Рішення

від 17.03.2023 по справі 344/13508/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13508/22

Провадження № 2/344/816/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Татарінової О.А.

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним Державного акту про право власності, визнання недійсним Договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним Державного акту про право власності, визнання недійсним Договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації земельної ділянки. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки у встановленому законом порядку, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0387 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Держанного акту про приватну власність на землю Серія ІФ-15/02-008304 від 07.08.2001 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №8304, що був виданий Позивачу на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 22.03.2001 №130. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються i реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Оскільки Державний акт на право приватної власності на землю є старого взірця, який не містив кадастрового номеру земельної ділянки, для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України та присвоєння їй кадастрового номеру, Позивач у 2022 році звернулася до землевпорядної організацій Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридично-Земельний Центр-ІФ», що має у складі сертифікованого інженера-землевпорядника Неште А.І. (кваліфікаційний сертифікат №004170) та уклала договір щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Після виготовлення технічної документації у встановленому законом порядку, при реєстрації земельної ділянки, в Державному земельному кадастрі, отримано відмову у зв`язку із невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, оскільки наявні зауваження щодо валідності електронного документа, а саме встановлено перетин земельних ділянок Позивача із ділянкою кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площа перетину складає 11,1732%, та отримано Рішення № РВ-2100080712022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, відповідно до Протоколу №ПП-2100051772022 від 19.10.2022 р про проведення перевірки електронного документа та висновку щодо перевірки електронного документа. Відповідно до розробленої, ТзОВ «Юридично-Земельний Центр-ІФ», схеми розташування земельних ділянок, згідно приватизаційних документів, визначено, що земельна ділянка кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, накладається на земельну ділянку Позивача, яка передана їй у приватну власність, площа накладення скадає 0,0043 га. Межа земельної ділянки позивача, від точки Є до точки А є сталою та незмінною з моменту отримання такої у приватну власність, оскільки стіна будинку, який розташований на земельній ділянці Позивача, слугує частиною межі ділянки, що вказано схематично, як і в Державному акті, так і на схемі розташування земельних ділянок. Будинок позивача знаходиться на земельній ділянці з 1993 року, що підтверджується технічним паспортом виданим у 1993 році, та який успадкований Позивачем згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, серія та номер ЗД-746 від 06.07.1999 року. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримано інформацію про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022, площею 0,0860 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), де власниками вказані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відповідачі набули дану земельну ділянку на підставі Договору купівлі-продажу серія та номер 7069, від 23.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., та Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ІФ №086313, виданим 17.09.2003р. Попереднім власником земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022 була ОСОБА_8 , згідно з Державним актом серія та номер ІФ №086313 від 17.09.2003 , на підставі якого був укладений договір купівлі-продажу. Даний Державний акт виданий ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року № 276.

Позивачем зазначається, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.03.2001, №130, Позивачу ОСОБА_1 , передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0387 га, в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку. На підставі вищевказаного Рішення ОСОБА_1 виготовлено Державний акт на право приватної власності на землю ІФ-15/02-008304 від 07.08.2001, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №8304.

Щодо права власності на земельну ділянку ОСОБА_8 (попередній власник) набувачі, відповідно до договору купівлі-продажу, якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зазначає, що Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року №276, передано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку плющею 0,0860 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. На підставі вказаного Рішення ОСОБА_8 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІФ 086313 від 17.09.2003 з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022. Враховуючи вищезначені документи та співставивши дати прийняття рішень органом місцевого самоврядування, стає незрозумілим прийняття Рішення виконавчим комітетом Івано-Франківської міської рали від 17.06.2003 року №276, яке було прийняте після оформлення права власності на земельну ділянку Позивачем, яке посвідчене Державним актом про право приватної власності від 07.08.2001 року. Тобто Рішення було прийняте на два роки пізніше, ніж оформлення права власності на земельну ділянку Позивачем, та не враховано межу земельної ділянки позивача, тим самим позбавивши її можливості реалізувати свої права, як власник земельної ділянки у повній мірі. Жодних рішень щодо вилучення (викупу) усієї або частини земельної ділянки Позивача, органом місцевого самоврядування, не приймалося, жодного договору добровільної відмови від свої земельної ділянки Позивачем не укладалося.

Позивач набула право власності на земельну ділянку значно раніше, а саме 07 серпня 2001 року, ніж ОСОБА_8 на свою земельну ділянку, а саме 17 вересня 2003 року, та з того моменту і до теперішнього часу є її повноправним власником, володіє та користується земельною ділянкою, а тому рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 червня 2003 року про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_8 у власність, істотно суперечить вимогам ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України та безумовно порушує права Позивача, гарантоване ст. 14 Конституції України право власності на землю.

Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати п.1; п.22; п.22.1. Додаток 1 Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року за № 276 «Про затвердження матеріали міського відділу земельних ресурсів» щодо затвердження проектів відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговувания житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно Додатку 1 №26, список громадян, якими передані у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0860 га, гр. ОСОБА_8 ; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ІФ №086313 виданий 17.09.2003 року ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022; визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2008 року №7069 посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан M.B.; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площею 0,0860 га, у Державному земельному кадастрі України.

25.11.2022 року представником виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що Івано-Франківська міська рада не погоджується з заявленими позовним вимогами, вважає їх необгрунтованими безпідставними та такими що не підлягаю задоволенню, оскільки ОСОБА_8 звернулась до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про передачу їй у приватну власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 . В порядку визначеному Земельним кодексом зазначена заява була розглянута виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та прийнято рішення від 17.06.2003 року про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки. Первинні матеріали до оскаржуваного рішення містять акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування та план земельної ділянки де суміжні землекористувачі ОСОБА_9 та ОСОБА_1 власноручними підписами погодили межі земельної ділянки ОСОБА_8 . У позовній заяві позивач посилається на те, що передача їй земельної ділянки відбулась значно швидше ніж виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення про передачу сусідньої земельної ділянки ОСОБА_8 , таким чином підтверджує той факт, що їй були відомі межі своєї земельної ділянки та земельної ділянки суміжників, а отже не заперечувала щодо встановлених меж земельної ділянки ОСОБА_8 . Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради брав до уваги додані до заяви ОСОБА_8 документи, які містять висновки уповноважених органів - Висновок управління земельних ресурсів у місті Івано-Франківську, висновок управління архітектури та містобудування, якими погоджено передачу у власність гр. ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0.0855 га на АДРЕСА_1 . Таким чином, рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №276 від 17.06.2003 року, яким ОСОБА_8 передано земельну ділянку, є законними, оскільки прийняте в межах повноважень органу місцевого самоврядування в сфері земельних відносин, у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, на підставі документації яка подана разом заявою ОСОБА_8 .

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2008р. зазначили, що за результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду. Земельна ділянка була вільною, перебувала у комунальній власності територіальної громади села, використовуючи свої повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, міська рада передала її у власність ОСОБА_8 на підставі заяви та документів доданих до неї. Отже, будь-яких порушень чинного законодавства при передачі у власність земельної ділянки відповідачу допущено не було, право власності на земельну ділянку виникло на законних підставах, а тому відсутні підстави для скасування рішень. При цьому, Івано-Франківською міською радою жодних прав та інтересів позивача не було порушено при прийнятті рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 276 від 17.06.2003 року. Враховуючи вищенаведене, просять в повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог.

Кріфм того, представником відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подано до суду заяву про застосувания строків позовної давності.

29.11.2022 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подав до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захишати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Видача державного акту на право власності на земельну ділянку та державна реєтрація є похідними від рішення про передачу у власність земельної ділянки, а тому у разі визнання незаконним та скасування рішення визнається недійсним Державний акт та скасовується державна реестрація, про що свідчить практика Верховного Суду України. Таким чином, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01.01.2013 року державна реєстрація речових прав на земельні ділянки та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється органами державної реєстрації прав Міністерства юстиції України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, повідомлення про зареєстровані (припинені) речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходить з органів реєстру прав і після чого державним кадастровим реєстратором вносяться відомості у Поземельну книгу. Головне управління просить врахувати дані пояснення при прийнятті рішення.

20.12.2022 року адвокатом Іваночко Ю.А. подано до суду заяву про застосування строків позовної давності. Також, у заяві зазначено, що у позовній заяві відсутнє посилання, яка саме норма Закону була порушена при укладенні Договору купівлі-продажу від 23.12.2008року. Натомість з часу придбання земельної ділянки відповідачі, як співвласники вказаної земельної ділянки та жильці житлового будинку АДРЕСА_1 , та сусіди ОСОБА_1 , неодноразово спілкувалися з останньою і така достеменно знала про те, що вони придбали у громадянки ОСОБА_8 , дану земельну ділянку. Зі змісту позовної заяви відсутні докази того, що позивач пропустила строк звернення до суду з поважних причин та просила суд про його поновлення. Таким чином вважають, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом за захистом свого права.

20.12.2022 року представником позивача подано до суду заперечення на подану заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за недоведеністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Частина перша статті 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

19.05.1993 року Івано-Франківським ОБТІ складено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить однокімнатна квартира, загальної плошею 36,36 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.11.2019 року (т.1 а.с.17).

З копії архівного витягу від 14.09.2022 року №14/59-4.02/774, з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.03.2001 року №130 вбачається, що розглянувши матеріали міського управління земельних ресурсів про вилучення, надання та приватизацію земельних ділянок згідно статей 3,6,7,19,27,29,30,42 Земельного Кодексу України, ухвали XV сесії Івано-Франківської міської ради XXI скликання «Про приватизацію землі» від 14.12.93 року, ухвали XVI сесії Івано-Франківської міської ради XXI скликання про передачу повноважень виконавчому комітету по наданню, вилученню земельних ділянок на території міської ради народних депутатів» від 16.02.94 року,виконавчий комітет міської ради вирішив затвердити матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передати в приватну власність, згідно ст.6 Земельного Кодексу України та Постанови Верховної Ради України від 17.12.99 року №1312-XIV, земельні ділянки громадянам: 11.1.Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно додатку 1 (т.1 а.с. 8).

Так, згідно додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.03.2001 року №130 у списку громадян, яким передаються безоплатно в приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), зазначена ОСОБА_1 , земельна ділянка, площею 0,0387 розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

07.08.2001 року на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 22.03.2001 року №130 ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю Серія ІФ 15/02-008304, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8304.

Із зазначеного вище державного акту вбачається, що ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0387 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території АДРЕСА_1 в для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, що підтверджується копією зазначеного державного акту (т.1 а.с.7).

Згідно висновку в.о.начальника Івано-Франківського міського відділу земельних ресурсів, Івано-Франківський міський відділ земельних ресурсів розглянувши матеріали земельно-кадастрової інвентаризаційної земельної ділянки на АДРЕСА_1 погоджує передачу її в приватну власність громадянці ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Загальна площа земельної ділянки складає 0,0855 га. (т.1 а.с. 54).

З плану меж земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000080030022 вбачається, що від А до Б землі Івано-Франківської міської ради, від Б до В землі Івано-Франківської міської ради, від В до Г землі гр. ОСОБА_9 , від Г до А земельна ділянка гр. ОСОБА_1 .

Інженером-геодезистом АПБ управління архітектури і містобудування Кость О, в присутності представника відділу земельних ресурсів ОСОБА_10 , землекористувача ОСОБА_11 та суміжних землекористувачів ОСОБА_9 та ОСОБА_1 складено акт встановлення та узгодження меж землекористування, що знаходиться в натурі та межі проходять: від т.1 до т.3 по металевій огорожі, від т.3 до т.5 умовно по землі, від т.5 до т.9 по металевій огорожі, від т.9 до т.1 умовно по землі. (т.1 а.с.55).

У червні 2003 року Управлінням архітектури і містобудування складено висновок за зверненням ОСОБА_8 по виготовленню документів на право власності на земельну ділянку розташовану на АДРЕСА_1 .

12.06.2003 року Начальником Івано-Франківського відділу земельних ресурсів затверджено технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель, а саме земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та погоджено замовником ОСОБА_8 (т.1 а.с.49).

12.06.2003 року ОСОБА_8 звернулась до Міського голови із заявою про передання їй у приватну власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 , що підтверджується копією заяви, яка міститься в матеріалах справи (а.с.48).

Згідно архівного витягу Івано-Франківської міської ради від 14.09.2022 року №14/59-4.02/775 рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року №276 «Про матеріали міського відділу земельних ресурсів» вирішено затвердити проекти відведення земельних ділянок: затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передано в приватну власність, згідно ст.ст. 81,118 Земельного Кодексу України та Постанови Верховної Ради України від 17.12.99 року М:1312-XIV, земельні ділянки громадянам: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, згідно додатку 1.

Так, із додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року №276 вбачається, що у списку громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за №26 зазначено ОСОБА_8 , земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0860 (т.1 а.с.20).

На підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року за №276 ОСОБА_8 видано державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ІФ №086313 від 17.09.2003року, площею 0,0855 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2610100000080030022, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

18.06.2003 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., та зареєстровано в реєстрі за №164-Д, відповідно до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , міняють належні їх на праві приватної власності квартири ОСОБА_8 - квартиру за номером АДРЕСА_5 ; а ОСОБА_12 квартиру за номером АДРЕСА_6 , що знаходиться в будинку за помером ІНФОРМАЦІЯ_1 (сорок «Г») по АДРЕСА_4 (т.1 а.с.50).

23.12.2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаіусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., та зареєстровано в реєстрі за №7069, відповідно до якого продавець - ОСОБА_8 , розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, передає у власність Покупщю 1 - ОСОБА_6 , ОСОБА_2 . Покупцю 2 - ОСОБА_14 . Покупцю 3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках, а Покупці приймають у власність і сплачують грошові кошти за належну Продавцю на праві власності земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0855 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (п. 1 Договору).

Згідно п. 2 Договору купівлі продажу земельної ділянки від 23.12.2008 року земельна ділянка, яка відчужується за цим договором, належить Продавцю згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ІФ №086313, виданого 17.09.2003р. Івано-Франківською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 червня 2003р за №276, зареєстрованого в Киизі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №259, кадастровий номер 2610100000080030022. На земельній ділянці, що є предметом даного договору, розташований житловий будинок, що підтверджується довідкою внданою 29.09.2008р. Івано-Франківським ОБТІ за №2379. Покупці зобов`язуються самовільно не змінювати цільового призначення земельної ділянки використовувати її за цільовим призначенням.

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2022 року 05.09.2022 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ІФ №086313, виданий 17.09.2003 року Івано-Франківською міською радою; договір купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 7069, виданий 23.12.2008 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., зареєстровано на праві спільної часткової власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площею 0,0855 га в розмірі частки 1/5 за ОСОБА_2 , в розмірі часток 1/5 ОСОБА_3 , в розмірі часток 1/5 за ОСОБА_4 , в розмірі часток 1/5 за ОСОБА_5 , в розмірі часток 1/5 за ОСОБА_6 (т.1 а.с.18-19).

29.08.2022 року між ТОВ «Юридично-земельний центр-ІФ» та ОСОБА_1 укладено договір про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0387 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ДА на право власності на землю, Серія ІФ №15/02-008304, замовник прийняти та оплатити виконані роботи (т.1 а.с.9).

Як вбачається з копії листа начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 04.10.2022 року, в архіві Відділу зберігається архівний примірник державного акту серії IФ № 089313 виданого гр. ОСОБА_8 , на земельну ділянку площею 0,0855 га, що розташована на території АДРЕСА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 червня 2003 за №276, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 17.09.2003 за №259. Однак на підставі цивільно-правової угоди від 23.12.2008 серія ВМА №457158, в реєстрі за №7069 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 була відчужена, а отже станом на сьогодні дана земельна ділянка не перебуває у власності гр. ОСОБА_8 (т.1 а.с.22).

19.10.2022 року Державним кадастровим реєстратором Відліл № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 07.10.2022 р. (реєстраційний номер ЗВ-9705106222022) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення №РВ-2100080712022 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа. Рекомендовано розробнику документації із землеустрою врегулювати питання щодо усунення зазначеного зауваження та повторно подати документацію із землеустрою для проведення державної реєстрації земельної ділянки (т.1 а.с.10-11).

Із висновку щодо перевірки електронного документа, складеного Державним кадастровим реєстратором Відлілу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області вбачається, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що XSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документу; перетин з ділянкою 2610100000:08:003:0022; площа співпадає на 11,1732%.

Із схеми розташування земельних ділянок, вбачається, що від А до Б земельна ділянка ОСОБА_15 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0583); від Б до В землі міської ради (кадастровий номер земельної ділянки - не визначено); від В до Г земельна ділянка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0022); від Г до Д земельна ділянка Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0063); від Д до Е заїзд (кадастровий номер земельної ділянки - не визначено); від Е до Є земельна ділянка Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0063); від Є до А земельна ділянка ОСОБА_16 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0639).

Окрім того, із зазначеної схеми вбачається, що на частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 (на підставі Державного акту), розташована частина земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0022).

Листом начальника Івано-Франківського ОБТІ від 16.11.2022 року, повідомлено, що згідно інвентарної справи на одноквартирний будинок по АДРЕСА_4 , наявний в ОКП Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», даний об`єкт нерухомого майна збудований у 1941 році.

З листа в.о. генерального директора КП «Івано-Франківськ водоекотехпром» Зварича В. від 16.12.2022 року вбачається, що первинні документи щодо прокладення зовнішніх меж знаходяться зокрема, оригінал проекту на зовнішні сантехнічні межі, контрольно-виконавча зйомка та інші документи щодо мережі знаходяться у замовника будівництва підприємця ОСОБА_8 . Зокрема точна дата проведення робіт зазначена у актах технічної готовності, які на момент приєднання також знаходились у цього замовника будівництва (т.1 а.с.133).

Так, позивач звернулася до суду з даним позовом та просить визнати незаконним та скасувати п.1; п.22; п.22.1. Додаток 1 Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року за № 276 «Про затвердження матеріали міського відділу земельних ресурсів» щодо затвердження проектів відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговувания житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно Додатку 1 №26, список громадян, якими передані у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0860 га, гр. ОСОБА_8 ; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ІФ №086313 виданий 17.09.2003 року ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022; визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2008 року №7069 посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан M.B.; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площею 0,0860 га, у Державному земельному кадастрі України.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України (справа 6-57цс13 від 19.06.2013 року), державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 25.06.2014 року (справа № 6-67 цс 14), державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт видано і дотримання вимог, передбачених ст.ст. 116, 118 ЗК України.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Як встановлено судом, згідно додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року №276 у списку громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за №26 зазначено ОСОБА_8 , земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0860.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_8 видано державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ІФ №3086313 від 17.09.2003року, площею 0,0855 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2610100000080030022, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 509/3180/17 зазначено, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом визначено склад відповідачів, зокрема: Івано-Франківську міську раду, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В той же час позовних вимог до ОСОБА_8 , як особи, якій рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.06.2003 року №276 передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0860, та видано державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ІФ №3086313 від 17.09.2003року, площею 0,0855 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2610100000080030022 не пред`явлено.

Нормами статті 51 ЦПК України передбачено,що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі

Позивачем клопотань про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_8 не подано.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Вказана правова норма кореспондується з положеннями частини першої статті 626 ЦК України.

Зміст договору як угоди домовленості (правочину) двох або більше сторін складає сукупність визначених на їхній розсуд сторін та погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права і обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання (частина перша статті 626, частина перша статті 628 ЦК України)

Частиною першою статті 627 ЦК України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 року у справі № 125/2157/19 зазначила, що вирішуючи питання про недійсність правочину судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, якими передбачено, зокрема, право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, у чому полягає його порушення, і в залежності від цього у який ефективний спосіб порушене право може бути захищено.

Статтею 216 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності правочинів, а саме за недійсним правочином кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція, яка в загальному вигляді передбачена абзацом другим частини першої статті 216 ЦК України.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину і хоча й не була титульним володільцем відчуженого майна, однак вважає своє право власності на це майно порушеним або вважає порушеним інше речове право на відчужене майно. Крім того, у розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

Також, щодо учасників судового провадження Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 року у справі № 125/2157/19 зазначила, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 та постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

З огляду на зазначене, якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Вказані правові висновки не суперечать тим, які містяться в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20), від 19 серпня 2020 року в справі № 639/6295/16-ц (провадження № 61-36683св18), від 14 липня 2020 року в справі № 686/23977/18 (провадження № 61-17715св19), від 08 липня 2020 року в справі № 612/808/18 (провадження № 61-15537св19).

23.12.2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаіусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., та зареєстровано в реєстрі за №7069, відповідно до якого продавець - ОСОБА_8 , розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, передає у власність Покупщю 1 - ОСОБА_6 , ОСОБА_2 . Покупцю 2 - ОСОБА_14 . Покупцю 3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках, а Покупці приймають у власність і сплачують грошові кошти за належну Продавцю на праві власності земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0855 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1

ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом визначено склад відповідачів, зокрема: Івано-Франківську міську раду, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В той же час позовних вимог до ОСОБА_8 , як учасника спірного правочину, не пред`явлено. Клопотань про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_8 позивачем не подано.

А тому, враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним Державного акту про право власності, визнання недійсним Договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.