Ухвала

від 20.03.2023 по справі 613/1182/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1182/21 Провадження № 2/613/26/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Уварової Ю.В., за участі секретаря Макушинської О.В., розглянувши в відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади до ОСОБА_1 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває зазначена цивільна справа.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Котляр А.О. надійшла заява про застосування строків позовної давності, про залишення позову без розгляду та клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду представник відповідача зазначає, що відповідно до положень статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням практики ЄСПЛ, рекомендацій ПАРЄ та зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, представник відповідача наголошував, що зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено, тобто прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У кожному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, при цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради, прокурор зазначив, що розпорядником спірної земельної ділянки була Куп`єваська сільська рада Богодухівського району Харківської області, рішення якої щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , прокурор вважає незаконним. У подальшому прокурор заявив клопотання про заміну сторони правонаступником та просив Суд замінити Куп`єваську сільську раду на правонаступника Богодухівську міську раду, до якої вона приєдналася на підставі рішення І сесії VIII скликання Богодухівськоі міської ради від 23 грудня 2020 року за номером 22-VIII«Про початок реорганізації Куп`єваськоі сільської ради шляхом приєднання до Богодухівськоі міської ради». Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року замінено відповідача Куп`єваську сільську раду Богодухівського району правонаступником Богодухівською міською радою.

Обґрунтовуючи необхідність захисту державних інтересів прокурор, після заміни сторони відповідача її правонаступником, посилається на бездіяльність компетентного органу Богодухівської міської ради, яка не вчиняє належних дій для захисту державної власності, до якої належить земельна ділянка з кадастровим номером № 6320885501:00:001:0074 (цільове призначення: 01.03. для ведення особистого селянського господарства, площа 0,6908 га), яка протиправно, як на думку прокурора, була передана у власність відповідача ОСОБА_3 на підставі рішення XV сесії VI скликання Куп`єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 22 березня 2012 року номер 98-VI, яке прокурор вважає незаконним.

На підтвердження бездіяльності Богодухівської міської ради, яка не захищає державні інтереси, прокурор посилається на її повідомлення на адресу прокурора від 14.07.2021 року, в якому зазначено, що міська рада не має апарату та коштів для звернення до суду з позовом, що на думку прокурора є підставою для захисту як у цілому інтересів держави (або народу України), так і інтересів окремої територіальної громади, порушення межі прибережної захисної смуги водного об`єкту становить "державний інтерес".

Також адвокат Котляр А.О. звертає увагу, що якщо прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 63220885501:00:001:0074, що належить на праві власності ОСОБА_1 , перебуває в межах прибережної захисної смуги земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 6322885500:01:004:0001, яка знаходиться за межами населеного пункту, то розпорядником цієї земельної ділянки є Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Отже на думку представника відповідача прокурором при зверненні з позовом у цій справі в інтересах держави безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу. З огляду на викладене представник відповідача ОСОБА_1 вважав, що у цій справі відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Крім того, відповідач просить призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

2.1. Чи були визначені межі прибережної захисної смуги ставка, що знаходиться поблизу земельної ділянки кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , на дату передачі її у власність ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Якщо так, то який їх розмір?

2.2. Яке цільове призначення мала земельна ділянка кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на дату прийняття рішення про передачу її у власність ОСОБА_1 22 березня 2012 року?

2.3. Чи були порушені межі прибережної захисної смуги, ставка при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) рішенням XV сесії VI скликання Куп`єваськоі сільської ради Богодухівського району Харківської області від 22 березня 2012 року номер 98- VI«Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 »? Якщо так, то з чиєї вини, та які конкретно межі не було дотримано?

2.4. Чи порушені межі прибережної захисної смуги ставка, що знаходиться поблизу земельної ділянки, кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 станом на дату проведення обстеження? Якщо так, то з чиєї вини, та які конкретно межі не дотримано?

2.5. Чи створює небезпеку для довкілля та погіршення екологічної ситуації використання ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ?

Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи представник відповідача ОСОБА_1 посилається на те, що свої позовні вимоги прокурор мотивує тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 63220885501:00:001:0074, що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка знаходиться в межах села Куп`єваха Богодухівського району, перебуває в межах прибережної захисної смуги земельної ділянки водного фонду, кадастровий номер 6322885500:01:004:0001, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Куп`єваської сільської ради та перебуває в оренді Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 16.08.2007 року. В обґрунтування вимог прокурор посилається зокрема на Акт обстеження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6320885501:00:001:0074, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 10.08.2020 за No304-ДК/268/АО/Ю/01/-20 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.08.2020 No304- ДК/286/АО/09/01/-20, яким встановлено належність спірної земельної ділянки до прибережної захисної смуги водного об`єкта (кадастровий номер 6320885500:01:004:0001).

На противагу доводів прокурора відповідач ОСОБА_1 посилається на набуття права на земельну ділянку 6320885501:00:001:0074 (цільове призначення: 01.03. для ведення особистого селянського господарства, площа 0,6908 га) в установленому законодавством порядку та на підставі рішення XV сесії VI скликання Куп`єваськоі сільської ради Богодухівського району Харківської області від 22 березня 2012 року. На час набуття спірної земельної ділянки у власність було встановлено, що наявних обмежень та сервітуту земельні ділянки не мають. Технічна документація була погоджена з Управлінням Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області. Межі прибережної захисної смуги водного об`єкту (ставка), що розташований на встановленій законодавством відстані від належної відповідачу земельної ділянки, ним не порушувалися.

З урахуванням наведеного та з посиланням на положення ст.ст.76, 77, 81, 103 ЦПК України з метою реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків просив вирішити питання про призначення експертизи.

Щодо застосуванняпозовної давності,то представниквідповідача зазначає,що заявляючи вимогу про повернення земельної ділянки прокурор зазначає про триваюче порушення державного інтересу та вважає свій позов негаторним, на який вимоги щодо дотримання строків давності не поширюються.

Відповідач ОСОБА_3 не погоджується з доводами прокурора та вважає, що прокурором пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Негаторний позов визначається як позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (стаття 391 ЦК України). Тобто це позов про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

Під час вирішення питання про віднесення заявленого у справі позову до віндикаційного чи негаторного, які є різновидами способів захисту права власності, поняття володіння потрібно розглядати як складову змісту такого права у розумінні положень частини першої статті 317 ЦК України.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всіх повноважень власника, визначених у частині першій статті 317 ЦК України.

10 серпня 2012 року Відділ Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області зареєстрував право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Інформація про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку підтверджується Витягом.

Таким чином, право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, а тому підстав для висновку про необхідність звернення з негаторним позовом не вбачається.

Прокурором не враховано, що стаття 268 ЦК України містить перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, а висновок про непоширення позовної давності при зверненні з негаторним позовом не ґрунтується на нормах ЦК України та інших нормах цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Прокурор у позовній заяві заявив одну з вимог про повернення спірної земельної ділянки державі в особі Богодухівської міської ради. Таку вимогу прокурора не можна вважати такою, що направлена на усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов).

На думку ОСОБА_1 , така позовна вимога є вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), що урегульовано у статті 387 ЦК України, згідно з якою власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Тому, з огляду на зміст позовної заяви, заявлених вимог та обставин справи, представник відповідача наголошував, що поданий прокурором позов у частині вимоги про повернення спірної земельної ділянки державі в особі Богодухівської міської ради є віндикаційним позовом на підставі статей 387, 388 ЦК України.

Щодо застосування позовної давності при зверненні з віндикаційним позовом, то загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При тлумаченні вимог закону, що регулюють початок перебігу позовної давності необхідно керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, довідалася, могла довідатися або зобов`язана була довідатися особа, яка є носієм цього права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження щодо захисту цього права, тобто прокурор.

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, якою може бути і прокурор, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів цієї справи вбачається, що спірні відносини виникли у 2012 році, коли видавалося рішення Куп`єваської сільської ради, з позовом до суду прокурор звернувся у вересні 2021 року, тобто через дев`ять років після виникнення спірних правовідносин. Порушення норм чинного законодавства при затвердженні технічної документації та прийняття рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки виявлені органами прокуратури на підставі даних публічної кадастрової карти. Також, прокурором зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 10.08.2020 складено Акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320885501:00:001:0074. Також зазначеним органом складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки, яким встановлено належність спірної земельної ділянки до прибережної захисної смуги водного об`єкта (кадастровий номер 6320885500:01:004:0001)

Однак, доводи прокурора про необхідність фактичного відліку строку давності з моменту публічного розголосу щодо спору стосовно спірної земельної ділянки, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у цих правовідносинах щодо надання земельної ділянки територіальна громада діє через органи місцевого самоврядування й іншим чином діяти не може.

Так, ОСОБА_1 передано у власність спірну земельну ділянку у 2012 році на підставі рішення сільської ради, яка в силу вимог закону і представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Таким чином помилковими є доводи прокурора, що об`єктивна можливість територіальної громади як власника спірної земельної ділянки дізнатися, що земельна ділянка незаконно вибула з володіння поза волею власника, виникла у 2021 році, адже сама рада не могла не знати про факт передачі нею у 2012 році земельної ділянки як органом цієї територіальної громади.

Також представник відповідача підкреслив, що відповідач ОСОБА_1 вважає необґрунтованими вимоги прокурора з підстав зазначених у своєму відзиві на позовну заяву та інших офіційних письмових заявах, однак одночасно реалізуючи надане йому матеріальним законом право на застосування позовної давності у цій справі, підтримує і заяву про застосування строків давності.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Котляр А.О. підтримав заявлені клопотання.

Щодо експертизи, то вважав її проведення обов`язковою в такій категорії справ, а питання, поставлені експерту, вважав такими, що відносяться до предмету доказування у даній справі.

Підхреслив, що прокурор не мав повноважень на звернення з позовом. Крім того саме Богодухівська РДА наділена повноваженнями щодо розпорядження земельною ділянкою, однак прокурор не зазначив, цей орган в позові.

Також наполягав на застосуванні позовної давності, водночас звернувши увагу суду, що самі по собі позовні вимоги прокурора сторона відповідача вважає безпідставними.

Прокурор заперечував проти залишення позову без розгляду, зазначив, що підстави звернення прокурора з позовом викладені в позовній заяві.

Щодо призначення експертизи вважав недоцільним задоволення такого клопотання, оскільки позовні вимоги вже доводяться матеріалами справи, а питання, поставлені експерту, вважав такими, що не потребують спеціальних знань.

Щодо позовної давності наполягав, що прокурор дізнався про порушення саме після отримання відповіді на свій запит, крім того вважав доцільним надати оцінку доводам відповідача у рішенні за наслідками розгляду справи.

Представник ФОП ОСОБА_2 адвокат Геріх Н.А. надала письмові заперечення проти клопотань відповідача ОСОБА_1 .

В поданих запереченнях зазначає наступне.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Обов`язковою передумовою призначення в цивільному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення спору по суті.

Межі прибережної захисної смуги водного об`єкта, що знаходиться поблизу земельної ділянки 63220885501:00:001:0074 були визначені на законодавчому рівні. Якщо земельна ділянка зайнята прибережною захисною смугою, таку ділянку можна було отримати в оренду для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо, а не у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на викладене, вважає питання № 1, поставлене у клопотанні про призначення експертизи, не потребує спеціальних знань в силу закону та наявності судової практики.

Також зазначила, що розпорядником інформації про цільове призначення тієї чи іншої ділянки, визначення меж прибережної захисної смуги є Держгеокадастр і його територіальні органи. Експертиза з питань надання інформації про цільове призначення земельної ділянки та інформації, чи були визначені межі прибережної захисної смуги ставка (водного об`єкта) не проводиться, оскільки для цього відсутня потреба у дослідженні з використанням спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, як того вимагає ст. 1 Закону України «Про судову експертизу».

На час передачі земельної ділянки, кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на дату прийняття рішення про передачу її у власність ОСОБА_1 22 березня 2012 року та по сьогоднішній день, цільове призначення ділянки не змінювалося. Так само не змінювалося цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6322885500:01:004:0001.

Щодо питань №3 та №4 представник третьої особи вважала, що в даному випадку також відсутня потреба у дослідженні з використанням спеціальних знань, оскільки в матеріалах справи міститься Акт обстеження №304-ДК/268/АО/10/01/-20 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320885501:00:001:0074, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 10.08.2020, а також Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки від 10.08.2020 р. №304-ДК/286/АО/09/01/-20, яким встановлено розташування земельної ділянки, кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, в прибережній захисній смузі водного об`єкта (кадастровий номер 6320885500:01:004:0001). Одночасно встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку водного фону державної власності, кадастровий номер 6320885500:01:004:0001 площею 26,7781 га виготовлено та затверджено відповідно до вимог чинного законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, яким встановлені та визначені межі водного об`єкту та прибережної смуги.

Щодо питання №5, вважала, що воно взагалі не відноситься до предмету спору, а тому не може бути предметом дослідження.

Щодо заяви про застосування позовної давності, зазначала, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності, як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Наголосила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу, заявлену прокурором щодо зобов`язання повернути земельну ділянку, необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

На обґрунтування такої позиції посилалась на низку постанов Верховного Суду.

З приводу доводів відповідача про безпідставне звернення прокурора з позовом, зазначила таке.

Учасники процесу розрізняють дві земельні ділянки, а саме:

6322885500:01:004:0001 - земельна ділянка водного фонду з прибережною захисною смугою щонайменше 50 м від узрізу води; перебувала та перебуває за межами населеного пункту, у зв`язку з чим розпорядником була і є місцева державна адміністрація;

63220885501:00:001:0074 - земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства; перебувала та перебуває в межах населеного пункту, у зв`язку з чим розпорядником був і є орган місцевого самоврядування.

Відповідачем до матеріалів справи був долучений Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.01.2023, відповідного до якого земельна ділянка з кадастровим номер 6320885501:00:001:0074 розташована в АДРЕСА_1 , а тому в даному випадку прокурор захищає інтереси територіальної громади.

Богодухівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Куп`єваської сільської ради.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц та від 15.01.2020 р. у справі № 698/119/18, звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Звернення з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо повернення земельної ділянки.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. у справі № 903/129/18 Велика Палата зазначила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу свідчить про те, що він неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вважала, що у прокурора є всі законні підстави для звернення до суду з цим позовом, що підтверджується нормативно-правовою базою та сталою судовою практикою.

Суд, розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників справи, доходить наступного.

Щодо залишення позову прокурора без розгляду.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Поняття «інтереси держави» не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду, а відтак,позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави /постанова ВС у справі № 420/18905/21/.

В даному позові прокурор зазначає, що «інтереси держави» як загальне поняття являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України /або народу України/ так і інтереси окремої громади, в інтересах якої і подано позов. А звернення з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо повернення земельної ділянки.

Отже на думку суду відсутні підстави стверджувати, що прокурором не наведені підстави звернення з позовом до суду та не зазначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу.

Оцінка ж обґрунтованості заявлених вимог буде здійснена судом під час розгляду справи по суті та при ухваленні рішення.

Щодо призначення експертизи.

Статтею 12 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. При цьому учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Предметом доказування згідно з положеннями ст..77 ЦПК України є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 12ЦПКУкраїни суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

До аналогічних висновків дійшов ВС в своїй постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11, провадження № 61-37345св18.

Суд такожзазначає,що згіднозі ст.76ЦПК України,доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками експертів, тобто висновок експерта є одним з засобів доказування.

Згідно з ч. 1ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч.2 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

В свою чергу основним завданнямземельно-технічної експертизиє визначення фактичного землекористування земельними ділянками; визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів; визначення відповідності розробленої технічної документації на земельні ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування та ін.

Отже, враховуючи, що позивач стверджує, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 6320885501:00:001:0074 перебуває в межах прибережної захисної смуги, а відповідач ОСОБА_1 в свою чергу зазначає, що оформленню права власності передувало розроблення техдокументації із землеустрою фізичною-особою підприємцем, що має відповідну ліцензію, погодження документації з Управлінням Держкомзему та складення акту погодження меж, суд, виходячи із засад змагальності та рівності сторін у наданні доказів, доходить висновку про наявність підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи.

При цьому, суд відхиляє доводи прокурора про те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення, та доводи представника третьої особи ФОП ОСОБА_4 - адвоката Геріх Н.А. в частині, що проведення експертизи у даній справі не є необхіднім, через наявність в матеріалах справи актів, складених Головним Управлінням Держгеокадастру, оскільки згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а ризик настання наслідків невчинення процесуальних дій покладається саме на сторони. При цьому, як вже зазначалось вище, суд має сприяти учасникам процесу в реалізації ними своїх прав, передбачених ЦПК.

Крім того при вирішенні питання про призначення експертизи, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема висновки, викладені у постанові від 19 січня 2022 року в справі № 707/1933/20 (провадження № 61-11304св21), відповідно до яких за відсутності достатніх доказів, у тому числі висновку експертизи, у суду були відсутні підстави безспірно стверджувати, що на момент прийняття оспорюваного розпорядження спірна земельна ділянка належала до земель водного фонду.

Водночас, вирішуючи, які питання слід поставити експертам, суд звертає увагу на наступне.

Згідно зположеннями ч.ч.4,5,6ст.103ЦПК України,питання,з якихмає бутипроведена експертиза,що призначаєтьсясудом,визначаються судом. Учасникисправи маютьправо запропонуватисуду питання,роз`яснення яких,на їхнюдумку,потребує висновкуексперта.У разівідхилення абозміни питань,запропонованих учасникамисправи,суд зобов`язаниймотивувати такевідхилення абозміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно зп.3.2.«Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

Крім того, експерт не може надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, який бувчинним на моментвинесення Куп`єваськоюсільською радоюрішення про затвердження технічної документації, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку.

Отже, суд вважає доцільним поставити експерту питання під номером 2.1.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки міститься у технічній документації із землеустрою та визначається чинним законодавством. Отже суд погоджується з доводами прокурора та відхиляє питання 2.2.

Питання 2.3. та 2.4 щодо порушення меж прибережної зони при затвердженні сільською радою технічної документації та на сьогоднішній день безпосередньо стосується предмету доказування у даній справі, крім того суд вважає доповнити їх питаннями про існування накладень, перетинів земельних ділянок, їх розмір та площу.

Питання визначення вини, що міститься у питанні 2.4 не входить до меж спеціальних знань експерта, а питання 2.5 щодо існування небезпеки для довкілля у зв`язку з використанням ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером - не відноситься до предмету доказування у даній справі, отже суд відхиляє ці питання.

Додатково на думку суду є необхідність з`ясування питання відповідності технічної документації, виготовленої ФОП Статівкою щодо земельної ділянки кадастровий номер63220885501:00:001:0074 вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Щодо зупинення провадження на час проведення експертизи.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.252ЦПКУкраїни суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст.253ЦПКУкраїни провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 ч. 1 ст.251цьогоКодексу на час проведення експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3частинипершоїстатті 251 та пунктами 1-3частинипершоїстатті 252 цього Кодексу.

Враховуючи, що розгляд справи по суті не був розпочатий, суд вважає за можливе зупинити провадження по справі на час проведення експертизи.

Щодо визначення експертної установи.

При вирішенні питання про визначення експертної установи, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Аналіз цієї норми свідчить про те, що при визначенні експертної установи суд не зв`язаний пропозиціями сторін щодо експертної установи, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про судову експертизу, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державнихспеціалізованих установналежать зокрема науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Отже, враховуючи, що взаємної згоди між сторонами не досягнуто, суд, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 103 ЦПК України, вважає за можливе доручити проведення почеркознавчої експертизи у даній справі експертам Національного наукового центру «Інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса», що відповідає положенням ЗУ «Про судову експертизу» та Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».

Щодо застосування строку позовної давності.

Відповідно доч.ч.2-4ст.267ЦК України заява прозахист цивільногоправа абоінтересу маєбути прийнятасудом дорозгляду незалежновід спливупозовної давності. Позовнадавність застосовуєтьсясудом лишеза заявоюсторони успорі,зробленою довинесення нимрішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами сплинула, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності, як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що оцінка доводів відповідача ОСОБА_1 , викладених в заяві про застосування позовної давності, є передчасною на даній стадії розгляду справи, і буде здійснена судом під час ухвалення рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76-83, 102-104, 109, 210 ЦПК України, ст.257-268 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

Клопотання представника відповідача про призначення експертизи задовольнити частково.

Призначити по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса».

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1)Чи були визначені межі прибережної захисної смуги ставка, що знаходиться поблизу земельної ділянки кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , на дату передачі її у власність ОСОБА_1 22 березня 2012 року? Якщо так, то який їх розмір?

2) Чи були порушені межі прибережної захисної смуги ставка при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) рішенням XV сесії VI скликання Куп`єваськоі сільської ради Богодухівського району Харківської області від 22 березня 2012 року номер 98- VI «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 »? Якщо так, то які конкретно межі не було дотримано?

3)Чи порушені межі прибережної захисної смуги ставка, що знаходиться поблизу земельної ділянки, кадастровий номер 63220885501:00:001:0074, площею 0,6908 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 станом на дату проведення обстеження та чи мають місце накладення або перетини земельної ділянки кадастровий номер 63220885501:00:001:0074 з прибережною захисною смугою? Якщо так, то які конкретно межі не дотримано та яка площа перетинів та накладень?

4)Чи відповідає розроблена ФОП « ОСОБА_5 » технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та складення документів, що посвідчують право на земельні ділянку для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст.384,385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Роз`яснити сторонам положення ст.109ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 613/1182/21.

Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвала в частині призначення експертизи може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала в частині відмови у залишенні позову без розгляду окремому оскарженню не підлягає, заперечення не неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20.03.2023.

Суддя -