Рішення

від 20.03.2023 по справі 320/8956/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року 320/8956/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 №0004083305, №0004103305 та №0004093305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, оскільки витрати на охорону об`єктів нерухомості викликали зміни в структурі його активів і зобов`язань, а тому спричинили реальні зміні в його майновому стані, у зв`язку з чим повинні були бути включені до витрат операційної діяльності.

Відповідач, позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що він правомірно виніс податкові повідомлення-рішення та застосував штрафні санкції, оскільки за результатами проведеної перевірки встановлено віднесення позивачем сум витрат на сплату послуг охорони без зазначення таких послуг в договорах оренди приміщень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Головним управлінням ДПС у Київській було проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №187/10-36-33-05/2157203855 від 26.02.2020, в якому встановлені наступні порушення:

- п. 167.1 cт. 167, п. 177.2, п. 177.4 cт. 177 Податкового кодексу України в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 на загальну суму 646082,06 грн., в тому числі: за 2018 рік в сумі 306638,52 грн. та за 2019 рік в сумі 339443,54 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 116294,78 грн.. в т.ч.: за 2018 рік в сумі 55194,94 грн., за 2019 рік в сумі 61099,84грн.;

- п. 189.1 cт. 189, п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 cт. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 120861,83 грн., в т.ч. за 2018 рік в сумі 57497,32 грн. та за 2019 рік в сумі 63364,51 грн.

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в сумі 646082,06 грн., що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 9691,23 грн., в т.ч. 2018 рік - 4599,58 грн., 2019 рік - 5091,65 грн.

10.04.2020 позивачем від ГУ ДПС у Київській області були отримані податкові повідомлення-рішення:

- від 01.04.2020 №0004083305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 116294,77 грн. та за штрафними санкціями на суму 58147,39 грн.;

- від 01.04.2020 №0004103305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 120861,83 грн. та за штрафними санкціями в сумі 60430,92 грн.;

- від 01.04.2020 №0004093305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 9691,23 грн. та за штрафними санкціями в сумі 4845,62 грн.

20.04.2020 вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Державної податкової служби України.

Однак, станом на дату звернення позивача до суду рішення за розглядом скарги від Державної податкової служби України не надходило, а в особистому електронному кабінеті позивача з`явилася інформація про борг за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Незгода позивача із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту - Податковий кодекс).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункт 75.1.2 пункту 75.1).

Згідно статті 77 Податкового кодексу, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (пункт 77.1).

Відповідно до п. 77.4 Податкового Кодексу про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6).

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Як свідчить зміст Акту перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем були встановлені наступні порушення вимог законодавства: п. 167.1 cт. 167, п. 177.2, п. 177.4 cт. 177 Податкового кодексу України в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 на загальну суму 646082,06 грн., в тому числі: за 2018 рік в сумі 306638,52 грн. та за 2019 рік в сумі 339443,54 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 116294,78 грн.. в т.ч.: за 2018 рік в сумі 55194,94 грн., за 2019 рік в сумі 61099,84 грн.; п. 189.1 cт. 189, п. 198.1, п. 198.5, п. 198.6 cт.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 120861,83 грн., в т.ч. за 2018 рік в сумі 57497,32 грн. та за 2019 рік в сумі 63364,51 грн.; п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в сумі 646082,06 грн., що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 9691,23 грн., в т.ч. 2018 рік - 4599,58 грн., 2019 рік - 5091,65 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов у зв`язку із віднесення позивачем до складу інших витрат сум, понесених на сплату послуг охорони об`єктів нерухомого майна, що здаються ним в оренду.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

п.п.177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

п.п.177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

п.п.177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

п.п.177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.п.177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу не включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим п.п.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ; документально не підтверджені витрати.

Згідно з п.п.177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Не підлягають амортизації такі основні засоби: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові автомобілі.

Таким чином, за приписами ПК України підставами для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Як встановлено відповідачем при перевірці правильності визначення витрат при здійсненні підприємницької діяльності, відображених у додатку до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік та 2019 рік, за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 ФОП ОСОБА_1 було завищено валові витрати, які не пов`язані із здійсненням підприємницької діяльності та які не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат на загальну суму 646082,06 грн. без ПДВ, в тому числі: за 2018 рік в сумі 306638,52 грн. без ПДВ та за 2019 рік в сумі 339443,54 грн. без ПДВ, а саме:

- в ході проведення перевірки встановлено, що в графі 7 "Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг" податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2018р. ФОП ОСОБА_1 віднесено суми витрат понесених на сплату послуг охорони в сумі 306638,52 грн. без ПДВ сплачених на користь:

- ПП "М-ТАР" (ЄДРПОУ 35271629) в сумі 287069,89 грн. без ПДВ;

- Управління поліції охорони в Київській області (ЄДРПОУ 40109063) в сумі 7113,83 грн. без ПДВ;

- Управління поліції охорони в місті Києві (ЄДРПОУ 40109147) в сумі 12454,79 грн без ПДВ.

Проте, згідно наданих до перевірки договорів оренди, умови надання послуг охорони об`єктів Орендодавцем не зазначені, а саме:

1. Договір оренди №01/05-14 від 01.05.2014, укладений з ТОВ "ПГС-груп" (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 01.04.2015, №2 від 30.09.2016 та №6 від 01.06.2017) орендна плата включає компенсацію орендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: вартість спожитої електроенергії, комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

2. Договір оренди №14/05-14 від 14.05.2014, укладений з ТОВ "Мармур України" (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 30.09.2016 та №3 від 01.07.2017) орендна плата включає компенсацію орендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: вартість спожитої електроенергії, комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

3. Договір оренди №01/03-15-01 від 01.03.2015, укладений з ТОВ "Компанія "Нові горизонти 2005" (з урахуванням наданого до перевірки додаткової угоди №1 від 01.04.2016) орендна плата не включає компенсацію Суборендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

4. Договір оренди №01/03-14-06 від 01.03.2014, укладений з ТОВ "Еколайф" (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 01.03.2015, №2 від 01.04.2016, №3 від30.09.2016 та №4 від 01.06.2018) орендна плата не включає компенсацію Суборендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

5. Договір оренди №01/03-14-02 від 01.03.2014, укладений з ТОВ "Бізнес Центр Оріон-С" (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 01.03.2015, №2 від 01.04.2016, №3 від 30.09.2016 та №4 від 01.06.2018) орендна плата не включає компенсацію Суборендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

6. Договір оренди №01/03-15-02 від 01.03.2015, укладений з ТОВ "Бізнес Центр Оріон-ТФ" (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 01.04.2016, №2 від 30.03.2016, №3 від 01.06.2018) орендна плата не включає компенсацію Суборендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

7. Договір оренди №09/02-15 від 09.02.2015, укладений з ТОВ "Санторі ЛТД" (зурахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 01.04.2016, №2 від 01.06.2018) орендна плата включає компенсацію Орендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

8. Договір оренди №01/03-14-01 від 01.03.2014, укладений з ТОВ "Прем`єр Фуд " (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №2 від 01.04.2016, №3 від 01.06.2018) орендна плата не включає компенсацію Суборендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

9. Договір оренди №02/06-14 від 27.06.2014, укладений з ТОВ "Тульчинм`ясо" (з урахуванням наданих до перевірки додаткових угод №1 від 01.11.2014, №2 від 01.03.2015, №4 від 01.06.2018) орендна плата не включає компенсацію Орендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

10. Договір оренди №Т-01/06/15 від 10.06.2015, укладений з ТОВ "Транс-Буд" (з урахуванням наданого до перевірки додаткової угоди №3 від 31.12.2018 ) включає орендну плату;

11. Договір оренди №Т2-01/06/15 від 10.06.2015, укладений з Об`єднанням "Донецькпродторг" (з урахуванням наданого до перевірки додаткової угоди №3 від 31.12.2018) включає орендну плату;

12. Договір оренди №01/08-17 від 01.08.2017, укладений з ТОВ "Фуд Девелопмент" (до перевірки додаткові угоди не надано) орендна плата включає компенсацію Орендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

13. Договір оренди №02/01-17 від 12.12.2016, укладений з ТОВ "ПФ-Хорека" (з урахуванням наданого до перевірки додаткової угоди №1 від 01.06.2018) орендна плата не включає компенсацію Орендаря по витратах, пов`язаних з орендою об`єкта: комунальних послуг, а також послуг зв`язку;

Суд звертає увагу, що наведених вище договорів оренди позивач до суду не надав, а висновки відповідача щодо відсутності в таких договорах умов про надання послуг охорони об`єктів нерухомості, належними та допустимими доказами не спростував.

Натомість, надані до суду копії договорів про надання охоронних послуг №38 від 08.10.2015, №662-Д об/2009/Шев. від 16.04.2009, №663-Д об/2009/Шев. від 16.04.2009, №396/09 від 06.02.2009, акти надання послуг та платіжні доручення про сплату грошових коштів за отримання таких послуг суд до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків проведеної перевірки та не підтверджують наявність умов надання охоронних послуг у договорах оренди приміщень.

Крім того, суд зауважує, що позивачем не доведено факт компенсації витрат на охорону приміщень орендарями.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган дійшов правомірного висновку про завищення позивачем витрат та заниження суми чистого оподатковуваного доходу, а відтак, податкові повідомлення-рішення №0004083305 від 01.04.2020, №0004103305 від 01.04.2020 є правомірними і скасуванню не підлягають.

В частині висновків акту перевірки щодо заниження позивачем сум зобов`язань з військового збору, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України базою для розрахунку військового збору є загальний річний оподаткований дохід.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в акті перевірки зроблено правомірний висновок про заниження позивачем оподатковуваного доходу, який став базою для донарахування військового збору.

Оскільки саме з суми чистого оподатковуваного доходу здійснюється нарахування та сплата військового збору, то і висновки про заниження позивачем військового збору за перевіряємий період також є правомірними і такими, що підтверджені матеріалами справи.

Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004093305 від 01.04.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, є обґрунтованим і скасуванню також не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність оспорюваної позивачем поведінки.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.