Рішення

від 28.05.2024 по справі 755/3199/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3199/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ІНФОРМАЦІЯ_40», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

у с т а н о в и в :

13.03.2023 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про захист честі, гідності та ділової репутації, у якому з урахуванням нової редакції позову після виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, просить:

1. Визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, розповсюджену відповідачами інформацію у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» за наступними посиланнями та такого змісту:

ІНФОРМАЦІЯ_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. «влада міста Конотоп, «м`яко та плавно», починає готувати мешканців - до підвищення цін на проїзд у громадському транспорті. …шизофренік мер випросив у Чехів і Поляків автобуси… …у нас не гАвно-автобуси по 15 грн., а хороші по 8грн.?! P.S. Ціна буде 10-12 грн.»; /Інформація-1/

- ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 р. «відправляємо шизофреніка, артемку семеніхіна, за бюджетні кошти у чергове відрядження за кордон, щоб тепер нові запчастини для автобуса привіз! P.S. артемка, яку блядь на цей раз вигулювати Європою будешь?!»; /Інформація-2/

- ІНФОРМАЦІЯ_6 від ІНФОРМАЦІЯ_7 р. «у ОСОБА_10 генератори, а у ОСОБА_4 , що?! Патрони для того, щоб застрелитися?! P.S. ну й пика в тебе сьома)»; /Інформація-3/

ІНФОРМАЦІЯ_8 від ІНФОРМАЦІЯ_11 р. «Друзі! …- чи приймає артем таблетки?! бо зустрічі можуть продовжуватись ще з багатьма людьми. Шизофренія вона така).»; /Інформація-4/

- ІНФОРМАЦІЯ_9 від ІНФОРМАЦІЯ_12 р. «…шизофренік мер міста Конотоп ОСОБА_11 P.S. артем, не забувай приймати таблетки)»; /Інформація-5/

- ІНФОРМАЦІЯ_10 від ІНФОРМАЦІЯ_12 р. «ну ось скільки разів говорив - да не підходьте ви навіть близько до артемки семеніхіна. Фоткнувся з ним, він тебе похвалив, усе, знай - це піздець тобі! P.S. обходьте юродивого артемку семеніхіна стороною, він лише біду приносить»; /Інформація-6/

- ІНФОРМАЦІЯ_13 від ІНФОРМАЦІЯ_14 р. «#довбойоб пропоную посадити цього кнура на ланцюг!»; /Інформація-7/

- ІНФОРМАЦІЯ_15 від ІНФОРМАЦІЯ_16 р. «йобта, во дає! Шизофренія прогресує!»; /Інформація-8/

- ІНФОРМАЦІЯ_17 від ІНФОРМАЦІЯ_18 р. «шизофренік семеніхін свою блядь чергову Європою вигулює, тягне до нас нах нікому не потрібний мотлох у місто… …плескайте у долоні та цілуйте в сраку мера - шизофреніка!»; /Інформація-9/

- ІНФОРМАЦІЯ_19 від ІНФОРМАЦІЯ_20 р. «божевільний карлик у місті! P.S. сьома, що з ногами, сЦяти хочешь?»; /Інформація-10/

- ІНФОРМАЦІЯ_21 від ІНФОРМАЦІЯ_22 р. «ОСОБА_11 почав вживати щось дуже тяжке! Поплив ОСОБА_5 остаточно!» «ну й наслідки після того як йобнувся. потрібно прокапати…»; /Інформація-11/

- ІНФОРМАЦІЯ_23 від ІНФОРМАЦІЯ_24 р. «нагадаю! Мерзота, боягуз, недоофіцер, недомер - втік з міста Конотоп у перші години війни, покинув мешканців і плюнув їм в обличчя. ОСОБА_11 - цього ніхто і ніколи не забуде! ти гівно!»; /Інформація-12/

- ІНФОРМАЦІЯ_25 від ІНФОРМАЦІЯ_28 р. «артем ОСОБА_5 , привіт!»; /Інформація-13/

- ІНФОРМАЦІЯ_26 від ІНФОРМАЦІЯ_29 р. «ви подивіться як психічнохвора хуятина роздухорилася. слухай, недоофіцеришка пузата, кнур ти сцикливий»; /Інформація-14/

- ІНФОРМАЦІЯ_27 від ІНФОРМАЦІЯ_29 р. «козел, а як ти там із Польщі за горлянку командування ТрО потримати зібрався, херой хуїв?! я впевнений, що тепер потримаються за твою горлянку усі родичі й близькі наших Героїв! ОСОБА_11 - закінчена мерзота!»; /Інформація-15/

- ІНФОРМАЦІЯ_30 від ІНФОРМАЦІЯ_29 р. «Друзі, дуже важливо встановити хто з кабаном на фото! Усі повинні знати даму, яку кнур за бюджетний кошт вигулює за кордоном»; /Інформація-16/

- ІНФОРМАЦІЯ_31 від ІНФОРМАЦІЯ_32 р. «ОСОБА_11, закінчена мерзота, що покинула місто і мешканців у перший день війни, а зараз тупо їздить Європою, вигулює своїх блядюг. Ми його скоро депортуємо», - ОСОБА_12»; /Інформація-17/

- ІНФОРМАЦІЯ_33 від ІНФОРМАЦІЯ_34 р. «…психічно хворий мер міста Конотоп, ОСОБА_11 - на два тижні в Європу поїхав чергову коханку вигулювати»; /Інформація-18/

- ІНФОРМАЦІЯ_35 від ІНФОРМАЦІЯ_34 р. «ОСОБА_11 нам вже пообіцяв тролейбуси, тепер можна і метро! Ну і як його адекватним назвати можна?!»; /Інформація-19/

- ІНФОРМАЦІЯ_36 від ІНФОРМАЦІЯ_34 р. «ніби шизофренік мер семеніхін зараз вигулює Європою ОСОБА_6 , працює вона в культурі міста Конотоп. завтра перевірю інформацію…»; /Інформація-20/

- ІНФОРМАЦІЯ_37 від ІНФОРМАЦІЯ_38 р. «у клєтку рубашка з тєлєфоном на вусі, у воєнний час - мер семеніхін лазить по Варшаві. пузате, безобразне чудовисько зі своєю коханкою…». /Інформація-21/

2. Зобов`язати відповідачів спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію та протягом 10 днів з дати набрання рішенням суду законної сили розмістити у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» ІНФОРМАЦІЯ_39 спростування недостовірної інформації під заголовком: «Спростування», текст наступного змісту: «Інформація, яка поширювалась у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» ІНФОРМАЦІЯ_39 за посиланнями: (позивач викладає усі вище описані посилання та їх зміст) є недостовірною, про що я - ОСОБА_3 публічно заявляю».

3. Зобов`язати відповідачів у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» ІНФОРМАЦІЯ_39 видалити недостовірну інформацію заявлену в позовних вимогах у п. 1 відносно позивача.

4. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 250000,00 грн.

6. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивач зареєстрованій та проживає у м. Конотоп, Сумської області і за результатами повторних виборів міського голови 24.01.2021 року, із семи кандидатів на посаду Конотопського міського голови, він набрав найбільшу кількість голосів виборців та відповідно був зареєстрований Конотопським міським головою Сумської області. Користуючись довірою, повагою та авторитетом в громаді, позивача вдруге було обрано міським головою і 25.02.2021 року він склав присягу та приступив до виконання своїх обов`язків. Відповідач ОСОБА_3 є директором та засновником відповідача - ТОВ «Інформаційне агентство «Інші думка», адміністратором та автором поширеної інформації у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40», про що він особисто заявляє у своєму контенті, який він поширює для перегляду необмеженого кола осіб. Підписниками телеграм-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_40», станом на ІНФОРМАЦІЯ_38 року є 19791 осіб. В зазначеному телеграм-каналі відповідач ОСОБА_3 систематично публікує (поширює) інформацію, яка є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Так, відповідач прокоментував відео-сюжет міських новин де йшлося про те, що замість тісних маршруток по 15 грн., мешканці міста Конотоп отримали вживані але місткі та комфортні автобуси по 8 грн. Поширена відповідачем Інформація-1 не відповідає дійсності є перекрученою, ганьбить честь та підриває ділову репутацію позивача, оскільки за його ініціативою та попередньо проведеними ним перемовинами з керівництвом Ради м. Острави (Чеська Республіка), Конотопська міська рада ухвалила рішення від 13.12.2022 року «Про звернення Конотопської міської ради до Ради м. Острави щодо намірів про партнерство» і за результатами заявленого партнерства позивач був запрошений на засідання Остравської міської ради щодо передачі семи дизельних автобусів. Тобто, з метою налагодження міжнародної співпраці та проведення перемовин щодо отримання гуманітарної допомоги позивач був відряджений до Ради м. Острави і за результатами засідання територіальна громада отримала на безоплатній основі відповідний громадський транспорт. Інформація-1 є неправдивою, адже тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах з 18.09.2021 року становить 08,00 грн. і зміна тарифу не передбачається. Позивач вказує, що він є здоровим, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, як не перебуває і під наглядом лікаря психіатра, за відповідними видами медичної допомоги не звертався. В Інформації-2 відповідач знов поширює недостовірні дані заявляючи про стан здоров`я позивача, який не відповідає дійсності. Позивач лише з метою залучення гуманітарної допомоги та реалізації інвестиційних проектів відряджався до Республіки Польща, ФР Німеччина, Естонської Республіки, Литовської Республіки, Австрійської Республіки, Фінляндії, Чеської та Словацької Республік для зустрічей з представниками органів влади. Перебуваючи у службових відрядженнях позивач діє виключно згідно вимог чинного законодавства. Інформація-2 є недостовірною, порушує право позивача на гідність, честь та ділову репутацію , оскільки він є міським головою з 2015 року, двічі обирався міським головою, отже користується повагою, довірою та авторитетом в громаді, а поширена інформація виставляє його в негативному світлі з точки зору моральних якостей. Інформація-3 поширена з сарказмом та втратою міри поваги, як до міського голови і у такий спосіб відповідач знецінює наполегливу працю позивача у період дії воєнного стану. Позивач вважає, що це реакція відповідача на його візит до Франції, в результаті якого громада отримала багато гуманітарної допомоги, в тому числі генератори. Інформація-3 є перекрученою, образливою, вводить в оману мешканців громади щодо дій позивача, чим підриває його авторитет, як міського голови. Інформація-4 є недостовірною, не відповідає дійсності, оскільки задовільний стан здоров`я позивача підтверджується медичною документацією. Інформація-5 є недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, адже позивач жодних скарг на здоров`я не висловлював та не висловлює, що підтверджується медичною документацією. Натомість, у такий спосіб автор Інформації-5 привертає увагу підписників щодо позивача, його стану здоров`я, чим підриває авторитет позивача, як посадової особи місцевого самоврядування. Інформація-6 не відповідає дійсності, автор систематично ретранслює висловлювання, наклепи, перекручує обставини, що спрямовано на приниження та заниження оцінки роботи позивача для територіальної громади, підриває його авторитет, порочить честь та гідність. Інформація-7 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Відповідач систематично розміщує фото позивача, карикатури на них. Проте дозволу на розміщення відповідних фото позивач відповідачу не надавав. Інформація-8 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Інформація-9 є недостовірною, не відповідає дійсності, оскільки позивач брав участь в українсько-люксембургському бізнес форумі як міський голова з питань діяльності виконавчих органів влади. Трамваї, вантажівки, екскаватор-навантажувач, дорожній грейдер, навантажувач, напівпричіп, автомобіль та генератори важко назвати «мотлохом», який отриманий від міжнародних партнерів в якості гуманітарної допомоги для мешканців громади. Інформація-9 порушує права позивача на гідність, честь та ділову репутацію, оскільки останній користується повагою, довірою та авторитетом в громаді і серед міжнародних партнерів, а поширення недостовірної інформації виставляє позивача в негативному світі з точки зору моральних якостей. Інформація-10 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Інформація-11 є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, позивач жодних скарг на здоров`я не має, жодних таблеток не приймає, має відмінний стан здоров`я, що підтверджується медичною документацією. Поширюючи відповідну інформацію відповідач привертає увагу підписників до позивача та його стану здоров`я, чим підриває авторитет позивача, як міського голови. Інформація-12 не відповідає дійсності, ганьбить честь та ділову репутацію позивача, оскільки у 2000-2001 роках позивач служив в лавах ЗСУ, у 2014 році добровільно вступив до ЗСУ для участі в АТО, служив командиром взводу, брав участь в обороні м. Щастя та нагороджений недержавною медаллю за оборону вказаного міста. У 2015 році був офіцером-психологом батальйону. З початку повномасштабного вторгнення рф ініціював виділення коштів на потреби ЗСУ, поліції та Управління СБУ для придбання засобів захисту, зв`язку, джерел живлення, тепловізорів, зимового одягу, орг.техніки, службових автомобілів тощо. Був нагороджений подяками військових частин та бригади оперативного призначення. 10.10.2022 року позивачу присвоєне звання старшого лейтенанта. Позивач вважає, що в Інформації-12 містяться стверджувальні фактичні дані про вчинення ним кримінального правопорушення. Позивач зазначає, що він з першого дня і у продовж всього періоду війни перебуває у м. Конотоп, усіляко дбає про жителів та військові формування. У зазначеній інформації наявне пряме звинувачення у вчиненні позивачем кримінального правопорушення - державної зради (ст. 111 КК України). Позивач підтверджує відсутність у нього судимості довідкою про несудимість, яка свідчить, що позивач до кримінальної відповідальності не притягувався. Інформація-13 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Інформація-14 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Інформація-15 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Інформація-16 не відповідає дійсності та є перекрученою. Позивач відряджався до країн Європейського союзу для зустрічі з представниками органів влади з метою залучення гуманітарної допомоги та вирішення питань реалізації інвестиційних проектів. На фото рядом з позивачем колега і жодних ознак стосунків між ними не спостерігається. Автор подає надумане за явне, що порушує право позивача на гідність, честь та ділову репутацію, оскільки позивач користується повагою, довірою і авторитетом в громаді, а поширена недостовірна інформація виставляє позивача в негативному світлі з точки зору моральних якостей. Інформація-17 є негативною, образливою та містить наклеп, оскільки у стверджувальній формі висловлені фактичні дані про вчинення позивачем кримінального правопорушення (державної зради), однак викладене не відповідає дійсності, що підтверджується довідкою про несудимість. Інформація-18 не відповідає дійсності та є перекрученою, оскільки позивач відряджався до країн Європейського Союзу для зустрічей з представниками органів влади з метою залучення гуманітарної допомоги та реалізацій інвестиційних проектів. Автор подає надумане за явне, що порушує право позивача на гідність, честь та ділову репутацію, оскільки позивач користується повагою, довірою і авторитетом в громаді, а поширена недостовірна інформація виставляє позивача в негативному світлі з точки зору моральних якостей. Інформація-19 є перекрученою і такою, що не відповідає дійсності. Ця інформація є реакцією на рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради, яке ухвалене з метою соціального захисту мешканців в умовах воєнного стану та яким вирішено з 16.02.2023 року забезпечити безплатне перевезення пасажирів міським електричним транспортом. Інформація-20 не відповідає дійсності та є перекрученою, оскільки позивач відряджався до країн Європейського Союзу для зустрічей з представниками органів влади з метою залучення гуманітарної допомоги та реалізацій інвестиційних проектів. Автор подає надумане за явне, що порушує право позивача на гідність, честь та ділову репутацію, оскільки позивач користується повагою, довірою і авторитетом в громаді, а поширена недостовірна інформація виставляє позивача в негативному світлі з точки зору моральних якостей. Поширена Інформація-21 є негативною, образливою та надмірною щодо позивача. Інформація поширена відповідачем стосовно позивача в телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» є недостовірною, неправдивою та образливою, ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивача, оскільки формує в мешканців територіальної громади негативну думку про позивача з огляду на начебто його причетність до державної зради, зневаги до законів (порушення бюджетного законодавства), непорядність позивача, дискредитуючи його в очах оточуючих. Інформація побудована із застосуванням образливих висловлювань на адресу позивача. Поширена інформація не є оціночним судженням, а містить фактичні відомості, з яких випливає, що позивач є злочинцем (зрадником Батьківщини), психічно не здоровим, порушником законів (бюджетного законодавства) і цю інформацію можна перевірити на предмет істинності. Поширена відповідачем інформація без надання належних підтверджень та доказів, є негативною, образливою та виходить за межі допустимої критики. Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивача, що впливає на зниження цінності особи останнього. Поширенням інформації створено негативну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих, чим порушено його честь. Розумним та справедливим розміром завданої моральної шкоди позивач вважає суму в розмірі 250000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.03.2023 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 30.06.2023 року залишено без задоволення заяву сторони позивача про застосування заходів процесуального примусу.

Ухвалою суду від 29.08.2023 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.10.2023 року повернуто без розгляду заяву відповідача ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відео-конференції.

Відповідачі та/або їх представники в судове засідання не з`явились, відзивів на позовну заяву не подавали. Уся направлена на адреси відповідачів судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресатам.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку і ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалою на місці постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній та інших заявах по суті справи (з процесуальних питань) і просить позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, здійснивши огляд інформації у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_39, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Суд установив, що надані стороною позивача роздруківки з телеграм-каналу під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_40» із перекладом інформації на державну мову, та оглянута в судовому засіданні інформація в телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_39, відповідає наведеній у позовних вимог інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до честі, гідності і ділової репутації (Т. 1, а.с. 127-177).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином України, Конотопським міським головою Конотопського району Сумської області та 25.02.2021 року склав присягу посадової особи місцевого самоврядування (Т. 1, а.с. 22-26).

Рішенням від 13.12.2022 року міська рада вирішила підтримати звернення Конотопської міської ради до Ради м. Остави (Чеська Республіка) щодо намірів про партнерство і вбачається, що позивач запрошувався на засідання Остравської міської ради 25.10.2022 року з приводу обговорення питання передачі 7 дизельних автобусів українському оператору (Т. 1, а.с. 27-29).

Згідно рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 14.09.2021 року, тариф на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, які здійснюються в звичайному режимі руху перевізниками міських маршрутів, встановлений у розмірі 08,00 грн. (Т. 1, а.с. 30).

Рішенням Конотопської міської ради від 07.10.2022 року затверджений Меморандум про взаєморозуміння з ГЗ Паневежська Республіканська лікарня та Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з литовською компанією «NEVDA» (Т. 1, а.с. 31-37).

Рішенням Конотопської міської ради від 23.01.2023 року затверджений Меморандум з Філією Мейдер в Україні (Т. 1, а.с. 38-40).

Рішенням міської ради від 23.01.2023 року вирішено підтримати звернення Конотопської міської ради до Муніципальної Ради м. Рімбаха (Німеччина) щодо намірів про партнерство (Т. 1, а.с. 41-42).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 04.04.2023 року прийнято безоплатно у комунальну власність Конотопської міської ради майно, передане як гуманітарна (благодійна) допомога, згідно таблиць №1, 2 додатка (Т. 1, а.с. 201-206).

Рішенням міської ради від 11.04.2023 року, затверджене рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 04.04.2023 року №86 «Про прийняття у комунальну власність Конотопської міської ради майна, переданого як гуманітарна (благодійна) допомога, та його розподіл» (Т. 1, а.с. 200).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 02.05.2023 року прийнято безоплатно у комунальну власність Конотопської міської ради майно, передане як гуманітарна (благодійна) допомога, згідно додатка (Т. 1, а.с. 207-208).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 19.11.2022 року по 02.12.2022 року включно позивач був відряджений до Французької Республіки для участі у Конгресі мерів та президентів агломерацій Франції, а також до Республіки Польща, ФР Німеччини та Чеської Республіки для зустрічі з представниками органів влади з метою залучення гуманітарної допомоги та реалізації інвестиційних проектів (Т. 1, а.с. 43).

На ІНФОРМАЦІЯ_11 року позивач запрошувався Українсько-люксембурзьким бізнес-клубом до участі в українсько-люксембурзькому бізнес-форумі (Т. 1, а.с. 44).

У період з 24.01.2023 року по 09.02.2023 року включно позивач, разом з ОСОБА_7 (заступник начальника відділу ведення Державного реєстру виборців міської ради/т.в.о. заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради) був відряджений до республіки Польщі, Словацької Республіки, ФР Німеччини, Чеської Республіки та м. Люксембург для зустрічі з представниками органів влади з метою залучення гуманітарної допомоги та реалізації інвестиційних проектів, а також участі у бізнес-форумі (Т. 1, а.с. 45-46).

У період з 18.02.2023 року по 03.03.2023 року включно позивач був відряджений до країн Європейського союзу для зустрічі з представниками органів влади з метою залучення гуманітарної допомоги та реалізації інвестиційних проектів (Т. 1, а.с. 47).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 15.02.2023 року доручено КП «Конотопське транспортне управління» з 16.02.2023 року забезпечити безоплатне перевезення пасажирів міським електричним транспортом (Т. 1, а.с. 48).

Відповідно до наявних в матеріалах справи медичних довідок від 06.02.2023 року, позивач на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався, під наглядом лікаря психіатра КНП КМР «Конотопська ЦРЛ імені ак. М. Давидова» не перебуває, за психіатричною допомогою не звертався (Т. 1, а.с. 49-50).

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_22 року позивач незнятої чи непогашеної судимості не має (Т. 1, а.с. 51).

Позивач має Подяки від командира військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2022 року, командира 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 від 20.10.2022 року, командира ІНФОРМАЦІЯ_1 , Української федерації змішаних бойових мистецтв від 2021 року, литовської компанії «NEVDA», командира військової частини НОМЕР_3 , нагороджений грамотою командира 211 окремого спеціального батальйону від 14.10.2022 року та почесною відзнакою «30 років незалежності України» (Т. 1, а.с. 80-86).

Позивач має посвідчення офіцера Міністерства оборони України від 19.08.2015 року, посвідчення учасника бойових дій від 16.09.2015 року та у період 08.11.2014 по 22.05.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (Т. 1, а.с. 209-216).

Наказом Міністра оборони України від 10.10.2022 року позивачу присвоєно чергове військове звання «старший лейтенант», з чим його привітав директор Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України своїм листом від 10.10.2022 року (Т. 1, а.с. 217).

Вбачається, що листом від 09.03.2023 року мешканці, які належать до релігійної громади Свідків Єгови міста Конотоп, висловлювали позивачу свою вдячність і підтримку роботи позивача на посаді мера міста (Т. 2, а.с 26).

Мешканець м. Конотоп ОСОБА_8 у своєму зверненні від 17.05.2023 року висловив обурення з приводу інформації, яка стосується особи позивача та розміщується, зокрема, у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_40» і закликав міського голову вжити заходів реагування до відповідачів та зупинити внутрішнього ворога (Т. 2, а.с. 27).

Обурення інформацією, яка висвітлюється стосовно позивача, виказали і інші особи, а також із дописів інших осіб вбачається, що вони підтримують діяльність позивача на посаді міського голови (Т. 2, а.с. 28-31).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 є засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інформаційне агентство «ІНФОРМАЦІЯ_40», основним видом економічної діяльності якого є діяльність інформаційних агентств (Т. 1, а.с. 52-57).

Разом з цим, суд дійшов висновку, що у даній справі не доведено, що ТОВ «Інформаційне агентство «ІНФОРМАЦІЯ_40» є належним відповідачем у справі, а просте ототожнення юридичної особи з його засновником та керівником не є доказом належності телеграм-каналу товариству. Назва телеграм-каналу, яка має схожість із назвою юридичної особи, не може бути належним доказом на підтвердження того, що товариство є власником чи адміністратором каналу, а у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У жодному з опублікованих дописів на телеграм-каналі, інформацію у яких позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує його честь, гідність і ділову репутацію, ОСОБА_3 не зазначав, що викладає допис як керівник ТОВ «Інформаційне агентство «ІНФОРМАЦІЯ_40» від імені зазначеної юридичної особи.

Крім того, у наданій самою стороною позивача роздруківці публікації з телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_40» за підписом « ОСОБА_9 » вказано наступне: «По-перше те, що публікується на цьому телеграм каналі не має жодного відношення до ТОВ «ІА ІНФОРМАЦІЯ_40». В цьому телеграм каналі я публікую інформацію, як фізичка, а не як юридична особа» (Т. 2, а.с. 51-53).

Зворотного суду не доведено, належні, достатні та достовірні докази належності телеграм каналу «Інші думка» Товариству з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інші думка» або про те, що ОСОБА_3 публікує відповідну інформацію як службова особа товариства, відсутні, відтак суд дійшов висновку, що ТОВ «ІА ІНФОРМАЦІЯ_40» не є належним відповідачем у справі, тому суд відмовляє у позовних вимогах спрямованих позивачем до вказаного відповідача.

Вирішуючи вимоги позивача, які спрямовані до відповідача ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Конституції України, статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його честі і гідності. Честь і гідність фізичної особи є недоторканними. У разі порушення цих прав фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі і гідності.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Суд наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні брати до уваги, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доведення достовірності оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у контексті є оціночними судженнями, з огляду на вжиті слова, вирази та мовно-стилістичні засоби.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей, які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (Карпюк та інші проти України, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

У рішенні ЄСПЛ «Лінгенс проти Австрії» суд також розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання, поглядів, припущень не підлягає доведенню. Особа, яка висловлює не факти, а свої погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Отже, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Системний аналіз зазначених норм права з урахуванням релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише саме така інформація, висловлена чи написана відповідачем у цій категорії справ. Тобто предметом спору у цій категорії справ є спірна інформація, що передається дослівним цитуванням (без редагування, корегування, власного розуміння позивача).

Тобто якраз конкретно висловлена особою інформація (сказана, написана, надрукована в ЗМІ) повинна бути предметом дослідження та правового аналізу у справах про захист честі, гідності і ділової репутації. Саме сказані відповідачем висловлювання, тобто дослівні твердження, досліджуються на предмет оціночності суджень із урахуванням вживаних особою слів та виразів із використанням мовно-стилістичних засобів.

У цій справі позивач довів у суді публічне поширення відповідачем ОСОБА_3 спірної інформації.

Разом з тим, досліджуючи та надаючи оцінку поширеній відповідачем інформації суд дійшов висновку, що спірна інформація не може бути визнана недостовірною та спростована.

В Інформації-1 відповідач викладає власну суб`єктивну оцінку діям місцевої влади та особисто мера, при цьому застосовує образливі характеристики стосовно позивача.

В Інформації-2 наявна критика дій позивача як публічної особи, висловлення суб`єктивної думки у принизливій та непристойній формі, а також образлива характеристика позивача.

В Інформації-3 викладено власний погляд та припущення, при цьому застосовано принизливу характеристику стосовно позивача.

В Інформації-4 наявний лише вислів, який має образливі припущення.

В інформації-5 наявне образливе сатиричне звернення.

В Інформації-6 викладена суб`єктивна думка у принизливій формі та застосовано ненормативну лексику.

В інформації-7 викладена образа ненормативною лексикою та висловлення суб`єктивної думки в брутальній формі.

В Інформації-8 наявне ненормативне висловлювання та образлива характеристика.

В Інформації-9 надана оцінка та критика дій позивача висловлена у непристойній, брутальній формі із застосування образ на адресу позивача.

В Інформації-10 висловлена реакція та суб`єктивна думка у принизливій, брутальній формі.

В Інформації-11 міститься сарказм у принизливій, брутальній формі.

В Інформації-12 міститься образливе позначення позивача, а в іншому інформація не містить звинувачень у скоєнні державної зради, оскільки за положеннями ст. 111 КК України державною зрадою є перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Інформація не має нормативного вираження, а відтак її значення можна тлумачити, виходячи лише із особистого її сприйняття автором вислову.

В Інформації-13 наявне саркастичне звернення.

В Інформації-14 містяться образливі, негативні характеристики.

В Інформації-15 наявне принизливе звернення, критика, висловлення думки/переконання та образа у бік позивача.

В Інформації-16 міститься оцінка дій та принизлива характеристика.

В Іформації-17 наявна образа на адресу позивача, критична оцінка його дій, суб`єктивна думка відповідача. В іншому стосується тієї ж інформації що й Інформація-12.

В Інформації-18 висловлена суб`єктивна думка у принизливій формі, критична оцінка дій та образлива характеристика позивача.

В Інформації-19 висловлена суб`єктивна думка, критична оцінка дій позивача та застосовано принизливу характеристику.

В Інформації-20 міститься образливе позначення позивача та суб`єктивна думка з припущенням.

В Інформації-21 наявна критична оцінка дій позивача та образливі характеристики на його адресу.

Викладаючи спірну інформацію відповідач застосовує висловлювання, які є вираженням суб`єктивної думки, поглядів та припущень, критикує і надає власну оцінку діям позивача, що загалом має характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню.

У переважній більшості опублікована відповідачем спірна інформація хоч і містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані, оскільки вона є оцінкою дій, і лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Межі припустимої критики за певних обставин можуть бути ширшими, коли йдеться про державного службовця, що виконує або виконував свої повноваження, ніж коли йдеться про фізичних осіб, проте не можна стверджувати, що державні службовці свідомо піддають ретельному обстеженню кожне своє слово чи дію в тій самій мірі, як це роблять політики, і, отже, до них повинні застосовуватись ті самі механізми, що й до останніх, коли йдеться про критику їх діяльності. Державні службовці повинні користуватися громадською довірою в умовах, позбавлених надзвичайного занепокоєння, що зробить вдалим виконання ними своїх завдань. Отже, може постати необхідність у їх захисті від образливих словесних нападок під час виконання ними своїх обов`язків (Janowski, п. 33, and Nikula v. Finland, no. 31611/96, п. 48, ECHR 2002-11).

Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.

Позивач є публічною особою, мером м. Конотоп Сумської області, а тому відповідно межа допустимої критики та обсяги поширення інформації щодо нього є значно ширшими, ніж щодо непублічної особи, оскільки його дії становлять підвищений суспільний інтерес.

Позивач як публічна особа, мав би усвідомити, що він самостійно та свідомо відкриває себе для критики, яка у демократичному суспільстві може цілком правомірно здійснюватися у формі, яка не є обов`язково приємною для позивача, навіть шокуючою; він мав бути готовий до того, що критика на його адресу може бути зроблена у спосіб та за стилем, які не будуть схвальними для нього.

З урахуванням обставин справи та контексту всієї поширеної інформації щодо позивача, поширена інформація не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а ґрунтується на інформації, що містить оціночні судження і стосується критики особи та дій позивача.

При цьому не можуть бути спростовані думки, які виражені мовними засобами, зокрема, вживанням гіпербол, алегорій, сатири і за формою є брутальними.

Отже, позивач не довів факт поширення про нього недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині визнання інформації недостовірною.

Відсутність підстав для визнання оспорюваної інформації недостовірною виключає необхідність спростування поширеної інформації.

Разом з цим, відповідач у поширеній інформації застосував щодо позивача слова об`єктивно образливого змісту, які за своїм семантичним значенням не можна віднести до тих, що вживаються в допустимій для спілкування у суспільстві мові, відтак, вважати їх оціночним судженнями, підстав немає.

Оскільки поширена відповідачем ОСОБА_3 інформація містить образливі вирази щодо позивача, тобто суб`єктивну думку не про об`єкт, а про суб`єкт, висловлювання у брутальній, принизливій формі, що принижує честь, гідність і ділову репутацію особи, на користь останнього підлягає відшкодуванню моральна шкода.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/1/ (провадження № 61-21258св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 728/1144/19 (провадження № 61-10669св20).

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Звертаючись до суду із позовом позивач оцінив завдану йому моральну шкоду у розмірі 250000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 .

Встановлено, що поширена спірна інформація не є недостовірною, проте, містить образливі вислови.

Позивачем доведено поширення відповідачем щодо нього інформації образливого характеру, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

У даному випадку суд вважає, що наявні підстави для відшкодування з ОСОБА_3 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суд встановлює фактичні обставини справи та має широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Визначення розміру моральної шкоди у сумі 30000 грн., на переконання суду, відповідає засадам розумності та справедливості. При цьому суд враховує обставини справи та зібрані у справі докази, характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань від систематичного поширення щодо нього інформації образливого характеру, яка стала відома широкому колу осіб і негативно вплинула на ділову та громадську репутацію позивача, душевні хвилювання, які зазнав позивач від публікації в його бік принизливих образ, що свідчить про завдання моральної шкоди.

Ураховуючи наявність підстав для стягнення моральної шкоди, але з огляду на засади розумності та справедливості суд дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди в сумі 250000,00 грн. є завищеним, виходячи з характеру зазначеного правопорушення, тому, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача у сумі 30000,00 грн.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до частини заявлених позовних вимог, стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають судові витрати у загальному розмірі 1825,90 грн., які складаються із судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та на здійснення перекладу і іноземної мови на державну мову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 23, 15, 16, 201, 277, 197, 299 ЦК України, Законом України «Про інформацію», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у загальному розмірі 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) грн. 90 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 05.06.2024 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка» (м. Київ, бул. Перова, 24а, кв. 14, код ЄДРПУО 44582060);

Відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2).

Суддя -