Ухвала

від 17.03.2023 по справі 755/3199/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3199/23

Провадження №: 2/755/2567/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

у с т а н о в и л а:

13.03.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Вивчивши матеріали позовної заяви при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку про те, що на даний час вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а позов слід залишити без руху, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом положень п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно абз. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Поряд із цим, позивач прохаючи визнати недостовірною та такою, що порушує його право на повагу до честі, гідності і ділової репутації розповсюджену відповідачами інформацію, у прохальній частині позову наводить лише перелік посилань на адресу телеграм-каналу за різні дати, натомість не вказано текстів інформації розміщених за вказаними адресами, яку позивач просить визнати недостовірною.

Позивач також просить зобов`язати відповідачів спростувати інформацію опублікувавши спростування у телеграм-каналі.

Згідно абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Таким чином, прохаючи суд ухвалити рішення в частині зобов`язання відповідачів спростувати інформацію через телеграм-канал, на якому така інформація була поширена, позивач має уточнити цей спосіб захисту виклавши у позовних вимогах або текст такого спростування, або зазначити про необхідність розміщення повідомлення на телеграм-каналі про прийняте судом рішення, чи шляхом розміщення тексту судового рішення (його вступної та резолютивної частин) в телеграм-каналі.

Згідно позовних вимог, позивач вимагає також аби відповідачі публічно вибачились перед ним на власних сторінках в мережа інтернет.

З цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що згідно абз. 2 п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Поряд із цим, суд зазначає, що вказане наведене роз`яснення щодо вимог про вибачення здійснене судом в межах вище наведених положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України і позивач вправі не виправляти позов у цій частині та залишити відповідну позовну вимогу й доводити перед судом її спроможність та правозгідність.

Крім іншого, позивач просить стягнути з відповідачів 250000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, однак вказана позовна вимога не містить зазначення позивача про те, чи заявлено цю вимогу як солідарний обов`язок відповідачів, чи в рівних частинах, чи з кожного з відповідачів.

Не дивлячись на наведене у позовній заяві обґрунтування її часткового викладення іноземною мовою та долучення до позову матеріалів викладених іноземною мовою, суд вважає неприйнятними такі обґрунтування і на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивач має здійснити переклади матеріалів та застосованих у позові цитат державною українською мовою.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом.

Також зазначеним законом передбачений порядок державного контролю за застосуванням державної мови органами державної влади.

Для виправлення недоліку щодо форми та змісту позовної заяви в частині застосування іноземної мови, позивач має здійснити переклад матеріалів доданих до позову на державну мову із залишенням роздруківок першоджерела, а також у змісті позову слід викласти здійснені іноземною мовою її частини українською мовою із залишенням зазначень мовою першоджерела, що в свою чергу забезпечить учасникам справи, які достатньою мірою володіють цією іноземною мовою, можливість пересвідчить у правильності перекладу.

У цьому контексті, суд також звертає увагу позивача, що викладаючи свої позовні вимоги в частині текстів інформації, яку позивач вважає недостовірною, позивач має зазначити ці тексти державною мовою або одночасно державною та мовою першоджерела.

За змістом ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Узагальнюючи наведене, на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивач має навести у прохальній частині конкретні тексти інформації, яку він просить визнати недостовірною (із посиланням на адреси її розміщення), визначитись із способом захисту в частині спростування та публічного вибачення, зазначити у позовних вимогах спосіб стягнення моральної шкоди та виконати наведені вище вимоги закону із застосування державної мови.

Виправлена позовна заява та перекладені матеріали мають бути подані до суду у кількості, що відповідає кількості учасників справи, а також примірники для суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 175, 185, 353 ЦПК України, ст. 10 Конституції України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», -

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Текст ухвали складений 17.03.2023 року.

Суддя -