Рішення

від 20.03.2023 по справі 740/5124/22

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №740/5124/22

Провадження № 2/730/54/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Данько О.В

секретаря судового засідання - Граб С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про тлумачення заповіту, -

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, у якому просять розтлумачити, що у заповіті вчиненому ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченому ОСОБА_4 секретарем Омбиської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області 26 липня 2007 року, зареєстрованому у реєстрі за №45, виявленням її волі є розпорядження, згідно якого вона заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельні ділянки: кадастровий номер 7420884800:02:000:0127; кадастровий номер 7420884800:02:000:0126; кадастровий номер 7420884800:02:000:0998; кадастровий номер 7420884800:02:000:0999 (в рівних частках кожній), що розташовані за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, Омбиська сільська рада, посвідчені державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 761114 площею 5,6752 га. розташовану в межах Омбиської сільської ради Ніжинського (Борзнянського) району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обгрунтовують тим, що позивачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з вищевказаних земельних ділянок. Однак, нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно, оскільки ОСОБА_3 заповідала державний акт на право користування землею серії ЯА №761114, а не самі земельні ділянки.

Позивачі та їх представник у судове засідання не з`явились, представник позивачів подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачів.

Відповідач Крутівська сільська рада відзиву на позов не надала, у судове засідання представника не направила, у підготовче судове засідання подали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.12.2022 вказана справа передана на розгляд до Борзнянського районного суду Чернігівської області за підсудністю.

Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 26.01.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі й призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.02.2023 задоволене клопотання представника позивачів, замінено первісного відповідача Омбиську сільську раду Ніжинського району на Крутіську сільську раду Ніжинського району.

Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2023 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .(а.с. 15).

За життя вона залишила заповіт від 26.07.2007 року, відповідно до якого заповідала державний акт на право користування землею серії ЯА №761114 в рівних долях ОСОБА_2 , яка проживає у м. Кагарлик Київської області, та ОСОБА_6 , яка проживає у с. Хороше Озеро Борзнянського району Чернігівської області. Заповіт посвідчений секретарем Омбиської сільської ради Терещенко Г.М. та зареєстрований у реєстрі за №45.(а.с. 10).

Після реєстрації шлюбу 29.09.2011, ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».(а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_3 12.01.2022 приватним нотаріусом Варавою Н.П. була заведена спадкова справа №13/2022.(а.с. 11).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№761114 від 22.08.2005, виданого ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Борзнянської райдержадміністрації №198 від 29.06.2005, який посвідчує, що вона є власником земельної ділянки площею 5.6752 га у межах згідно з планом, що розташована на території Омбиської сільської ради Борзнянського( наразі Ніжинського) району Чернігівської області; цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно плану меж земельної ділянки, вона складається із земельних ділянок площею 2.0265 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0127; площею 1,9965 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0126; площею 0.8619 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0998 та площею 0,7903 га.(а.с. 14).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.03.2023 за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на земельні ділянки площею 2.0265 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0127; площею 1,9965 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0126; площею 0.8619 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0998 та площею 0,7903 га з кадастровим номером 7420884800:02:000:0999, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА№761114 від 22.08.2005. (а.с.50-57).

Постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Варави Н.П. №494/02-31 від 05.12.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом (в рівних частках кожній) на спадкове майно, а саме земельні ділянки кадастровий номер 7420884800:02:000:0127; кадастровий номер 7420884800:02:000:0126; кадастровий номер 7420884800:02:000:0998; кадастровий номер 7420884800:02:000:0999. Постанова мотивована тим, що після смерті ОСОБА_3 надійшли заяви позивачів про прийняття спадщини за заповітом, у зв`язку з тим, що спадкодавиця зазначила, що заповідається державний акт на право користування землею серія ЯА №761114, а не конкретні ділянки, нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину.(а.с. 12-13)

Згідно інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №761114, за реєстраційним номером 010584200450 від 22.08.2005, виданого на підставі розпорядження Борзнянської райдержадміністрації №198 від 29.06.2005. Інформація про реєстрацію інших державних актів на землю на ОСОБА_3 відсутня. (а.с. 42).

Згідно зі статтею 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України.

Зі змісту пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" убачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину, посилаючись, що спадкодавець заповідав державний акт, а не земельні ділянки, суд дійшов висновку про наявність спору щодо тлумачення заповіту, а тому, відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснює суд.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з?ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов?язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини.

При цьому частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає правочин або його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Пріоритет надається тому, що написано в правочині, тобто буквальному тлумаченню слів та термінів. При тлумаченні правочину, у тому числі заповіту, спершу береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, тобто здійснюється буквальне тлумачення правочину. І лише коли буквальне тлумачення не дало змоги витлумачити зміст правочину, необхідно вдаватися до порівняння частини правочину, намірів тощо. Тобто правила тлумачення правочину визначені законом за принципом концентричних кіл: за неможливості витлумачити зміст правочину шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення) залучаються інші засоби.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Відповідно до статей 177, 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки. Право власності на земельні ділянки як нерухому річ підлягає державній реєстрації.

Згідно зі статтями 11, 328 ЦК України, статті 81 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 01 січня 2006 року) право власності на земельну ділянку громадяни набувають на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) тощо.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України (в редакції Закону України від 01 січня 2006 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Таким чином, право власності на земельну ділянку виникає на підставі правопороджуючих фактів (правочинів, адміністративних актів тощо), а посвідчується таке право державними актами. Як наслідок, до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, а права на саму земельну ділянку як об`єкт цивільних прав. Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відміняє дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивачі успадкують земельні ділянки загальною площею 5,6752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Омбиської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області області.

Ураховуючи, що право власності на інші земельні ділянки за ОСОБА_3 не зареєстроване, суд дійшов висновку, що за своїм змістом волевиявлення спадкодавця було спрямоване на те, щоб залишити позивачам у спадок земельну ділянку загальною площею 5,6752 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку у заповідача на момент складання заповіту було право, посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку до складу якої згідно з планом меж земельної ділянки та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.03.2023 №326230784 входять земельні ділянки з кадастровими номерами 7420884800:02:000:0127; 7420884800:02:000:0126; 7420884800:02:000:0998; 7420884800:02:000:0999.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають до задоволення, а тому слід розтлумачити зміст заповіту, складеного заповідачем ОСОБА_3 26.07.2007 на користь позивачів.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду 16 грудня 2020 року у справі № 467/356/19 (провадження № 61-8685св20).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 81, 126, 328 ЗК України (в редакції 01.01.2006), ст. 15,213, 1216,1218. 1219 ЦК України, ст.2, 3, 19, 23, 76-89, 258-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про тлумачення заповіту- задовольнити.

Тлумачити зміст заповіту ОСОБА_3 від 26 липня 2007 року, посвідченого секретарем Омбиської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області Терещенко Г.М. за реєстровим номером 45, як такий, що містить особисте розпорядження спадкодавця, згідно якого ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку загальною площею 5,6752 га з кадастровими номерами 7420884800:02:000:0127; 7420884800:02:000:0126; 7420884800:02:000:0998; 7420884800:02:000:0999, розташовану на території Омбиської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 761114 від 22 серпня 2005 року, в рівних долях:

1. ОСОБА_2 , яка проживає у м. Кагарлик Київської області.

2. ОСОБА_6 , яка проживає у с. Хороше озеро Борзнянського району Чернігівської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Крутівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, с. Крути, Ніжинського району Чернігівської області, вул. Незалежності.49; код ЄДРПОУ 04414388.

Суддя Борзнянського районного суду О.В. Данько