Рішення

від 21.03.2023 по справі 910/13568/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2023Справа № 910/13568/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДХІМ"

до Фізичної особи-підприємця Михайловського Валерія Володимировича

про стягнення 232367,13 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДХІМ" звернулося до Господарського суду міста Києва позовом до Фізичної особи-підприємця Михайловського Валерія Володимировича про стягнення 232367,13 грн заборгованості, з яких: 208000,00 грн - сума основного боргу, 21185,90 грн - інфляційні втрати, 3181,23 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на надання маркетингово - консультаційних послуг №190222 від 19.02.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

04.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13568/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача: 02122, м. Київ, вул. Вірменська, 5А, кв. 8., зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДХІМ" про розгляд справи з викликом сторін.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 18.01.2023, направлена відповідачу повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору на надання маркетингово - консультаційних послуг №190222 від 19.02.2022 позивач у період з 29.03.2022 по 31.05.2022 перерахував відповідачу 243000,00 грн оплати за послуги, на підтвердження чого надав платіжні доручення №6 від 29.03.2022 на суму 20000,00 грн, №8 від 31.03.2022 на суму 15000,00 грн, №10 від 14.04.2022 на суму 5000,00 грн, №11 від 16.04.2022 на суму 5000,00 грн, №3 від 28.04.2022 на суму 8000,00 грн, №9 від 10.05.2022 на суму 5000,00 грн, №10 від 12.05.2022 на суму 10000,00 грн, №18 від 23.05.2022 на суму 15000,00 грн, №21 від 26.05.2022 на суму 150000,00 грн, №27 від 31.05.2022 на суму 10000,00 грн.

Відповідач на виконання договору на надання маркетингово - консультаційних послуг №190222 від 19.02.2022 надав позивачу послуги з пошуку постачальника ізраїльського нафтопереробного заводу Carmel Olefins та сприяння укладення контракту на поставку поліпропілена марки U77A на суму 35000,00 грн, про що сторонами складений та підписаний акт наданих послуг №1 від 31.03.2021.

Однак, в порушення умов договору відповідач послуг на суму 208000,00 грн позивачу не надав, про неможливість виконання договірних зобов`язань не повідомляв.

10.11.2022 на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення грошових коштів за ненадані послуги у розмірі 208000,00 грн у строк не пізніше 5 робочих днів з дня отримання вимоги. Однак, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, позивачем заявлені вимоги про стягнення 208000,00 грн основного боргу та нарахованих з 15.04.2022 по 24.11.2022 інфляційних втрат у сумі 21185,90 грн та 3181,23 грн - 3% річних.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДХІМ" (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Михайловським Валерієм Володимировичем (виконавець, відповідач) укладений договір на надання маркетингово - консультаційних послуг №190222 (надалі - договір).

У відповідності до п.1.1. договору виконавець зобов`язується за плату надати замовникові маркетингово-консультаційні послуги, а саме:

маркетингове дослідження серед споживачів полімерної сировини: потреби, цінності, очікування;

маркетингове дослідження серед вітчизняних і іноземних виробників полімерної сировини: виробничі потужності, цінова політика, логістика;

аналіз спільно з замовником результатів вищезазначених маркетингових досліджень;

надання рекомендацій щодо того, яким повинен бути оптимальний асортимент полімерної сировини, що продається замовником, якими мають бути оптимальні ціни на різні види полімерної сировини, що продаються замовником, щоб здійснювалося успішне ведення господарської діяльності замовника по торгівлі полімерною сировиною і подальший успішний розвиток господарської діяльності замовника по торгівлі полімерною сировиною;

надання рекомендацій щодо інших можливих способів і шляхів створення у споживачів позитивного іміджу полімерної сировини, що продається замовником;

надання рекомендацій щодо способів і порядку доведення до споживачів інформації про достоїнства полімерної сировини, що продається замовником, і стимулювання у споживачів бажання придбати цей товар: а) рекомендації щодо найкращого вибору особи, що поширює рекламу; б) рекомендації щодо змісту рекламних матеріалів замовника (з оцінкою їх потенційної ефективності); в) у разі потреби провести будь-які дослідження-рекомендації щодо найкращого вибору особи, яка проводить такі дослідження, форм і методів дослідження; г) оцінка потенційної ефективності способів і засобів доведення до споживачів інформації про достоїнства полімерної сировини, що продається замовником, і стимулювання у споживачів бажання придбати цей товар; д) інші необхідні рекомендації;

здійснення діяльності направленої на пошук клієнтів, інформування їх про послуги замовника, сприяти укладенню договорів постачання полімерної сировини, що продається замовником.

Згідно із пп.1.1.8 п.1.1. договору замовник зобов`язується прийняти належним чином надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах і в порядку, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п.2.1. договору виконавець зобов`язаний надавати послуги в повній відповідності з умовами цього договору(пп.2.1.1.); у разі виникнення обставин, що перешкоджають належному виконанню виконавцем своїх зобов`язань за цим договором, повідомити про це замовника в письмовій формі протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виникнення таких обставин (пп.2.1.3.);

У пункті 3.1. договору передбачено, що загальна вартість послуг виконавця за цим договором складається з сум всіх актів приймання-передачі наданих послуг, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно із п.3.2. договору оплата послуг виконавця за цим договором проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі (про його зміну виконавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів повідомити замовника в письмовій формі, в іншому випадку замовник не несе відповідальність за прострочення платежу і за інші негативні наслідки, пов`язані з перерахуванням грошей на неправильний рахунок).

Пунктом 4.1. договору визначено, що за результатами фактичного надання послуг між сторонами укладається окремий акт приймання-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно із п.4.2. договору акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами до 10 (десятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань. Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, у разі відсутності пропозицій будь-якої сторони, направлених за 30 днів до закінчення терміну дії договору (п.8.1. договору).

Матеріали справи не містять повідомлень сторін про небажання продовжувати договірні відносини у спосіб, передбачений п.8.1. договору, а відтак строк дії договору продовжений.

Згідно із матеріалів справи, відповідач надав позивачу послуги з пошуку постачальника ізраїльського нафтопереробного заводу Carmel Olefins та сприяння укладення контракту на поставку поліпропілена марки U77A на суму 35000,00 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом наданих послуг №1 від 31.03.2021.

Як встановлено судом, позивач у період з 29.03.2022 по 31.05.2022 платіжними дорученнями №6 від 29.03.2022 на суму 20000,00 грн, №8 від 31.03.2022 на суму 15000,00 грн, №10 від 14.04.2022 на суму 5000,00 грн, №11 від 16.04.2022 на суму 5000,00 грн, №3 від 28.04.2022 на суму 8000,00 грн, №9 від 10.05.2022 на суму 5000,00 грн, №10 від 12.05.2022 на суму 10000,00 грн, №18 від 23.05.2022 на суму 15000,00 грн, №21 від 26.05.2022 на суму 150000,00 грн, №27 від 31.05.2022 на суму 10000,00 грн перерахував відповідачу 243000,00 грн оплати за послуги згідно договору №190222 від 19.02.2022.

Позивач 10.11.2022 направив на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів за ненадані послуги у розмірі 208000,00 грн у строк не пізніше 5 робочих днів з дня отримання вимоги. Однак, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що відповідачем не надані оплачені позивачем послуги на суму 208000,00 грн. Посилаючись на прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивач на підставі ст.625 ЦК України за період з 15.04.2022 по 24.11.2022 нарахував інфляційні втрати у сумі 21185,90 грн та 3% річних у сумі 3181,23 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою договір №190222 від 19.02.2022 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Положення частини першої статті 901 ЦК України вказує на те, що договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Згідно із ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивач у період з 29.03.2022 по 31.05.2022 перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 243000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №6 від 29.03.2022 на суму 20000,00 грн, №8 від 31.03.2022 на суму 15000,00 грн, №10 від 14.04.2022 на суму 5000,00 грн, №11 від 16.04.2022 на суму 5000,00 грн, №3 від 28.04.2022 на суму 8000,00 грн, №9 від 10.05.2022 на суму 5000,00 грн, №10 від 12.05.2022 на суму 10000,00 грн, №18 від 23.05.2022 на суму 15000,00 грн, №21 від 26.05.2022 на суму 150000,00 грн, №27 від 31.05.2022 на суму 10000,00 грн. Згідно із зазначених платіжних доручень, оплата здійснена позивачем за інформаційно-консультативні послуги згідно договору №190222 від 19.02.2022.

Як підтверджується підписаним між сторонами актом наданих послуг №1 від 31.03.2021 відповідач надав позивачу послуги з пошуку постачальника ізраїльського нафтопереробного заводу Carmel Olefins та сприяння укладення контракту на поставку поліпропілена марки U77A на суму 35000,00 грн.

У матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі наданих відповідачем позивачу маркетингово - консультаційних послуг на суму 208000,00 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зі змісту умов договору відповідач взяв на себе зобов`язання надати позивачу маркетингово-консультаційні послуги (п.1.1.). Сторони погодили, що загальна вартість послуг відповідача за цим договором складається з сум всіх актів приймання-передачі наданих послуг (3.1.); за результатами фактичного надання послуг між сторонами укладається окремий акт приймання-передачі наданих послуг (п.4.1.). Акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами до 10 (десятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п.4.2.). Оплата послуг відповідача за цим договором проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача (п.3.2.). Позивач зобов`язується прийняти належним чином надані відповідачем послуги та оплатити їх (пп.1.1.8 п.1.8.).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши та проаналізувавши умови договору, судом встановлено, що при укладенні договору сторонами не визначено строку надання відповідачем послуг, у тому числі за умови здійснення передоплати (авансу). Договором не передбачено обов`язку відповідача здійснити надання послуг після отримання оплати. Натомість, за змістом умов договору оплата здійснюється після прийняття наданих відповідачем послуг. Фактичне надання послуг між сторонами оформляється Актом приймання-передачі послуг, який підписується сторонами до 10 (десятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.

Згідно із ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача із вимогами про надання послуг у певний строк, у тому числі на суму 208000,00 грн, що перерахована позивачем як оплата за договором.

У свою чергу, у вимозі від 10.11.2022 позивач просив повернути грошові кошти за ненадані послуги у розмірі 208000,00 грн, проте не встановлював строку надання відповідачем маркетингово-консультаційних послуг.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, порушення зобов`язання, може полягати, зокрема, у невиконанні зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

При цьому, у відповідності до приписів ст.530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений договором строк для його виконання або якщо строк виконання обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги - у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Згідно із ч. 1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.7 ст.180 Цивільного кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За змістом пункту 8.1. договору сторонами погоджено, що договір діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань.

Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік, у разі відсутності пропозицій будь-якої сторони, направлених за 30 днів до закінчення терміну дії договору.

Матеріали справи не містять повідомлень сторін про небажання продовжувати договірні відносини у спосіб, передбачений п.8.1. договору, а тому у відповідності до умов договору, договір був пролонгований сторонами до 31.12.2023. Доказів припинення строку дії договору суду не надано.

Оскільки на даний час строк дії договору не закінчився, то сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до умов договору, в тому числі відповідач може виконати взяті на себе зобов`язання щодо надання позивачу маркетингово-консультаційних послуг.

За змістом статті 14 ЦК України, яка встановлює основні принципи виконання цивільних обов`язків, так само, як і цивільні права, кореспондуючі їм, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Тому, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений певний обов`язок особи, то вона не може бути примушена до його виконання.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст. 13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням зазначеного, оскільки сторонами не передбачено строку надання відповідачем маркетингово-консультаційних послуг, позивач вимог до відповідача про надання послуг у певні строки не направляв, а відповідач може надати обумовлені договором послуги в межах строку дії договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є передчасними, оскільки з матеріалів справи не вбачається настання у відповідача строку виконання зобов`язання з надання послуг.

Виходячи з встановлених обставин справи, змісту наявних між сторонами правовідносин сторін, суд зазначає, що невиконання послуг за умови відсутності встановленого строку на надання таких послуг, звернень позивача про надання послуг чи встановлення строку їх надання, за умови наявності договору, дія якого не припинена, а також відсутності порядку надання послуг за умови авансування робіт за договором, який є чинним, вказує на відсутність допущення відповідачем прострочення виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що наведене, оскільки договір є чинним, не позбавляє відповідача права та можливості, в межах виконання укладеного ним з позивачем договору, надати позивачу передбачені цим договором послуги на виконання своїх договірних зобов`язань. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 03.03.2020 у справі №910/8089/19.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 208000,00 грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 21185,90 грн та 3% річних у сумі 3181,23 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено факту прострочення виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем, а вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимоги про стягнення 208000,00 грн заборгованості, у задоволенні якої судом відмовлено, то вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 21185,90 грн та 3% річних у сумі 3181,23 грн також задоволенню не підлягають.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДХІМ" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Михайловського Валерія Володимировича 232367,13 грн заборгованості, з яких: 208000,00 грн - сума основного боргу, 21185,90 грн - інфляційні втрати, 3181,23 грн - 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.03.2023.

Суддя С.О. Турчин