Постанова

від 06.09.2023 по справі 560/13154/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13154/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Мідас- ПТА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Мідас - ПТА" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.11.2022 №1417.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити фермерське господарство "Мідас - ПТА" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Фермерське господарство "Мідас - ПТА" з 01.12.2017 здійснює діяльність, основним видом діяльності якого є : КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД:01.11).

Додатковими видами господарської діяльності згідно КВЕД-2010 є: вирощування овочів і баштанових культур, коренеплодів і бульбоплодів (код КВЕД:01.13), вирощування інших однорічних і дворічних культур (код КВЕД:01.19), змішане сільське господарство (код КВЕД:01.50), допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД: 01.61), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД: 49.41) та інша не заборонена чинним законодавством діяльність.

Позивач є платником податку на додану вартість. Податкова звітність подається у визначені чинним законодавством терміни, податки і збори сплачує своєчасно та у повному обсязі.

На адресу позивача 09.12.2021 засобами електронного зв`язку надійшло Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 1670 від 09.12.2021 року. У вказаному рішенні зазначено про відповідність ФГ "Мідас-ПТА" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки "... у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування", в тому числі встановлено факт маніпулювання показниками податкової звітності".

23.11.2022 року позивач на виконання вимог п.6. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 подав на розгляд Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснення щодо специфіки здійснення господарської діяльності ФГ "Мідас-ПТА" та копії документів, які свідчать про те, що господарство здійснює господарську діяльність згідно вимог чинного законодавства та не відповідає жодному із критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, було подано правовстановлюючі документи, документи на основні засоби, які господарство має на праві власності, статистичну звітність, у якій наведено показники здійснення господарської діяльності позивачем, договори з контрагентами на поставку товару, внаслідок яких складено податкові накладні, що відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, первинні, бухгалтерські, розрахункові документи, які складено в ході здійснення господарських операцій із контрагентами, як із поставки товару так із придбання та вирощування товару, який було реалізовано.

Однак, відповідач внаслідок розгляду вище вказаних пояснень і доданих до нього документів, 30.11.2022 року прийняв Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1417 від 30.11.2022 року.

В зазначеному рішенні відповідач вказав на відповідність ФГ "Мідас-ПТА" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки "... у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування", в тому числі встановлено факт маніпулювання показниками податкової звітності".

Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п.8 Критеріїв - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття. При цьому, відповідачем був наданий витяг з протоколу засідання комісії від 30.11.2022 , на підставі якого було прийнято спірне рішення. Комісією у витязі зазначено, що встановлено факт маніпулювання показниками податкової звітності. Враховуючи зазначене надано пропозицію щодо відповідності ФГ "Мідас-ПТА" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідач не обґрунтував, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Також, при прийнятті Рішення №1671 від 09.12.2021 року, та при прийнятті другого Рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідачем не зазначено конкретні факти, що свідчать про маніпулювання позивачем показниками податкової звітності та не зазначено показниками якої саме звітності за який період ніби то позивач маніпулював. При цьому, позивач після прийняття відповідачем рішення №1671 від 09.12.2021 року надав на розгляд Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснення щодо специфіки здійснення господарської діяльності ФГ "Мідас-ПТА" та копії документів, які свідчать про те, що господарство здійснює господарську діяльність згідно вимог чинного законодавства та не відповідає жодному із критеріїв ризиковості платника податку, а саме правовстановлюючі документи, документи на основні засоби, які господарство має на праві власності, статистичну звітність, у якій наведено показники здійснення господарської діяльності позивачем, договори з контрагентами на поставку товару, внаслідок яких складено податкові накладні, що відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, первинні, бухгалтерські, розрахункові документи, які складено в ході здійснення господарських операцій з контрагентами, як із поставки товару так із придбання та вирощування товару, який було реалізовано (які містяться в матеріалах справи).

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність. При цьому, право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19 в межах розгляду даної справи колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність (01.02.2020).

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії від 30.11.2022 №1417 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання ГУ ДПС у Хмельницькій області виключити фермерське господарство "Мідас-ПТА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то враховуючи, що оскільки рішення про визначення фермерського господарства "Мідас-ПТА" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, відповідно зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Щодо стягнення на користь фермерського господарства "Мідас - ПТА" судових витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. У частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2022, згідно п.4.3 якого сторони узгодили, що за надання правової (правничої) допомоги відповідно до даного Договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у фіксованій сумі за послуги, які визначені у Додатку №1 до даного Договору;

- копію акта погодження вартості послуг адвоката від 14.11.2022;

- копію акта приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 14.12.2022, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт прийняв юридичні послуги з питань надання правової допомоги на загальну суму 7000 грн., а саме:

- підготовка адміністративного позову про визнання протиправним рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30.11.2022 №1417 про віднесення ФГ "Мідас-ПТА" до переліку ризикових платників податків;

- копію додаткової угоди №1 від 05.01.2023 до договору №14/11 від 14.11.2022 відповідно до якої сторони вирішили наступне: у зв`зку з надходженням відзиву на позовну заяву у справі №560/13154/22 є необхідність спростування тверджень і аргументів відповідача, що викладені у вказаному відзиві, тому сторони погодилися, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання підготувати, підписати та подати відповідь на відзив на позовну заяву у справі №560/13154/22 на умовах, визначених угодою;

- копію акту №3 від 10 січня 2023 року, відповідно до якого під час виконання доручення клієнта було надано наступні послуги: підготовка відповіді на відзив ГУ ДПС у Хмельницькій області у справі №560/13154/22 на загальну суму 6000 грн;

- копію платіжної інструкції №588 від 26.12.2022 на суму 7000 грн;

- копію платіжної інструкції №598 від 10.01.2023 на суму 6000 грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому розмір таких витрат належить зменшити до 2500 грн.

Досліджуючи питання співмірності суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2020 року по справі № 520/2915/19 та від 21 жовтня 2021 року по справі №420/4820/19.

В свою чергу, колегія суддів вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу, задоволену судом першої інстанції, у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката, відшкодований судом першої інстанції на користь позивача в розмірі 2500,00 грн. співмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.