Постанова

від 21.03.2023 по справі 620/2487/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 620/2487/19

адміністративне провадження № К/9901/8046/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ Моноліт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 (суддя - Падій В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді: Аліменко В.О., Епель О.В.) у справі №620/2487/19.

встановив:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АКБ Моноліт» (далі - ТОВ «АКБ Моноліт») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) від 02.04.2019 №00000911400.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Чернігівській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2019, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у Чернігівській області зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, ненадання належним чином оформлених документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «АКБ Моноліт» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Також ГУ ДФС у Чернігівській області подано заяву про залишення даного адміністративного позову без розгляду, яке задоволенню не підлягає з огляду на те, що з позовом у цій справі позивач звернувся до суду першої інстанції у серпні 2019 року, тобто до прийняття постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень після їх адміністративного оскарження.

Так, у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, зауважено на тому, що:

суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми;

зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;

задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

В контексті викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 висновків необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Отже, з огляду на те, що з позовом у цій справі ТОВ «АКБ Моноліт» звернулося до суду першої інстанції до прийняття 26.11.2020 постанови Верховного Суду, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань, після їх адміністративного оскарження, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, Суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АКБ «Моноліт» щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за вересень, грудень 2017 року, лютий, квітень, червень та липень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ «Сантос Холд», ТОВ «Граніт Інвест Компані» та ТОВ «Білдінг Індастріс».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 07.03.2019 №138/14/38704177, в якому зафіксовані порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «АКБ «Моноліт»:

занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього у сумі 813623,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року на суму 467202,00 грн., лютий 2018 року на суму 94440,00 грн., квітень 2018 року на суму 52381,00 грн., за червень 2018 року на суму 134000,00 грн., за липень 2018 року на суму 65600,00 грн.;

завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 26069,00 грн., у тому числі за вересень 2017 року на суму 26069,00 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №00000911400, яким ТОВ «АКБ «Моноліт» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1259538,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 839692,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 419846,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що у зазначених контрагентів була відсутня можливість для вчинення господарських операцій, а фактичне виконання робіт і фактичний рух товару від не відбувалися, а тому у позивача не було підстав для відображення відповідних операцій у податковому обліку.

Такий висновок обґрунтований тим, що ТОВ «Сантос Холд» не подає податкову звітність з червня 2018 року, ТОВ «Грант Інвест Компані» - з жовтня 2018 року, ТОВ «Білдінг Індастріс» - з листопада 2018 року. У свою чергу раніше подана податкова звітність свідчить про відсутність матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для виконання робіт та поставки товару.

За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних контролюючий орган прийшов до висновку про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судами також встановлено, ТОВ «АКБ «Моноліт» та ТОВ «Сантос Холд» укладено договір про надання послуг по будівництву № 526 від 26.05.2017.

У матеріалах справи міститься ліцензія, що видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 27.09.2017, яка підтверджує наявність у ТОВ «Сантос Холд» на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідкам.

На підставі вказаного договору ТОВ «Сантос Холд» виконувало на замовлення ТОВ «АКБ «Моноліт»:

роботи з поточного ремонту залізничної колії на об`єкті у Оболонському районі м. Києва, що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 34 від 16.08.2017;

послуги по будівництву на території комплексу «Обеліск Слави» у м. Бобровиця, що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 38 від 21.08.2017 та відомістю ресурсів від 21.08.2017;

послуги по будівництву на території виробничої бази «Лукашівка» у м. Бобровиця, що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 60 та № 61 від 27.12.2017 та дефектними актами від 08.08.2017 та від 12.09.2017;

загально-будівельні роботи у м. Ніжині, підтверджується актами приймання виконаних робіт № 65 та № 66 від 28.09.2017 та дефектними актами від 26.09.2017 та від 03.11.2017;

послуги по складанню рейкошпальної решітки та елементів верхньої будови залізничної колії, підтверджується актом приймання виконаних робіт № 67 від 28.12.2017 та дефектним актом від 11.12.2017.

Також позивач надав копії платіжних доручень, які підтверджують здійснення розрахунків з виконавцем робіт та оборотно-сальдову відомість і картку рахунку 631, які підтверджують відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Крім того позивач повідомив, що ТОВ «Сантос Холд» залучалося до виконання будівельних робіт, які ТОВ «АКБ «Моноліт» зобов`язувалося виконати на замовлення інших суб`єктів господарювання, а саме: виконання робіт з поточного ремонту залізничної колії на об`єкті у Оболонському районі м. Києва та послуг по складанню рейкошпальної решітки та елементів верхньої будови залізничної колії було замовлене ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ (Київ-Петрівська філія), послуги з ремонту комплексу «Обеліск Слави» - Бобровицькою міською радою Чернігівської області, роботи на території виробничої бази «Лукашівка» у м. Бобровиця - ТОВ «Земля і Воля», загально-будівельні роботи у м. Ніжині - ТОВ «Баришівська зернова компанія».

На підтвердження виконання своїх зобов`язань перед ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ (Київ-Петрівська філія), Бобровицькою міською радою Чернігівської області, ТОВ «Земля і Воля» позивач надав суду копії відповідних договорів та первинних документів, складених у зв`язку з виконанням обумовлених ними робіт.

Фактичне виконання ТОВ «АКБ «Моноліт» робіт, які були замовлені зазначеними контрагентами, контролюючий орган не заперечує.

Додатково позивач надав до суду першої інстанції копію листа ТОВ «Сантос Холд» від 22.10.2018 № 429, у якому викладені пояснення щодо господарських відносин із ТОВ «АКБ «Моноліт».

Між ТОВ «АКБ «Моноліт» та ТОВ «Грант Інвест Компані» був укладений договір надання послуг від 04.04.2018, який передбачав виконання робіт по складанню рейкошпальної решітки та елементів верхньої будови залізничної колії.

Виконання таких робіт підтверджується актом виконання робіт від 26.04.2018. Згідно вказаного акту роботи по збиранню ланок рейкошпальної решітки на залізобетонних шпалах із рейок типу Р65 довжиною по 12,5 м у кількості 42 шт. виконувалися у період з 10 по 26.04.2018. До виконання робіт були залучені 9 працівників, що узгоджується із даними акту перевірки від 07.03.2019 № 138/14/38704177 про кількість осіб, які працюють у ТОВ «Грант Інвест Компані».

Також між вказаними контрагентами був укладений договір поставки № 4/11/05 від 11.05.2018. Предметом поставки за вказаним договором був товар «Перевод стрілковий, тип Р-65, марка 1/9».

На підтвердження фактичного отримання зазначеного товару позивач надав суду копії видаткових накладних, також товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, а також оборотно-сальдову відомість і картку рахунку 631, які підтверджують відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Згідно з вказаними товарно-транспортними накладними перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «Грант Інвест Компані».

Придбаний у ТОВ «Грант Інвест Компані» товар - «Перевод стрілковий, тип Р-65, марка 1/9» у подальшому був реалізований позивачем ТОВ «Вітчизна» та ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли».

Між ТОВ «АКБ «Моноліт» та ТОВ «Білдінг Індастріс» укладено договір № Р18/жд від 11.05.2018, який передбачав виконання робіт, пов`язаних із ремонтом/реконструкцією/будівництвом залізничної колії.

Виконання таких робіт підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт. Згідно вказаних актів ТОВ «Білдінг Індастріс» виконало роботи по виготовленню й улаштуванню рейкових упорів, збиранню ланок рейкошпальної решітки на залізобетонних шпалах із рейок типу Р65 довжиною по 12,5 м, поточного ремонту дільниці примикання під`їзної залізничної колії ТОВ «Кролевецький силікатний завод».

Також позивач надав копії платіжних доручень, які підтверджують здійснення розрахунків з виконавцем робіт та оборотно-сальдову відомість і картку рахунку 631, які підтверджують відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Договір № Р18/жд від 11.05.2018 був укладений з метою залучення ТОВ «Білдінг Індастріс» до виконання будівельних робіт, які ТОВ «АКБ «Моноліт» зобов`язувалося виконати на замовлення ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» згідно з договором підряду № 227 від 27.02.2018.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» позивач надав суду копії відповідного договору та первинних документів, складених у зв`язку з виконанням обумовлених ним робіт.

Фактичне виконання ТОВ «АКБ «Моноліт» робіт за договором підряду № 227 від 27.02.2018 контролюючий орган не заперечує.

Оцінивши подані платником докази суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «АКБ «Моноліт» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не надано відповідачем доказів наявності відповідного вироку суду у кримінальній справі відносно посадових чи будь-яких інших осіб контрагентів позивача.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його постачальники були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Також з`ясовано, що згідно листів контрагентів позивача податкові накладні, виписані на підставі проведених господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних

Щодо відсутності сертифікатів якості судами враховано, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Чернігівській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ Моноліт» без розгляду відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №620/2487/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова