Рішення

від 21.03.2023 по справі 420/16832/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16832/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 18 листопада 2022 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №331466 від 20.06.2022.

Ухвалою від 28.11.2022 позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

На адресу електронної пошти суду від позивача за вх. №ЕП/36229/22 надійшла заява про усунення недоліків, з належним чином оформленою позовною заявою та доказами сплати судового збору.

22.12.2022 ухвалою продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою від 16.01.2023 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» (вх №ЕП/36229/22), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач не погоджується із застосуванням відповідних фінансових санкцій, оскільки вважає застосування таких санкцій протиправним, а постанову про її застосування є необґрунтованою та прийнятою всупереч вимогам законодавства України. Вказує, що: без належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, останній був позбавлений права надати пояснення та докази щодо встановлених суб`єктом владних повноважень порушень; постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331466 було винесено 20 червня 2022 року, що свідчить про те, що справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення було розглянуто в органі державного контролю майже через п`ять місяців з дня виявлення порушення; Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області не наділений господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб`єктів господарювання, а тому не може розглядати справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт у строки передбачені ст. 250 Господарського кодексу України; в Акті № 0052546 від 27.01.2022 року відсутні посилання на результати габаритно-вагового контролю, а саме на довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, водію також не було надано довідки про здійснення габаритно-вагового контролю та на адвокатський запит відповідачем було надано ряд документів, проте відповідач не надав довідку про здійснення габаритно-вагового контролю; без довідки про здійснення габаритно-вагового контролю не може йти мова про здійснення габаритно-вагового контролю, із наявних документів виходить, що габаритно-ваговий контроль не здійснювався, а Постанова № 331466 була винесена безпідставно.

02.02.2023 до суду від відповідача за вх №ЕП/3342/33 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Укртрансбезпекою, у зв`язку з введенням воєнного стану було організовано дистанційну роботу державних службовців та працівників апарату, зокрема шляхом виконання дистанційної роботи поза межами адміністративних будівель, у будь-якому місці за вибором працівника. Також, наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.03.2022 № 208 «Про встановлення простою в роботі апарату державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Служби» встановлено простій. Вказано, що таким чином, посадові особи Укртрансбезпека не мали можливості через наявність загрози їх здоров`ю і життю та з огляду на відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку № 1567 строки. Зазначено, що у зв`язку з неявкою уповноваженої особи позивача на дату, вказану у запрошенні, а саме 20.06.2022, та за наявності підстав керівником територіального органу Укртрансбезпеки було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331466 від 20.06.2022. Вказано, що Порядок № 1567 не встановлює строку накладення адміністративно-господарського штрафу, з огляду на що підлягає застосуванню строк, визначений статтею 250 ГК України: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зазначено, що Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено обов`язку щодо відображення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю характеристик вимірювального та зважувального обладнання. Здійснення габаритно-вагового контролю підтверджується в тому числі актом № 005246 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 325685.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.02.2023 до суду від позивача за вх №ЕП/4714/23 надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов відповідача, відповіддю на відзив позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» зареєстроване в якості юридичної особи 27.03.2014 та його основним видом діяльності за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі 27.01.2022 складено та підписано акт №325685 (а.с.22) про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.21), відповідно до якого перевірявся автомобіль (тягач) марки MAN TGX 24.480 з напівпричепом марки BENALU С3Н, реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; суб`єкт, що перевірявся ТОВ «МІРТРАНСАГРО», найменування та вид вантажу: пшениця 2021 року; нормативно допустима маса 44.00, фактична 44,0; відстані між осями, метрів: не заповнено; осьове навантаження нормативно допустиме: 11,0/18,0/24,0, фактичне: 5,900/12,600/25,500.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №325685 від 17.01.2022 (а.с.21), відповідно до якого перевірка була проведена на ділянці а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» 203км+500км відповідно до направлення на перевірку №012552 від 27.01.2022. Перевірка здійснена щодо транспортного засобу автомобіль (тягач) марки MAN TGX 24.480 з напівпричепом марки BENALU С3Н, реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтв про реєстрацію НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с.25); водій ОСОБА_1 . Під час перевірки виявлені порушення «перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм, ТТН №102928 від 27.01.2022 року,вантаж пшениця, з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм (на 6,3%), а саме навантаження на строєну вісь складає 25,500 кг при допустимих 24,000 кг», чим порушено: абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10% включно при перевезенні поданого вантажу.

Відповідачем 18.02.2022 сформовано запрошення позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №0585/720.2/4-22 (а.с.20) на 09.03.2022, яке позивачу направлене 21.02.2022 (а.с.79).

08.06.2022 відповідачем сформовано запрошення позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №16126/820.2/24-2 (а.с.19) на 20.06.2022, яке позивачу направлене 09.06.2022 (а.с.80).

На підставі Акту №325685 від 17.01.2022, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №331466 від 20.06.2022 (а.с.11), відповідно до якої враховуючи, що ТОВ «МІРТРАНСАГРО» допущено порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500 грн.

Позивачем оскаржено таку постанову у досудовому порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті, однак відповідно до листа останнього від 15.07.2022 №3224/3.1/15-22 (а.с.15-16) у задоволенні скарги було відмовлено.

Вважаючи оскаржувану постанови протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух», відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.12 Порядку № 1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частин 1, 4 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Так, у позовній заяві позивач посилається на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без належного сповіщення позивача та за його відсутності.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку №1567 (у редакції Постанови КМ № 79 від 02.02.2022, яка набрала чинності 04.02.2022) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як встановлено судом, відповідачем було вжито заходи у відповідності до п. 26 Порядку №1567 щодо сповіщення ТОВ «МІРТРАНСАГРО» про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме 21.02.2022 та 09.06.2022 направлялись за офіційною адресою місцезнаходження позивача запрошення рекомендованими листами із повідомленням на 09.03.2022 та 20.06.2022 (номери поштових відправлень 6501409188673 та 6501409248900).

При цьому, враховуючи те, що позивач та відповідач мають місцезнаходження на території міста Одеса, враховуючи орієнтовні терміни доставки поштових відправлень поштовою службою АТ «УКРПОШТА» в межах обласного центру (до трьох днів від дня подання відправлення для пересилання), суд вважає, що відповідач своєчасно вжив заходів щодо сповіщення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та відповідно не несе відповідальності щодо вжиття/невжиття позивачем дій щодо отримання таких запрошень.

Крім того позивач у позовній заяві не зазначив, в чому проявилось неналежне сповіщення відповідачем позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та не надано доказів на підтвердження такого неналежного сповіщення. А відтак суд не приймає до уваги такі доводи ТОВ «МІРТРАНСАГРО».

Також позивач у позовній заяві посилається на те, що оскаржувану постанову було винесено 20 червня 2022 року, що свідчить про те, що справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт було розглянуто в органі державного контролю майже через п`ять місяців з дня виявлення порушення.

Відповідно до п.25 Порядку №1567 (у редакції Постанови КМ № 79 від 02.02.2022) справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За змістом частини першої статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно із статтею 250 ГК України (у редакції, чинній на момент застосування до позивача санкції) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи. Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт в територіальному органі Укртрансбезпеки повинна бути розглянута не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку №1567).

Разом з тим, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ є адміністративно-господарським штрафом (як вид адміністративно-господарської санкції), а тому його застосування повинно здійснюватися у межах строків, передбачених частиною першою статті 250 ГК України (тобто, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом).

Дійсно оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято із порушенням приписів абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи.

В той же час, вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу було прийнято з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною першою статті 250 ГК України.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Тобто розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача в межах строку, визначеного п. 25 Порядку №1567, не відбувся з об`єктивних причин, у зв`язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.

Крім того, суд наголошує, що позивачу було забезпечено право на участь у розгляді справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт шляхом направлення запрошення на розгляд справи.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України, який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1567.

Також позивач у позовній заяві посилається на відсутність довідки про здійснення габаритно-вагового контролю.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно із п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Також, за змістом п.п.4,5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Тобто, з приписів Порядку №879 та Порядку №1007/1207 вбачається, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.

Суд зазначає, що відповідачем до суду доказів видання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та її засвідченої копії не надано, та ні у оскаржуваній постанові, ні у акті проведення перевірки №325685 від 27.01.2022 та акті про перевищення транспортним засобом вагових параметрів №0052546 від 27.01.2022 немає посилань на таку довідку.

Отже, відповідач не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів та не навів доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача - задоволенню.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №331466 від 20.06.2022.

Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «МІРТРАНСАГРО» (вул. Чорноморського козацтва, 103, м.Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 39152409).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Успенська, буд.4, м. Одеса, 65014).

Суддя Вовченко O.A.