Постанова

від 09.03.2023 по справі 461/3142/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/3142/22 пров. № А/857/1945/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Галицького районного суду м.Львова від 05 січня 2023 року, ухвалене суддею Мисько Х.М. у м.Львові о 13:12, повний текст якого складений 10 січня 2023 року, у справі № 461/3142/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Козака Андрія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Козака Андрія Васильовича, у якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №180-а від 29 грудня 2021 року про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн, винесену начальником інспекції ДАБК у Львові Павлишин Т.І., а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2ст.188-42 КУпАП, - закрити.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем на було забезпечено право бути присутньою під час перевірки, перевіряти документи інспекторів та їх повноваження, користуватись правовою допомогою адвоката (право на захист), надавати свої заперечення та зауваження, робити фото- та відео фіксацію процесу перевірки та надавати письмові пояснення. При цьому, досліджуючи суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, суд констатував, що позивач припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №1/675 не отримувала та, відповідно не могла виконати його вимог.

Суд також вказав на те, що з акту про недопущення посадових осіб органу ДАБК у мЛьвові на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій №675-ппвід 11.11.2021 неможливо встановити, що головний спеціаліст відділу інспекційної роботиКозак А.В. здійснив виїзд на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , як і не вказано часу такого виїзду. Крім цього, всі складені документи відповідачем не містять даних про те, які саме дії позивача унеможливили допуск на об`єкт будівництва посадових осіб.

Суд також виснував, що інших матеріалів (доказів) окрім актів перевірки, приписів та протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем під час розгляду адміністративного провадження досліджено не було, відсутня фото- та відеофіксація процесу проведення перевірки, немає жодних свідків адміністративного правопорушення, не було залучено представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про необ`єктивність та однобічність адміністративного провадження.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідач з огляду на висновки суду зазначає, що підставою для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю слугувало звернення Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 13.10.2021 №4-0004-37905. Зауважує, що Інспекцією було дотримано порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Зокрема зазначає, що позивачу було скеровано направлення про проведення позапланової перевірки у період з 29.10.2021 по 11.11.2021 на об`єкті будівництва «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 ». У повідомленні було зазначено строк перевірки, підстава та вимога на надання визначеного переліку документів на розгляд Інспекції. Тобто позивачу було достеменно відомо підстави та строк проведення перевірки та протягом визначеного часу позивач могла скористатись усіма належними правами, зокрема щодо надання документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, чи будь-яких інших пояснень, передбачених чинним законодавством, що не взято до уваги при ухваленні рішення судом першої інстанції. Скаржник наголошує на тому, що суб`єкт містобудування був присутнім під час проведення позапланової перевірки та головному спеціалісту відділу інспекційної роботи Інспекції Козаку А.В. позивачем особисто в порушення вимог п.14 Порядку №553 було відмовлено у допуску до проведення перевірки і відповідно відмовлено у наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. На підставі цього було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва. Позивач скористалась правом не підписувати та неотримувати відповідний акт.

Також інспекцією 11.11.2021 щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №1/675-пп, який який рекомендованим листом з повідомленням вих. №006-вих-106070 від 12.11.2021 разом із актом №675-пп від 11.11.2021 та приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил №1/675-пп від 11.11.2021 було скеровано позивачу. Також про розгляд справи було повідомлено позивача додатково листами №0006-вих-111289 від 25.11.2021, №006-вих-119005 від 14.12.2021.

Крім того, скаржник зауважує, що припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №1/675-пп від 11.11.2021 не слугував підставою для проведення перевірки, як про це зазначає у рішенні суд першої інстанції, відтак висновки суду про те, що його неотримання на час складення протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність вини позивача у його невиконанні та, відповідно, звільнення від адміністративної відповідальності, на переконання скаржника, є помилковими. Згаданий припис від 11.11.2021 може бути лише підставою для проведення наступної позапланової перевірки.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді з урахуванням особливостей, визначених ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності достатті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги ч.2ст. 19 Конституції Українита ч.2 ст. 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зст.244-6 КУпАПоргани державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга ст. 188-42).

Судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою у справі про адміністративне правопорушення за №180-а від 29.12.2021, виненою начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Павлишин Т.І. за наслідком розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 188-42КУпАП України, та на неї накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100,00 грн (а.с.20-21).

Зі змісту постанови слідує, що при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 » фізичною особою ОСОБА_1 не допущено посадових осіб Інспекції ДАБК на вказаний об`єкт та не надано документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурнобудівельного контролю, що в свою чергу класифікується як недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, чим порушено вимоги п.1 ч.3ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п.11, абз.2. п.14 «Порядку здійснення державного архітектурнобудівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553.

Позивач, вважаючи постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю серії №180-а від 29.12.2021 протиправною, звернулась до суду з вимогами про її скасування та закриття провадження у справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI(в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553(в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 7 цього Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді. Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).

Пунктами 11 та 12 Порядку № 553 визначено повноваження та обов`язки посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема,безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Згідно з п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Поряд з цим, пунктами 13, 14 Порядку № 553 визначені права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з правилами, визначеними пунктом 14 цього Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Виходячи із змісту пункту 1статті 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАПвизначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, а також вини особи у його вчиненні, підтвердженої доказами.

Оскільки для надання оцінки законності оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення слід перевірити всі обставини, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для видання інспекцією Інспекцією ДАБК у м. Львові наказу №675-П «Про проведення позапланової перевірки» на об`єкті будівництва «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 » слугувало звернення Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, зареєстроване в СЕД Львівської міської ради № 4-0004-37905 від 13.10.2021 (а.с.14, 42).

29.10.2021 Інспекцією ДАБК у м. Львові видано направлення для проведення позапланового заходу за №675-пп на об`єкт: «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 », щодо дотримання суб`єктом містобудування-замовникомфізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , проектною організацієюППФ «Лекало», авторським наглядом ОСОБА_4 , технічним наглядомПошивак Тарас Богданович, експертною організацією- Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, експертом - Адаменко Олексій Григорович вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Інспекції ДАБК у м. Львові; строк дії направлення з 29.10.2021 до 11.11.2021 (а.с.15, 41).

Головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м.Львові Козаком А.В. проводилась позапланова перевірка на реконструкції горища з улаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 . За результатами перевірки спеціалістом був складений акт №675-пп від 11.11.2021 про недопущення посадових осіб органу державногоархітектурнобудівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с.16, 43-44).

Зі змісту акту слідує, що замовник будівництвафізична особа ОСОБА_1 чи її уповноважена особа для отримання даного акту в останній день перевірки в Інспекцію ДАБК у м. Львові не з`явились.

Проведенню перевірки передувало скерування позивачу рекомендованим листом повідомлення про проведення перевірки вих.№0006-вих-101140 від 02.11.2021, у якому зазначено підстави та строки проведення перевірки на об`єкті будівництва, вимога про надання правовстановлюючих та дозвільних документів згідно із чітко визначеним переліком та вимога про забезпечення доступу до об`єкта будівництва посадових осіб інспекції для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.54-55).

Головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м.Львові Козаком А.В. був складений акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання поставлених на них функцій №675-пп від 11.11.2021 та протокол про адміністративне правопорушення №1/675пп від 11.11.2021 відносно позивача, яким зафіксовано порушення: замовником будівництва фізичною особою ОСОБА_1 не надано документів та не допущено посадову особу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 » для здіснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням пп.1 п.11 та абз.2 п.14 Порядку №553.

Крім того, 11.11.2021 було складено письмовий припис за № 1/675-пп про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Приписом встановлено, що ОСОБА_1 не надано документів та не допущено посадову особу Інспекції ДАБК на об`єкт: «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 » для здійснення заходів державного архітектурно будівельного контролю. Цим приписом позивача було зобов`язано в 10-ти денний термін з дня отримання припису надати всі необхідні документи та забезпечити доступ посадових осіб Інспекції ДАБК до об`єкту будівництва: «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 » для здійснення заходівдержавного архітектурно будівельногоконтролю. Про виконання припису необхідно повідомити Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до 01.12.2021. Також, вказано, що позивач чи її уповноважена особа для отримання даного припису в останній день перевірки в Інспекцію ДАБК не з`явились (а.с.9, 53-53).

Постановою у справі про адміністративне правопорушення №180-а від 29.12.2021 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42КУпАП України, а саме: при проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція горища з влаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 » фізичною особою ОСОБА_1 не допущено посадових осіб Інспекції ДАБК на вказаний об`єкт та не надано документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурнобудівельного контролю, що в свою чергу класифікується як недопущення посадових осіб державного архітекрутнобудівельного контролю до проведення перевірки, чим порушила вимоги п.1 ч.3ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п.11, абз.2 п.14 «Порядку здійснення державного архітектурнобудівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011за №553.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Зокрема, частина перша статті 188-42 КУпАП передбачає, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наведеного правового регулювання невиконання вимог контролюючого органу ДАБІ є правовою підставою для притягнення суб`єкта, у відношенні якого його було винесено, до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в порядку частини першої статті 188-42 КупАП.

Матеріалами справи підтверджено, що позивача було притягнуто до відповідальності за недопущення посадової особи Інспекції ДАБК на об`єкт будівництва та ненадання документів.

При цьому, зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач на законних підставах провів перевірку позивача. Доказів на спростування факту наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом апеляційної інстації таких обставин не встановлено. Натомість, обставини вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 188-42 КУпАП підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Суд апеляційної інстанції суд зауважує, що позивач в останній день проведення позапланових заходів державного архітектурно - будівельного контролю для підписання та отримання акту перевірки від 11.11.2021 не з`явилась, своїм правом, яке передбачене пунктом 13 Порядку №553 на подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно- будівельного контролю за результатами перевірки не скористалась, внаслідок чого Інспекція ДАБК листами, копії яких долучено скаржником до матеріалів справи, надіслала документи, складені за результатами проведеної позапланої перевірки поштою засобами поштового зв`язку (рекомендованими (пріоритетними) листами).

Суд апеляційної інстанції констатує, що відповідачем вжито усіх наявних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудування, а також для отримання суб`єктом містобудування оскаржуваних постанов та документів складених за результатами проведених заходів державного архітектурно будівельно контролю.

Таким чином, позивач знаючи про розгляд справи про адмістративне правопорушення, знехтувала своїми процесуальними правами щодо надання пояснень та доказів, не з`явилась на розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Інспекції ДАБК.

Разом із тим, на переконання апеляційного суду, з урахуванням обставин справи позивач усвідомлювала те, що за наслідками проведення ІДАБК вказаного позапланового заходу відповідачем буде оформлено відповідні документи реагування, оскільки подібні обставини неодноразово мали місце у минулому, що слідує зі змісту позовної заяви. Натомість, пояснення позивача спрямовані на уникнення законодавчо встановленої відповідальності з формальних підстав.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність пістав для скасування оскаржуваної постанови, івважає, що Інспекція ДАБК діяла в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

Так, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи скаржника, що винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил №1/675-пп від 11.11.2021 не слугував підставою для проведення перевірки, відтак його невиконання не було підставою для накладення адміністративного стягнення.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зафіксованого протоколом від 11 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає таке.

Зокрема суд першої інстанції вказує на незазначення інспектором в акті недопуску часу виїзду на об`єкт перевірки, на відсутність в усіх складених відповідачем документах даних про те, які саме дії позивача унеможливили допуск посадової особи інспекції на об`єкт будівництва, на відсутніть фото-/відеофіксації процесу проведення перевірки, відсутність свідків адміністративного правопорушення, незалучення органів державної влади та місцевого самоврядування.

На переконання суду апеляційної інстанції, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На думку апеляційного суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

В даному випадку суд апеляційної інстанції враховує доводи відповідача та вважає їх обгрунтованими щодо: наявності передбачених п.12 Порядку №553 підстав для складання акту про недопуск посадових осіб органу ДАБК, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають у здійсненні такого заходу контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта; щодо правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення за формою, визначеною Дадатком №5 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-кломунального господарства України від 15.05.2012 №240, яка не передбачає фіксування часу вчинення адміністративного правопорушення. Також є слушними доводи скаржника, що фіксування процесу проведення перевірки відповідно до пп.1 п.11 Порядку №553 за допомогою фото- чи відеотехніки є правом, а не обов`язком контролюючорго органу та у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акту, припису тощо, ні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядком №553 не визначено обов`язку посадовим особам органу держархбудконтролю відбирати показання свідків щодо факту відмови, а також відсутній обов`язок залучати органи при проведенні перевірки органи державної влати та місцевого самоврядування.

Наведені обставини в своїй сукупності під час вирішення спірних правовідносин залишилися поза увагою суду першої інстанції, що має наслідком скасування судового рішення.

Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача щодо позивача не вказано.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю задовольнити, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2023 року у справі № 461/3142/22 скасувати.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Козака Андрія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 17.03.2023.