Ухвала

від 15.03.2023 по справі 331/972/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

справа № 331/972/23

пр. 2/336/1276/2023

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича, 3-я особа: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку машинобудівник-15 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавцем Дмитром Володимировичем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.09.2022 року № 311340892.

Справа надійшла за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та згідно автоматизованого розподілу справу передана у провадження судді Галущенко Ю.А..

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем вказано в якості відповідачів Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради та державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича, а в якості 3-ї особи ОСОБА_2 .

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства. (Постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16).

Відповідно до п.138 постанови Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 183/1617/16 поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Постанова КГС ВС від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19 Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Отже, з урахуванням правової позиції позивачу необхідно уточнити склад учасників та визначитись з належними відповідачами по справі.

Відповідно до ст. 4.ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення.

Тобто з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, наявний спір про право, а не виключно дослідження владних управлінських рішень та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. Однак при звернені до суду з зазначеною позовною заявою не визначено яким чином наявність запису про державну реєстрацію прав власності порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача, лише зазначено, що втручання в права позивача було здійснено державним реєстратором шляхом прийняття оскаржуваного рішення без дотримання встановленої процедури.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на правила розгляду того чи іншого юридичного конфлікту, виходячи з його сутності, з дійсних правовідносин, що склалися між учасниками такого конфлікту, а не з огляду на сформований позивачем склад сторін справи та сформульовані позивачем (часто некоректно) позовні вимоги. Саме такий підхід (орієнтація на сутність конфлікту, який виник, а не на формальне зосередження на визначених позивачем сторонах спору чи його предметі) вимагає від позивача переформатувати свої вимоги з огляду на дійсний зміст відповідного юридичного конфлікту, уточнити склад відповідачів та звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Як визначає Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року по справі № 676/58/17-ц, спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Обрання конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

В свою чергу, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

При цьому, аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 та від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19 та у постанові КГС ВС від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.

Окрім того, до позовної заяви додано копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, скасувати яку просить представник позивача.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЗУ «Про державний реєстр на нерухоме майно на їх обтяжень» відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Як вбачається із змісту доданої копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підставою для державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна слугувало довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.09.2022.

Поряд з цим, позовна заява не містить доказів (документів), на підставі яких були проведені реєстраційні дії, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність відомостей у наданій суду копії Витягу з Державного реєстру від відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії щодо внесення записів про державну реєстрацію права власності.

Крім того, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, неналежної якості, через що частина документу є абсолютно нечитабельною.

Готуючи офіційні документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами та державними стандартами. Відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» затвердженні вимоги до оформлювання документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Згідно з цим стандартом, дозволеним є для друкування текстів документів використання гарнітуру Times New Roman, шрифт розміром 1214 друкарських пунктів. Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

Суддею встановлено, що до заяви додані документи, які не оформлені з дотриманням вимог наведеного вище стандарту, тому заявнику необхідно надати копії документів належним чином оформлені.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст.185ЦПК України слід залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177ЦПК України , та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавця Дмитра Володимировича, 3-я особа: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку машинобудівник-15 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Галущенко Ю.А.