Рішення

від 14.03.2023 по справі 916/3602/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3602/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сендик О.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІКОМ-М до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ ДОМ №83 про стягнення 12960,00 грн заборгованості.

встановив:

23.12.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю РІКОМ-М (далі ТОВ РІКОМ-М, Позивач) до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ ДОМ №83 (далі ОСББ НАШ ДОМ №83, Відповідач) 12960,00 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов укладених 01.07.2018 р. договору на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 32 та 01.05.2020 р. договору на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 32 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 р. позовній заяві ТОВ РІКОМ-М присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3602/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2022 р. прийнято позовну заяву ТОВ РІКОМ-М до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3602/22, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.01.2023 р.

Призначене на 26.01.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2023 р. призначено розгляд справи на 16.02.2023 р.

Надіслана ОСББ НАШ ДОМ №83 ухвала про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 р. відкладено розгляд справи на 07.03.2023 р.

Враховуючи те, що надіслана ОСББ НАШ ДОМ №83 ухвала про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата, господарським судом з метою додаткового повідомлення Відповідача про судове провадження та призначене на 07.03.2023 р. судове засідання розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1383744/.

Відповідно до залишеної на заяві про ознайомлення із матеріалами справи відмітки, 21.02.2023 р. голова ОСББ НАШ ДОМ №83 ознайомився із матеріалами справи.

Відповідно до залишеної на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення розписці 20.02.2023 р. ОСББ НАШ ДОМ №83 отримано ухвалу суду від 16.02.2023 р.

06.02.2023 р. ОСББ НАШ ДОМ №83 представлено до господарського суду заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою Відповідача, заява надіслана на електронну пошту суду, проте не підписана електронним підписом.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 р. відкладено розгляд справи на 14.03.2023 р. для надання можливості Відповідачу реалізувати права на участь в судовому засіданні та викладення позиції у справі.

Відповідно до наявної в матеріалах справи телефонограми 08.03.2023 р. ОСББ НАШ ДОМ №83 повідомлено про призначене на 14.03.2023 р. судове засідання.

14.03.2023 р. ОСББ НАШ ДОМ №83 звернулось до господарського із заявою про відкладення судового засіданні у зв`язку із хворобою Відповідача (голови ОСББ НАШ ДОМ №83).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 р. відмовлено у задоволення заяви ОСББ НАШ ДОМ №83 про відкладення судового засідання, оскільки ОСББ як юридична особа не позбавлена можливості залучити до участі у справі представника, справа визнана господарським судом малозначною, відтак відсутня необхідність залучення до участі справі виключно адвоката, статтею 248 ГПК України встановлено присічний строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Письмового відзиву від ОСББ НАШ ДОМ №83 до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв по суті справи не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

14.03.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

01.07.2018 р. між ТОВ РІКОМ-М (Підрядник) та ОСББ НАШ ДОМ №83 (Замовник) укладено договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 32 (Договір № 1), за умовами розділу 1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об`єктах Замовника відповідно з Додатком А1, який є невід`ємною частиною Договору.

Щомісячна оплата робіт згідно з Договором, узгоджена сторонами, на день його укладення складає Одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривен (у т.ч. єдиний податок 5%.) - за два ліфта. Відомість визначеної щомісячної суми оплати робіт наведена у Додатку А2, який також є невід`ємною частиною Договору (пункт 2.1 Договору № 1).

Підрядник зобов`язаний: забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів „Про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000; своєчасно виконувати комплекс робіт по технічному обслуговуванню ліфтів навченим і атестованим персоналом; усувати несправності ліфтів, не передбачених п. 5.6, без додаткової оплати; приймати участь у перевірках, які проводяться органами Держпраці України; вносити в паспорти ліфтів записи, які відносяться до обов`язків Підрядника; сприяти виявленню осіб, які порушують Правила експлуатації, допускають навмисне псування ліфтового та диспетчерського обладнання і інформувати Замовника для прийняття заходів по усуненню виявлених порушень; здійснювати контроль за виконанням Замовником обов`язків згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації ліфтів (ПББЕЛ) цього Договору (пункти 3.1.1-3.1.8 Договору № 1).

У кінці поточного місяця Підрядник дає Замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості (пункт 5.1 Договору № 1).

На підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця (пункт 5.3 Договору № 1).

У разі порушення строку оплати за виконанні роботи, вказаного в п 5.3. цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 6.1 Договору № 1).

Договір діє з 01.07.2018 р. по 01.04.2019 р. (пункт 7.1 Договору № 1).

Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору ні одна із Сторін не заявить про припинення його дії, то Договір вважається продовженим ще на один рік (пункт 7.2 Договору № 1).

Додатком А1 до Договору № 1 визначено перелік об`єктів обслуговування (вул. Академіка Вільямса, 59/5 два ліфта), у той час як Додатком А2 до Договору № 1 «Відомості визначення погодженої цині» - 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень (у т.ч. єдиний податок 5%) за один календарний місяць.

Додатковою угодою до Договору № 1 підвищено ціну за технічне обслуговування двох ліфтів ОСББ НАШ ДОМ №83 з 01.01.2019 р. до 1920,00 грн за один календарний місяць.

Договір № 1, додатки до нього та Додаткову угоду підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

01.05.2020 р. між ТОВ РІКОМ-М (Підрядник) та ОСББ НАШ ДОМ №83 (Замовник) укладено договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 32 (Договір № 2), за умовами розділу 1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об`єктах Замовника відповідно з Додатком А1, який є невід`ємною частиною Договору.

Щомісячна оплата робіт згідно з Договором, узгоджена сторонами, на день його укладення складає Дві тисячі чотириста гривень (у т.ч. єдиний податок 5%) - за два ліфта. Відомість визначеної щомісячної суми оплати робіт наведена у Додатку А2, який також є невід`ємною частиною Договору (пункт 2.1 Договору № 2).

Підрядник зобов`язаний: забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів „Про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000; своєчасно виконувати комплекс робіт по технічному обслуговуванню ліфтів навченим і атестованим персоналом; усувати несправності ліфтів, не передбачених п. 5.6, без додаткової оплати; приймати участь у перевірках, які проводяться органами Держпраці України; вносити в паспорти ліфтів записи, які відносяться до обов`язків Підрядника; сприяти виявленню осіб, які порушують Правила експлуатації, допускають навмисне псування ліфтового та диспетчерського обладнання і інформувати Замовника для прийняття заходів по усуненню виявлених порушень; здійснювати контроль за виконанням Замовником обов`язків згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації ліфтів (ПББЕЛ) цього Договору (пункти 3.1.1-3.1.8 Договору № 2).

У кінці поточного місяця Підрядник дає Замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості (пункт 5.1 Договору № 2).

На підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця (пункт 5.3 Договору № 2).

У разі порушення строку оплати за виконанні роботи, вказаного в п 5.3. цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 6.1 Договору № 2).

Договір діє з 01 травня 2020 р. по 30 квітня 2021 р. (пункт 7.1 Договору № 2).

Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору ні одна із Сторін не заявить про припинення його дії, то Договір вважається продовженим ще на один рік (пункт 7.2 Договору № 2).

Додатком А1 до Договору № 2 визначено перелік об`єктів обслуговування (вул. Академіка Вільямса, 59/5 два ліфта), у той час як Додатком А2 до Договору № 2 «Відомості визначення погодженої цині» - 2400 (дві тисячі чотириста) гривень (у т.ч. єдиний податок 5%) за один календарний місяць.

Договір № 2, додатки до нього підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

У листопаді 2018 р. між ТОВ РІКОМ-М та ОСББ НАШ ДОМ №83 підписано акт виконаних робіт загальною вартістю 10000,00 грн.

Між ТОВ РІКОМ-М та ОСББ НАШ ДОМ №83 31.07.2018 р. підписано акт № 7.2018.32 про виконання робіт загальною вартістю 1488,00 грн; 31.08.2018 акт № 8. 2018.32 1488,00 грн; 28.09.2018 р. акт № 8.2018.32 1488,00 грн; 31.10.2018 р. акт № 10.2018.32 1488,00 грн; 30.11.2018 р. акт № 11.2018.32 1488,00 грн; 29.12.2018 р. акт № 12.2018.32 1488,00 грн; 31.01.2019 р. акт № 1.2019.32 1488,00 грн; 28.02.2019 р. акт № 2.2019.32 1920,00 грн; 29.03.2019 р. акт № 3.2019.32 1920,00 грн; 26.04.2019 р. акт № 4.2019.32 1920,00 грн; 31.05.2019 р. акт № 5.2019.32 1920,00 грн; 27.06.2019 р. акт № 6.2019.32 1920,00 грн; 31.07.2019 р. акт № 7.2019.32 1920,00 грн; 31.08.2019 р. акт № 8.2019.32 1920,00 грн; 31.09.2019 р. акт № 9.2019.32 1920,00 грн; 31.10.2019 р. акт № 10.2019.32 1920,00 грн; 29.11.2019 р. акт № 11.2019.32 1920,00 грн; 28.12.2019 р. акт № 12.2019.32 1920,00 грн; 31.01.2020 р. акт № 1.2020.32 1920,00 грн; 28.02.2020 р. акт № 2.2020.32 1920,00 грн; 31.03.2020 р. акт № 3.2020.32 1920,00 грн; 04.04.2020 р. акт № 4.2020.32 1920,00 грн; 31.05.2020 р. акт № 5.2020.32 2400,00 грн; 30.06.2020 р. акт № 6.2020.32 2400,00 грн; 31.07.2020 р. акт № 7.2020.32 2400,00 грн; 31.08.2020 р. акт № 8.2020.32 2400,00 грн; 30.09.2020 р. акт № 9.2020.32 2400,00 грн; 30.10.2020 р. акт № 10.2020.32 2400,00 грн; 30.11.2020 р. акт № 11.2020.32 2400,00 грн; 31.12.2020 р. акт № 12.2020.32 2400,00 грн; 29.01.2021 р. акт № 1.2021.32 2400,00 грн; 26.02.2021 р. акт № 2.2021.32 2400,00 грн; 31.03.2021 р. акт № 3.2021.32 2400,00 грн; 30.04.2021 р. акт № 4.2021.32 2400,00 грн; 31.05.2021 р. акт № 5.2021.32 2400,00 грн; 31.06.2021 р. акт № 6.2021.32 2400,00 грн; 30.07.2021 р. акт № 7.2021.32 2400,00 грн; 26.08.2021 р. акт № 8.2021.32 2400,00 грн; 30.09.2021 р. акт № 9.2021.32 2400,00 грн; 29.10.2021 р. акт № 10.2021.32 2400,00 грн; 30.11.2021 р. акт № 11.2021.32 2400,00 грн; 31.12.2021 р. акт № 12.2021.32 2400,00 грн; 31.01.2022 р. акт № 1.2022.32 2400,00 грн; 28.02.2022 р. акт № 2.2022.32 2400,00 грн; 31.03.2022 р. акт № 3.2022.32 2400,00 грн; 29.04.2022 р. акт № 4.2022.32 2400,00 грн; 31.05.2022 р. акт № 5.2022.32 2400,00 грн; 30.06.2022 р. акт № 6.2022.32 2400,00 грн.

07.07.2022 р. ОСББ НАШ ДОМ №83 звернулось до ТОВ РІКОМ-М із заявою, в якій керуючись частиною 4 статті 849 ЦК України відмовляється від Договору № 2 з 01.07.2022 р.

26.10.2022 р. ТОВ РІКОМ-М складено до ОСББ НАШ ДОМ №83 претензію № 1 про погашення заборгованості загальним розміром 12960,00 грн у зв`язку із порушенням умов Договору № 1 та Договору № 2 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості виконаних робіт. Претензію надіслано ОСББ НАШ ДОМ №83 27.10.2022 р. відповідно до відтиску штемпелю поштової установи на описі вкладення у цінний лист та накладної.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

При цьому частина 1 статті 854 ЦК України передбачає, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмові Договори на технічне обслуговування і ремонт ліфтів від 01.07.2018 р. № 32 та від 01.05.2020 р. № 32.

При цьому ТОВ РІКОМ-М як Підрядником доведено виконання взятих на себе за умовами Договорів обов`язків та виконання робіт, що підтверджуються дослідженим в описовій частині рішення підписаними між ТОВ РІКОМ-М та ОСББ НАШ ДОМ №83 актами.

В свою чергу ОСББ НАШ ДОМ №83 як Замовником в порушення приписів статей 525,526,530,610,629,837,853,854 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Договорів вартість виконаних робіт остаточно не оплачено не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, умов пунктів 5.3 Договорів строк виконання зобов`язання на суму 12960,00 грн настав, доказів сплати заборгованості Відповідачем до матеріалі справи не представлено.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ РІКОМ-М про стягнення з ОСББ НАШ ДОМ №83 12960,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. «Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю РІКОМ-М до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ ДОМ №83 про стягнення 12960,00 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку НАШ ДОМ №83 (65015, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/5, Код ЄДРПОУ 34737460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РІКОМ-М (65113, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 56-А, кв. 192, Код ЄДРПОУ 42138693) 12960/дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят/грн 00 коп. заборгованості та 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 20 березня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут