Постанова

від 20.03.2023 по справі 200/16186/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року справа №200/16186/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 200/16186/21 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ілюс до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю Бахмут-Агро про визнання дій протиправними щодо складання постанови, скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки щодо складання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283834 від 19.10.2021 року у розмірі 17 000,00 грн. за порушення відповідачем частини 1 абзацу 15 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт;

- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283834 від 19.10.2021 року у розмірі 17 000,00 грн. та розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро.

В обґрунтування позову зазначив, що 24 вересня 2021 року працівниками відповідача на пункті габаритно-вагового контролю, розташованого на а/д Н-20 (226 км) здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT T-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки відповідачем встановлено порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, про що складено відповідні документи.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Постанова є протиправною, оскільки процедура зважування проведена з чисельними порушеннями, пункт габаритно-вагового контролю не позначено відповідними тимчасовими дорожніми знаками, водію відмовлено в наданні правової допомоги, відповідач належним чином не повідомив позивача про час та місце розгляду справи про порушення позивачем законодавства у спірних відносинах, що унеможливило участь позивача на засіданні Комісії при розгляді справи.

Крім того, позивач даному випадку не виступав перевізником, а лише власником автотранспорту, будь-якого відношення до цього перевезення не мав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки № 283834 від 19.10.2021 року про застосування до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ілюс адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат по справі.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Щодо належного визначення суб`єкта, на якого накладається адміністративно-господарський штраф, то під час розгляду справи посадова особа відповідача використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Таким чином, саме з ініціативи власника транспортного засобу вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу.

Також нормами законодавства визначено, що власник транспортного засобу в разі його передачі в тимчасове користування зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючі перевезення вантажів, зобов`язаний надати для перевірки, зокрема, і документи, на підставі яких він використовує транспортний засіб.

Щодо здійснення габаритно-вагового контролю плата за проїзд не звільняє особу від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, щодо дотримання вимог щодо граничних вагових параметрів під час руху автомобільними дорогами.

Приведення габаритно-вагових параметрів до норми залежить виключно від власника транспортного засобу. Проте, позивачем документально не підтверджено дотримання ним вимог ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та не спростовано допущення такого порушення.

Щодо неправомірності дій посадових осіб відповідача, то вимогами нормативно-правових актів передбачено право, а не обов`язок відповідача залучати до перевірок посадових осіб підрозділу Національної поліції.

Також за приписами нормативно-правових актів водій транспортного засобу має право відмовитися від проходження габаритно-вагового контролю, про що складається акт. Проте водій позивача таким правом не скористався.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ілюс, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 30878856, одним з видів діяльності якого є діяльність щодо надання в оренду автомобільного вантажного транспорту.

Між позивачем та ТОВ Бахмут-Агро укладено договір оренди №09/01, відповідно до якого СТОВ Ілюс передало у оренду ТОВ Бахмут-Агро транспортні засоби, у тому числі Renault T-460 державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_2 , при цьому на виконання вищевказаного договору між позивачем та ТОВ Бахмут-Агро укладено перелік транспортних засобів, механізмів і обладнання, та акт приймання-передачі транспортних засобів до договору оренди, відповідно до якого СТОВ Ілюс передало у користування ТОВ Бахмут-Агро вищевказаний транспортний засіб (а. с. 13-15).

Відповідно до Договору поставки № РС00006, укладеного 18 червня 2021 року укладеного у місті Маріуполі між ТОВ Сателлит - покупець в особі генерального директора ОСОБА_2 з одного боку, та ТОВ Бахмут-Агро -постачальник в особі виконавчого директора Нагрудного С.В. - з другого боку, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року на умовах DAP. Пунктом 4.1 розділу 4 Строки і умови поставки передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником, партіями автомобільним транспортом, у строк з 1 по З0 вересня 2021 року (а. с. 16-20).

Згідно Договору № 01/09/21 Про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування, укладеного 1 вересня 2021 року у місті Маріуполі між ТОВ Сателлит в особі генерального директора Зуба С.О. з одного боку, та ТОВ Бахмут-Агро в особі виконавчого директора Нагрудного С.В. - з другого боку, ТОВ Бахмут-Агро зобов`язується надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом по території України як власним транспортом, так і з залученням третіх осіб, укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням (а. с. 21-27).

Використання транспортного засобу Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 у господарський діяльності ТОВ Бахмут-Агро також підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля 060191 від 24.09.2021 р., згідно якого ТОВ Бахмут-Агро у зазначений день виконувало вантажоперевезення насіння соняшника з міста Бахмут до міста Маріуполя транспортним засобом Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 (а. с. 30-30 з.б.).

З товарно-транспортної накладної № 623266 від 23.09.2021 року, наданою позивачем до суду вбачається, що автомобільним перевізником є СТОВ Ілюс, замовником та вантажовідправником є ТОВ Бахмут-Агро та вантажоодержувачем є ТОВ Сателлит, пункт завантаження с. Яколівка, вул. Спеціалістів, Бахмутський район, Донецька область; пункт розвантажування Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76 (а. с. 33).

Відповідно до Наказу №21-к/тр від 23 вересня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 прийнято на роботу з 24 вересня 2021 року водієм автотранспортних засобів автомобільного парку ТОВ Бахмут- Агро (а. с. 31).

Відповідно до Наказу №83 від 07.08.2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 з 08.08.2017 року прийнято на постійну роботу комірником з посадовим окладом 3616,00 грн. відповідно до штатного розпису (а. с. 34).

З Акту опитування особи від 16 листопада 2021 року вбачається, що комірник СТОВ Ілюс ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка здійснила комп`ютерній набір товарно-транспортної накладної № 623266 від 23.09.2021 року пояснила, що в графі накладної Автомобільний перевізник відомості щодо СТОВ Ілюс вона залишила помилково, з попереднього шаблона, фактичним перевізником є ТОВ Бахмут-Агро - про що свідчать печатки та підписи посадових осіб вказаного підприємства на бланку ТТН. Таким чином, позивач зазначив, що на момент здійснення рейдової перевірки 24.09.2021 року позивач не перебував в статусі перевізника, та не здійснював перевезення вантажу (а. с. 32-32 з.б.).

Відповідно до Щотижневого графіку заплановано проведення рейдових перевірок Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 20.09.2021 року по 26.09.2021 року (а. с. 69).

20 вересня 2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області на підставі направлення на перевірку № 014601 від 20 вересня 2021 року, було проведено перевірку транспортного засобу марки Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 , який перебуває у власності СТОВ Ілюс (а. с. 70).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 44,15 т при нормі 40 т; відповідач зазначає, що в документі на вантаж, а саме товарно- транспортна накладна на переміщення соняшника № 623266 від 23.09.2021 вказана загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем 43,82т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , становило 7,5 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , становило 11,65 т, навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа марки BODEX, номерний знак НОМЕР_3 , становило 25 т (8,65+7,7+8,65). Про вказані вище дані результатів габарино-вагового контролю свідчить талон про зважування № 2838 від 24.09.2021 (а. с. 71).

В результаті чого, посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль О. А. Ямпілець була складена Довідка № 046123 про результати здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, модель Т460, державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки BODEX, номерний знак НОМЕР_3 , зазначено про результати вагового контролю: навантаження на осі, тон: 1) 7.500; 2) 11.650; 3) 8.65 4) 7.70; 5) 8.65; повна маса транспортного засобу 44,15 тон (а. с. 72).

24.09.2021 року посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був складений Акт № 0059072 про перевищення транспортним засобом марки RENAULT, модель Т460, державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки BODEX, номерний знак НОМЕР_3 (а. с. 73).

Також, відповідно до постанови КМУ від 27.06.2007 року № 879, посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був складений Розрахунок року плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту № 0059072 від 30.09.2020 року, де зазначено: платник СТОВ Ілюс, маршрут с. Яковлівка (Бахмутський район) м. Маріуполь, пройдена відстань 230км, склад автопоїзду НОМЕР_1 НОМЕР_3 , всього до сплати 579,60 євро (а. с. 74).

За наслідками вище зазначеної перевірки 24.09.2021 року посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був складений Акт № 284772 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій транспортного засобу ОСОБА_1 з даним Актом ознайомлений, про що свідчить відповідний підпис (а. с. 75).

Листом від 30.09.2021 року Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки повідомило позивача СТОВ Ілюс, що при здійсненні державного контролю 24.09.2021 року, у належному позивачу транспортному засобі НОМЕР_1 були виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт. У відповідності до п.п. 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті позивач запрошується на розгляд справи до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Флотська, 154. Комісія з розгляду даної справи відбудеться 19.10.2021 року з 09:30 до 13:00.

Також позивача повідомлено, що у разі не явки суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи на Комісію з розгляду справ, справа буде розглянута без його участі. За результатами розгляду справи, за наявності підстав, керівником органу державного контролю або його заступником буде винесено постанову про застосування позивача до адміністративно-господарського штрафу. Даний лист та Акт проведення перевірки додержання вимог № 284772 від 24.09.2021 року було направлено на адресу позивача рекомендованим повідомленням за № 8753701666388. Зазначене повідомлення отримано позивачем 05.10.2021 року, відповідно до інформації з сайту Укрпошти (а. с. 78-80).

19 жовтня 2021 року постановою в.о. начальника Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283834 на позивача накладено штраф в сумі 17 000,00 грн. за правопорушення, передбачене статтею 48 та абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Зазначену постанову направлено на адресу позивача разом із супровідним листом № 87492/23/24-21 від 20.10.201 року за місцем реєстрації позивача (а. с. 81).

Також, в матеріалах справи наявні письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю Бахмут-Агро в яких зазначено наступне.

Відповідно до Договору поставки № РС00006, укладеного 18 червня 2021 року укладеного у місті Маріуполі між ТОВ Сателлит - покупець в особі генерального директора ОСОБА_2 з одного боку, та ТОВ Бахмут-Агро -постачальник в особі виконавчого директора Нагрудного С.В. - з другого боку, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року на умовах DAP. Пунктом 4.1 розділу 4 Строки і умови поставки передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником, партіями автомобільним транспортом, у строк з 1 по З0 вересня 2021 року.

Згідно Договору № 01/09/21 Про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування, укладеного 1 вересня 2021 року у місті Маріуполі між ТОВ Сателлит в особі генерального директора Зуба С.О. з одного боку, та ТОВ Бахмут-Агро в особі виконавчого директора Нагрудного С.В. - з другого боку, ТОВ Бахмут-Агро зобов`язується надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом по території України як власним транспортом, так і з залученням третіх осіб, укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням.

Використання транспортного засобу Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 у господарський діяльності ТОВ Бахмут-Агро також підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля 060191 від 24.09.2021 р., згідно якого ТОВ Бахмут-Агро у зазначений день виконувало вантажоперевезення насіння соняшника з міста Бахмут до міста Маріуполя транспортним засобом Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 .

Водій ОСОБА_1 не є працівником СТОВ Ілюс, що підтверджується відповідними документами про працевлаштування (додаток № 9). Комірник СТОВ Ілюс, яка здійснила комп`ютерній набір товарно-транспортної накладної (ТТН) № 623266 від 23.09.2021 року пояснила, що в графі накладної Автомобільний перевізник відомості щодо СТОВ Ілюс вона залишила помилково, з попереднього шаблона, фактичним перевізником є ТОВ Бахмут-Агро - про що свідчать печатки та підписи посадових осіб вказаного підприємства на бланку ТТН. Таким чином, позивач зазначив, що на момент здійснення рейдової перевірки 24.09.2021 року позивач не перебував в статусі перевізника, та не здійснював перевезення вантажу.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки на момент проведення відповідачем рейдової перевірки позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, тому до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарські санкції.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344) автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Як визначено статтею 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно частини першої статті 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як визначено частиною четвертою статті 48 Закону № 2344 у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Як визначено частиною першою статті 50 закону № 2344 договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до підпунктів 15, 16, 18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Таким чином, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових.

У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі за текстом Правила № 30) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абзаців 1,4 пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з пунктом 3 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого 25 лютого 2009 року постановою Кабінету Міністрів України № 207 (надалі - Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні), крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення: вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.

Як зазначено у пункті 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідними документами для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; - товарно-транспортна накладна; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсового медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 11.1-11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених 14 жовтня 1997 року наказом Міністерства транспорту України № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (надалі - Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, як правильно визначено судом першої інстанції, відповідальність за порушення порядку перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів.

Абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивач зазначає, що в даному випадку він не виступав перевізником та є лише власником автотранспорту.

Судом встановлено, що 24 вересня 2021 року старшим державним інспектором ВНАП на 226км а/д Н-20, Слов`янськ Донецьк Маріуполь здійснено перевірку транспортного засобу марки Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 , що перебуває у власності СТОВ Ілюс, водій ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт № 284772. За результатами перевірки встановлено порушення: повна маса ТЗ становить 43,82т., згідно ТТН № 623266 від 23.09.2021, що перевищує вагову норму на 3,82т, чим порушено вимоги п.22.5 ПДР.

01.09.2021 року між СТОВ Ілюс та ТОВ Бахмут-Агро укладено Договір оренди транспортних засобів № 09/01, додатком до якого є список автомобілів та причепів, що передані в оренду.

Крім того, використання транспортного засобу Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 у господарський діяльності ТОВ Бахмут-Агро також підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля 060191 від 24.09.2021 р., згідно якого ТОВ Бахмут-Агро у зазначений день виконувало вантажоперевезення насіння соняшника з міста Бахмут до міста Маріуполя транспортним засобом Renault Т-460 державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом BODEX KIS 3WS НОМЕР_3 .

Також матеріали справи свідчать, що водій ОСОБА_1 є працівником ТОВ Бахмут-Арго».

Як свідчать дані ЄДРПОУ 30878856 у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» відсутній вид економічної діяльності перевезення вантажів.

Отже позивач на момент здійснення перевірки 24 вересня 2021 року не перебував в статусі перевізника та не здійснював перевезення вантажу.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що на момент проведення відповідачем рейдової перевірки позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність постанови Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки № 283834 від 19.10.2021 року про застосування до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ілюс адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.15 ч.1 ст.60 Закону № 2344 у розмірі 17000 грн, що обумовлює її скасування.

При цьому, сам по собі факт перебування у власності позивача транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, не є правовою підставою для застосування до TOB ІЛЮС адміністративно-господарської санкції.

Є неприйнятими доводи апелянта про належного визначення суб`єкта, на якого накладається адміністративно-господарський штраф, бо власник транспортного засобу в разі його передачі в тимчасове користування зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу, оскільки ці доводи не спростовують той факт, що на момент здійснення перевірки відповідачем позивач не перебував у статусі перевізника та не здійснював перевезення вантажу, що виключає можливість застосування до нього відповідальності за абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Інші доводи апеляційної скарги судом не приймаються, оскільки в межах цієї справи суд першої інстанції не надавав оцінку правомірності та процедурі здійснення габаритно-вагового контролю, та ці доводи не визначалися судом першої інстанції як підстава для визнання протиправною та скасування постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 200/16186/21 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 200/16186/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 20 березня 2023 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 березня 2023 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв