Рішення

від 20.03.2023 по справі 922/2358/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023м. ХарківСправа № 922/2358/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шевченко А.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Синицький І.О., адвокат, ордер серія АХ № 1108407 від 29.11.2022,

відповідача: не з`явився,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології», місто Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К», місто Харків,

про розірвання договору та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне некомерційне підприємство Обласний центр онкології, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К, з наступними позовними вимогами:

- стягнення за договором про закупівлю товарів № 2 від 04 січня 2022 року заборгованості у загальному розмірі 175 478,00 грн., з них: 106 808,00 грн. основний борг, 68 670,00 грн. штраф;

- розірвати договір про закупівлю № 2 від 04 січня 2022 року та додаткові угоди № 1 від 04 січня 2022 року, № 2 від 10 січня 2022 року, № 3 від 31 січня 2022 року, № 4 від 04 лютого 2022 року, № 5 від 15 лютого 2022 року до цього Договору, укладені між КНП ОЦО та ТОВ ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К.

30 листопада 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, залишено позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу на підтвердження доплати судового збору в сумі 2 479,92 грн.; приведення у відповідність позовної заяви та вказати правильну ціну позову, що зазначена у вступній частині позову, вказати правильне найменування відповідача, а також належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

13 грудня 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2358/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2358/22 підготовче провадження і призначено підготовче засідання. 18 січня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, клопотання (вх. № 906 від 16 січня 2023 року) позивача, Комунального некомерційного підприємства Обласний центр онкології, залишено без задоволення. Означене судове рішення обґрунтовано тим, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було заявлено зазначене клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою. Доказів поважності причин пропуску строку на подання клопотання до суду не надано. 09 лютого 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, визнано поважними причини неподання позивачем у встановлений законом строк документів, що подані разом з клопотанням (вх. № 2105 від 30 січня 2023 року) та встановлено позивачу додатковий строк до 09 лютого 2023 року для подання вказаних документів. Задоволено клопотання позивача (вх. № 2105 від 30 січня 2023 року). Прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи документи, що подані разом із клопотанням позивача про залучення доказів до матеріалів справи (вх. № 2105 від 30 січня 2023 року). 20 лютого 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався, як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція за трек номером 6102271569512 (ухвала суду від 13 грудня 2022 року) є повернутою за відсутністю адресата за вказаною адресою за датою проставлення відмітки 22 грудня 2022 року. Водночас, до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пп. 5 ч. 6 ст. 242 кодексу). Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 13 грудня 2022 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Означена заява по суті справи мала бути подана відповідачем до 06 січня 2023 року (включно).

Також, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64//2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2263-іХ від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про затвердження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2500-IX від 15 серпня 2022 року затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2738-IX від 16 листопада 2022 року затверджено Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2915-IX від 07 лютого 2023 року затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі. Крім того, в період з 25 січня 2023 року по 08 лютого 2023 року суддя-доповідач по справі Калініченко Н.В. перебувала у щорічній відпустці.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, який в даному випадку не є розумним. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

АРГУМЕНТИ СТОРІН ПО СПРАВІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

У позовній заяві зазначено, що 03 грудня 2021 року позивач у електронній системі закупівель оголосило про проведення відкритих торгів. 04 січня 2022 року між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (учасник за договором) укладено договір про закупівлю № 2 від 04 січня 2022 року (надалі Договір) та Додаткові угоди до цього Договору № 1 від 04 січня 2022 року, № 2 від 10 січня 2022 року, № 3 від 31 січня 2022 року, № 4 від 04 лютого 2022 року, № 5 від 15 лютого 2022 року. Відповідно до п. 1.1. Договору учасник зобов`язується поставляти Замовникові, а Замовник прийняти і оплатити бензини моторні, паливо дизельне у вигляді талонів (карток) (надалі Товар), кількість товару та ціни зазначені в Специфікації (додаток №3), що є невід`ємною частиною цього Договору. Як вказує позивач, на день складення цієї позовної заяви, він перерахував на користь відповідача кошти на бензини моторні, паливо дизельне у вигляді талонів (карток) у сумі 137 382,90 грн. Натомість, позивач зазначає про те, що відповідачем грубо порушено умови Договору та відмовлено у заправці автомобілів по талонам до повного їх погашення. Зокрема, водіям позивача неодноразово на пунктах АЗС відповідача було відмовлено у заправці автотранспортних засобів шляхом погашення талонів. Внаслідок повного ігнорування договірних зобов`язань за Договором та Додатковими угодами до нього адміністрація позивача письмового звернулась до відповідача з відповідною претензією від 06 липня 2022 року № 01-20/295. В той же час, вищевказана претензія була проігнорована відповідачем. Як зазначає позивач, оскільки відповідач надав талони, але не погасив їх, а у позивача зберігаються оригінали таких талонів у кількості на бензин А-92 1 360 л; на бензин А-95 1 050 л; ДТ 850 л, оригінали яких додані до позовної заяви. Таким чином, на думку позивача, відповідач не провів заправку автотранспорту позивача по талонам до повного їх погашення на загальну суму 106 808,00 грн. Позивач також зазначає, що оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання Договору, то позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про розірвання Договору. Окрім цього, відповідно до п. 7.3. Договору за дострокове розірвання Договору на вимогу Учасника, в тому числі у судовому порядку, з підстав, що настали не з вини Замовника, учасник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі тридцять п`ять відсотків від загальної суми цього Договору. Позивач зазначає, що штраф за порушення Договору складає 68 670,00 грн. (35% від 196 200,00 грн. загальної суми Договору).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

ВІДНОСНО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ТА СТЯГНЕННЯ КОШТІВ.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. В статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як підтверджено матеріалами справи, 04 січня 2022 року між Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології (позивач, замовник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К (відповідач, учасник за Договором) укладено Договір про закупівлю товарів № 2. Відповідно до п. 1.1. Договору Учасник зобов`язується поставляти замовникові, а Замовник прийняти і оплатити бензини моторні, паливо дизельне у вигляді талонів (карток) (надалі товар), кількість товару та ціни зазначені у Специфікації (додаток 3), що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.3. Договору одиницею виміру при передачі товару є один літр. Відповідно до Специфікації до Договору, відповідач зобов`язався передати позивачу наступні марки та обсяги палива (товару): 1. Бензин А-92 у кількості 3 200 л, ціна за одиницю з ПДВ 25,02 грн.; 2. Бензин А-95 у кількості 3 000 л, ціна за одиницю з ПДВ 25,3203 грн.; 3. Дизельне паливо у кількості 1 550 л, ціна за одиницю з ПДВ 25,9349 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору визначається загальною вартістю товару згідно із тендерної пропозиції учасника, відповідно до Специфікації і становить 196 224,00 грн., у тому числі ПДВ 32 704,00 грн. Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником за поставлений товар на підставі видаткової накладної протягом 30 банківських днів. Відповідно до п. 5.1. Договору строк поставки товару: з моменту укладання Договору до 31 грудня 2022 року. Відповідно до п. 5.2. Договору місце поставки товару (талонів АЗС): 61070, Україна, Харківська обл., Харків, Лісопарківська, 4. В подальшому сторонами було укладено ряд Додаткових угод. Додатковою угодою № 1 від 04 січня 2022 року до Договору передбачено зменшення ціни Договору до 196 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 32 700,00 грн. без зміни обсягу палива (товару). Внесено відповідні зміни до Специфікації. Додатковою угодою № 2 від 10 січня 2022 року до Договору передбачено збільшення ціни Договору до 193 624,68 грн. в т.ч. ПДВ 32 270,78 грн. Внесено відповідні зміни до Специфікації. Додатковою угодою № 3 від 31 січня 2022 року до Договору передбачено внесення змін у зв`язку з допущеною технічною помилкою в Додатковій угоді № 2, а саме викладено ціну Договору в наступній сумі: 196 156,68 грн., в т.ч. ПДВ 32 692,78 грн. Внесено відповідні зміни до Специфікації. Додатковою угодою № 4 від 31 січня 2022 року до Договору передбачено зменшення ціни Договору до 196 132,38 грн., в т.ч. ПДВ 32 688,73 грн. Внесено відповідні зміни до Специфікації. Додатковою угодою № 5 від 15 лютого 2022 року до Договору передбачено зменшення ціни Договору до 196 071,78 грн., в т.ч. ПДВ 32 678,63 грн. Внесено відповідні зміни до Специфікації. Отже, кінцева ціна Договору складає 196 071,78 грн., в т.ч. ПДВ 32 678,63 грн. Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2022 року позивачем проведено платіж згідно платіжної інструкції № 3396 на суму 47 224,50 грн. 01 лютого 2022 року позивачем проведено платіж згідно платіжної інструкції № 3494 на суму 9 216,00 грн. 18 лютого 2022 року позивачем проведено платіж згідно платіжної інструкції № 3575 на суму 80 942,40 грн. Отже, позивачем було перераховано на користь відповідача грошову суму за Договором у загальному розмірі 137 382,90 грн. Відповідно до п. 5.4. Договору з моменту переходу права власності та до моменту фактичної виборки товару з АЗС за талонами, товар знаходиться на зберіганні в учасника до повного погашення талону. Зобов`язання учасника щодо повернення товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту отоварення талонів на АЗС учасника (тобто кількість палива і його марка, вказані в талоні, видана замовнику). Строк дії талону - до повного погашення. Відповідно до п. 5.6. Договору учасник зобов`язується забезпечити заправку автотранспорту замовника через мережу АЗС по території міста Харкова (в межах п`ятикілометрової зони від зазначеної в Договорі юридичної адреси замовника) та всіх районах Харківської області, у разі такої потреби замовника (талони). Відповідно до п. 6.3.1. Договору учасник зобов`язаний забезпечити своєчасну поставку товару у строки, встановлені цим Договором. Відповідно до п. 6.3.3. Договору учасник зобов`язаний здійснювати передачу товару згідно потреби замовника на умовах цього Договору. Відповідно до п. 6.3.4. Договору учасник зобов`язаний проводити заправку автотранспорту замовника по талонам до повного їх погашення.

Позивачем наголошується про те, що відповідачем було відмовлено у погашенні талонів на АЗС. На підтвердження цього ним було надано заяви свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Як вбачається з заяви свідка від 18 січня 2023 року, ОСОБА_1 , який займає посаду заступника генерального директора з технічних питань, 07 квітня 2022 року ним було здійснено виїзд на пункт АЗС відповідача. Оператор АЗС повідомила йому, що по талонам, наразі, АЗС не заправляє, але може продати бензин за готівковий розрахунок. Тобто, свідку ОСОБА_1 фактично було відмовлено в заправці автотранспорту по талонам відповідно до Договору.

Як вбачається з заяви свідка від 18 січня 2023 року, ОСОБА_2 , який займає посаду водія, 02 березня 2022 року ним було здійснено виїзд на пункт АЗС відповідача, однак АЗС була зачинена. Тобто, з цієї заяви вбачається, що одна з АЗС відповідача не працювала, тобто погашення талонів не могло відбутися.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, позивачу дійсно було відмовлено в погашенні талонів відповідно до Договору. Означений юридичний факт вказує про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до Договору, зокрема порушено п. 6.3.4. Договору. Враховуючи предмет Договору, відповідач фактично відмовився виконувати взяті на себе зобов`язання щодо заправки автотранспортних засобів (погашення талонів).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Внаслідок укладення Договору, враховуючи його предмет, позивач явно розраховував, що пред`являючи талон на АЗС відповідача, працівники позивача або інші його уповноважені особи, будуть мати можливість заправити автотранспортний засіб для здійснення своєї діяльності. Враховуючи специфіку діяльності позивача, паливні матеріали є вкрай важливими. Натомість, відповідач відмовив в погашенні талону та запропонував розрахуватися готівкою, хоча заправка автотранспортних засобів, відповідно до Договору, здійснюється виключно шляхом погашення талонів.

Таким чином, суд переконаний, що відповідачем було істотно порушено умови Договору шляхом відмови від виконання взятих на себе зобов`язань заправки транспортних засобів позивача шляхом погашення талонів, що були видані відповідачем. Позивач фактично позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору з відповідачем заправки транспортного засобу у кількості, що передбачена Специфікацією. У зв`язку з цим, є підстави для розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. При цьому, суд зазначає, що розірвання Договору тягне за собою автоматичне розірвання додаткових угод, адже вони є невід ємними частинами (складовими) Договору, і їх існування окремо від Договору неможливо.

Як було зазначено вище, позивачем було перераховано на користь відповідача 137 382,90 грн. Як вбачається з довідки головного бухгалтера позивача про дебіторську заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09 листопада 2022 року, борг відповідача складає 106 808,40 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Позивачем заявлено до стягнення 106 808,00 грн.

Враховуючи вищевикладені висновки, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 106 808,00 грн.

ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ ЗА ДОГОВОРОМ.

Посилаючись на п. 7.3. Договору, позивач вимагає стягнення штрафу на його користь з відповідача у розмірі 68 670,00 грн.

Відповідно до п. 7.3. Договору за дострокове розірвання Договору на вимогу Учасника, в тому числі у судовому порядку, з підстав, що настали не з вини Замовник, учасник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі тридцять п`ять відсотків (35%) від загальної суми Договору.

Як вбачається зі змісту означеного пункту Договору, відповідальність у вигляді штрафу настає, якщо Договір розірваний, в тому числі у судовому порядку, саме на вимогу Учасника, тобто відповідача. Натомість, вимогу про розірвання Договору заявлено замовником за Договором, тобто позивачем. Пункт 7.3. Договору сформульований чітко та у суду не викликає сумнівів щодо його розуміння.

У зв`язку з цим, не підлягає задоволенню вимога про стягнення штрафу відповідно до п. 7.3. Договору у розмірі 68 670,00 грн.

Окремо суд звертає увагу, що за іншими пунктами Договору передбачена відповідальність, що за певних умов могла були застосовна позивачем замість п. 7.3. Договору. Однак, це є лише правом позивача і, як вже було зазначено, суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» задовольнити частково.

Розірвати договір про закупівлю товарів № 2 від 04 січня 2022 року, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології» (61070, місто Харків, вулиця Лісопарківська, будинок 4; код ЄДРПОУ: 40929168) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К» (61089, місто Харків, вулиця Дванадцятого Квітня, будинок 1А; код ЄДРПОУ: 39524274).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ К» (61089, місто Харків, вулиця Дванадцятого Квітня, будинок 1А; код ЄДРПОУ: 39524274) на користь Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» (61070, місто Харків, вулиця Лісопарківська, будинок 4; код ЄДРПОУ: 40929168) основний борг за договором про закупівлю товарів № 2 від 04 січня 2022 року у розмірі 106808,00 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 4083,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "21" березня 2023 р.

СуддяН.В. Калініченко