Рішення

від 10.03.2023 по справі 761/3743/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3743/22

Провадження № 2-др/761/122/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участю секретаря Сухини А.С.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача адвоката Єгорова Богдана Станіславовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ШАГ КИЇВ ПКО» про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ШАГ КИЇВ ПКО» про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.

06.02.2023 на електронну пошту суду надійшла заява представника відповідача адвоката Єгорова Б.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій представник просить суд стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 11 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.03.2023 вказану заяву передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не викликалися, оскільки судом не встановлено необхідності їх обов`язкової явки в судове засідання для ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Дана справа розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у відзиві, який було подано на позовну заяву, зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та зазначав, що відповідач очікує понести витрати у зв`язку із отримання правової допомоги в розмірі 20 000, 00 грн.

Сама заява про ухвалення додаткового рішення також представником відповідача була подана в строки, визначені статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування стягнення витрат на правничу допомогу представник посилався на те, що відповідач поніс у цій справі витрати на правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги від 28 червня 2022 року, додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги від 28 червня 2022 року, акт про надання правничої допомоги від 03.02.2023 року, докладний опис наданих послуг за договором від 20.07.2022 року, в якому зазначені надані послуги, кількість годин витраченого робочого часу та вартість однієї години витраченого робочого часу, квитанція про оплату від 01.03.2023 на суму 11 000,00 грн.

Отже, представником відповідача надано суду докази щодо витрат понесених відповідачем на правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на правову допомогу, викладену у запереченнях на вказану заяву, позивач зазначив, що заявлена сума витрат є завищено та не співмірною зі складністю розгляду даної справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на підставу та предмет позову, відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що розгляд справи відбувався в порядку з прощеного позовного провадження, подані представником відповідача відзив на позовну заяву, клопотання про долучення доказів, враховуючи їх зміст та обсяг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично наданих послуг, враховуючи заперечення позивача, суд дійшов до висновку що заявлені витрати представником відповідача у розмірі 11 000, 00 грн не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення правничої допомоги в розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 270, 354-355, ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника відповідача адвоката Єгорова Богдана Станіславовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ШАГ КИЇВ ПКО» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ШАГ КИЇВ ПКО» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ШАГ КИЇВ ПКО» ЄДРПОУ 40856451, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 28.

Суддя Н.В. Аббасова