Ухвала

від 13.03.2023 по справі 908/874/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/38/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.03.2023 Справа № 908/874/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В. при секретарі Драковцевій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу вих. №01-57 від 28.02.2023 (вх.№4418/08-08/23 від 02.03.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ на дії державного виконавця у справі №908/874/22

за позовом Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА (пров. Несторівський, 3-5, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ (юридична адреса: вул. Перемоги, 72-А, кімната 9, м. Запоріжжя, 69005; поштова адреса: бул.Центральний, 9А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 40385546)

про стягнення 87564412,23 грн.

орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622)

за участю представників:

від позивача (стягувача) Пушанко І.О. (довіреність №01/01/07-1364/д від 30.12.2022, в режимі відеоконференції);

від відповідача (боржника) Маміч Я.С. (в залі суду) - ордер серії ВІ № 1131017 від 28.02.2023;

від органу виконання не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2022 у справі № 908/874/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ на користь Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА основний борг у сумі 76829504,44 грн., пеню в сумі 13134687,88 грн., 3% річних у сумі 1136655,68 грн., інфляційні втрати в сумі 11430016,76 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 868350,00 грн.

28.12.2022 на виконання судового рішення видано відповідний наказ.

20.02.2023 до суду надійшла скарга боржника на дії державного виконавця у справі №908/874/22, відповідно до якої боржник просить визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо винесення постанови від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №70836707; визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №70836707.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2023 скаргу передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою суду від 23.02.2023 у справі №908/874/22 скаргу повернуто без розгляду у зв`язку з ненаданням заявником доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі стягувачу.

02.03.2023 від боржника надійшла повторна скарга на дії державного виконавця у справі №908/874/22, до якої додано докази надсилання копії скарги з додатками стягувачу та органу виконання та викладено клопотання до суду поновити строк на подання скарги.

У скарзі боржник просить визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо винесення постанови від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №70836707; визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №70836707.

В обґрунтування скарги боржник посилається на відсутність законних підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки місцезнаходженням боржника є м. Запоріжжя, а будь-яке майно, яке належить боржнику на праві власності, відсутнє.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2023 скаргу передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно з п. а ч. 1, ч. 2 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Враховуючи те, що скарга подається боржником повторно після усунення виявлених судом недоліків, а первісна скарга була подана боржником у встановлений строк, ухвалою суду від 03.03.2023 поновлено заявнику строк подачу скарги та прийнято скаргу до розгляду, призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 13.03.2023 об 10 год. 30 хв., запропоновано стягувачу та органу виконання до судового засідання надати відзив на скаргу, явку представників учасників справи в судове засідання не обов`язковою.

06.03.2023 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 13.03.2023 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 07.03.2023 задоволено клопотання позивача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 13.03.2023 о 10 год. 30 хв. у справі № 908/874/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.

10.03.2023 від стягувача надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого стягувач просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Від органу виконання 10.03.2023 надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких він просить суд відмовити в задоволенні скарги.

В судовому засіданні 13.03.2023 були присутні представник стягувача в режимі відеоконференції та представник боржника в залі суду. Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник боржника просив задовольнити скаргу.

Представник стягувача просив відмовити у задоволенні скарги.

Розглянувши матеріали справи та скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд ухвалив відмовити в задоволенні скарги, виходячи з такого.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У скарзі боржник просить визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо винесення постанови від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №70836707; визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №70836707.

В обґрунтування скарги боржник посилається на відсутність законних підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки місцезнаходженням боржника є м. Запоріжжя, а будь-яке майно, яке належить боржнику на праві власності, відсутнє.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція).

Абзацом 3 п. 4 Інструкції в чинній редакції передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

З огляду на присуджену судовим рішенням у справі №908/874/22 суму стягнення (102530864,76 грн.), керуючись приписами Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями Інструкції в чинній редакції, ПАТ «УКРНАФТА» обґрунтовано звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження за наслідками такого звернення.

Слід зазначити, що редакція п. 4 пункту Інструкції, на яку посилається боржник, відповідно до якої Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п`ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ, ще не введена в дію, оскільки відповідний пункт наведений в редакції Наказу Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019 і такі зміни вводяться в дію відповідно до пункту 5 вказаного наказу.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2019 № 4224/5 затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, зокрема в абзаці другому пункту 4 Інструкції після слів «посадові особи» доповнено словами «а також розташовані у місті Києві територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи»; а абзац третій цього пункту Інструкції викладено такій редакції: «сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті або двадцять п`ять та більше мільйонів гривень чи еквівалентну суму в іноземній валюті, якщо місцем виконання рішення є місто Київ» (абзаци чотирнадцятий-шістнадцятий підпункту 1 пункту 1 вказаних змін).

За змістом пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2019 №4224/5 абзаци чотирнадцятий-шістнадцятий підпункту 1 пункту 1 змін, затверджених цим наказом, вводяться в дію з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України оголошення про утворення у складі Департаменту державної виконавчої служби управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві.

Боржник не наводить доказів розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України оголошення про утворення у складі Департаменту державної виконавчої служби управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві.

Щодо посилань Боржника на абз. 7 п. 102 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 7 п. 102 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Отже, положення Закону передбачають заборону відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території громад, що розташовані:

- в районі проведення воєнних (бойових) дій або

- перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

На момент доповнення Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону п.102 діяв наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року». Зазначеним переліком були визначені територіальні громади, які розташовані в «районі проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)». Зазначений наказ втратив чинність 22.12.2022.

На момент відкриття виконавчого провадження №70836707 від 24.01.2023 діяв наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», яким всю територію Запорізького району з 12.02.2022 віднесено до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (розділ І). Дата завершення бойових дій не визначена.

З зазначеного можна дійти висновку, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 не визначає території, що розташовані «в районі проведення воєнних (бойових дій)» та/або таких, що «перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Водночас, як на момент відкриття виконавчого провадження №70836707 від 24.01.2023, так і станом на сьогодні діє постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 у редакції від 21.01.2023, абзацом 13 якої визначено: «Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, території, які визначені в розділі І, як території на яких ведуться (велися) бойові дії, і щодо яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, не підпадають під дію пункту 102 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно обмежень по відкриттю виконавчих проваджень і вчиненню виконавчих дій на таких територіях немає.

Враховуючи викладене, посилання боржника на відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є безпідставними, тому в задоволенні скарги суд відмовив.

Керуючись статтями 234, 235, 339, 340, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ на дії державного виконавця у справі №908/874/22.

Ухвала суду набрала законної сили з моменту її проголошення 13.03.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її проголошення. Повний текст ухвали складено та підписано 20.03.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко