Рішення

від 04.12.2019 по справі 620/2487/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2487/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Щербака І.І.,

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ Моноліт до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АКБ Моноліт (далі - ТОВ АКБ Моноліт ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 02.04.2019 №00000911400, прийняте на підставі акту перевірки від 07.03.2019 №138/14/38704177.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав, що висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на підставі сумнівів та припущень посадових осіб контролюючого органу, без врахування фактичних обставин справи.

Ухвалою суду від 22.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.

Відповідачем, у встановлений судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача, призначеної в ході проведення службового розслідування стосовно посадової особи, яка здійснювала документальну позапланову виїзну перевірку щодо правомірності формування позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за липень, вересень та грудень 2017року, за лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2018 року по взаємовідносинах з рядом контрагентів, встановлено декларування правовідносин з ТОВ Сантос Холд , ТОВ Граніт Інвест Компані , ТОВ Білдінг Індастріс , за якими позивачем оформлені видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та податкові накладні, які не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності. Зокрема, зазначає, що у взаємовідносинах з ТОВ Сантос Холд у складених актах здачі-прийняття виконаних робіт зазначено лише загальне найменування робіт та їх вартість без конкретизування конкретних обсягів та напрямів робіт, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин тощо, що робить неможливим встановлення змісту й обсягу господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності платника. Вказує, що під час перевірки виявлено невідповідність придбання товару (робіт, послуг) з реалізованим по ланцюгу постачання. Також контролюючий орган зазначає, що в ході перевірки не надані сертифікати якості виробника, а також, що у контрагентів позивача відсутні матеріально-технічна база та трудові ресурси, необхідні для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій з постачання товару. Крім того посилається на той факт, що позивачем не надані накази, авансові звіти тощо, які б підтверджували відрядження директора ТОВ АКБ Моноліт ОСОБА_1 до міст Київ, Кролевець та Дніпро. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній, серед іншого, зазначив, що основною метою повторної перевірки було здійснити донарахування по взаємовідносинам позивача з ТОВ Сантос Холд , ТОВ Граніт Інвест Компані та ТОВ Білдінг Індастріс , не зважаючи та не приймаючи до уваги наявні первинні документи, фактичні обставини здійснення виробничої господарської діяльності, взаємозв`язок між реально проведеними поставками товарів (робіт/послу) та їх використання в подальшій господарській діяльності ТОВ АКБ Моноліт , пов`язаній з виконанням будівельних робіт та реконструкцією залізничних колій для замовників, що була направлена на отримання прибутку від такої господарської діяльності. Акти виконаних робіт разом із дефектними актами ТОВ Сантос Холд , які виписані на адресу позивача, містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством України. Також позивач зазначив, що ТОВ АКБ Моноліт виконує роботи на території Чернігівської та прилеглих областях. Директор ОСОБА_1 організовує виконання всіх робіт, здійснення господарської діяльності підприємства, постійно виїжджає на об`єкти та не оформлює документи на відрядження (аванси, звіти тощо) на самого себе, оскільки у цьому не має необхідності у зв`язку з тим, що підприємство не відносить ніякі суми на витратну частину по бухгалтерському обліку і, відповідно, такі витрати підприємства не декларуються у декларації з прибутку підприємств. Сертифікати якості не відносяться до переліку документів, на підставі яких платник податку має право включати чи не включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість по фактично проведеним господарським операціям. Вказує, що Єдиний реєстр податкових накладних не є доказом невідповідності придбаного товару з реалізованим по ланцюгу постачання.

Ухвалою суду від 18.10.2019 задоволено заяву представника ТОВ АКБ Моноліт та строк підготовки справи №620/2487/19 до розгляду по суті продовжено до 14:00 год. 14 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 04.12.2019 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та здійснено заміну первісного відповідача - ГУ ДФС у Чернігівській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області), відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ АКБ Моноліт з 17.04.2013 зареєстроване в якості юридичної особи, яку взято на податковий облік в органах державної фіскальної служби 18.04.2013.

На підставі наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 19.02.2019 №318 та направлень ГУ ДФС у Чернігівській області на перевірку від 19.02.2019 №429 і №430, відповідачем з 20.02.2019 по 28.02.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АКБ Моноліт щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за вересень, грудень 2017 року, лютий, квітень, червень та липень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ Сантос Холд , ТОВ Граніт Інвест Компані та ТОВ Білдінг Індастріс (т.1 а.с.59).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 07.03.2019 №138/14/38704177 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовані порушення позивачем пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.1., 198.3., 198.6 статті 198, пунктів 200.1., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ АКБ Моноліт :

- занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету всього у сумі 813623,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року на суму 467202,00 грн., лютий 2018 року на суму 94440,00 грн., квітень 2018 року на суму 52381,00 грн., за червень 2018 року на суму 134000,00 грн., за липень 2018 року на суму 65600,00 грн.;

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 26069,00 грн., у тому числі за вересень 2017 року на суму 26069,00 грн. (т.1 а.с.28-58).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №00000911400, яким ТОВ АКБ Моноліт збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1259538,00 грн., з них за податковим зобов`язанням - 839692,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 419846,00 грн. (т.1 а.с.80-81).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами перевірки, ТОВ АКБ Моноліт звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 17.04.2019, в якій останнє просило визнати недійсним і скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення (т.1 а.с.82-96).

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України 14.06.2019 прийнято рішення №27493/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, яким скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке є предметом даного спору - без змін (т.1 а.с.97-104).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1, пунктом 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

За приписами пункту 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У свою чергу, у відповідності до статті 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні положення відображені у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення №88).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-XIV і Положенням №88.

Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у скасуванні податкового повідомлення-рішення, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність його винесення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів, зокрема, реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають позивачу право на податковий кредит.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справах, пов`язаних з визначенням податкових зобов`язань з податку на додану вартість та бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість, в яких Верховний Суд звертає увагу на необхідність з`ясування судами при розгляді справ, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2017 між ТОВ АКБ Моноліт (замовник) та ТОВ Сантос Холд (виконавець) укладено договір №526 про надання послуг по виконанню будівельних робіт на об`єкті замовника, відповідно до умов якого виконавець залучає до виконання робіт фахівців із спеціальною професійною освітою; виконавець виконує загально-будівельні роботи та роботи з будівництва об`єктів I-IV категорії складності у відповідності до наявної ліцензії, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; замовник забезпечує фронт робіт та сплачує виконані роботи у відповідності до умов цього договору (т.1 а.с.107-110).

Позивачем на підтвердження виконання умов даного договору були надані суду: ліцензія; акти приймання виконаних робіт від 16.08.2017 №34, від 21.08.2017 №38, від 27.12.2017 №60, №61, від 28.12.2017 №№65,66,67; дефектні акти від 12.09.2017, від 26.09.2017, від 08.08.2017, від 03.11.2017, від 11.12.2017; відомість використаних ресурсів виконавця від 21.08.2017; платіжні доручення від 26.12.2017 №523, від 19.01.2018 №28, від 16.02.2018 №80, від 28.02.2018 №104, від 14.03.2018 №№126,131; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2017 року - вересень 2018 року; картку рахунку 631 за серпень 2017 року - липень 2018 року; податкові накладні від 16.08.2017 №31, від 21.08.2017 №32, від 27.12.2017 №№389,390, від 28.12.2017 №№391,392,403; квитанції №1 про прийняття документів від 15.09.2017, від 08.01.2018, від 12.01.2018 (т.1 а.с.105-106,111-146).

Згідно з наданими суду документами ТОВ АКБ Моноліт залучало ТОВ Сантос Холд у якості субпідрядника для виконання робіт на підставі договорів, укладених позивачем з ТОВ Баришівська зернова компанія , ТОВ Вітчизна , Бобровицькою міською радою, ТОВ Земля і воля , ПрАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (т.1 а.с.147-223).

Також, між ТОВ АКБ Моноліт (замовник) та ТОВ Граніт Інвест Компані (виконавець) 04.04.2018 укладено договір надання послуг, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується виконати роботи по складанню рейкошпальної решітки та елементів верхньої будови залізничної колії з матеріалів замовника. Обсяги фактично виконаних робіт визначаються сторонами в актах виконаних робіт, що узгоджуються та підписуються уповноваженими представниками сторін (т.1 а.с.227-228).

11.05.2018 між ТОВ Граніт Інвест Компані (постачальник) та ТОВ АКБ Моноліт (покупець) укладено договір поставки №4/11/05, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (т.1 а.с.230-235).

На підтвердження виконання умов даних договорів позивачем були надані суду: акт виконаних робіт від 26.04.2018; видаткові накладні від 21.05.2018 №202, від 23.05.2018 №203, від 25.05.2018 №204, від 29.05.2018 №205; товарно-транспортні накладні від 23.05.2018 №023342, від 25.05.2018 №023346, від 29.05.2018 №023350; платіжні доручення від 14.05.2018 №237, від 05.06.2018 №266, від 03.08.2018 №386; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень 2017 року - вересень 2018 року; картка рахунку 631 за січень 2017 року - вересень 2018 року, податкові накладні від 26.04.2018 №63, від 21.05.2018 №202, від 23.05.2018 №203, від 25.05.2018 №204, від 29.05.2018 №205, квитанції №1 про прийняття документів від 04.05.2018, від 14.06.2018, від 15.06.2018 (т.1 а.с.229,236-250; т.2 а.с.1-6).

11.05.2018 між позивачем (замовник) та ТОВ Білдінг Індастріс (виконавець) було укладено договір №Р18/жд, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи, пов`язані з ремонтом/реконструкцією/будівництвом залізничної колії та забезпечити постачання матеріалів у відповідності до заявок замовника. Вартість робіт визначається за домовленістю сторін у відповідності до фактично наданих послуг та вказується в актах виконаних робіт. Обсяги фактично виконаних робіт визначаються сторонами в актах виконаних робіт, що узгоджуються та підписуються уповноваженими представниками сторін. Номенклатура виконаних робіт та кількість поставленого матеріалу визначається у дефектній відомості, що затверджується уповноваженими представниками сторін. Загальна сума договору дорівнює сумі актів виконаних робіт, підписаних за цим договором (т.2 а.с.10-11).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем були надані суду: акти приймання-передачі виконаних робіт від 17.06.2018, від 18.06.2018, від 19.06.2018; картку рахунку 631 за січень 2017 року - вересень 2018 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2017 року - вересень 2018 року; податкові накладні від 17.06.2018 №219, від 18.06.2018 №220, від 19.06.2018 №221; квитанції №1 про прийняття документів від 13.07.2018 (т.2 а.с.12-24).

Згідно з наданими суду документами ТОВ АКБ Моноліт залучало ТОВ Білдінг Індастріс у якості субпідрядника для виконання робіт на підставі договорів, укладених позивачем з ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли (т.2 а.с.25-40).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства України, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

До того ж, придбані у контрагентів товари, роботи, послуги було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Відсутність наказів, авансових звітів, що підтверджують відрядження директора ТОВ АКБ Моноліт ОСОБА_1 до міст Київ, Кролевець та Дніпро, враховуючи підтвердження господарських операцій іншими документами, на переконання суду, не може вважатися самостійною і достатньою ознакою відсутності здійснення господарської операції.

Також, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, документи щодо якості товару, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства України та мають необхідні обов`язкові реквізити, визначені законом.

При цьому доводи контролюючого органу щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Сантос Холд , ТОВ Граніт Інвест Компані та ТОВ Білдінг Індастріс .

Одночасно, суд вважає за необхідне врахувати, що згідно листів контрагентів позивача податкові накладні, виписані на підставі проведених господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.224-226; т.2 а.с.7-9).

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання ним передбаченої законом податкової вигоди.

Тому суд відхиляє посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16, постанові від 05.02.2019 у справі № 2а-0870/7162/11, постанові від 29.03.2019 у справі № 808/3412/16, постанові від 11.04.2019 у справі № П/811/1761/16 (провадження № К/9901/1185/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При вирішенні даної справи суд також враховує, що відповідачем раніше була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АКБ Моноліт щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за липень, вересень та грудень 2017 року, за лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2018 року по взаємовідносинах, зокрема, з ТОВ Сантос Холд , ТОВ Граніт Інвест Компані та ТОВ Білдінг Індастріс , за результатами якої не було виявлено порушень позивачем податкового законодавства України по взаємовідносинам саме з вказаними контрагентами та у вказаний період.

Разом з тим під час повторної перевірки позивача відповідачем у вищевказаних взаємовідносинах за той самий період виявлені порушення, викладені в акті перевірки від 07.03.2019 №138/14/38704177, які повністю спростовуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже останнє є протиправним і підлягає скасуванню, а позов - задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов ТОВ АКБ Моноліт підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ АКБ Моноліт судовий збір у сумі 18893,07 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ Моноліт до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 02.04.2019 №00000911400, прийняте на підставі акту перевірки від 07.03.2019 №138/14/38704177.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ Моноліт судовий збір у сумі 18893 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто три) грн. 07 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 16.12.2019.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю АКБ Моноліт (вул. Остерська, 51, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ - 38704177).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Суддя В.В. Падій