Постанова

від 20.03.2023 по справі 420/15054/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15054/22

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

22.12.2022 року;

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області від 26.01.2022 року №15-р в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 04.09.2020 року за реєстраційним номером: 15120414202001639, терміном дії з 04.09.2020 року до 04.09.2025 року.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» є діючою юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 01.11 вирощування зернових культур (крмі рису), бобових культур і насіння облійних культур, у 2020 року одержало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним номером 15120414202001639, терміном дії з 04.09.2020 року до 04.09.2025 року. Розпорядженням Головного управління ДПС в Одеській області від 26.01.2022 року №15-р раніше видану Товариству ліцензію аналуювано з підстав несплати чергового платежу за ліцензію.

Оспорюючи правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача, посилаючись на положення статтей 15, 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», позивач вказує, що ним виконано свій податковий обов`язок та в липні 2021 року здійснено платіж за ліцензію на право зберігання пального, який у цей же день зарахований до бюджету.

Одночасно, посилаючись на не врегулювання на законодавчому рівні строків внесення відповідного платежу, здійснення Товариством платежу до закінчення терміну попередньої плати за ліцензію і відсутності від контролюючого органу визначень інших строків внесення плати за ліцензію, позивач вказує на повну необґрунтованість та неправомірність рішення відповідача в частині, що стосується позивача, та наявність безумовних підстав для його скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував Розпорядження від 26.01.2022 року №15-р Головного управління ДПС в Одеській області в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 04.09.2020 року за реєстраційним номером: 15120414202001639, терміном дії з 04.09.2020 року до 04.09.2025 року.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» судові витрати у розмірі 2481 грн.

Проаналізувавши положення статтей 15, 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством визначається обов`язок суб`єкта господарювання щорічно сплачувати відповідну плату за ліцензію на право зберігання пального, однак не передбачається строк, протягом якого вказана щорічна плата повинна бути сплачена.

Виходячи із тих обставин, що позивачем надано докази здіснення плати за ліцензію і цей платіж зарахований до бюджету, до прийняття оспорюваного розпорядження відповідач в установленому порядку не повідомляв платника про необхідність здійснити сплату за ліцензію, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та не відповідність чинному законодавству рішення суб`єкта владних повноважень, наявність безумовних підстав для його скасування в частині, що стосується позивача.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 15, 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» і помилково не враховано, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 року №1914-ІХ з 01 січня 2022 року скасовано проведення призупинення дії відповідних ліцензій у сфері обігу алкоголю, тютюну та пального та запроваджено анулювання у разі несплати чергового платежу на підставі відповідного розпорядження.

Додає, що судом першої інстанції під час вирішення справи проігноровано як доводи відповідача так і представлені в їх підтвердження докази щодо повідомлення платника про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.

Зокрема, заперечуючи доводи апелянта, позивач, посилаючись на положення статті 42 Податкового кодексу України, наполягає на ненадходженні від контролюючого органу до електронного кабінету платника повідомлення щодо внесення платежу за ліцензію. Таким чином, наполягає на неспроможності представлених відповідачем доказів знімку з екрану ліцензійної справи в підтвердження доведення платнику повідомлення про необхідність вчинення відповідних дій.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» з 2010 року зареєстровано юридичною особою, основним видом діяльності якої є: 01.11 вирощування зернових культур (крмі рису), бобових культур і насіння облійних культур.

04.09.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 15120414202001639, термін дії з 04.09.2020 року до 04.09.2025 року.

26.01.2022 року Головним управлiнням ДПС в Одеськiй області видано розпорядження №15-р анулювати дію ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального та зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) суб`єктам господарювання (згідно з додатком).

Згідно додатку до вказаного розпорядження, до переліку суб`єктів господарювання, яким підлягає анулюванню раніше видана ліцензія включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Агро», термін дії ліцензії з 04.09.2020 року до 04.09.2025 року, реєстраційний номер: 15120414202001639.

Підставу для аналювання ліцензії стосовно позивача визначено: несплата чергового платежу за ліцензію.

Разом з цим, позивач під час судового розгляду надав платіжне доручення від 29.07.2021 року №2067 в підтвердження перерахування до бюджету коштів у розмірі 780 грн. з призначенням платежу «плата за ліцензію на право зберігання пального». Згідно інформації з електронного кабінету платника податків, графа «стан розрахунків з бюджетом», вказаний платіж зараховано до бюджету 29.07.2021 року.

Також, під час судового розгляду відповідачем представлено скріншот з ліцензійної справи в підтвердження направлення платнику повідомлень щодо внесення чергового платежу за ліцензію: від 05.08.2021 року (30 діб), від 15.08.2021 року (20 діб), від 25.008.2021 року (10 діб), від 30.08.2021 року (5 діб).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його неправомірність та необгрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

Зокрема, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

За правилами статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі несплати чергового платежу за ліцензію.

Із набранням чинності Законом України від 30.11.2021 року №1914-ІХ передбачається, що з 01.01.2022 року повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв`язк.

У статті 3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР передбачається, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підтаві, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на наступний робочий день після дат останнього спливу терміну сплати чергового платежу за наступний щорічний строк дії відповідної ліцензії у разі відсутності сплати чергового платежу.

Виходячи з обставин цієї справи, апеляційний суд враховує, що позивачем сплачено щорічну плату за ліцензію у розмірі 780 грн. згідно платіжного доручення від 29.07.2021 року №2067 (призначення платежу: «Плата за ліцензію на право зберігання пального»). За інформацією електронного кабінету платника податків зазначений платіж зарахований до бюджету 29.07.2021 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що під несплатою чергового платежу за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб`єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.

Відсутність у представленому контролюючому органу платіжному документі відмітки банку про перерахування коштів не спростовує фактичність здійснення платежу суб`єктом господарювання.

Відповідні дії платником були вчинено і на момент направлення контролюючим органом в серпні 2021 року відповідних повідомлень про необхідність внесення платежу.

Одночасно, апеляційний суд зауважує, що повідомлення про необхідність внесення суб`єктом господарювання чергового платежу за ліцензію формується та направляється органом ліцензування за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію з січня 2022 року (у зв`язку із набранням чинності Законом України від 30.11.2021 року №1914-ІХ).

Як свідчать обставини цієї справи, з 01.01.2022 року контролюючий орган відповідних повідомлень на адресу суб`єкта господарювання не формував та не направляв.

З огляду на те, що протягом «річного терміну» дії ліцензії платником здійснено установлений законом платіж, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що анулювання ліцензії позивачу відбулось за недостатніх обґрунтованих і правових підстав, а тому оспорюване розпорядження підлягає скасуванню в судовому порядку.

Оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів ввжає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв