Рішення

від 20.03.2023 по справі 560/13154/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13154/22

РІШЕННЯ

іменем України

20 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Мідас - ПТА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Фермерське господарство "Мідас - ПТА" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від № 1417 від 30.11.2022 року;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити фермерське господарство "Мідас-ПТА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач протиправно відніс позивача до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Позивач вказує, що рішення відповідача про віднесення фермерського господарство "Мідас - ПТА" до переліку ризикових платників прийнято без жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до критеріїв ризиковості, отже підлягає скасуванню.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області приймаючи оскаржуване рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій останній просить задовольнити позовні вимоги та зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без належних на те підстав а тому підлягає скасуванню.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року надано ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) доступ до справи № 560/13154/22 через підсистему "Електронний суд".

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Фермерське господарство "Мідас - ПТА" з 01.12.2017 здійснює діяльність, основним видом діяльності якого є : КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД:01.11).

Додатковими видами господарської діяльності згідно КВЕД-2010 є: вирощування овочів і баштанових культур, коренеплодів і бульбоплодів (код КВЕД:01.13), вирощування інших однорічних і дворічних культур (код КВЕД:01.19), змішане сільське господарство (код КВЕД:01.50), допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД: 01.61), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД: 49.41) та інша не заборонена чинним законодавством діяльність.

Позивач є платником податку на додану вартість. Податкова звітність подається у визначені чинним законодавством терміни, податки і збори сплачує своєчасно та у повному обсязі.

На адресу позивача 09.12.2021 засобами електронного зв`язку надійшло Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 1670 від 09.12.2021 року. У вказаному рішенні зазначено про відповідність ФГ "Мідас-ПТА" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки "...у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування", в тому числі встановлено факт маніпулювання показниками податкової звітності".

23.11.2022 року позивач на виконання вимог п.6. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 подав на розгляд Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснення щодо специфіки здійснення господарської діяльності ФГ "Мідас-ПТА" та копії документів, які свідчать про те, що господарство здійснює господарську діяльність згідно вимог чинного законодавства та не відповідає жодному із критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, було подано правовстановлюючі документи, документи на основні засоби, які господарство має на праві власності, статистичну звітність, у якій наведено показники здійснення господарської діяльності позивачем, договори з контрагентами на поставку товару, внаслідок яких складено податкові накладні, що відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, первинні, бухгалтерські, розрахункові документи, які складено в ході здійснення господарських операцій із контрагентами, як із поставки товару так із придбання та вирощування товару, який було реалізовано.

Однак, відповідач внаслідок розгляду вище вказаних пояснень і доданих до нього документів, 30.11.2022 року прийняв Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1417 від 30.11.2022 року.

В зазначеному рішенні відповідач вказав на відповідність ФГ "Мідас-ПТА" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки "... у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування", в тому числі встановлено факт маніпулювання показниками податкової звітності".

Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п.8 Критеріїв - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Однак відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття.

При цьому, відповідачем був наданий витяг з протоколу засідання комісії від 30.11.2022 , на підставі якого було прийнято спірне рішення. Комісією у витязі зазначено, що встановлено факт маніпулювання показниками податкової звітності. Враховуючи зазначене надано пропозицію щодо відповідності ФГ "Мідас-ПТА" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що зазначені відповідачем встановлені ризики є припущенням. Оскаржуване рішення не містить доказів встановлених ризиків.

Відповідач не обґрунтував, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд також звертає увагу відповідача, що при прийнятті Рішення №1671 від 09.12.2021 року, та при прийнятті другого Рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідачем не зазначено конкретні факти, що свідчать про маніпулювання позивачем показниками податкової звітності та не зазначено показниками якої саме звітності за який період ніби то позивач маніпулював.

При цьому, позивач після прийняття відповідачем рішення №1671 від 09.12.2021 року надав на розгляд Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснення щодо специфіки здійснення господарської діяльності ФГ "Мідас-ПТА" та копії документів, які свідчать про те, що господарство здійснює господарську діяльність згідно вимог чинного законодавства та не відповідає жодному із критеріїв ризиковості платника податку, а саме правовстановлюючі документи, документи на основні засоби, які господарство має на праві власності, статистичну звітність, у якій наведено показники здійснення господарської діяльності позивачем, договори з контрагентами на поставку товару, внаслідок яких складено податкові накладні, що відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, первинні, бухгалтерські, розрахункові документи, які складено в ході здійснення господарських операцій з контрагентами, як із поставки товару так із придбання та вирощування товару, який було реалізовано (які містяться в матеріалах справи).

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення ФГ "Мідас-ПТА" таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому, право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19 в межах розгляду даної справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність (01.02.2020).

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії від 30.11.2022 №1417 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання ГУ ДПС у Хмельницькій області виключити фермерське господарство "Мідас-ПТА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення фермерського господарства "Мідас-ПТА" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2481,00 грн., тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2022, згідно п.4.3 якого сторони узгодили, що за надання правової (правничої) допомоги відповідно до даного Договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у фіксованій сумі за послуги, які визначені у Додатку №1 до даного Договору;

- копію акта погодження вартості послуг адвоката від 14.11.2022;

- копію акта приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 14.12.2022, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв юридичні послуги з питань надання правової допомоги на загальну суму 7000 грн., а саме:

- підготовка адміністративного позову про визнання протиправним рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.11.2022 №1417 про віднесення ФГ "Мідас-ПТА" до переліку ризикових платників податків;

- копію додаткової угоди №1 від 05.01.2023 до договору №14/11 від 14.11.2022 відповідно до якої сторони вирішили наступне: у зв`зку з надходженням відзиву на позовну заяву у справі №560/13154/22 є необхідність спростування тверджень і аргументів відповідача, що викладені у вказаному відзиві, тому сторони погодилися, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання підготувати, підписати та подати відповідь на відзив на позовну заяву у справі №560/13154/22 на умовах, визначених угодою;

- копію акту №3 від 10 січня 2023 року, відповідно до якого під час виконання доручення клієнта було надано наступні послуги: підготовка відповіді на відзив ГУ ДПС у Хмельницькій області у справі №560/13154/22 на загальну суму 6000 грн;

- копію платіжної інструкції №588 від 26.12.2022 на суму 7000 грн;

- копію платіжної інструкції №598 від 10.01.2023 на суму 6000 грн.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

Отже, заявлені до стягнення витрати на правову допомогу є частково обґрунтованими - відповідно до робіт, зазначених у актах приймання-передачі наданих послуг.

Водночас, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується одного епізоду спірних правовідносин.

При цьому предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви/відповіді на відзив, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому розмір таких витрат належить зменшити до 2500 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов фермерського господарства "Мідас - ПТА" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.11.2022 №1417.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити фермерське господарство "Мідас - ПТА" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь фермерського господарства "Мідас - ПТА" судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь фермерського господарства "Мідас - ПТА" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 березня 2023 року

Позивач:Фермерське господарство "Мідас- ПТА" (вул. Центральна, 22,Вівсяники,Деражнянський район, Хмельницька область,32233 , код ЄДРПОУ - 36404494) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - ВП 44070171)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап