

Зазначена частка в подальшому була відчужена колишнім ліквідатором Юдицьким О.В. шляхом прямого продажу (без проведення публічних торгів) іншому учаснику ТОВ «МУРБ» Музиці Т.Г. за заниженою вартістю.

Зазначені обставини підтверджуються як матеріалами справи про банкрутство №904/1907/15 а саме:

- звітом арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11329/904-1907 від 05.10.2016 про діяльність арбітражного керуючого, інформацію про фінансове становище і майно боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні процедури ліквідації, а також використання коштів на проведення ліквідаційної процедури станом на 01.10.2016 (том - 8, а.с. - 21-22);

- відзивом арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11714/904-7683 від 26.01.2017 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне управління розвитку бізнесу" про виключення майна з ліквідаційної маси (том - 8, а.с. - 51-54);

- звітом арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11646/904-1907 від 12.01.2017 про діяльність арбітражного керуючого, інформацію про фінансове становище і майно боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні процедури ліквідації, а також використання коштів на проведення ліквідаційної процедури станом на 01.01.2017 (том - 8, а.с. - 87-88);

- звітом арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/11765/904-1907 від 10.02.2017 про діяльність арбітражного керуючого, інформацію про фінансове становище і майно боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні процедури ліквідації, а також використання коштів на проведення ліквідаційної процедури станом на 01.02.2017 (том - 9, а.с. - 131-132);

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 у справі №904/1907/15 (том - 10, а.с. - 44-46);

- поясненнями арбітражного керуючого Юдицького О.В. вих.№02-01/14833/904-1907 від 27.06.2019 на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2019 у справі №904/1907/15 додатком до якого є, зокрема: копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2016 у справі №904/1931/16 на 10 арк., копія заяви учасника ТОВ "Міжрегіональне управління розвитку бізнесу" Музики Т.Г. б/н від 10.11.2016 на 1 арк., копія Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне управління розвитку бізнесу" б/н від 30.01.2017 на 2 арк. (том - 21, а.с.166-224);

- витягом №573807590595 від 20.12.2022 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- інформаційною довідкою №318175284 від 20.12.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2018 року у справі №206/1149/16-ц (провадження № 2/206/202/18) за позовом ОСОБА_9 до Стасик Олександра Васильовича , ОСОБА_1 , державного реєстратора Реєстраційної служби ДМУЮ Носової М.В., треті особи - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, приватний нотаріус ДМНО Софійченко Н.А. про визнання недійсним договору про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя, у задоволенні позову ОСОБА_9 було відмовлено в повному обсязі.

Зазначене рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2018 року у справі №206/1149/16-ц залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2019 у справі №206/1149/16-ц (копія якого міститься в матеріалах справи) та відповідно набрало законної сили.

У вказаних рішеннях встановлені обставини правомірності вчинення між Стасик О.В. та ОСОБА_1 договору про поділ майна подружжя, за умовами якого було здійснено поділ нерухомого майна між колишнім подружжям, а також встановлено обставини наявності іншого рухомого та нерухомого майна у Стасика О.В. на момент укладення оспорюваного правочину, що також виключає майновий критерій фраудаторності спірного правочину.

Так, на момент укладення спірного договору Стасику О.В. на праві власності належало наступне майно:

- 1/2 частина нежитлового приміщення, II складу готової продукції літ. В, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12.04.2008 у справі №2-529/2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19072451 від 04.06.2008 (копія міститься в матеріалах справи).

- 1/2 частина нежитлового приміщення, III відкритого тарного складу літ. Т. розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12.04.2008 у справі №2-529/2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19072731 від 04.06.2008 (копія міститься в матеріалах справи).

- 1/2 частина складу літ. М, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09.12.2009, посвідченим приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Железняк О.І. 09.12.2009, зареєстровано в реєстрі за №2619 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24778791 від 14.12.2009 (копія міститься в матеріалах справи).

- 1/2 частина нежитлового приміщення, електроцех літ. Л, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.2007, посвідченим приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Железняк О.І. 12.12.2007, зареєстровано в реєстрі за №4002 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17990880 від 05.03.2008 (копія міститься в матеріалах справи).

- Виробниче обладнання для виробництва цільнотягнутої жерстяної банки та кришки у кількості 5 (п`яти) виробничих ліній на суму 2 950 266 (Два мільйони дев`ятсот п`ятдесят тисяч двісті шістдесят шість) грн 00 коп., що підтверджується звітом з незалежної оцінки майна № Д-71/05/12 від 04.05.2012 (копія міститься в матеріалах справи).

- Виробниче обладнання для виробництва цільнотягнутої жерстяної банки та кришки у кількості 5 (п`яти) виробничих ліній на суму 4 365 368 (Чотири мільйони триста шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп., що підтверджується звітом з незалежної оцінки майна № Д-70/05/12 від 04.05.2012 (копія міститься в матеріалах справи).

А тому, укладення спірного договору про поділ майна подружжя у жодному разі не могло завдавати шкоди кредиторам, оскільки кредитори у даній справі не були позбавлені права звернути стягнення на інше належне боржнику майно.

Разом з тим, статтею 69 Сімейного кодексу України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, зокрема, уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об`єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню (частина друга статті 69 СК України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя. Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору.

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна.

Сімейний крдекс України закріплює як право спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте подружжям під час шлюбу (стаття 60 СК України), так і право поділу цього майна (стаття 70), а також право подружжя на укладання між собою договорів щодо поділу цього майна (стаття 9, частина перша статті 65, частина друга статті 69 СК України).

У статті 9 Сімейного кодексу України законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів.

Згідно зі статтею 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути поділено між ними як у рівних, так і в інших частках за взаємною домовленістю.

Предметом договору про поділ спільного майна подружжя може бути як все майно (майнові права), що були набуті подружжям за час шлюбу, так і його частина. При цьому майно (майнові права), які не увійшли до предмета договору, залишаються в спільній сумісній власності подружжя. Договір про поділ майна подружжя може бути укладений з умовою виплати грошової компенсації або без неї.

Відтак подружжя має право на власний розсуд здійснити поділ спільного майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, при цьому самостійно визначивши його обсяг та частку кожного з них у цьому майні.

Цивільним кодексом України та Сімейним кодексом України прямо передбачено, що подружжя незалежно від розірвання шлюбу може здійснити поділ нерухомого майна за взаємною згодою на підставі відповідного договору, що посвідчується нотаріально, та відступити у даному договорі від рівності часток, визначеної ч.1 ст. 70 СК України, та визначити розмір часток кожного з подружжя на власний розсуд, а відтак необмеженим є право подружжя визначити 100% розмір частки у відповідному нерухомому майні будь-кого з них.

Аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові віл 29.06.2021 у справі №916/2813/18 (провадження № 12-71 гс20).

У якості підстави для визнання недійсним Договору про поділ майна подружжя, серія та номер 3144 виданий 05.12.2014 року заявником вказано, що правочин вчинено із заінтересованою особою.

Слід зазначити, що ч. 10 ст. 90 Закону про банкрутство передбачено правочини (договори) фізичної особи, пов`язані з відчуженням або передачею іншим способом майна фізичної особи заінтересованим особам протягом року до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.

Тобто, сам факт вчинення певного правочину із заінтересованою особою не свідчить імперативно про недійсність такого правочину. Крім встановлення цього факту заявник має довести, а суд надати відповідну юридичну оцінку іншим обставинам, з якими пов`язується недійсність відповідного правочину, зокрема, але не виключно дефекти (незаконність) змісту правочину, дефекти (недотримання) форми, дефекти суб`єктного складу або дефекти волі.

Предметом оспорювання в заяві ПП "БІЛОНОЖКО" є Договір про поділ майна подружжя від 05.12.2014, серія та номер 3144, посвідчений 05.12.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., відповідно до умов якого колишнє подружжя Стасик О.В. та ОСОБА_1 визначили юридичну долю майна, а саме: 233/1000 частки нежитлової будівлі, літ. Е-3, загальною площею 414, 7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та відповідно підлягає поділу або за згодою сторін (якщо між подружжям відсутній спір), або за рішенням суду (якщо між подружжям існує спір щодо поділу майна).

Стасик О. В. та ОСОБА_1 перебували в шлюбі з 25.09.1982 по 30.07.2013.

Стасик О. В. придбав у власність 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна-нежитлової будівлі, літ. Е-3, загальною площею 414,7 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу, ВЕО №818354, реєстр №4479, 28.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А.

Відтак, вказане майно придбано у період шлюбу та було об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому ОСОБА_1 та Стасик О.В. мали повне право на власний розсуд за спільною згодою на укладення договору про поділ такого майна згідно з сімейним законодавством України.

При цьому, як вказано вище відсутність майнового критерію фраудаторності виключає можливість визнання недійсним спірного договору про поділ майна колишнього подружжя, хоча має місце правовий висновок Верховного Суду, сформований в постанові від 27.10.2022 у даній справі в частині визначення колишнього подружжя як «заінтересованих осіб» в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство та ст. 1 КУзПБ.

Слід також зауважити, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі вчинення нею дій з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. З ст. 16, ч. З ст. 13 ЦК України).

Зловживання ПП «КОМІН ФІНАНС» правами кредитора у даній справі обумовлюється заінтересованістю та пов`язаністю з колишнім ліквідатором Юдицьким О.В., який у такий спосіб чинить протиправний вплив на процедуру банкрутства в цілому. Дані обставини встановлені в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у даній справі (п. 74), якою підтримано відповідні висновки, викладені в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №904/1907/15.

Тому цілком очевидним також є те, що ПП «КОМІН ФІНАНС» в даному випадку зловживає правом на захист та спрямовує свої процесуальні дії всупереч легітимним інтересам (задоволення власних вимог), а переслідує виключно мету затягування ліквідаційної процедури шляхом подання численних безпідставних позовів.

При цьому, встановлені судом обставини свідчать про необхідність застосування при розгляді питання відкриття касаційного провадження доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діятивсупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17 листопада 2018 року по справі №911/205/18.

Так, можна дійти висновку, що ПП "КОМІН ФІНАНС" вчиняє дії з метою оскарження судових рішень.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі №761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Поміж того, застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 30 липня 2020 року у справі №357/7734/18.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним правочину, а вимога щодо стягнення та передачі ліквідатору банкрута майна банкрута і скасування реєстраційних дій є похідними, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що вимога про стягнення із ОСОБА_1 та передання ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу майна банкрута, а саме: 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є неналежним способом захисту, оскільки фактично є реституційною вимогою, але з огляду на усталену практику Верховного Суду та докази, наявні в матеріалах справи, така вимога не може бути пред`явлена у разі подальшого відчуження майна за спірним правочином. В даному випадку така вимога не є належним та ефективним способом захисту, оскільки майно вже вибуло із власності ОСОБА_1 і відповідно його неможливо стягнути з Відповідача-2.

Стосовно вимоги про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно №7958761 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 , внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17755945 від 05.12.2014 13:47:52, приватний нотаріус Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область, слід зазначити, що така вимога також є неналежним способом захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 (провадження №14-212цс21).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) також звернула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-ІV право власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Із аналізу вказаних норм можна стверджувати, що у разі, коли в конкретній справі жодне право, свобода чи інтерес саме позивача не було порушено зазначеним у позові незаконним діянням відповідача, права, свободи чи інтереси позивача відповідач не оспорює, то в такому разі правових підстав для задоволення такого конкретного позову немає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС" (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська/Вернигори, буд. 99/12, кв. 69, код ЄДРПОУ 35579466) до відповідача-1 суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1,2 Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковської Наталії Миколаївни (49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2), за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1,2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ), за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-1,2 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014 - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, покласти на позивача

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.03.2023.

Суддя А.Є. Соловйова