Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/14962/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023Справа № 910/14962/22Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, місто Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код юридичної особи 40081347) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 82, офіс 256, ідентифікаційний код юридичної особи 43131374) стягнення штрафних санкцій у розмірі 852 343 грн. 73 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 852 343 грн. 73 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 852 343 грн. 73 коп. залишено без руху.

16.01.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 року відкрито провадження у справі № 910/14962/22, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.01.2023 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 30.01.2023 року про вручення поштового відправлення уповноваженій особі Позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресату, надісланого на адресу Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» є 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 82, офіс 256.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/14962/22 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

19.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» (Постачальник) та філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Замовник) було укладено Договір поставки №ЦЗВ-02-02821-01, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, на умовах, які викладені в цьому Договорі. (а.с.9-19)

Найменування продукції: конструкційні матеріали різні (фанера важкогорюча). (п.1.2 Договору)

Згідно з п.4.3 Договору сума Договору на момент його підписання складає - 2 139 417,00 грн., крім того ПДВ 20% - 427 883,40 грн. всього - 2 567 300,40 грн.

Відповідно до п.5.1 Договору ПОСТАЧАЛЬНИК здійснює поставку Продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко,48 (відповідно до вимог "ІКОТЕРМС" ред. 2010 р.). Вантажовідправником Продукції може бути третя особа, зазначена ПОСТАЧАЛЬНИКОМ.

У п.5.2 Договору зазначено, що поставка Продукції проводиться партіями протягом строку дії Договору, тільки після письмової рознарядки ЗАМОВНИКА, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності ЗАМОВНИКА до прийому Продукції.

Зі сторони ЗАМОВНИКА рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту ЗАМОВНИКА щонайменше двома такими уповноваженими особами:

керівник (особа, що виконує його обов`язки) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;

заступник керівника (особа, що виконує його обов?язки) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця».

Рознарядка надається Постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail).

Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою ПОСТАЧАЛЬНИКОМ з дня її відправлення ЗАМОВНИКОМ засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail).

Кожна партія продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки ЗАМОВНИКА, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена (або щодо якої ЗАМОВНИК не надав рознарядку), покладаються на ПОСТАЧАЛЬНИКА.

ЗАМОВНИК не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування ЗАМОВНИКА.

За необхідності, рознарядка може бути відкоригована ЗАМОВНИКОМ, про що обов?язково повідомляється ПОСТАЧАЛЬНИКУ.

Згідно з п.5.3 Договору датою поставки Продукції вважається дата приймання цієї Продукції замовником у відділі матеріальних ресурсів м. Фастів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що при порушенні строків постачання ПОСТАЧАЛЬНИК оплачує ЗАМОВНИКУ штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк Продукції на умовах передбачених п.5.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк Продукції за кожен день прострочення. При цьому ПОСТАЧАЛЬНИК не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити Продукцію, якщо про інше його не попередив письмово ЗАМОВНИК.

Специфікацією №1 до Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, загальну суму в розмірі 2567300 грн. 40 коп. (а.с.20)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року 13.01.2022 року Позивач листом №ЦЗВ-20/5263 від 30.12.2021 року надіслав на адресу Відповідача рознарядку на відвантаження фанери на суму 2 567 300 грн. 40 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 13.01.2022 р., роздруківкою з електронної пошти (E-mail), рекомендованого повідомлення про вручення. (а.с.28-31)

Листом №27/01/2022-27 від 27.01.2022 року Відповідач повідомив Позивача про виникнення форс- мажорних обставин 26.01.2022 р., який був отриманий уповноваженим представником Позивача 28.01.2022 р. за вх. №ЦЗВ-14/406. (а.с.32)

30.11.2022 року Позивачем була надіслана на адресу Відповідача претензія з вимогою сплатити штрафні санкції, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку, накладної. (а.с.21-27)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив поставку товару у строки, передбачені Договором. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» штраф у розмірі 385 095 грн. 06 коп. та пеню у розмірі 467 248 грн. 67 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року 13.01.2022 року Позивач листом №ЦЗВ-20/5263 від 30.12.2021 року надіслав на адресу Відповідача рознарядку на відвантаження фанери на суму 2 567 300 грн. 40 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 13.01.2022 р., роздруківкою з електронної пошти (E-mail), рекомендованого повідомлення про вручення. (а.с.28-31)

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

У п.5.2 Договору зазначено, що поставка Продукції проводиться партіями протягом строку дії Договору, тільки після письмової рознарядки ЗАМОВНИКА, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності ЗАМОВНИКА до прийому Продукції.

Кожна партія продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки ЗАМОВНИКА, якщо інше не вказано у рознарядці.

Таким чином, враховуючи умови п.5.2 Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року, граничний строк поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» - 14.02.2022 року, оскільки відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Листом №27/01/2022-27 від 27.01.2022 року Відповідач повідомив Позивача про виникнення форс- мажорних обставин 26.01.2022 р., який був отриманий уповноваженим представником Позивача 28.01.2022 р. за вх. №ЦЗВ-14/406. (а.с.32)

Відповідно до п.8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов?язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком обстави непереборної сили (форс-мажор), а саме: а) повінь, землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії; 6) пожежі, вибухи, вихід ладу чи пошкодження машин та устаткування; в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві; г) оголошена або неоголошена війна, інші військові дії, революція, масові заворушення, страйки, піратство; г) законні або незаконні дії органів державної влади або управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню Договору (наприклад, ембарго н експорт/ імпорт, валютні обмеження тощо); д) інші обставини, які не залежать від Сторін, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору

У цьому випадку строк виконання зобов`язань за Договором змінюється за взаємною згодою сторін, про що Сторони укладають додаткову угоду. (п.8.2 Договору)

Згідно з п.8.3 Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин сторони протягом 5 (п?яти) календарних днів письмово сповіщають одна одну про наявність вказаних обставин з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк до 30 (тридцяти) робочих днів. Якщо сторони без поважних причин не сповістили у зазначений строк про виникнення і наявність форс-мажорних обставин, то вони у подальшому не мають права вимагати зміни строків виконання цього Договору.

Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий компетентними органами. (п.8.4 Договору)

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Проте, Суд зазначає, що в порушення умов Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року Відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження існування форс-мажорних обставин.

Крім того, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, Суд зазначає, що Відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання з поставки товару за укладеним Договором поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року внаслідок настання форс-мажорних обставин.

За таких обставин, Суд не приймає до уваги лист Відповідача №27/01/2022-27 від 27.01.2022 року із посиланням на форс - мажорні обставини та звільнення його від відповідальності.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Проте, в порушення умов Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року, Відповідач не здійснив поставку товару на суму в розмірі 2 567 300 грн. 40 коп. у строк по 14.02.2022 року.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як встановлено Судом, Відповідачем всупереч нормам чинного законодавства України не був поставлений Позивачу товар на суму в розмірі 2 567 300 грн. 40 коп.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 15% штрафу у розмірі 385 095 грн. 06 коп. та пеню за загальний період прострочення з 13.02.2022 року по 13.08.2022 року у розмірі 467 248 грн. 67 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що при порушенні строків постачання ПОСТАЧАЛЬНИК оплачує ЗАМОВНИКУ штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк Продукції на умовах передбачених п.5.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк Продукції за кожен день прострочення. При цьому ПОСТАЧАЛЬНИК не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити Продукцію, якщо про інше його не попередив письмово ЗАМОВНИК.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання з 13.02.2022 року по 13.08.2022 року у розмірі 467 248 грн. 67 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку прострочення Відповідача, а саме не з 13.02.2022 р., а з 15.02.2022 р., оскільки 12.02.2022 року припадає на вихідний день. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 15.02.2022 р. по 13.08.2022 р. у розмірі 462 114 грн. 07 коп.

Суд, перевіривши розрахунок 15% штрафу у розмірі 385 095 грн. 06 коп. на підставі п.10.1 Договору поставки №ЦЗВ-02-02821-01 від 19.08.2021 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає стягненню пеня у розмірі 462 114 грн. 07 коп. та штраф у розмірі 385 095 грн. 06 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСДЕТАЛЬСЕРВІС» (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 82, офіс 256, ідентифікаційний код юридичної особи 43131374) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, місто Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код юридичної особи 40081347) пеню у розмірі 462 114 (чотириста шістдесят дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 07 (сім) коп., штраф у розмірі 385 095 (триста вісімдесят п`ять тисяч дев`яносто п`ять) грн. 06 (шість) коп. та судовий збір у розмірі 12 708 (дванадцять тисяч сімсот вісім) грн. 14 (чотирнадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення:20 березня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин