Ухвала

від 20.03.2023 по справі 741/451/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/451/23

Провадження № 2-з/741/4/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 20 березня 2023 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

16 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви обґрунтовуючи її тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого зобов`язання щодо повернення коштів у сумі 35 000 доларів США. Невжиття зазначеного у п.1 ч. 1 ст.150 ЦПК України заходу забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду у випадку його задоволення. ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до розписки від 15 березня 2021 року строк повернення 35 000 доларів США у ній не встановлений, тому вона ( ОСОБА_1 ) 13 лютого 2023 року звернулась до ОСОБА_2 із претензією у строк 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання даної вимоги-претензії повернути отримані кошти у сумі 35 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2023 року становить 1 279 901,00 грн. Згідно до витягу із сервісу «Нова пошта» відстеження відправлення за номером декларації: 59000928774779 вбачається, що претензія від 13.02.2023 року одержувачу приватній особі ОСОБА_2 вручена ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином доведено отримання ОСОБА_2 пред`явленої йому позикодавцем ОСОБА_1 претензії, а відтак з її змістом, і зокрема, початком перебігу 30-ти денного строку на повернення 35 000 доларів США, ОСОБА_2 достовірно обізнаний з 15.02.2023 року. Тому, вона ( ОСОБА_1 ), звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви надає обґрунтовані докази про те, що строк виконання ОСОБА_2 узятих зобов`язань настав 16 березня 2023 року. Відповідач ОСОБА_2 фізична особа-підприємець з 17.12.2007 року з основним та додатковими видами діяльності, є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Плоске-Єрко», місце реєстрації якого є також і місцем його проживання, має у власності земельні ділянки, що у свою чергу узгоджується із переліком видів діяльності ТОВ «Плоске-Єрко» на земельних ділянках, відповідно відповідач не позбавлений можливості та намагатиметься у стислі строки позбутися своєї власності у виді ділянок та іншого нерухомого майна шляхом визнання за ТОВ «Плоске-Єрко» спірних земельних ділянок чи в інший спосіб, що в свою чергу унеможливить виконання у подальшому рішення у разі задоволення її ( ОСОБА_1 ) позовних вимог.

Заявник просить суд накласти арешти на:

- 1/2 частку нежитлового приміщення Картоплесховища бр. № 1, за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:002:0005, площею 2 га, власник ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:0004, площею 0,3208 га, власник ОСОБА_2 ;

- приміщення магазин-кафе, за адресою: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:1767, площею 0,771 га, власник ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 7423884000:02:001:1766, площею 1,7028 га, власник ОСОБА_2 ;

- нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 2-и, власник ОСОБА_2 ;

- 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Ураховуючи вищевикладене суд вважає, що при обрані заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 1 279 901 грн. В матеріалах заяви міститься копія розписки від 15 березня 2021 року про отримання ОСОБА_2 у борг суми 35 000 (тридцять п`ять тисяч) доларів США за курсом 26,5 грн.

Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до копії розписки від 15 березня 2021 року строк повернення грошових коштів у ній не встановлений, тому ОСОБА_3 13 лютого 2023 року звернулась до ОСОБА_2 із претензією у строк 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання даної претензії повернути їй отримані кошти у сумі 35 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 13 лютого 2023 року становить 1 279 901 грн. 00 коп.

На підтвердження надіслання вищезазначеної претензії ОСОБА_1 надала копію експрес накладної № 59000928774779 «Нова пошта», де зазначено відправник: ОСОБА_1 ; одержувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ); тип відправлення: документи; опис: документи. Однак, з накладної № 59000928774779 «Нова пошта» не вбачається, які саме документи було надіслано ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Також до матеріалів заяви було прикладено копію відстеження відправлення Інформації Телефон: 0-800-500-609 (експрес накладна № 59000928774779), де вказано стан: відправлення отримано; маршрут: Ніжин-Плоске (Носівський район); дата отримання: 15.02.2023. Однак, з даного відстеження відправлення не вбачається, що відправлення із зазначенням типу відправлення «документи» одержано фізичною особою ОСОБА_2 , також не вбачається, які саме документи були надіслані.

Отже, матеріали заяви не містять доказів отримання ОСОБА_2 пред`явленої йому позикодавцем ОСОБА_1 претензії, а відтак, з її змістом, і зокрема, початком перебігу 30-ти денного строку на повернення отриманих коштів, ОСОБА_2 достовірно не обізнаний.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заявником ОСОБА_1 необґрунтовано та передчасно подано заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки строк виконання ОСОБА_2 узятих зобов`язання не настав.

В провадженні Носівського районного суду Чернігівської області перебуває цивільна справа № 741/636/21 (провадження № 2/741/23/23) за позовом акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_2 , фермерського господарства «ПЛОСКЕ-ЄРКО» про стягнення заборгованості за кредитними договорами. В матеріалах вищезазначеної справи міститься копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3/6107 від 30 грудня 2022 року та копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 559 від 01 листопада 2022, з яких вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі.

Указана обставина сама по собі унеможливлює накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 незалежно від обґрунтованості заяви ОСОБА_1 , а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних її прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя бере до уваги інтереси не тільки сторони заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів учасників процесу чи інших осіб.

Таким чином, оскільки суддею не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття вказаного у заяві заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі у випадку його задоволення, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви слід відмовити.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що вказана відмова не шкодить суті права заявниці ОСОБА_4 як особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки можливо повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду за наявності для цього підстав.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя О.В. Киреєв