УХВАЛА
15 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16677/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Багай Н.О.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Українська інвестиційно - промислова будівельна компанія»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 (колегія суддів: Козир Т.П. - головуюча, Агрикова О.В., Коробенко Г.П.)
за позовом Приватного підприємства «Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія»
до Житомирської обласної державної адміністрації
про скасування розпорядження
за участю: Філоненко А.М. (директор)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Приватне підприємство «Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія» звернулося з позовом до суду до Житомирської обласної державної адміністрації, у якому просило скасувати розпорядження відповідача від 03.09.2020 № 494 «Про розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення».
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне розпорядження прийнято відповідачем всупереч вимогам земельного законодавства, яке виразилося у наданні в оренду земельної ділянки строком на сім років, у той час, як позивач у клопотанні порушував питання про передачу її в оренду строком на 49 років, оскільки на земельній ділянці знаходиться належне позивачу на праві власності нерухоме майно. Також позивач вказує на порушення відповідачем строку розгляду його клопотання, так як воно розглядалося два місяці замість двох тижнів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 (суддя Літвінова М.Є.), в позові відмовлено повністю.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач приймаючи спірне розпорядження діяв у відповідності до норм чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, вище вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.
2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове, про відмову у позові, апеляційний суд виходив з того, що суд розглянув справу за відсутності належного повідомлення позивача про дату та час судового засідання, чим порушив його процесуальні права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. При цьому апеляційний суд вказав на те, що спірне розпорядження прийнято у відповідності до вимог законодавства та позивач обрав не ефективний спосіб захисту, оскільки скасування розпорядження не призведе до укладення договору оренди на 49 років.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник послався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що позивач є власником нежитлової будівлі картоплесховища, що розміщено за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. І.Тарнавського, № 39-а.
4.2. 01.07.2020 позивач звернувся до відповідача з клопотанням № 67, у якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 3,6869 га, кадастровий номер 1822384400:09:000:0119, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що знаходиться на території Ушомирської об`єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області, поза межами населеного пункту. Також у клопотанні вказано, що на ділянці знаходиться належне позивачу на праві власності нерухоме майно.
4.3. Листом від 30.07.2020 відповідач повідомив позивача, що розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки відбудеться на черговому засіданні комісії з питань розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення.
4.4. 21.08.2020 відбулось засідання комісії з питань розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення, яка прийняла рішення оформленого протоколом № 7, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати її в оренду позивачу строком на 7 (сім) років, встановити річну орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки.
4.5. 03.09.2020 головою Житомирської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 494 «Про розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення», яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду Приватному підприємству "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія" строком на 7 (сім) років земельну ділянку площею 3,6869 га, кадастровий номер 1822384400:09:000:0119, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Ушомирської сільської ради Коростенського району; встановлено річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки; доручено голові Коростенської районної державної адміністрації укласти в інтересах держави, в особі Житомирської облдержадміністрації, договір оренди землі з Приватним підприємством "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія" та надати один його примірник Управлінню екології та природних ресурсів облдержадміністрації.
4.6. Не погоджуючись із спірним розпорядженням в частині строку оренди, позивач наполягав на його скасуванні, посилаючись на те, що передача земельної ділянки в оренду строком на 7 років, замість 49 років, є порушенням статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Крім того, клопотання позивача розглядалося два місяці замість двох тижнів, а розгляд питання на засіданні комісії здійснювався без його участі, що, на його думку, також є підставою для скасування оскаржуваного розпорядження.
4.7. Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, посилався на те, що оскаржуване розпорядження прийнято в межах компетенції голови Житомирської обласної державної адміністрації у відповідності до норм чинного законодавства, а строк оренди визначений на підставі протоколу засідання комісії з питань розпорядження землями державної власності з врахуванням строку дії нормативної грошової оцінки землі, а положенням про комісію не передбачено участі в засіданні представника позивача.
4.8. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.9. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.10. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом викладення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
4.11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм Цивільного кодексу України, ЗК України та Господарського кодексу України у подібних правовідносинах, вважаючи що земельна ділянка в оренду має бути передана на строк, визначений ним.
4.12. Отже, за результатами касаційного перегляду суд має визначитися із наявністю чи відсутністю виключного випадку для касаційного перегляду судового рішення, передбаченого у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
4.13. Велика Палата Верховного Суду у пункті 43 постанови від 11.09.2018 зі справи № 712/10864/16-а у подібних правовідносинах виклала висновок про те, що суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі. Тобто суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов`язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту.
Відтак Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до виключної компетенції органів виконавчої влади або місцевого самоврядування належать повноваження щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
4.14. Подібні за змістом висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 160/11256/19.
4.15. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
4.16. Оскільки після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022.
4.17. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Українська інвестиційно-промислова будівельна компанія» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 910/16677/21, закрити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
Н.О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2023 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 109645790 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні