Справа № 2-4776-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010р. Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Руденко Л.М.
при секретарі – Петрушиній Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Слов’янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дії неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилася у 1939 році, відповідно до Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але у 2007, 2008, 2009 та з 01.01.2010 по 30 квітня 2010року така допомога не виплачувалась.
Таким чином невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» є противоправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.
Просить суд визнати дії відповідача по не нарахуванню та невиплаті їй щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р по 30.04.2010 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії з віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов’язати відповідача здійснити їй перерахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 по 31.12.2008 р., з 01.01.2009р по 30.04.2010 р. – що у грошовому виразі становить 3019 грн. 70 коп. виходячи з розміру пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач у судове засідання не з’явився, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, справу просив розглянути у відсутності представника ПФ України у м. Слов’янську, але надав до суду заперечення, в яких пояснив, що ст.. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.. 5 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст.. 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному КМ України за погодження з Комітетом ВР України з питань бюджету. Вказані статті не були визнанні неконституційними, отже, відсутні підстави для їх застосування. Крім того у 2006 р. урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.. 6 вказаного закону. Ст.. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсій дітям війни у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі вказаного, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.2007 року у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 р. – 19,35 грн., з 01.10.2007 року – 19,75 грн. Ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено. У зв’язку з чим і після прийняття рішення Конституційним судом України наведене позивачем підвищення не виплачувалося. Відповідно до ст.95ч.2 Конституції України виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально - суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст.18п.5 ЗУ України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України чи інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного Фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Стаття 72 ч.2 вказаного Закону України передбачено, що кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Крім того забороняється використовувати кошти Пенсійного Фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
Законодавством не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, у якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір.
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини, а ні рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 р.
Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10грн., з 01 липня - 48,20грн. та 01 жовтня - 49,80грн.
Ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26.12.2008 року встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 р. Розміри державних і соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються незалежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Зупинення дії нормативного акут не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії за вказаний період 2009 року та за 2010 рік. Ст. 88 ЦПК України передбачено, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, судові витрати компенсуються за рахунок держави, що передбачено порядком встановленим КМ України.
УПФ України в м. Слов’янську наполягає позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити у їх у задоволенні у повному обсязі.
Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області до судового засідання не з’явився, однак від них надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується паспортом останньої, яка народилася 24 травня 1939 року..
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена на 2007 рік .
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 року № 422/96-ВР, а саме ст.73 вказаного Закону передбачено, що у разі коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то вони оголошуються не чинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У зв’язку з наведеним суд вважає, що вимоги, щодо зобов’язання нарахувати вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09.07.2007 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача, щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню з 22.05.2008 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2008 року. Відповідач повинний нарахувати та виплати позивачеві соціальну допомогу за вказаний період 2008 року, як дитині Війни з урахуванням фактично виплачених виплат як дитині війни..
Стосовно позовних вимог про доплату до пенсії за 2009 рік та за період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року, суд вважає, що вимоги в цій частині також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В своїх роз»ясненнях Вищий Адміністративний Суд України від 21.05.2009 року за № 781/13/13-09 роз»яснив, що суд, встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, повинний визнати такі дії незаконними та зобов»язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, що відповідає вимогам ст.19 ч.2 Конституції України. Враховуючи наведене положення суд не приймає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530 . Суд також не бере до уваги посилання відповідача у запереченнях до позову на те, що Пенсій Фонд України не повинний виплачувати зазначене у позові підвищення, що спростовується функціями та повноваженнями відповідача.
Відповідно до вимог ст. 11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007рік», «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009рік», Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007року, Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008року, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську стосовно несплати ОСОБА_1 в повному обсязі, за період з 09.07.2007року по 31.12.2007року, з 22.05.2008року по 31.12.2008року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009року та з 01.01.2010року по 30.04.2010року підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську нарахувати та виплатити несплачену соціальну державну допомогу, які дитині війни, у вигляді доплати до пенсії за віком на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 09.07.2007року по 31.12.2007року, з 22.05.2008року по 31.12.2008року, з 01.01.2009року по 31.12.2009року та з 01.01.2010року по 30.04.2010року. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з вирахуванням фактично виплачених доплат.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано в Адміністративний Апеляційний суд Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя:
Суд | Слов'янський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2010 |
Оприлюднено | 06.09.2010 |
Номер документу | 10966555 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Руденко Людмила Михайлівна
Цивільне
Краматорський міський суд Донецької області
Літовка Валерій Володимирович
Цивільне
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Руденко Людмила Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні