Рішення

від 09.03.2023 по справі 756/11250/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

09.03.2023 Справа № 756/11250/22

Справа № 756/11250/22

Провадження 2/756/1593/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Діденка Є.В.,

за участю секретаря - Волошиної А.О.,

представника позивача Костишеної В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Смілянський машинобудівний завод» до ОСОБА_2 , про спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и в:

30 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить: зобов`язати ОСОБА_2 спростувати неправдиву і недостовірну інформацію про Приватне акціонерне товариство «Смілянський машинобудівний завод» на особистій сторінці ОСОБА_2 на Facebook про користування ПрАТ «СМІЛАМАШ» неоформленою земельною ділянкою розміром 15 га за адресою: АДРЕСА_1 без сплати податків, що завдало шкоди у розмірі 18 000 000 гривень місцевому бюджету м. Сміла, про надання керівником ПрАТ «СМІЛАМАШ» ОСОБА_3 прокурору Черкаської обласної прокуратури - ОСОБА_6 неправомірної вигоди - «котлети» і отримання «дахування» за користування ПрАТ «СМІЛАМАШ» земельною ділянкою, про відсутність війни як такої на території м. Сміла.

Позов обґрунтований тим, що 18.08.2022 р. ОСОБА_2 на сторінці у Facebook розповсюдив недостовірну інформацію про ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод», яка не відповідає дійсності і завдає шкоди репутації. У відеопублікації відповідач повідомив, що ПрАТ «СМІЛАМАШ» користується неоформленою земельною ділянкою розміром 15 га за адресою: АДРЕСА_1 , не сплачує податки, що завдало шкоди місцевому бюджету у розмірі 18 000 000 грн. Зі слів відповідача, ПрАТ «СМІЛАМАШ» на чолі з керівником ОСОБА_3 діє у змові з мером міста Сміла, який не хоче примушувати позивача укласти договір оренди землі. За твердженням відповідача, прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6, який отримав від керівника ПрАТ «СМІЛАМАШ» ОСОБА_3 або від мера міста Сміла «котлету» діє незаконно і відбувається «дахування», в якому замішані топ керівники. Також, ОСОБА_2 повідомляє, що війни як такої на території міста Сміла не було, тому земля може продаватись, можна завести інвестора, тому він звернувся до мера міста Сміла з цією пропозицією. Також, відповідач на сторінці у Facebook повідомляє, що він у межах своєї громадсько-політичної діяльності відвідав м. Сміла у Черкаській області, де мешканці йому повідомили, що тут є промислове підприємство Смілянський машинобудівний завод, яке знаходиться в занепаді, але ніхто не дає йому право не сплачувати плату за землю - місцевий податок у бюджет громади. Позивач вказує, що неправдива інформація, розміщена відповідачем призвела до збитків у господарській діяльності позивача, а саме дострокового припинення орендних відносин з ТОВ «Фірма Швидко». Позивач зазначає, що ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» створено в результаті приватизації ДП ВО «Смілянський машинобудівний завод». Згідно з актом на право постійного користування землею від 29.12.2001 року ВАТ «Смілянський машинобудівний завод» надано у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позивач правомірно користується вказаною земельною ділянкою, а також сплачує податки: за 2019 рік - 1217411,95 грн., за 2020 рік - 1140550,82 грн., за 2021 рік - 1020958,51 грн. Інформацію про «котлету» і «дахування» також є неправдивою. Повідомлення про відсутність війни як такої на території міста Сміла також є недостовірним, оскільки на території відбувались влучання ракетних ударів.

Ухвалою судді від 21 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи, призначено розгляд на 02.02.2023 року.

02.02.2023 року судове засідання відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідача, стосовно якого судові документи повернулись без вручення у зв`язку з відсутністю адресата, призначено розгляд на 09.03.2023 року.

В судове засідання 09.03.2023 року відповідач повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка направлялась йому за зареєстрованим місце проживання і була повернути підприємством поштового зв`язку без вручення через відсутність адресата. Також, за повідомлення секретаря судового засідання, за наданим суду номером телефону також не вдалось зв`язатись із відповідачем. Тому, на підставі ч. 8 ст. 128 ЦПК України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України та за згодою позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами і за відсутності відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи позивача, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.08.2022 р. відповідач ОСОБА_2 на сторінці у соціальній мережі «Facebook» розмістив відеопублікацію такого змісту:

«… хочу розказати проміжні результатами свого розслідування. … я готував проекти законів, головним був ОСОБА_4 - голова комітету, до мене надійшла інформація (може люди не розібрались), що пан ОСОБА_5 бізнесмен, у нього в Смілі завод ливарний, не платить податки кажуть. Люди пишуть анонімно, я їх не можу перевірити. Я починаю своє розслідування, того, що особа мене зацікавила. Дійсно, є підприємство там, ПрАТ «Сміламаш», і там трошки більше гектара землі у нього, я подивився по кадастрам, земля в оренді. … Але подивився, що поряд із цією землею, і що відбувається. Виявилось, що поряд стоїть неоформленими договором оренди більше 15 гектарів землі. Що таке неоформлена оренда? Це адреса: АДРЕСА_1 , ПрАТ «СМІЛАМАШ», керівник ОСОБА_3. Я в гектарах якось перерахував приблизно, так от за останні кілька років було втрачено 18 000 000 млн. гривень Смілянською громадою, навіть земельного податку не платиться. Земля це основний податок, за це живе вся громада, можна продати частку, завести нормального інвестора, в Смілі потужної війни, яка би заважала працювати, як такої і не було взагалі. Я звернувся до мера Сміли, був на прийомі, звернувся з інформаційним запитом, мер мені відповів і дав всі розклади, скільки і за який рік було сплачено. Я взяв сусідню ділянку ОСОБА_5 , перемножив, визначив цифру. Виникло питання, а чому ви, міський голова, допускаєте ухилення від сплати податків і не укладає договір оренди з цією компанією? Мені сказали, там є якийсь державний акт на постійне користування старий 2001 року. Але, такі акти ще якось дихають, є роз`яснення Конституційного суду, якщо не змінюється форма власності у підприємства, якщо ця земля повністю відповідає фактичним реаліям тій, яка є. А там майновий комплекс весь роздерибанений, розпроданий, пану ОСОБА_5 в тому числі, всім все пороздано, і цей державний акт не відповідає фактичним обставинам, це матрьошкі так звані. Є ділянка, всередині неї іще одна ділянка, і це однозначно його треба приводити у відповідність до законодавства. Як мінімум подать в суд на укладення договору оренди і виготовлення цієї нової технічної документації. А друге питання, стягнути завдану шкоду. Мер бездіє, я пішов в прокуратуру, зустрічаюсь з заступницею, гарно зустріла, да будемо нараховувати збитки, але ж ви розумієте, як начальство. Я пішов на прийом до прокурора Черкащини, ОСОБА_6 . Я пишу заяву про кримінальне правопорушення, ухилення від сплати податків, смілянський голова зловживає владою, цей клубок можна розплутати дуже швидко і громада отримає свої кошти. Прокурор обіцяє, тиснемо руки, але вже тиждень нічого немає. Про що це каже? Як нехтували прокурори законом, так і нехтують. Порушення статті 214 КПК, відомості не внесені в Реєстр досудових розслідувань. Не почате досудове розслідування, не надані ніякі запити, не перевірені обставини, на які я вказував, і це вказує, що відбувся момент «дахування» цієї незаконної схеми, як кажуть «заносять котлету». Скоріш за все, або з боку голови смілянського, або з боку керівника ОСОБА_3 …»

Текс вказаної публікації приведений не в повному дослівному цитуванні, наданий суду відеозапис публікації на оптичному диску досліджений в судовому засіданні.

Також, на сторінці у соціальній мережі «Facebook» відповідач розмістив публікацію такого змісту: «В межах своєї громадсько-політичної діяльності відвідав м. Сміла на Черкащині. Тут місцеві мешканці повідомили мені про порушення законності. В місті є промислове підприємство Смілянський машинобудівний завод. Воно знаходиться в занепаді. Але ніхто не дає право у цьому випадку не сплачувати плату за землю - місцевий податок у бюджет громади. На теперішній час договір оренди з цим підприємством не укладений. Громада зазнає багатотисячні збитки. Завтра ми спробуємо з`ясувати у мера Сміли чому»….

У коментарях до публікації розміщено фотознімок від 05.08.2022 р. на якому зображено скаргу від громадської організації «МАЄМО ПРАВО» до Смілянського міського голови.

ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» створено в результаті приватизації ДП ВО «Смілянський машинобудівний завод», що підтверджено наказом Фонду державного майна України від 26.09.1994 р. № 58-АТ, та статутом позивача.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 29.12.2001 року ВАТ «Смілянський машинобудівний завод» Смілянською міською радою надано у користування земельну ділянку площею 25,5682 гектарів для: землі змішаного використання, в тому числі промисловості, комерційного використання.

Відповідно до оборотно-сальдових відомостей, позивачем за 2019 рік було сплачено податок на землю в м. Сміла - 1 217 411,95 грн., за 2020 рік - 1 140 550,82 грн., за 2021 рік - 1079 385,69 грн.

Згідно з листом від 15.11.2022 р. ТОВ «Фірма Швидко» повідомило АТ «Смілянський машинобудівний завод», що між ними було укладено договір оренди приміщення від 11.07.2022 р. площею 400 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Фірма Швидко» із розслідування громадського діяча ОСОБА_2 стало відомо, що у АТ «Сміламаш» не оформлені права на земельну ділянку в АДРЕСА_1 . З метою уникнення ризиків у своїй господарській діяльності прийнято рішення про дострокове припинення орендних відносин з АТ «СМІЛАМАШ».

Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.

Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлено, що Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов`язки і особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов`язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними: а) для поважання прав і репутації інших осіб; b) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення.

Статтею 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 15 глави 3 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав наведені у статті 16 ЦК України.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).

Статтею 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

В пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 року у справі № 905/902/20 вказано, що поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У справі «Axel Springer AG проти Німеччини» (07.02.2012 р. заява № 39954/08), Велика Палата Європейського суду з прав людини зазначила, що свобода вираження поглядів є однією із важливих основ демократичного суспільства, однією з основних умов для його прогресу і для самореалізації кожної людини. У відповідності до п. 2 ст. 10, не застосовується не тільки до інформації або ідеям, які позитивно сприймаються або оцінюються як нейтральні, але й до інформації та ідей, які ображають, шокують або викликають тривожність. Це вимоги плюралізму, терпимості та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства. Як вказано в статті 10, свобода вираження поглядів може підлягати обмеженням, які водночас повинні звужено тлумачитись, та необхідність будь-яких обмежень повинна бути переконливо обґрунтована (п. 78).

У справі «Жвавий проти України» (20.09.2022 р. заява 6781/13), Європейський суд з прав людини вказав, що використання заявником таких фраз, як «по скільки мені відомо», «бистріше всього», «вважаю» та «виходячи з наведеного», свідчить, що деякі з його тверджень були оціночними судженнями, які відображали його суб`єктивну оцінку поведінки ОСОБА_8 доведення щодо цих тверджень, вочевидь, було неможливо задовольнити.

Оцінка доказів і мотиви суду.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Надаючи оцінку забраним у справі доказам, суд зазначає, що під час розгляду справи знайшло підтвердження публічне поширення відповідачем інформації, яка стосувалась користування ПрАТ «СМІЛАМАШ» земельною ділянкою.

Позивач поставив питання про недостовірність такої інформації: 1) про користування ПрАТ «СМІЛАМАШ» неоформленою земельною ділянкою розміром 15 га без сплати податків, що завдало шкоди у розмірі 18 000 000 гривень місцевому бюджету м. Сміла, 2) про надання керівником ПрАТ «СМІЛАМАШ» ОСОБА_3 прокурору Черкаської обласної прокуратури - ОСОБА_6 неправомірної вигоди - «котлети» і отримання «дахування» за користування ПрАТ «СМІЛАМАШ» земельною ділянкою, 3) про відсутність війни як такої на території м. Сміла.

Водночас, у цій справі суду слід визначитись, чи є публічні висловлювання відповідача фактами або оціночними судження, оскільки останні не підлягають спростуванню.

Для цього, суд аналізує весь зміст відеопублікації у взаємозв`язку, а не лише окремі фрази, які позивач просить визнати недостовірною інформацією.

Так, суд звертає увагу, що у відеопублікації відповідач не просто вказує, що земельна ділянка якою користується позивач не оформлена, він зазначає, що вона не оформлена саме договором оренди. У публікації відповідач підтверджує, що йому надана інформація про існування у позивача державного акту на право постійного користування землею, а також відомості про оплати, однак далі відповідач дає власну інтерпретацію законності такого землекористування і завдання цим шкоди для місцевого бюджету.

Також, відповідач зазначає, що він зробив приблизний підрахунок збитків до місцевого бюджету, при цьому будь-які розрахунки не наводяться, посилання на проведення досліджень або незалежної оцінки цього відсутні.

Тому, суд переконаний, що такі висловлювання не можуть вважатись фактами, а є оціночними судженнями.

При цьому, частину з висловлювань, що стосується несплати податків за землю позивачем, також слід розглядати в контексті загальної претензії відповідача, і тому така інформація також є оціночним судженням.

Висловлювання відповідача в частині «дахування» і «котлети» в загальному контексті відеозвернення стосуються обурення відповідача тим, що правоохоронні органи не розглядають його заяву по викладеним ним обставинам. Також відповідачем при висловлюванні стосовно надання «котлети» використано формулювання «скоріш за все» та «або».

Тому, на переконання суду наведену інформацію не можна вважати фактами, вона є власною оцінкою відповідача.

Також для суду є очевидним, що висловлювання відповідача про «відсутність війни як такої у м. Сміла» не є фактом, який можливо було би довести або спростувати, оскільки така інформація надана в контексті оцінки відповідачем можливості ведення підприємництва на вказаній території, при цьому була використана фраза «війни як такої», що не заперечує саму війну, а говорить про ступінь певної небезпеки.

Таким чином, всі наведені висловлювання, які позивач вважає фактами, і стосовно яких заявив вимогу про їх спростування, є оціночними судженнями.

Крім того, суд зазначає, що наданий позивачем лист від ТОВ «Фірма Швидко» не переконує суд у завданні будь-якої шкоди діловій репутації позивача у зв`язку з опублікуванням відеозвернення відповідача, а тому відсутні пропорційні підстави для обмеження, які би переважали право відповідача на свободу вираження поглядів, що гарантовано ст. 34 Конституції України, статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір компенсації не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне рішення складено 17.03.2023 р.

Суддя Є.В. Діденко