ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 643/16932/18 Номер провадження 22-ц/814/1163/23Головуючий у 1-й інстанції Майстренко О.М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Хіль Л.М.,
судді Дряниця Ю.В., Лобов О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава провадження за апеляційною скаргою голови Правління ГБК «ФЕД-1» Діденка Валерія Петровича на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 березня 2021 року
по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови ГБК «ФЕД-1» Діденка Валерія Петровича, бухгалтера ГБК «ФЕД-1» ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинення певних дій.
Апеляційний суд заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та з урахуванням уточнених вимог просила визнати дії голови Правління ГБК «ФЕД-1» Діденка В.П. та бухгалтера ОСОБА_2 в ГБК "ФЄД-1" відносно порушення її прав незаконними; визнати її членом ГБК «ФЄД-1» та користувачем гаражного боксу № НОМЕР_1 розташованого за адресою: узвіз Данилівський, 2 у м. Харкові; зобов`язати ГБК « ФЄД-1» оформити та видати їй належні документи щодо члена її в ГБК « ФЄД-1» , видати довідку, що вона є членом ГБК « ФЄД-1», а також , що їй належить гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати уповноважені органи влади зареєструвати та надати їй документи про право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати протокол засідання правління та рішення ГБК « ФЄД-1» щодо передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 на баланс кооперативу незаконним та скасувати.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення даного позову, в обґрунтування якого посилається на те, що наприкінці грудня місяця 2020 року вона звернулася до голови гаражного-будівельного кооперативу «ФЄД-1» Діденко В.П. щодо вирішення питання порушених її прав стосовно гаражу № НОМЕР_1 , придбаного нею в ГБК «ФЄД-1», членом якого вона являється, на що отримала усну відповідь, що вона не являється членом ГБК «ФЄД-1» та було прийнято рішення стосовно передачі гаражу № НОМЕР_1 на баланс ГБК «ФЄД-1» з подальшим його продажем.
Вважала, що дії відповідачів можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду із заявленими вимогами, у зв`язку з чим просить суд заборонити вчиняти будь-які дії ГБК «ФЕД-1» стосовно гаражу № НОМЕР_1 ,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо зміни правового статусу гаражного боксу № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в ГБК «ФЕД-1», в тому числі приймати рішення щодо членства, проведення державної реєстрації права власності чи виконувати щодо нього інші дії та зобов`язання.
Не погодившись з вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржено головою ГБК «ФЕД-1» Діденка В.П. просив ухвалу місцевого суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що майно може бути відчужено або передано іншій особі.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона просила відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження голові ГБК «ФКД-1».
Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.
Вказне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц
Від ОСОБА_1 та голови ГБК «ФКД-1» надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідно до статті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги без участі сторін.
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий суд виходив з того, що між сторонами дійсно наявний спір щодо вказаного майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження або передачі іншим особам вказаного гаражу, а також таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.
Згідно з частиною першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вирішення порушенням прав позивача щодо гаражу № НОМЕР_1 , що знаходитсь за адресою: АДРЕСА_1 в ГБК « ФЕД-1».
Обгрунтовуючи свої вимог позивач вказала, що наприкінці грудня місяця 2020 року вона звернулася до голови гаражного-будівельного кооперативу «ФЄД-1» Діденка В.П. щодо вирішення питання порушених її прав стосовно гаражу № НОМЕР_1 , придбаного нею в ГБК «ФЄД-1», членом якого вона являється, на що отримала усну відповідь, що вона не являється членом ГБК «ФЄД-1» та було прийнято рішення стосовно передачі гаражу № НОМЕР_1 на баланс ГБК «ФЄД-1» з подальшим його продажем.
Тому, фактично позивач, як на підставу вжиття заходів забезпечення позову, вказує про можливість подальшої реалізації спірного майна.
За таких обставин місцевий суд дійшов вірноговисновку, що заходи забезпечення позову співмірні із заявленими позовними вимогами, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить ефективний захист його порушеного права є безпідставними, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а невжиття вказаних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду .
Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача та можливим ризикам від незабезпечення позову.
За таких обставин, апеляційну скаргу голови Правління ГБК «ФЕД-1» Діденка В.П. слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу голови Правління ГБК «ФЕД-1» Діденка Валерія Петровича залишити без задоволення.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя Л.М. Хіль
Судді Ю.В. Дряниця
О.А. Лобов
Повний текст постанови складено 20.03.2023 року
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2023 |
Оприлюднено | 23.03.2023 |
Номер документу | 109681577 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Хіль Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні