Постанова

від 02.03.2023 по справі 392/779/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2023 року м. Кропивницький

справа № 392/779/18

провадження № 22-ц/4809/260/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.

учасники справи:

позивач (стягувач) ОСОБА_1 ;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;

відповідач (боржник) Злинська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області;

третя особа - Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

розглянув увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської областіпро зобов`язаннявчинити певнідії заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року (суддя Кавун Т.В.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви про відстрочення виконання судового рішення

Злинська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області (далі - Злинська сільська рада) звернулась до Маловисківського районного суду Кіровоградської області суду із заявою, відповідно до якої просила відстрочити виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2017 року №392/779/18, яким були задоволенні позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі та зобов`язано Злинську сільську раду виділити у натурі (на місцевості) позивачу земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області на період дії Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2021 року у даній справі зобов`язано Злинську сільську раду виділити ОСОБА_1 у натурі (на місцевості) земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Маловисківським відділом державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження АСВП № 69123190 від 31 травня 2022 року щодо примусового виконання зазначеного судового рішення.

Відповідно до Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» визначено особливості регулювання земельних відносин на час воєнного стану, зокрема, заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Підпунктом 5 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земель державної комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

На вимоги та запити державного виконавця щодо виконання судового рішення у даній справі Злинською сільською радою надавались відповіді про відсутність можливості виконати рішення суду у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю на території Злинської сільської ради невитребуваних земельних ділянок.

Наведені обставини заявник вважає такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставами для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Вказує, що після припинення чи скасування воєнного стану Злинською сільською радою будуть вжиті усі заходи щодо виконання рішення суду.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року заяву про відстрочення виконання судового рішення задоволено; відстрочено виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2021 року у справі № 392/779/18, відповідно до якого зобов`язано Злинську сільську раду виділити в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, на період дії Закону України від 24 березня 2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», але не більше одного року з дня ухвалення ухвали суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява Злинської сільської ради про відстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що рішення суду у даній справі не виконане, адже обставини, які виникли у зв`язку із введенням в країні воєнного стану та відсутність на території сільської ради невитребуваних земельних ділянок, роблять неможливим його виконання.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившисьіз зазначенимсудовим рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить ухвалу Маловисківськогорайонного судуКіровоградської областівід 03листопада 2022року скасуватита відмовитиу задоволеннізаяви Злинської сільської ради про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Вважає, що позиція суду першої інстанції, висловлена у оскаржуваній ухвалі, є безпідставною та направленою на сприяння боржнику у невиконанні судового рішення.

Наголошує, що Закон України від 24 березня 2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» не вносить жодних змін до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та не забороняє виконувати рішення суду відповідно до норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Звертає увагу, що обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. До того ж, відсутність на території сільської ради невитребуваних земель спростовується постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у справі №392/779/18.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржнику у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду від 23 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 09 лютого 2023 року.

14 лютого 2023 року Злинською сільською радою на адресу апеляційного суду направлено відзив на апеляційну скаргу (а.с. 70-79), який ухвалою апеляційного суду від 16 лютого 2023 року з підстав, що у ній наведені, залишено без розгляду.

16 лютого 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в суді апеляційної інстанції на 02 березня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до вимог процесуального закону учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 82, 88-89, 92).

Відповідно до електронного клопотання від 28 лютого 2023 року Новоукраїнська районна військова адміністрація Кіровоградської області просила розглядати справу без участі її представника (а.с. 90-91).

Згідно з ухвалою апеляційного суду від 02 березня 2023 року строк розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 продовжено на п`ятнадцять днів.

У судовому засіданні 02 березня 2023 року представник скаржника просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати, у задоволенні заяви сільської ради відмовити. Представник сільської ради просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2021 року, зобов`язано Злинську сільську раду виділити ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

На підставі виконавчого листа № 392/779/18, виданого Маловисківським районним судом Кіровоградської області 08 квітня 2021 року на виконання зазначеного рішення суду, постановою заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі Маловисківський ВДВС) від 31 травня 2022 року відкрито виконавче провадження за № 69123190 (а.с. 4).

У листі від 09 червня 2022 року № 253, адресованому Маловисківському ВДВС, боржник повідомив про неможливість виконання судового рішення у період дії воєнного стану, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Разом з тим, гарантував, що після припинення чи скасування воєнного стану сільською радою будуть вжиті заходи щодо виконання рішення суду (а.с. 5).

04 серпня 2022 року Маловисківським ВДВС направлено боржнику вимогу про виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2021 року протягом трьох робочих днів з дня отримання даної вимоги державного виконавця (а.с. 6).

Листом від 09 червня 2022 року сільський голова Злинської сільської ради повідомив орган державної виконавчої служби про неможливість виконання рішення суду, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та внесенням змін у чинне законодавство Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (а.с. 7).

05 жовтня 2022 року старшим державним виконавцем Маловисківського ВДВС направлено боржнику вимогу про термінове надання довідки про невитребувані земельні ділянки (паї), які знаходяться на території Злинської ОТГ.

Відповідно до інформації сільської ради від 05 жовтня 2022 року, на території Злинської сільської ради відсутні земельні ділянки, які відповідно до чинного законодавства підпадають під визначення невитребуваної земельної ділянки (а.с. 9).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Частиною 5ст. 124 Конституції Українипередбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції Українидоосновних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. третій п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абз. другого п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абз. п`ятий пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013).

У рішенні №2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесеннямЗаконом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIIIзмін доКонституції Українита доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Аналіз ст.ст.3,8, ч.ч. 1, 2 ст.55, ч.ч. 1, 2 ст.129-1 Конституції Україниу їх системному зв`язку та наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

За змістом п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати і як право на доступ до правосуддя.

Тобто, держава Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (зокрема, рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року) та наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Отже, судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Так, процесуальним законом унормовано, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 431 ЦПК України). Системний аналізвідповідних положень ЦПК України дає можливість дійти висновку, що виконавчий лист відтворює резолютивну частину прийнятого судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.

Винятки стосовно загального порядку примусового виконання рішень суду закріплено у нормах ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про виконавче провадження».

Так,зокрема,згідно зч.ч.1-4ст.435ЦПК Україниза заявоюсторони суд,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції,може відстрочитиабо розстрочитивиконання рішення,а зазаявою стягувачачи виконавця(увипадках,встановлених законом),-встановити чизмінити спосібабо порядокйого виконання. Заявапро встановленняабо змінуспособу абопорядку виконання,відстрочення аборозстрочення виконаннясудового рішеннярозглядається удесятиденний строкз дняїї надходженняу судовомузасіданні зповідомленням учасниківсправи. Підставоюдля встановленняабо зміниспособу абопорядку виконання,відстрочення аборозстрочення виконаннясудового рішенняє обставини,що істотноускладнюють виконаннярішення абороблять йогонеможливим. Вирішуючипитання провідстрочення чирозстрочення виконаннясудового рішення,суд такожвраховує: 1)ступінь винивідповідача увиникненні спору; 2)щодо фізичноїособи -тяжке захворюванняїї самоїабо членівїї сім`ї,її матеріальнийстан; 3)стихійне лихо,інші надзвичайніподії тощо.

Чинне законодавство визначає, що питання про відстрочку або розстрочку виконання може вирішуватися судом у порядку ст. 267 ЦПК України або після відкриття виконавчого провадження.

Підсумовуючи викладене, ухвала суду про відстрочення виконання рішення є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухваламає похіднийхарактер відрішення суду,яким справувирішено посуті.

Разом з тим, постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції не врахував обставини та підстави звернення. Суд не взяв до уваги, що на момент набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-ІХ спір між сторонами у даній справі був вирішений судом, відповідне рішення суду набрало законної сили, а, отже, має бути виконане боржником у встановленому законом порядку, змін до якого згаданим Законом 2145-ІХ внесено не було.

Оскільки підставою для застосування ст. 435 ЦПК Україниє наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-ІХ не встановлює та не змінює особливостей організації примусового виконання судових рішень під час дії воєнного стану, посилання на нього як на підставу для відстрочення виконання рішення суду є необґрунтованим.

Колегією суддів зауважено також, що ухвалюючи судове рішення про відстрочення виконання рішення суду у даній справі на підставі положень Закону 2145-ІХ, судом першої інстанції не звернув уваги початкові наміри законодавця.

Так, у пояснювальній записці до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», зазначено, що в умовах воєнного стану продовольча безпека держави набуває критичного значення, що вимагає якнайповнішого та невідкладного використання у 2022 році усіх доступних сільськогосподарських угідь для проведення посівної кампанії та забезпечення інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Встановлені сьогоднідля мирногочасу процедуринадання укористування земельнихділянок сільськогосподарськогопризначення державноїта комунальноївласності,невитребуваних,нерозподілених земельнихділянок,а такожземельних ділянок,що залишилисяу колективнійвласності,є тривалимив часі,потребують ухваленнянизки послідовнихрішень розпорядникамиземель,організації тапроведення земельнихаукціонів тощо. Крім того, в умовах воєнного стану, коли Державний земельний кадастр, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не функціонують, а також не надаються адміністративні послуги, надання земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарським товаровиробникам за звичайною процедурою фактично унеможливлене. Підготовлені для передачі у користування на земельних торгах ділянки залишаються не наданими. Законопроект пропонує встановити наступні положення, що діятимуть під час дії правового режиму воєнного стану в Україні на територіях, на яких введений воєнний стан: 7. З метою уникнення зловживань на час воєнного періоду забороняються: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність; формування земельних ділянок (крім тих, що передаються в оренду військовими адміністраціями); земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення. При цьому земельні ділянки державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення, права оренди, емфітевзису щодо яких були виставлені на земельні торги, але переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду військовими адміністраціями. 8. Земельні торги щодо набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які не є завершеними, вважатимуться скасованими. Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

З аналізу викладеного вбачається, що прийняття Верховною Радою України Закону 2145-ІХ передусім покликане запобігти зловживанням відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування своїми повноваженнями у частині виконання встановлених законодавством процедур під час надання у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності у період дії воєнного стану.

Зі змісту пояснювальної записки народних депутатів України слідує, що положення цього Закону у частині заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення документації на час дії воєнного стану мають стосуватися тих випадків, коли встановлена законом процедура передача землі у приватну власність лише тільки ініційована заінтересованою особою, або ж була розпочата, але не завершена на момент набрання цим Законом чинності.

Водночас, апеляційний суд наголошує, що рішення у даній справі Маловисківським районним судом Кіровоградської області було ухвалене 04 березня 2021 року та набрало законної сили задовго до виникнення обставин, що зумовили необхідність прийняття Верховною Радою України Закону 2145-ІХ.

Отже, виконання боржником визначеного судовим рішенням обов`язку щодо виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, не може ставитися у залежність від реалізації положень Закону України № 2145-ІХ.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, також враховуючи наступне.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 435 ЦПК України).

Вказана вимога процесуального закону є чіткою, зрозумілою та не допускає розширеного тлумачення учасниками судового процесу чи судом.

Отже, по своїй суті відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду вцілому, а надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної,більш пізньоїніж первинна,дати,з настаннямякої рішеннямає бутивиконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання судового рішення; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Однак, суд першої інстанції, задовольняючи заяву Злинської сільської ради, викладеному значення не надав та відстрочив виконання рішення суду у даній справі не зазначивши нової чіткої календарної дати, з настанням якої має бути здійснене повне виконання судового рішення боржником. Також судом не було з`ясовано, які обставини, що відсутні наразі, однак, матимуть місце в період відстрочення, дозволятимуть боржнику гарантовано виконати рішення суду у строк, який у будь-якому випадку не має перевищувати одного року з дня ухвалення судом оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції формально поставився до принципу обов`язковості судового рішення та визначеного процесуальним законом обов`язку суду, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

За обставин, що склались у даній справі, на переконання апеляційного суду, оцінка таких обставин, доводів сторін та висновки, зроблені на підставі такої оцінки, не можуть бути на користь обставин, які спрямовані на відтермінування, а фактично - перешкоджання виконанню остаточного судового рішення.

Викладене свідчить, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню. Разом з тим, підстав для відстрочення рішення суду першої інстанції у даній справі апеляційним судом не встановлено, а тому у задоволенні відповідної заяви Злинської сільської ради необхідно відмовити.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: 1)неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; 3)невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; 4)порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Неправильнимзастосуванням нормматеріального прававважається:неправильне тлумаченнязакону,або застосуваннязакону,який непідлягає застосуванню,або незастосуваннязакону,який підлягавзастосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України).

У зв`язку з тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та справедливості, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України, вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року скасувати.

У задоволенні заяви Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про відстрочення виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2017 року у справі № 392/779/18 відмовити.

Стягнути зі Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 496,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.М.Дьомич

Судді А. М.Головань

О.А.Письменний