Рішення

від 14.03.2023 по справі 916/172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/172/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В. розглянувши матеріали справи № 916/172/23:

Позивач: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) /Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65114; код - 43879780/

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив "ДУНАЙ" /вул. Маяки, буд. 191 А, м. Кілія, Одеська обл., 68301; код - 32443875/

про стягнення 270497,41 грн.

з підстав шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

Від позивача: Польщина Т.Л.

Від відповідача: Касьяненко Ю.Я.

СУТЬ СПОРУ: 09.01.2023 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ДУНАЙ" (далі Відповідач) про стягнення 270497,41 грн. - суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна.

10.01.2023 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, запропонував відповідачу подати відзив на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Сторони вчасно отримали ухвалу суду про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

08.02.2023р. (вх.№ 3891/23) суд отримав відзив Відповідач позов не визнав. Ухвалою від 08.02.2023р. суд призначив розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

28.02.2022р. (вх.№6231/23) від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.03.2022р. (вх.№7902/23) позивачем до суду надані письмові пояснення з додатковими доказами. Судом додаткові докази не прийнято у зв`язку з пропуском Позивачем строку їх надання та без клопотання про поновлення вказаного строку.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

В С Т А Н О В И В :

Відповідач по справі - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дунай» здійснює свою діяльність на підставі правового статуту суб`єкта Юридична особа - свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 005860.

Основною виробничою спеціалізацією згідно кодів КВЕД є вирощування зернових культур, насіння олійних культур, багаторічних трав, рису. Загальна площа зрошувальних сільськогосподарських земель 229 га в т.ч. рис - 108 га. Зрошувані землі розміщені в межах Кілійсько-Маякської рисової зрошувальної системи (далі КМРЗС). Джерелом зрошення земель є канал «Кофа», який заповнюється річкою Дунай, через насосну станцію НС-3 КМРЗС Кілійського міжрайонного управління водного господарства Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю Державного агентства водних ресурсів України.

На водозабірній споруді насосної станції «Кофа» встановлено рибозахисну споруду касетного типу. Відкачування зворотних і дренажних вод (нормативно-чистих без очистки) випуск №1 з рисової зрошувальної системи проводиться в р. Дунай (гирло Степове) (по мірі заповнення аванкамер насосних станцій) по одному випуску з НСЗ КМРЗС.

Водокористування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 06.02.2019 року № 751/ОД49Д-19. Термін дії дозволу до 06.02.2022 року. Мета водокористування - виробничі потреби. Надано попередній Дозвіл на спеціальне водокористування від 10.01.2018 р. № 224/ОД/49д-18. Термін дії до 10.01.2021 року.

Надано Звіт про використання води за 2020 рік за формою 2-ТП водгосп (річна). Відповідно наданого звіту об`єм забраної води за 2020 рік склав 2438,5 тис. куб. м. об`єм відведених зворотних вод за 2020 рік склав 1036,4 тис. куб. м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач посилається на те, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) СВК «ДУНАЙ» не надано журнал первинного обліку кількісних та якісних показників води, яку отримують та, яку відводять у водний об`єкт.

СВК «ДУНАЙ» надані протоколи вимірювань фізико-хімічних показників якості зворотної (стічної) та поверхневої води за 2020 та 2021 роки.

У період 2020 року Відповідачем здійснено скидання забруднюючих речовин із зворотними водами з випуску №1, з рисових чеків у р. Дунай (гирло Степове), з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС), встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №751/ОД49Д-19 від 06.02.2019 року, що зафіксовано протоколом вимірювань фізико-хімічних показників якості зворотної (стічної) та поверхневої води №1/1 від 16 вересня 2020 року.

Відповідно до звіту про використання води за 2020 рік, об`єм скинутої води Відповідача з випуску № 1 у р. Дунай , склав 1036, 4 тис. куб.

У період 2021 року Відповідачем здійснено скидання забруднюючих речовин із зворотними водами з випуску №1, з рисових чеків у р. Дунай (гирло Степове), з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС), встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №751/ОД49Д-19 від 06.02.2019 року, що зафіксовано протоколом вимірювань фізико-хімічних показників якості зворотної (стічної) та поверхневої води №14/21 від 28 вересня 2021 року.

Відповідно до наданої Відповідачем під час перевірки довідки від 14.12.2021, об`єм скинутої води з випуску №1 в р. Дунай склав 1425, 64 тис. куб. м.

За результатом проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складено Акт №816 від 13.10.2021.

Згідну розділу «Опис виявлених порушень» Акту №816 від 13.10.2021, під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), встановлено відсутність первинного обліку кількісних та якісних показників води, яку отримують, та води, яку відводять у водний об`єкт, що є порушенням п. 6 ч. З ст. 110 Водного кодексу України.

Крім того, згідно розділу Опис виявлених правопорушень, Акту №816 від 13.10.2021, Інспекцією встановлено, що СКВ «ДУНАЙ» не дотримується нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, згідно вимог дозволу від 06.02.2019 року №751/ОД49Д-19, що є порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст.44 ВКУ. Акт №816 від 13.10.2021 підписаний керівником СКВ «ДУНАЙ» - Кулясом В.М. без зауважень.

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Мінковим І.П., СВК «ДУНАЙ», видано припис від 18.10.2021 №455.

Вихідні дані та результати розрахунків по кожній забруднюючій речовині наведено згідно таблиць у Розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення вод, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодуваннязбитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783 зі змінами, затвердженими Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220 (далі - Методика).

Внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами СВК «ДУНАЙ» згідно проведеного розрахунку була заподіяна шкода на суму 270 497 грн. (двісті сімдесят тисяч чотириста дев`яносто сім гривень) 41 коп.

Інспекція зверталась до СВК «ДУНАЙ» із претензією №21 від 24.01.2021 про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушень природоохоронного законодавства в сфері охорони водних ресурсів, сума яких становить 270 497 грн. 41 коп.

Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600016352877, Відповідачем претензії №21 отримано 04.02.2022 року.

Станом на даний час, сума збитків залишається не відшкодованою, тому Позивач, посилаючись на ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 44, 70, 110, 111 Водного кодексу України просить суд стягнути з Відповідача суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі на суму 270 497 грн. 41 коп. до Державного бюджету України.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що:

- під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. за № 877-V забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю);

- відповідач працював та виконував всі вимоги та додержувався граничних показників, тобто лімітів використання води та ліміти скидання забруднюючих речовин, натомість СВК „ДУНАЙ„ у лютому 2019 року отримало новий дозвіл на спеціальне використання з іншими лімітами використання води за яким більшість показників відрізняються від Дозволу 2018 року та більше ніж в 3 рази знижено концентрацію дозволених для скиду зворотних вод забруднюючих речовин;

- Позивач не обґрунтував належним чином порушення Відповідача за двома діючими дозволами, так як строк Дозволу від 2018 року не сплинув та аналіз порушення показників води по ньому не проводилося взагалі;

- Позивачем не доведено факт збільшення концентрації забруднюючих речовин по водовипуску скидної води каналу Кофа, що скидує саме Відповідач.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 324 Цивільного кодексу України визначає, що земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу України.

Державній охороні і регулюванню використання на території України, згідно статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підлягають, крім іншого, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).

Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Пунктом 2 розділу II Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у тому числі про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші).

Згідно з розділом II Положення, Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 10).

Відповідно до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (ст. 3 Водного кодексу України).

Згідно з ст. 1 Водного кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Пунктом 3, 6, 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

Відповідно до положень ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Доданими до матеріалів справи доказами підтверджено факт скидання Відповідачем забруднюючих речовин із зворотними водами з випуску №1, з рисових чеків у р. Дунай (гирло Степове), з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС), встановлених у дозволі на спеціальне водокористування №751/ОД49Д-19 від 06.02.2019 року, що зафіксовано протоколом вимірювань фізико-хімічних показників якості зворотної (стічної) та поверхневої води №1/1 від 16 вересня 2020 року.

Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті порушення Відповідачем природоохоронного законодавства в сфері охорони водних ресурсів Позивачем здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Їх розмір становить 270 497 грн. 41 коп.

Судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача проти позовних вимог, приймаючи до уваги наступне.

Так, щодо тверджень Відповідача про незаконність проведення Позивачем позапланової перевірки з посиланням на вимоги ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон).

Дійсно, вказаною нормою Закону визначені підстави для проведення контролюючими органами позапланових перевірок.

Серед іншого, до таких підстав віднесено доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у період з 04.10.2021 по 19.10.2021 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства СВК «ДУНАЙ» саме на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21 та на підставі наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 29.09.2021 за №1233 „Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів СВК «ДУНАЙ.

Щодо заперечень Відповідача про ненадання СВК „ДУНАЙ на ознайомлення документів, на підставі яких проводилась позапланова перевірка, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з наданням йому копій відповідного посвідчення (направлення) на проведення державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Враховуючи, що Акт перевірки №816 від 13.10.2021 підписано особисто керівником СВК «ДУНАЙ» без зауважень, посилання Відповідача на порушення вимог ст. 6 вищевказаного Закону суд вважає безпідставними.

Щодо заперечень Відповідача про чинність, станом на момент проведення позапланової перевірки, як Дозволу на спеціальне водокористування від 10.01.2018р. за №224/ОД /49д-18 строк дії якого був встановлений з 10.01.2018р. до 10.01.2021р. та Дозволу на спеціальне водокористування №751/1ОД49Д-19 від 06.02.2019р. строк дія якого був встановлений з 06.02.2019р. до 06.02.2022р. суд зазначає наступне.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 16 Водного кодексу України - до відання центрального органу в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, видача дозволів на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 393, - центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, - є Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство).

Статтею 49 Водного кодексу України, визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ч. 21 ст. 49 Водного кодексу України, у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Порядком видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 (далі - Порядок), визначено процедуру видачі юридичним і фізичним особам (водокористувачам) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об`єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Відповідно до п. 3 Порядку, дозволи видаються на підставі заяви водокористувача, в якій серед іншого зазначаються дані водокористувача (фізичної або юридичної особи), мета отримання дозволу або реквізити дозволу, який анулюється, місце здійснення спеціального водокористування (назва басейну, річки, водного об`єкта і його місцезнаходження).

До заяви додаються такі документи: обгрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування та водовідведення, опис та схема місць забору води та скидання зворотних вод, нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовину водні об`єкти із зворотними водами, з розрахунком на кожний скид окремо, затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води, які надають послуги з централізованого водопостачання /водовідведення, копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти.

Під час розгляду справи представником Відповідача підтверджено, що ним надавалась відповідна заяви на підставі якої СВК „ДУНАЙ одержало Дозвіл на спеціальне водокористування №751/1ОД49Д-19 від 06.02.2019р.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів анулювання Дозволу на спеціальне водокористування від 10.01.2018р. за №224/ОД /49д-18 і тому, на думку Відповідача виникла колізія цих двох дозволів, які ніби-то одночасно були діючими на момент проведення Позивачем позапланової перевірки .

Однак, власне на дату проведення такої перевірки ( з 29.09.2021р.(дата Направлення на проведення позапланової перевірки) по 13.10.2021р. (дата складення Акту за результатами цієї перевірки)) Дозвіл на спеціальне водокористування від 10.01.2018р. за №224/ОД /49д-18 не був чинним, оскільки строк його дії був встановлений до 10.01.2021р.

Інша справа, що при перевірці державними інспекторами був прийнятий, наданий Відповідачем, Протокол Вимірювальної лабораторії КП „Світло №1/1 від 10.09.2020р. вимірювань фізико-хімічних показників якості зворотної (стічної) та поверхневої води.

На дату відбору проби та дату складення вказаного Протоколу №1/1 (10 вересня 2020р.), як вважає Відповідач, були дійсними одночасно два вищевказаних Дозволи на спеціальне водокористування (№224/ОД /49д-18 від 10.01.2018р. та №751/1ОД49Д-19 від 06.02.2019р.).

Суд не погоджується з такою позицією Відповідача, приймаючи до уваги наступне.

Рішення Конституційного Суду (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03.10.1997 № 4-зп передбачає наступне: згідно зі статтею 160 Конституції України Конституція набуває чинності з дня її прийняття; словосполучення "набуває чинності" у статті 160 і словосполучення "набирає чинності" у частині п`ятій статті 94 Конституції України мають синонімічні значення; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції передбачив порядок застосування такого способу подолання колізій як новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше.

Цей принцип також відображений у листі Міністерства юстиції України "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19, відповідно до якого, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності; така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Саме такий підхід застосований Верховним Судом України у постанові від 17.02.2016 у справі № 0908/2465/2012, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.06.2018 у справі № 807/698/17, від 12.09.2018 у справі № 564/118/17, від 25.09.2018 у справі № 499/714/16-а, від 30.10.2018 у справі № 826/5917/17, від 06.12.2018 у справі № 816/1244/17, від 24.01.2019 у справі № 812/561/17 та 29.01.2019 у справі № 293/342/17.

Приймаючи до уваги, що доказів анулювання Дозволу на спеціальне водокористування №224/ОД /49д-18 від 10.01.2018р. у зв`язку з видачею Відповідачу нового Дозволу на спеціальне водокористування №751/1ОД49Д-19 від 06.02.2019р. до матеріалів справи не надано, суд вважає, що вищевказані умови застосування актів, виданих пізніше, слід застосувати і в даному випадку, приймаючи до уваги саме Дозвіл від 06.02.2019р., який було видано пізніше попереднього Дозволу від 10.01.2018р.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яким встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відповідачем не спростовано факту заподіяння ним збитків навколишньому природному середовищу.

Судом не приймаються до уваги заперечення Відповідача про те, що скид технологічних та зворотних вод за допомогою насосної станції НС-3 здійснюється, також, іншими суб`єктами господарювання і про те, що Позивачем не доведено, що саме СВК „ДУНАЙ на момент відбору проб води з водовипуску 1 (канал ГК-1 НС-3 КМРЗС) здійснювало випуск зворотних (стічних) вод з перевищенням допустимих нормативів, приймаючи до уваги наступне.

Підставою для видачі дозволу на спецводокористування від 06.02.2019 №751/0Д/49д-19, стала заява СВК «Дунай» та надані до заяви обгрунтовуючі документи (обгрунтування потреби у воді з помісячним нормативом розрахунком водокористування і водовідведення, опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод, нормативи гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами.

Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні обєкти визначені постановою кабінету Міністрів України від 11 вересня 1196 №1100, якою затверджено Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Відповідно до п. 10 Порядку саме водокористувачі виступають замовниками розроблення нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються ними до водних об`єктів.

Згідно п. З Порядку, розроблені нормативи ГДС забруднюючих речовин подаються водокористувачем органам, уповноваженим видавати дозвіл на спеціальне водокористування, у складі документів, які додаються до заяви для одержання дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 7 Порядку визначено, що вміст забруднюючих речовин у зворотних водах, скидання яких нормується, визначається регулярно (не менш як один раз на квартал) водокористувачами за допомогою інструментально-лабораторних вимірювань у тому числі автоматизованих засобів, результати яких подаються Держводагенству відповідно до Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого Міндовкіллям.

Відповідно до п. 13 Порядку, розроблені ГДС забруднюючих речовин подаються водокористувачем органам, уповноваженим видавати дозвіл на спеціальне водокористування у складі документів, які додаються до заяви для одержання дозволу на спеціальне водокористування.

Отже, підставою для визначення та встановлення компетентним органом в особі Держводагенства нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у водний об`єкт, згідно Дозволу на спецводокористування від 06.02.2019 №751/ОД/49д-19 , стали вихідні дані, надані СВК «Дунай», зокрема - опис та схема місць забору води (в тому числі фонових проб на водозаборі) та скиду зворотних вод, нормативи гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами.

Як визначено пунктом 16 Порядку, підставами для переоформлення нормативів ГДС забруднюючих речовин - є зміна умов водокористування, зміна категорії якості води у водному об`єкті, зміна законодавчої та нормативної бази.

Відповідачем не надані протоколи моніторингу якості води, відібраних відповідно до п.7 Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, які б свідчили про зміну якості води у водному об`єкті.

Натомість СВК «Дунай» надані протоколи вимірювань фізико-хімічних показників якості зворотньої (стічної) та поверхневої води, складеними за результатами разових вимірювань у 2020 та 2021 році, показники яких не відповідали ГДК, визначених Дозволом на спецводокористування від 06.02.2019 №751/ОД/49д-19.

В той же час, як вбачається з Таблиці 1, Забір, використання, передача та втрати води (яка є додатком до Звіту про використання води за 2020 рік), СВК «Дунай» водозабір та одержання води зокрема у 2020 році, проводилось у наступних місяцях: травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень.

Відповідно до Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 13.10.2021 № 816, Інспекцією встановлено, недотримання пункту 9 Дозволу від 06.02.2019 №751/0Д/49д-19, а саме відсутній первинний облік кількісних та якісних показників води, яку забирають та води, яку відводять у водний об`єкт.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що зміна умов водокористування та якості води у водних об`єктах - є підставою для звернення саме Водокористувача для переоформлення

дозвільних документів на спецводокористування.

Повноваження Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївської та Одеської області) в частині аналізу та надання оцінки умов дозвільного документу, обмежені положеннями ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів дотримання їх умов.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ДУНАЙ" (вул. Маяки, буд. 191 А, м. Кілія, Одеська обл., 68301; код 32443875) 270 497 гривень 41 коп. відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок номер UA058999980333189331000015622 фонду охорони навколишнього природного середовища Кілійської міської ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./м.Кілія/24062100, код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331.

3.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ДУНАЙ" (вул. Маяки, буд. 191 А, м. Кілія, Одеська обл., 68301; код 32443875) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) /Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65114; код - 43879780/: 4057 гривень 46коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.03.2023р.

Суддя О.А. Демешин

Повний текст рішення складено 20 березня 2023 р.