Постанова

від 21.03.2023 по справі 920/582/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2023 р. Справа № 920/582/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар Місюк О.П.

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2022 (повне рішення складено 11.11.2022)

у справі №920/582/22 (суддя - Котельницька В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт"

до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт" звернулося з позовом до Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 411471,17 грн, з яких: 278546,40 грн - основний борг, 72965,97 грн - пеня, 51102,50 грн - інфляційні втрати та 8856,30 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказана заборгованість утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №129/21 від 25.09.2021 в частині здійснення своєчасної оплати поставленого позивачем товару. За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт", у період з 01.11.2021 по 14.11.2021 на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу товар на суму 2891754,76 грн, однак Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради в порушення умов договору здійснило лише часткову оплату за товар, у зв`язку з чим за ним обліковується непогашена заборгованість в сумі 278546,40 грн. У зв`язку з порушенням строку виконання грошових зобов`язань позивачем, виходячи з суми основного боргу, було здійснено нарахування пені на підставі п. 6.3 договору, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.08.2022 відкрито провадження у справі №920/582/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення представників сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.11.2022 (повне рішення складено 11.11.2022) у справі №920/582/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт" задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради на користь позивача 278546,40 грн основного боргу, 10000,00 грн пені, 51102,50 грн інфляційних втрат та 8856,30 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом зменшено заявлений до стягнення розмір пені до 10000,00 грн на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що до подачі позову позивач не звертався до нього з вимогою про сплату грошових коштів за поставлений товар, а тому відповідно до положень ст. 530 ЦК України строк платежу для Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради не настав.

Також відповідач вказує на те, що всупереч умов договору позивач до моменту пред`явлення позову не звертався до відповідача з претензіями чи зауваженнями з приводу неналежного виконання останнім умов договору в частині оплати товару. Проте, вказаний факт залишився поза увагою суду першої інстанції.

Насамкінець, Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради вважає, що суд першої інстанції неправомірно взяв до уваги у якості належних доказів на підтвердження наявності заборгованості акти звіряння розрахунків між сторонами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 апеляційну скаргу у справі №920/582/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу у справі №920/582/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 27.12.2022 від Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №920/582/22, призначено її до розгляду на 31.01.2023, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт" у встановлений процесуальний строк не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/438/23 від 30.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/582/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу у справі №920/582/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 справу №920/582/22 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

На електронну адресу суду 31.01.2023 представником Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 31.01.2023 представники учасників справи не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 вказане клопотання задоволено та відкладено розгляд справи до 28.02.2023.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/639/23 від 27.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/582/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 апеляційну скаргу у справі №920/582/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 справу №920/582/22 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

В судове засідання 28.02.2023 представники учасників справи не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 розгляд справи відкладено до 21.03.2023.

В засідання суду 21.03.2023 представники учасників справи вкотре не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги та не подавали до суду клопотань про відкладення розгляду справи. Отже, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 25.09.2021 між Комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт" (постачальник) укладено договір поставки №129/21, відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає у власність покупцю щебінь гранітний різних фракцій та відсів гранітний (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кількісні характеристики, а також асортимент товару в кожній партії визначаються заявками покупця, узгодженими постачальником, і закріплюються у відповідних видаткових накладних, які підписуються сторонами на кожну партію товару.

Згідно з п. 3.4.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставлених в електронному вигляді рахунка(ів) на оплату відповідно до п. 3.5 договору.

Покупець сплачує 100% вартості товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання товару на залізничній станції призначення, яку вказує покупець, згідно відмітки у залізничній накладній (п. 3.5.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, визначену цим договором, додатковою угодою до нього та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 6.3 договору за прострочення оплати за поставлений товар покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати до моменту фактичної оплати заборгованості.

Пунктом 6.5 договору визначено, що сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє боржника від належного виконання своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. п. 8.1 та 8.2 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Дія договору пролонговується на наступні календарні роки (з 01 січня по 31 грудня), якщо жодна зі сторін не надасть іншій стороні попереднє повідомлення про припинення дії договору щонайменше за місяць.

Також 25.09.2021 між сторонами підписано додаток №1 до договору поставки, відповідно до умов якого уповноваженою особою від покупця визначено директора Вегеру Олександра Олексійовича, а постачальника - Онищенка Олексія Ігоровича.

20.10.2021 позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1 до договору поставки, відповідно до п. 1.1.1 якої виключено з розділу 6 договору "Відповідальність сторін і вирішення спору" п. 6.4. Інші умови договору залишились незмінними.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору у листопаді 2021 року позивачем на користь відповідача було здійснено поставку товару на загальну суму 2891754,76 грн, що підтверджується наступними документами:

- залізничною накладною №32933665 від 25.10.2021 та видатковою накладною №586 від 01.11.2021 на суму 742724,20 грн;

- залізничною накладною №32933657 від 25.10.2021 та видатковою накладною №594 від 01.11.2021 на суму 532123,05 грн;

- залізничною накладною №32957615 від 26.10.2021 та видатковою накладною №587 від 01.11.2021 на суму 188361,11 грн;

- залізничною накладною №33244757 від 14.11.2021 та видатковою накладною №602 від 14.11.2021 на суму 175770,00 грн;

- залізничною накладною №33245978 від 14.11.2021 та видатковою накладною №603 від 14.11.2021 на суму 591906,40 грн;

- залізничною накладною №33240631 від 14.11.2021 та видатковою накладною №604 від 14.11.2021 на суму 660870,00 грн.

25.10.2021 та 12.11.2021 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару №475 та №488 за договором на суму 1463208,36 грн та 1428546,40 грн відповідно.

30.11.2021 між сторонами підписано та скріплено печатками підприємств акт звіряння взаємних розрахунків за листопад 2021 року, відповідно до якого станом на 30.11.2021 відповідач підтвердив поставку товару позивачем на суму 2891754,76 грн, а також часткову оплату в сумі 1000000,00 грн та борг у розмірі 1891754,76 грн.

Позивач також зазначає про додаткову часткову сплату відповідачем боргу за договором. В поданому до матеріалів справи односторонньому акті звіряння за період з 01.11.2021 по 12.07.2022 станом на 12.07.2022 позивач вказав про оплату відповідачем заборгованості на загальну суму 2613208,36 грн та про борг відповідача перед позивачем у розмірі 278546,40 грн.

Оскільки відповідачем так і не виконано зобов`язань за договором поставки в частині повної оплати товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Граніт" звернулося з даним позовом до суду та просило стягнути з Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради суму основного боргу за договором у розмірі 278546,40 грн. Окрім цього, у зв`язку з порушенням строку оплати за товар позивач також просив на підставі п. 6.3 договору та ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 72965,97 грн пені, 51102,50 грн інфляційних втрат та 8856,30 грн 3% річних.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції відзиву на позовну заяву не подав та не виклав своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що оскільки відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та, відповідно, не надав доказів здійснення такої оплати, Комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради порушено умови договору №129/21 від 25.09.2021 та положення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Також суд, здійснивши перерахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку про його обґрунтованість. Проте, на підставі положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України місцевий господарський суд, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також значний обсяг відповідальності відповідача, що є непропорційним наслідком порушення умов договору, недоведеність позивачем наявності у останнього збитків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, прийшов до висновку про необхідність зменшення заявленої позивачем пені до 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради оскаржує рішення суду у даній справі лише в частині задоволених позовних вимог. Отже, рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2022 переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині задоволення заявленого позову та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які, у свою чергу, кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу.

Пунктами 3.4.2 та 3.5.1 договору поставки №129/21 від 25.09.2021 визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставлених в електронному вигляді рахунка(ів) на оплату відповідно до п. 3.5 договору. Покупець сплачує 100% вартості товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання товару на залізничній станції призначення, яку вказує покупець, згідно відмітки у залізничній накладній.

Як було встановлено вище, позивач у повному обсязі виконав звої зобов`язання за договором. Відповідно до умов договору за листопад 2021 року відповідач отримав товар на суму 2891754,76 грн та з порушенням строків оплати частково сплатив вартість товару на суму 2613208,36 грн.

Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи і не спростовано Комунальним підприємством "Шляхрембуд" Сумської міської ради, останнім не оплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 278546,40 грн.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, доказів здійснення відповідачем оплати існуючої заборгованості станом на час розгляду даної справи її матеріали не містять.

Частинами 1 та 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, оскільки відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд першої прийшов до вірного висновку з приводу наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що до подачі позову позивач не звертався до нього з вимогою про сплату грошових коштів за поставлений товар, а тому відповідно до положень ст. 530 ЦК України строк платежу для Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради не настав.

Колегія суддів вважає наведений аргумент необґрунтованим, оскільки скаржником невірно трактуються положення ст. 530 ЦК України.

Так, відповідно до першого речення ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. п. 3.4.2 та 3.5.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставлених в електронному вигляді рахунка(ів) на оплату відповідно до п. 3.5 договору. Покупець сплачує 100% вартості товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання товару на залізничній станції призначення, яку вказує покупець, згідно відмітки у залізничній накладній.

Тобто, умовами укладеному між сторонами правочину встановлено строк виконання зобов`язань покупця з оплати товару, а тому до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення умов договору, а не ст. 530 ЦК України в частині пред`явлення вимоги кредитора до боржника про виконання зобов`язання.

Також відповідач вказує на те, що всупереч умов договору позивач до моменту пред`явлення позову не звертався до відповідача з претензіями чи зауваженнями з приводу неналежного виконання останнім умов договору в частині оплати товару. Вказаний факт залишився поза увагою суду першої інстанції.

Апеляційний суд вказує на безпідставність наведених тверджень скаржника з огляду на наступне.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України).

Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (ст. 19 ГПК України).

Таким чином, ГК України визначає звернення з письмовою претензією як захід досудового врегулювання спору виключно правом (а не обов`язком) учасника господарських відносин.

До того ж, обома зазначеними законодавчими актами передбачається обов`язок особи, яка порушила права і законні інтереси інших осіб, поновити їх, не чекаючи пред`явлення, зокрема, претензії.

Насамкінець, Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради вважає, що суд першої інстанції неправомірно взяв до уваги у якості належних доказів на підтвердження наявності заборгованості акти звіряння розрахунків між сторонами.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Також, згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, колегія суддів зазначає, що відповідачем, ані під час розгляду спору в суді першої інстанції, ані при зверненні з апеляційною скаргою не спростовано шляхом подання належних і допустимих доказів та викладення своєї правової позиції факту порушення взятих на себе договірних зобов`язань в частині оплати поставленого товару.

Таким чином, колегія суддів відхиляє вказаний аргумент скаржника.

Окрім суми основного боргу у зв`язку з порушенням строку оплати за товар позивач також просив на підставі п. 6.3 договору та ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 72965,97 грн пені, 51102,50 грн інфляційних втрат та 8856,30 грн 3% річних

Відповідно до п. 6.3 договору за прострочення оплати за поставлений товар покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати до моменту фактичної оплати заборгованості.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідачем порушено грошове зобов`язання з оплати товару наявні підстави для нарахування сум пені, а також інфляційних втрат та 3% річних.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, дійшов правомірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 51102,50 грн інфляційних втрат та 8856,30 грн 3% річних. При цьому, суд також дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості розрахунку пені у розмірі 72965,97 грн.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції та доводів апеляційної скарги рішення в наведеній частині є також обґрунтованим.

З рахуванням усього вищезазначеного, оскільки відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за договором поставки, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача, які відхилені судом вище, встановлених обставин справи не спростовують.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2022 у справі №920/582/22 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхрембуд" Сумської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2022 у справі №920/582/22 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Шляхрембуд" Сумської міської ради.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко