Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/14376/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/14376/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

до Асоціації ремонтно-будівельної асоціації «Київрембуд»

про стягнення 8 300,35 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Асоціації ремонтно-будівельної асоціації «Київрембуд» (далі - відповідач) про стягнення 8 300,35 грн, з яких 5 908,42 грн основного боргу, 369,42 грн 3% річних та 2 022,51 грн втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № ВС-16-00176 від 04.01.2016 в частині оплати наданих послуг у встановлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 27.12.2022 була отримана позивачем та відповідачем 03.01.2023.

05.01.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову з підстав, викладених у ньому.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (виконавець) та Асоціація ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд» (замовник) уклали договір № ВС-16-00176 про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого з метою обмеження шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я мешканців Шевченківського району міста Києва виконавець бере на себе зобов`язання відносно надання послуг з вивезення побутових відходів (ТПB) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а замовник зобов`язується отримати та оплатити послуги виконавця.

Згідно з пунктами 2.1-2.3 Договору виконавець забезпечує вивіз твердих побутових відходів, які складаються щоденно замовником в контейнер для сміття. Середньомісячний обсяг послуг обчислюється згідно категорії замовника та норм накопичення ТПВ. Якщо фактична кількість ТПВ на об`єкті замовника перевищує середньомісячний обсяг розрахований відповідно до п.2.2. договору, то кількість ТПВ, що підлягає вивезенню встановлюється за домовленістю сторін (по факту утворення ТПВ).

За приписами пунктів 4.1-4.5, 4.7-4.9 Договору, вартість наданих послуг по вивезенню ТПВ визначається, виходячи з обсягу накопичених ТПВ згідно з категорією замовника і тарифу на послуги, які надаються КП "Автотранспортне підприємство Шевченківського району", встановлено розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 березня 2015 року № 186 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)» (далі - Розпорядження), яке набрало чинності з дня його оприлюднення, а саме Розпорядження оприлюднене у газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 36 (4632) 13 березня 2015 року.

Тариф на послуги за цим Договором становить: 82 (вісімдесят дві) грн. 36 коп. з ПДВ за 1 м3 для юридичних осіб та 69 (шістдесят дев`ять) грн. 18 коп. за 1 м3 для бюджетних установ.

Періодом для розрахунку вартості послуг є календарний місяць.

Категорія замовника: по вул. О. Шмідта, 35/37.

Кількість одиниць, яку використовує Замовник, 0,6 м3.

Вартість послуг по вивезенню ТПВ складає 49 грн. 42 коп.

0,6м3 х 68,633 х 20%=49,42

Оплата послуг виконавця здійснюється замовником щомісяця у строк до 20 числа місяця в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

У разі несвоєчасної оплати послуг замовнику забороняється користуватися контейнером для ТПВ.

Тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання Послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні Послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

Цей договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2017 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 6.1 Договору)

Сторонами не надано до матеріалів справи доказів розірвання або припинення договорів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що він є чинними.

Як убачається з наданих до матеріалів справи актів надання послуг, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з вивезення ТПВ за період з 31.01.2019 по 31.10.2022 на загальну суму 5908,42 грн. Акти надання послуг та рахунки на їх оплату були надіслані на адресу відповідача (замовника) в електронному вигляді через систему електронного документообігу, що підтверджується витягом з «M.E.Doc».

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості №7-3932 від 27.07.2020, однак відповідачем не було надано відповіді на дану претензію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було надано послуги з вивезення побутових відходів за період з 31.01.2019 по 31.10.2022 загальною вартістю 5908,42 грн, однак відповідач оплату наданих послуг не здійснив. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 5908,42 грн, а також 3% річних у розмірі 369,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 2022,51 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання в силу вимог статей 526, 525 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положенням статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до наданих позивачем актів надання послуг у період з 31.01.2019 по 31.10.2022 та рахунків до них, загальна вартість наданих позивачем послуг з вивезення побутових відходів за вказаний період становить 5 908,42 грн.

У п. 4.7 Договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником щомісяця у строк до 20 числа місяця в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Отже, з урахуванням положень статті 530 ЦК України та змісту пункту 4.7 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором за спірний період на момент розгляду справи судом настав.

Зі змісту витягу з системи електронного документообігу «M.E.Doc.» вбачається, що акти надання послуг та рахунки на їх оплату були доставлені відповідачу. Однак, незважаючи на отримання вказаних рахунків, відповідач не оплатив надані послуги.

Доказів сплати вказаної суми або відсутності у відповідача зобов`язань з її сплати до матеріалів справи сторонами не надано.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що відповідачем, у порушення умов Договору, зобов`язання з оплати наданих послуг за період з 31.01.2019 по 31.10.2022 не виконувались взагалі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 908,42 грн. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів протилежного відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 369,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 022,51 грн за загальний період прострочення з 21.01.2019 по 29.11.2022.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74-77, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Асоціації ремонтно-будівельної асоціації «Київрембуд» (01033, м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5; код 31811546) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, код 33745659) борг у розмірі 5 908 (п`ять тисяч дев`ятсот вісім) грн 42 коп., 3% річних у розмірі 369 (триста шістдесят дев`ять) грн 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн 51 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.03.2023.

Суддя О.Г. Удалова